152 463
“Танкіст”
Анотація до книги "Артем. Повернення"
Порожнеча не болить. Принаймні, Артем переконав себе в цьому. Зняв хомута вірності, якого накинула зеленоока Русалка, і сховав у найглибшій шухляді пошрамованої душі. Колись, у ніч найбільшого задоволення, вона сказала йому, що її не варто шукати – знайдеться сама. Пророчі слова втілилися у реальність, тільки ж ким виявиться мале дівча? Лією чи…
Зміст книги: 31 глава
485 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе найкраща книга! Стільки емоцій! Хочеться ще трішки продовження))))
Marina Voznyk, Дякую! Наші герої повернулися до початку, нехай створюють продовження, але вже без мене:)))
Дуже чуттєво, ітнтригуюче і смачно! Читається на одному подиху і не можливо відірватись! Подібні історії дають зрозуміти наскільки дрібні і незначні у тебе проблемки, є люди які переживають цілі трагедії, знімають футболку, або фарбують губи червоною помадою і ідуть далі...
Дякую за безсонну ніч!)
Марія Антонюк-Смульська, Історія Танкіста і Русалки - була своєрідним випробуванням для мене, деякі речі описати й написати вдавалося доволі складно. Дякую за ваші емоції! Сподіваюся, безсонна ніч була того варта:)))
Дякую щиро-щиро! Читала, розтягуючи та смакуючи їхніми почуттями. Вірю,що все в них буде добре і маленьке ангелятко буде радувати їх серця.
Творчої наснаги та успіхів вам!❤️❤️❤️
Наталья Русанова, дякую))) Зазвичай, ми самі творці своєї долі, тому нехай творять)))
Читала, ніби на одному подиху... Дууууже гарна і захоплива історія. Дякую за обидві книги! Чекаю на нову і бажаю нових звершень!
Інна Камікадз, Чекаю з нетерпінням!
Дякую за чудове завершення книги! Було дуже приємно читати про особистий рай цих двох. Сподіваюся усе у них буде гаразд.
Книга у вас вийшла унікальною, багатою на події і емоції, непередбачуваною і цікавою.
Поздоровляю і бажаю ще більше натхнення для чудових творів!!
Іван Богун, матеріал до цієї книги підзбирувався давно, єдиним каменем спотикання було Артемове небажання ставати героєм мого роману. Я досить довго його вмовляла, а коли він здався, то співпраця виявилася зовсім не безхмарною, але воно того вартувало. Дякую вам за теплі слова))
Знаки питання то смайлики(｡•̀ᴗ-)✧
Alessia Tymkiv, Та у тебе вийшла гарна картинка. Я так не вмію)))
В мене вже дійсно слів не вистачає щоб висловити мої емоції які отримую на протязі читання твоїх книг! Одне можу сказати сміливо що ти змінила моє життя на краще!!!!!
Артемові величезний привіт і подяка за те що погодився на напис книги!!! (І Захару теж ?)
Натхнення тобі бажаю❤️❤️❤️❤️?
Alessia Tymkiv, Ото наспівала!!! Я аж зашарілася. Звичайно ж передам хлопцям привіт ❤❤❤
Як це — завершено?
Інна Камікадз, Насправді дуже подобається зустрічати знайомих героїв в нових історіях.
Щиро вдячна за обидві книги про Артема та Лію. З одного боку герої вже як рідні стали, а тому із сумом доводиться їх відпускати. Проте з іншого - будь-яка історія має свій початок і свій кінець. Добре, що кінець саме їхньої історії був таким ніжним і чуттєвим. Впевнена, що обидві історії буду перечитувати, і, мабуть, не один раз.
Дякую Вам! ❤️
Любов, перетворювати книгу на Санта Барбару з безкінечними перипетіями - це не мій варіант. У всьому повинна бути логіка, динаміка і сюжет, бо саме тоді книга має цінність. І я вам дякую. Відгуки читачів - це як ковток чарівного трунку)
щира подяка за Артема і Лію! З нетерпінням чекаємо наступних розповідей. Наснаги та успіхів вам, авторко!
Natalya Berladynyuk, Дякую за побажання. Намагатимусь не затримуватися з новою книгою:)
Щиро дякую за Вашу книгу! Але хотілось ще епілогу, як складеться їхнє життя через певний час. Ваші книги - це знахідка для мене. Спочатку їх читаєш із захватом, а потім перечитуєш або всю книгу знову, або якісь особливі моменти, які запали в душу. І захват від цього не зменшується, а тільки зростає у рази. Ще раз дякую Вам за Вашу працю! Чекаю з нетерпінням на наступну книгу!
