114 466
“Танкіст”
Анотація до книги "Артем. Повернення"
Порожнеча не болить. Принаймні, Артем переконав себе в цьому. Зняв хомута вірності, якого накинула зеленоока Русалка, і сховав у найглибшій шухляді пошрамованої душі. Колись, у ніч найбільшого задоволення, вона сказала йому, що її не варто шукати – знайдеться сама. Пророчі слова втілилися у реальність, тільки ж ким виявиться мале дівча? Лією чи…
Зміст книги: 31 глава
465 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩиро дякую за чудову книгу. Дуже емоційно !!!!! Бажаю творчих успіхів.
Galyna Podpryatova, дякую! Успіх - це читачі. Без них автора не існує, тому радо чекатиму вас на сторінках нової книги)))
Вітаю і вас і нас! Це був незабутній час і незабутні емоції! Шкода так швидко відпускати Артема і Лію, але у них неодмінно все буде добре. Дякую за душу і Русалку! Натхнення і яскравих вражень. Не кажу до побачення, а лишень до зустрічі!
Інна Камікадз, І я буду дуже рада до вас приєднатися))))
Ооох, не хрчеться вірити що вже кінець(( Але відпустити Танкіста і Русалку все таки доведеться(( Дякую Вам Інно! Набирайтесь сили, надхнення, терпіння і вертайтесь до нас з чимось новеньким і смачненьким)))
Nadia Hrytsiuk, пікантно - однозначно! Замахнулася я конкретно. Сподіваюся, що ручки не підведуть, а ніженьки не зіб'ються на манівці)))
Дякую! Артему вітання) А Вас чекаю з новим твором)
Ірина Повх, обов'язково передам. Зрештою, сам загляне й побачить. Нова книга активно готується до виходу у світ))
Щиро дякую! Можна я знову скажу, що емоції переповнюють.) Такі позитивні та щирі. Від прочитаного хочеться посміхатися. По яким буєракам не водила доля ггероїв, а привила до щастя, безмежно за них рада! Надіюся, що ще далі буде... Бо страшенно не хочиться з ними розлучатися.
Хоч вже і поманили новою цукерочкою.)
Valentina, дякую)))
Ще коли читала першу частину захотілося побувати в Катранці) Побачити той міст, побувати на безлюдному пляжі... Думаю, що після таких описань, як у Вас, Інно, це буде немов повернення в ті місця, де вже була.
Інна Камікадз, гарна ідея)
Як це все?!
Як кінець?!
А епілог з бейбіком? Щоб гештальт закрити, так би мовити, га???
І взагалі, ще хочууууууууу!
Щиро-щиро-щиро-щиро ДЯКУЮ ❤️❤️❤️
І я ще тріньки зачекаю, може ж таки буде ще трошечки *погляд кота зі Шрека*
:))))))
Інна Камікадз, ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи безвихідь
Кпасивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати : хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого. (Л. Костенко)
Хто ще ТАК може передати глибину почуття, крик душі і стогін серця, прагнення і бажання бути разом??? В одному короткому вірші весь мій любимка Танкіст!!! Заліз під шкіру, міцно в'якорився в думках і глибоко засів у серці!!! ❤❤❤Шкода, що вже треба прощатись!!!
Дякую, Інно!!! Щиро дякую за можливість бути поряд, пройти з ними випробування, сивіти від хвилювань і тішитися їхнім щастям!!! ❤❤❤
З нетерпінням чекатиму нової історії!!! Вам здоров'я!!! Натхнення!!! І всього - всього - всього!!! ❤❤❤❤❤
Елена Нечипорук, лірика Костенко - це щось недосяжне для мене. Але ви зуміли віднайти такі влучні слова. Дякую вам! Ви наче маячок, що не дає мені збитися з курсу))
Дякую за неймовірні емоції! Завжди з великим задоволенням читаю Ваші твори.
Герої живі, емоційні, справжні!
З нетерпінням чекаю нових зустрічей з Вами!
Наталя, дякую!!! Я зі своїми героями кожного разу проживаю нове життя. Поки стартону з точки А й доведу до точки В, то десять разів зверну не туди)))
ммм.... новий початок, як бальзам на душу.... дякую, за емоції, за любов, за душу.... :-***
Юлія Чупило, майже у кожного в житті трапляється точка неповернення, але нашим героям вдалося перехитрити систему, у них новий початок:))) Дякую!!!
Уже все? Невже? Мені мало.