Надія Івасюк, подальше життя героїв залишаю на ваш розсуд)) Що вам фантазія підкине, те й малюйте. Не стримуйтеся!!! Дякую за ваші добрі слова. Я намагатимусь не затримуватися з новою книгою.
Інно, дякую Вам за цю неймовірну морську історію, за прекрасну книгу, за неопалимого Танкіста і чарівну Русанку, за отой Ваш п'янкий трунок любовного зілля, що так щедро пролили на сторінки))) дякую за щиру післямову, кожним зеренцем - словом засіяну у душі))) таки розбурхали не емоції, а інакше і бути не могло, бо Танкіст - то моя особиста слабинка, моя принада)))
Інна Камікадз, Ваша мова настільки жива, оригінальна і емоційно насичена, що можна перечитувати будь- який з Ваших творів і отримувати задоволення повсякчас, а від Танкіста - тим паче)))
Як завжди, Інно- ваші книги неймовірні ! І ця книга- тому підтвердження. Безмежно радію щасливому закінченню для героїв і з нетерпінням чекаю нової історії.
писи: реального Артема добряче ущипніть за дупу, як Лія зробила, щоб не повадно було "гнобити" прекрасного автора !))) Щастя йому у житті !!!
Інна Камікадз, Дякую, Інно за привітання! Мені дуже приємно!
У нас теж в обід сніжило. Ну, ми ж не комунальники дивуватися снігу в кінці листопада)))
Дуже емоційно!!! Всі емоції важко передати на словах! Клас! Супер! З нетерпінням чекаю нових творів!!!!
Svetlana Mischenko, Я підсадила вас на своїх хлопців ))) Дякую з ваші емоції !
ДЯКУЮ!Як же ми тепер без них?Запечалилась.
1)Моя фантазія воліла прочитати про вінчання.Обоє в білому.Він_на противагу
постійному чорному.Вона смаглява,їй просто
буде дуже гарно.В таких,знаєте,сорочках,де вишито на білому білим.Можна в РАГС,що героям ближче.
2)З тими емоційними цунамі,що накривало,я боюсь Вас читати.Нове,маю на увазі.Бо все написане_уже.Розум каже,не влазь,або хоч читай після завершення.Точно не зможу стриматися.У Вас ще й розклад викладення точний до хвилини,як же без Вас
3)Кожен Ваш герой йде по життю з девізом"захищаю кохану жінку",а Артем взагалі втілення жіночих мрій вийшов.Можна до традиційних побажань:щастя,здоров'я і кожній жінці по Артему в Новому році,додавати.
Катерина Позняк, Артема треба в кожну хату))) Я ж виросла серед хлопців, мені завжди було легко з ними спілкуватися, знаходити точки дотику. Тому писати про отаких чоловіків мене душа просить, адже я також живу з трьома чоловіками:)))
А до графіку мене привів тайм-менеджмент, так усе встигаю, бо коли читачі питали: "Коли наступна глава?", я нітилася. А нині не червонію перед ними:)))
Щиро дякую за неперевершену історію, що потрапила в саме серце та залишилася там назавжди!!! Завжди читала, затамувавши подих, відкриваючи для себе яскраві картинки та переживала з героями як за себе!!! Дякую за частину вашої душі, вкладену в рядки та талант, що між ними!!!
Олександра Спаська, у цю книгу, напевно, вклала себе найбільше, аніж в інші. Моя кума ще досі не може відійти від подій в ній і періодично кудись мене посилає, і грозиться, якщо я ще щось подібне напишу, то читати не буде. А вона ж мій чарівний пендель! Дякую вам за підтримку, за добре слово, за нагороди. Ціную і тішуся)))
Мені сподобалась історія!
Levina Liliya, І це прекрасно!!!
Кожна книга, написана тобою, Інно, неперевершений шедевр. Всі герої залишили свій слід. Артем з Лією не стали винятком. Бажаю творчого натхнення, та чекаю новинок
Svetlana Kapysta, Кожна книга, мною написана, це ще одне прожите життя, хай навіть на віртуальних сторінках:)) Дякую за підтримку. Дуже приємно ❤
Боже! Як я захоплююся Вашими героями!))) Стиль Ваш викликає залежність: хочеться читати ще і ще)) Радію за всіх персонажів, Вам усіхів і натхнення!!! Чекаю нових книг з нетерпінням!))))
Oksana Teplyuk, Дякую))) На початку шляху тут, на Букнет, хвилювалася, що мій стиль не оцінять, тепер розумію, що не схибила, коли наважилися. Красно вдячна за підтримку)))
Щиро дякую! Емоційно, ніжно і трішки сумно, що завершилася книга! Танкіст і Русалка разом і хай все в них буде найкраще! Натхнення!
І з нетерпіння чекаю на нову історію!
Lyudmyla Kovdrysh, І я вам дякую. Найперше за "Харцизів", тепер маю улюблену групу. А героїв відпускаймо з легким серцем, хай їм щастить)))
Щиро дякую за чудову книгу. Дуже емоційно !!!!! Бажаю творчих успіхів.
Galyna Podpryatova, дякую! Успіх - це читачі. Без них автора не існує, тому радо чекатиму вас на сторінках нової книги)))
Вітаю і вас і нас! Це був незабутній час і незабутні емоції! Шкода так швидко відпускати Артема і Лію, але у них неодмінно все буде добре. Дякую за душу і Русалку! Натхнення і яскравих вражень. Не кажу до побачення, а лишень до зустрічі!
Інна Камікадз, І я буду дуже рада до вас приєднатися))))
Ооох, не хрчеться вірити що вже кінець(( Але відпустити Танкіста і Русалку все таки доведеться(( Дякую Вам Інно! Набирайтесь сили, надхнення, терпіння і вертайтесь до нас з чимось новеньким і смачненьким)))
Nadia Hrytsiuk, пікантно - однозначно! Замахнулася я конкретно. Сподіваюся, що ручки не підведуть, а ніженьки не зіб'ються на манівці)))
Дякую! Артему вітання) А Вас чекаю з новим твором)
Ірина Повх, обов'язково передам. Зрештою, сам загляне й побачить. Нова книга активно готується до виходу у світ))
Щиро дякую! Можна я знову скажу, що емоції переповнюють.) Такі позитивні та щирі. Від прочитаного хочеться посміхатися. По яким буєракам не водила доля ггероїв, а привила до щастя, безмежно за них рада! Надіюся, що ще далі буде... Бо страшенно не хочиться з ними розлучатися.
Хоч вже і поманили новою цукерочкою.)
Valentina, дякую)))
Ще коли читала першу частину захотілося побувати в Катранці) Побачити той міст, побувати на безлюдному пляжі... Думаю, що після таких описань, як у Вас, Інно, це буде немов повернення в ті місця, де вже була.
Інна Камікадз, гарна ідея)
Як це все?!
Як кінець?!
А епілог з бейбіком? Щоб гештальт закрити, так би мовити, га???
І взагалі, ще хочууууууууу!
Щиро-щиро-щиро-щиро ДЯКУЮ ❤️❤️❤️
І я ще тріньки зачекаю, може ж таки буде ще трошечки *погляд кота зі Шрека*
:))))))
Інна Камікадз, ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи безвихідь
Кпасивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати : хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого. (Л. Костенко)
Хто ще ТАК може передати глибину почуття, крик душі і стогін серця, прагнення і бажання бути разом??? В одному короткому вірші весь мій любимка Танкіст!!! Заліз під шкіру, міцно в'якорився в думках і глибоко засів у серці!!! ❤❤❤Шкода, що вже треба прощатись!!!
Дякую, Інно!!! Щиро дякую за можливість бути поряд, пройти з ними випробування, сивіти від хвилювань і тішитися їхнім щастям!!! ❤❤❤
З нетерпінням чекатиму нової історії!!! Вам здоров'я!!! Натхнення!!! І всього - всього - всього!!! ❤❤❤❤❤
Елена Нечипорук, лірика Костенко - це щось недосяжне для мене. Але ви зуміли віднайти такі влучні слова. Дякую вам! Ви наче маячок, що не дає мені збитися з курсу))
Дякую за неймовірні емоції! Завжди з великим задоволенням читаю Ваші твори.
Герої живі, емоційні, справжні!
З нетерпінням чекаю нових зустрічей з Вами!
Наталя, дякую!!! Я зі своїми героями кожного разу проживаю нове життя. Поки стартону з точки А й доведу до точки В, то десять разів зверну не туди)))
ммм.... новий початок, як бальзам на душу.... дякую, за емоції, за любов, за душу.... :-***
Юлія Чупило, майже у кожного в житті трапляється точка неповернення, але нашим героям вдалося перехитрити систему, у них новий початок:))) Дякую!!!
Уже все? Невже? Мені мало.