Оксана Буджаковська, наші герої повернулися до початку, а ми закінчили підглядати за ними. Нехай втішаються, нас чекає нова історія, не менш класна і трепетна)))
Ооооох. Видихнула всі легені, відправила очі в космос, мрію)))
А мрії про щастя і добро завжди збуваються. У мене так точно. По іншому не можна! Про що просиш всесвіт, те і маєш. Минуле потроху стає бляклим, тихим, вицвілим... У героїв все буде чудово. А у їх творця ще краще!!!)))
Дякую, Інно!!!
п.с. Піду "Артема" відзначу, а то це "повернення" не дозволяє комплімент зробити автору, совісті нема у цього букнету від слова зовсім )))))
Людмила, ваші відзначки - це щось!!! Кожна з них ставала суцільною несподіванкою. Дуже приємною несподіванкою, за що я вам щиро вдячна:))) А всесвіт справді щедрий до прохача. А якщо ти не тільки просиш, ще й рухаєшся у відповідному напрямку, то отримуєш від нього й приємні бонуси)))
Ваша книга мене зачепила-і не тільки ця-всі Ваші твори, які є в БУКНЕТ я прочитала і лишила в бібліотеці. Щиро вдячна за Вашу творчість-Ви в списку моїх улюблених авторів!)))
Наташа Олійник, Дякую!!! За улюблену особливо:))) А ще я завжди радію, коли мені пишуть, що книга чіпляє. Це як бальзам на авторську душу)))
Нуууу, від Захара балдію!!! Великий татко на варті, як завжди!!! Але навіть його можна спантеличити!!! Він такий милий коли розгублений!!!
Артем вирішив бути чесним!!! Правильно!!! Потім не прийдеться згадувати кому що брехнув!!! І я з ним згідна!!! :)))))))Туфта той тантричний секс!!!
Дякую, Інно!!! Балдію, смакую, впиваюся почуттями і відчуттями!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, Такими новинами, якими поділився Артем, кого хочеш можна спантеличити, навіть Захара:)) А брехня завжди вилазить в недоречний момент, то навіщо її плодити:))))❤❤❤
Така емоційна глава! Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, І не кажіть:))))
Дякую! Емоції переповнюють! Надіюсь і Лії і Артема все буде без ексцесів. І до тантричного сексу дойдуть.)
Інна Камікадз, Думаю одне одному не мішає(◠‿◕)
Так багато емоцій...вони переповнюють:)))
Дякую, Інно, за це шаленство почуттів на сторінках Вашої книги❤️❤️❤️
Надія, емоції - це прекрасно:))) Та ще й через мою книгу:))))
правильно.... от ляпнула голодному мужику про якийсь тантричний... та він їй буде доводити доки не визнає всі плюси традиційного сексу.... а потім ще разок контрольний, щоб небелиць не слухала....)))) дякую, красуне.... напрошується питаннячко... а ми з Арсеном ще зустрінемося...?
Інна Камікадз, от на що читачі йдуть заради цікавих героїв...))))
Я реально почула голос Захара))))) І від цього виструнчилася мов струна ))))))
Nadia Hrytsiuk, і безсовісно користується:))))
Я так розумію ми на фінішній прямій?Чи помиляюся?Тут всі разом тільки просили книжку про Артема,а тут вже дочитуєм.
Ви так пишете,що будемо читати і про Арсена,і
про Оселедця,і зовсім не про них теж будем читати.Бо не читати не можна.Це вже якась залежність від Ваших творів.Хоч нєрви намагаються іноді шептати:"може не треба,ми ж не стальні у тебе"Я після історії Аврори,думала,що все,дно людської жорстокості пробито.Ну куди ще гірше,здавалося.Якщо сухо по фактам,то Білий "добріший"вийшов.Білий мало не позбавив життя Аврору і дав життя дитині.А Олексій мало не позбавив життя Лію і вбив дитину.Отакий сумнющий каламбур виходить,а жорстокість,на жаль,безмежна.
Катерина Позняк, так, ми уже на фініші. Досить мучити їх, хай починають все спочатку, будують своє завтра спільними зусиллями.
Якщо порівнювати історію Аврори та Лії, то й писалися вони по-різному. Текст "Вітру..." йшов легше, оскільки різних підводних каменів було менше. А коли взялася до "Артема", то думала, що посивію остаточно, навіть довелося дисертацію з гінекології вичитувати. Проте зусилля вартували результату, принаймні, я ним задоволена. І наступну історію обіцяю трошки легшу, однак нєрви все одно полоскочу:)))
Прочитавши про Лєру, таки видихнула з полегшенням. Ми тут писали, що хотілося б історію про Оселедця, а я б ще і про Арсена почитала, також не простий персонаж. А Лія таки не вірила, що Артем був їй вірний ці місяці, та Панченко думаю її переконав)))
Іра, ❤❤❤
Не думала, що і старий Панченко зможе бути корисним))) Лєрі знову пощастило, невже ще раз полізе?
Інна Камікадз, хитрун то хитрун, але ж Лії настрій явно покращив) менше дурних думок лізти буде.
Хмари розсіюються, скоро вийде сонце.
Щодо розділу про Лєру. Тут багато хто обурюється, виражає нерозуміння поведінки героя... Інно, така реакція читачів і є кроком до становлення письменника, цей щабель Ви згадали гідно, вірно відреагувавши на всі скарги. Хоча, думаю, Вам було важко відповідати чемно і не впасти в сумяття, від тих коментарів))) Книга не має бути єлієм, бо Ваш рівень, як письменника, вже вище штампованих романів. Висновок - Ви супер-пупер молодець!
І ще. Для жінок більш важлива емоційна складова життя, для чоловіків - фізична. Тому, аби "дійшло" , треба давити на потрібні точки))) Так що і автор і герой мислять правильно з точки зору психології і покарань)))
Анастасія Матюхіна, У житті буває ще й не так, тут з вами згодна на всі 100%:)) А критика річ корисна, інколи вона допомагає глянути на свою творчість під іншим кутом:))❤
Небо розвиднілося, шторм вщухає… незабаром буде все добре !❤️
Alenka Fedorenko, Перебуріло))) Далі тільки вперед, за виднокрай, а там можна почати все спочатку:)❤❤❤
Не хочу ні в кого кидати тапками, але жалю до Олексія не відчуваю!!! Катюзі по заслузі!!! Маю багато знайомих АТОвців, які пройшли жахіття Ілловайська, Слов'янська, аеропорту,Пісків, але залишилися людьми!!!
Чого варті лише його відгуки про Лію і подальші дії!!! А також інші "зальоти"!!!Чоловік має залишатися чоловіком у будь-яких обставинах!!! Тим більше, Лія намагалася йому пояснити!!! А він, як остання сука, поширював про неї плітки, а потім ще й убив ненароджене дитя!!! І навіть після скоєного він не виправився, а ще гіршим став!!! Та й вчинки і слова його батьків показують, що у таких ницих людей не могло вирости щось путнє!!! Не шкода!!! Я б вчинила так, як хотів Ліїн тато!!! Тому добре, що поїхав Артем!!! Ще легко недолюд обійшовся!!!
Так само читала уривками, задихалася, завмирала, гналася по підліску і стріляла!!! Але цілилася набагато вище щоб напевне!!!
Дякую, Інно!!! Глоки класні пістолети!!!
Миру і спокою!!!
Інна Камікадз, Потримати не дали, бо не можна! Перед носом помахали і сказали ньо-ньо-ньо!!! :)))
Можливо Лії та Артему вдасться хоча б на крапельку стати щасливими в наступній главі?
Ivanka Demianchuk, Гадаю, вони це заслужили:))))
Ох....
Такий невимовно важкий розділ....
Дякую щиро ❤️❤️❤️
Надія, Важкий, але потрібний❤❤❤
Ну, то Олексію менше дісталось, ніж Лєрі. Бо те, що зробив він - поза межею добра та зла. Стати вбивцею й після цього розпускати такі чутки про жертву, як робила його сімейка (бо більше нікому) - це повне знищення всього світлого в собі. Єдине світле, що я в ньому помітила - це його давня розповідь Артему про байстрюка, значить, муляє його щось. А покарання... Вилікує свої травми, це не голою добиратись з передмістя
Інна Камікадз, ех, не хотілося б про неї чути((( сподівалася, що дійшло...
Сумніваюся що наука Артема якось вплине на Олексія, такі люди не міняються ніколи. Сподіваюся для наших героїв тепер все буде солодко.
Катерина Позняк, Абсолютно нова книга і нові герої. Ця історія лежала в шухляді понад десять років, гадаю, час витягти на світ божий:)
Дуже прикро споглядати безпросвітню ненависть, огиду до Лії, відсутність каяття у Олексія))) мабуть це і спричинило подвльший розвиток подій))))
Ольга, Безсумнівно, що це стало каталізатором, своєрідним таймером, який врешті відрахував останні секунди до вибуху)
Ситуація наруги над вагітною жінкою і убивством ненародженого дитяти вплинула на мене ще сильніше ніж ситуація Аврори... Не знаю чому, може тому що такі звірства відбуваються і вже звикла, чи тому, що вагітна жінка для мене це святиня, берегиня, саме життя... Тай взагалі ці двіситуації не можна ставити на один щабель, кодна з них є огидною й жахливою, й доводить наджорстокість людської сутності... І Ваше вміння це показати у Ваших історіях дуже цінне і робить їх реальними, життєвими, без вуалі брехні і божевільної фантазії. А те, що головний герої теж робить вчинки не супер-мена і не рятує світ, а лишається простою людиною здатною робити вчинки не зовсім гідні, ще більше змушує закохатися у Ваші історії і підсісти на них гірше наркотика))) Дякую за чудово-непрості розділи і можливість подумати про життя)))) Гарного дня і вважаю, Артем залишився все ще занадто міфічним і благородним по відношенню до Олексія. І я рада що тим порогом людяності для Артема є Лія)
Інна Камікадз, Це так, убивство є убивством. І жодна помста крові не виправдовує його.
Чесно, я думала він його "порве". Шкода всіх героїв цієї життєвої ситуації. Одним не хватило розуму і відповідальності за свої вчинки, а інших за пережитий біль, який не минає і подекуди виринає і напоминаю про себе
Анюта Касьян, Якби не Лія - порвав, і це факт. Але її страхи зрозумілі та виправдані. Будь-яка жінка хоче захищеності на всіх рівнях.
Мені шкода Олексія.Кидайте в мене капці 38 розміру.Не те що крові дурної спустили,то якраз на користь.Не знаю,чи так вихованням закладено,чи АТО змінило,а може все в купі.Заполонила ненависть душу.Нема місця не для радости,щоб отримувати від життя,не прагнень чогось досягнути,не бажань і мрій,що хочеш.Одна велика ненависть і може,жалість до себе,що все ця хвойда винна.Не хоче,не може,не вміє інакше.І таких Олексіїв в житті повно.І кнопку щоб вимкнути цей режим"хлопче,сам себе знищи і отруї життя іншим" навряд чи він знайде.Інно,дякую за Вашу творчість.Читала з зупинками.Я відчувала і духоту,як їдеш влітку на машині,і запах поту в застоєному повітрі підвалу,і лісосмугу з стежкою...Сьогоднішній розділ читала з декількома зупинками,духу не вистачало за раз осилити.
Катерина Позняк, У мене 35:))) Тому кидатися не буду. І я тут солідарна з вами щодо Олексія, тому що в житті не все так однозначно, хоча колись мала люту суперечку з батюшкою, який доводив мені, що людина, або зла, бо добра:)))❤
Лія дійсно його душа і совість.... боюсь уявити, яка розвязка була б без неї.... дякую, красуне, за емоції.... :-***
Юлія Чупило, Без неї, гадаю, була б прострелена не нога, а голова!
Дякую! У Артема величезна сила волі та вміння дотриматися слова. Навіть не уявляю, яких душевних сил йому вистачило, щоб не прибити того мерзотника. Все одно надіюся, що життя наступає гарно Олексій.
Valentina, Артем надто дорожить здобутим щастям, щоб втратити його через цього недочоловіка:)
Ну як на мене, то Артем поступив дуже гуманно. Але життя все рівно внесе свої корективи.
Оксана Буджаковська, Він так вчинив, бо пообіцяв Лії. Гадаю, якби не вона усе минулося не настільки гуманно:)
Інно, то ви страшна жінка - ще й на зброї так добре знаєтесь ( смайлік). А якщо по змісту, то Артем ще досить шляхетно себе повів. Мій чоловік каже " на кожну мишку повинна бути своя кішка", і чим далі, тим більше я впевнююся, що безкарність дуже розбещує. І інколи людина, як би пафосно це не звучало, просто виконує роль, відведену йому провідінням, навіть якщо її дії при цьому виглядають всупереч загально прийнятим нормам
Ирина, Ох, навіть не питайте, де я почерпнула ті знання:))) А безкарність породжує вседозволеність, від неї потім страждають невинні❤
Сильно... Дякую!!! Чекаю продовження з нетерпінням!!!!
Інна Камікадз, О, я також думала про продовження цих історій)))
Немає слів... Мене лише трясе в передчутті....
Відплата винного будь-де наздожене...
Всіляке в кожного трапляється в житті,
Та впевнена, що зло завжди покаране буде!!!
Дякую, Інно! Батьки вони завжди батьки!!! Але мене аж підтрясає від того, що приготував Артем Льошику!!!
Вам здоров'я і добра!!! ❤❤❤
Елена Нечипорук, зло буде покаране. Інколи це робить саме життя, а інколи трапляється ось так, як в Артема з Лією. Дякую щиро! І вам усього найкращого:)))
А мама навіть хвилюється чи підходить Артем Лії за розмірами))) одразу видно, що донька для них це все. І дуже цікаво яке покарання отримає Олексій.
Іра, ви правильно зрозуміли:