Оксана Буджаковська, наші герої повернулися до початку, а ми закінчили підглядати за ними. Нехай втішаються, нас чекає нова історія, не менш класна і трепетна)))
Ооооох. Видихнула всі легені, відправила очі в космос, мрію)))
А мрії про щастя і добро завжди збуваються. У мене так точно. По іншому не можна! Про що просиш всесвіт, те і маєш. Минуле потроху стає бляклим, тихим, вицвілим... У героїв все буде чудово. А у їх творця ще краще!!!)))
Дякую, Інно!!!
п.с. Піду "Артема" відзначу, а то це "повернення" не дозволяє комплімент зробити автору, совісті нема у цього букнету від слова зовсім )))))
Людмила, ваші відзначки - це щось!!! Кожна з них ставала суцільною несподіванкою. Дуже приємною несподіванкою, за що я вам щиро вдячна:))) А всесвіт справді щедрий до прохача. А якщо ти не тільки просиш, ще й рухаєшся у відповідному напрямку, то отримуєш від нього й приємні бонуси)))
Ваша книга мене зачепила-і не тільки ця-всі Ваші твори, які є в БУКНЕТ я прочитала і лишила в бібліотеці. Щиро вдячна за Вашу творчість-Ви в списку моїх улюблених авторів!)))
Наташа Олійник, Дякую!!! За улюблену особливо:))) А ще я завжди радію, коли мені пишуть, що книга чіпляє. Це як бальзам на авторську душу)))
Нуууу, від Захара балдію!!! Великий татко на варті, як завжди!!! Але навіть його можна спантеличити!!! Він такий милий коли розгублений!!!
Артем вирішив бути чесним!!! Правильно!!! Потім не прийдеться згадувати кому що брехнув!!! І я з ним згідна!!! :)))))))Туфта той тантричний секс!!!
Дякую, Інно!!! Балдію, смакую, впиваюся почуттями і відчуттями!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, Такими новинами, якими поділився Артем, кого хочеш можна спантеличити, навіть Захара:)) А брехня завжди вилазить в недоречний момент, то навіщо її плодити:))))❤❤❤
Така емоційна глава! Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, І не кажіть:))))
Дякую! Емоції переповнюють! Надіюсь і Лії і Артема все буде без ексцесів. І до тантричного сексу дойдуть.)
Інна Камікадз, Думаю одне одному не мішає(◠‿◕)
Так багато емоцій...вони переповнюють:)))
Дякую, Інно, за це шаленство почуттів на сторінках Вашої книги❤️❤️❤️
Надія, емоції - це прекрасно:))) Та ще й через мою книгу:))))
правильно.... от ляпнула голодному мужику про якийсь тантричний... та він їй буде доводити доки не визнає всі плюси традиційного сексу.... а потім ще разок контрольний, щоб небелиць не слухала....)))) дякую, красуне.... напрошується питаннячко... а ми з Арсеном ще зустрінемося...?
Інна Камікадз, от на що читачі йдуть заради цікавих героїв...))))
Я реально почула голос Захара))))) І від цього виструнчилася мов струна ))))))
Nadia Hrytsiuk, і безсовісно користується:))))
Я так розумію ми на фінішній прямій?Чи помиляюся?Тут всі разом тільки просили книжку про Артема,а тут вже дочитуєм.
Ви так пишете,що будемо читати і про Арсена,і
про Оселедця,і зовсім не про них теж будем читати.Бо не читати не можна.Це вже якась залежність від Ваших творів.Хоч нєрви намагаються іноді шептати:"може не треба,ми ж не стальні у тебе"Я після історії Аврори,думала,що все,дно людської жорстокості пробито.Ну куди ще гірше,здавалося.Якщо сухо по фактам,то Білий "добріший"вийшов.Білий мало не позбавив життя Аврору і дав життя дитині.А Олексій мало не позбавив життя Лію і вбив дитину.Отакий сумнющий каламбур виходить,а жорстокість,на жаль,безмежна.
Катерина Позняк, так, ми уже на фініші. Досить мучити їх, хай починають все спочатку, будують своє завтра спільними зусиллями.
Якщо порівнювати історію Аврори та Лії, то й писалися вони по-різному. Текст "Вітру..." йшов легше, оскільки різних підводних каменів було менше. А коли взялася до "Артема", то думала, що посивію остаточно, навіть довелося дисертацію з гінекології вичитувати. Проте зусилля вартували результату, принаймні, я ним задоволена. І наступну історію обіцяю трошки легшу, однак нєрви все одно полоскочу:)))
Прочитавши про Лєру, таки видихнула з полегшенням. Ми тут писали, що хотілося б історію про Оселедця, а я б ще і про Арсена почитала, також не простий персонаж. А Лія таки не вірила, що Артем був їй вірний ці місяці, та Панченко думаю її переконав)))
Іра, ❤❤❤
Не думала, що і старий Панченко зможе бути корисним))) Лєрі знову пощастило, невже ще раз полізе?
Інна Камікадз, хитрун то хитрун, але ж Лії настрій явно покращив) менше дурних думок лізти буде.
Хмари розсіюються, скоро вийде сонце.
Щодо розділу про Лєру. Тут багато хто обурюється, виражає нерозуміння поведінки героя... Інно, така реакція читачів і є кроком до становлення письменника, цей щабель Ви згадали гідно, вірно відреагувавши на всі скарги. Хоча, думаю, Вам було важко відповідати чемно і не впасти в сумяття, від тих коментарів))) Книга не має бути єлієм, бо Ваш рівень, як письменника, вже вище штампованих романів. Висновок - Ви супер-пупер молодець!
І ще. Для жінок більш важлива емоційна складова життя, для чоловіків - фізична. Тому, аби "дійшло" , треба давити на потрібні точки))) Так що і автор і герой мислять правильно з точки зору психології і покарань)))
Анастасія Матюхіна, У житті буває ще й не так, тут з вами згодна на всі 100%:)) А критика річ корисна, інколи вона допомагає глянути на свою творчість під іншим кутом:))❤
Небо розвиднілося, шторм вщухає… незабаром буде все добре !❤️
Alenka Fedorenko, Перебуріло))) Далі тільки вперед, за виднокрай, а там можна почати все спочатку:)❤❤❤
Не хочу ні в кого кидати тапками, але жалю до Олексія не відчуваю!!! Катюзі по заслузі!!! Маю багато знайомих АТОвців, які пройшли жахіття Ілловайська, Слов'янська, аеропорту,Пісків, але залишилися людьми!!!
Чого варті лише його відгуки про Лію і подальші дії!!! А також інші "зальоти"!!!Чоловік має залишатися чоловіком у будь-яких обставинах!!! Тим більше, Лія намагалася йому пояснити!!! А він, як остання сука, поширював про неї плітки, а потім ще й убив ненароджене дитя!!! І навіть після скоєного він не виправився, а ще гіршим став!!! Та й вчинки і слова його батьків показують, що у таких ницих людей не могло вирости щось путнє!!! Не шкода!!! Я б вчинила так, як хотів Ліїн тато!!! Тому добре, що поїхав Артем!!! Ще легко недолюд обійшовся!!!
Так само читала уривками, задихалася, завмирала, гналася по підліску і стріляла!!! Але цілилася набагато вище щоб напевне!!!
Дякую, Інно!!! Глоки класні пістолети!!!
Миру і спокою!!!
Інна Камікадз, Потримати не дали, бо не можна! Перед носом помахали і сказали ньо-ньо-ньо!!! :)))
Можливо Лії та Артему вдасться хоча б на крапельку стати щасливими в наступній главі?
Ivanka Demianchuk, Гадаю, вони це заслужили:))))
Ох....
Такий невимовно важкий розділ....
Дякую щиро ❤️❤️❤️
Надія, Важкий, але потрібний❤❤❤
Ну, то Олексію менше дісталось, ніж Лєрі. Бо те, що зробив він - поза межею добра та зла. Стати вбивцею й після цього розпускати такі чутки про жертву, як робила його сімейка (бо більше нікому) - це повне знищення всього світлого в собі. Єдине світле, що я в ньому помітила - це його давня розповідь Артему про байстрюка, значить, муляє його щось. А покарання... Вилікує свої травми, це не голою добиратись з передмістя
Інна Камікадз, ех, не хотілося б про неї чути((( сподівалася, що дійшло...
Сумніваюся що наука Артема якось вплине на Олексія, такі люди не міняються ніколи. Сподіваюся для наших героїв тепер все буде солодко.
Катерина Позняк, Абсолютно нова книга і нові герої. Ця історія лежала в шухляді понад десять років, гадаю, час витягти на світ божий:)
Дуже прикро споглядати безпросвітню ненависть, огиду до Лії, відсутність каяття у Олексія))) мабуть це і спричинило подвльший розвиток подій))))
Ольга, Безсумнівно, що це стало каталізатором, своєрідним таймером, який врешті відрахував останні секунди до вибуху)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати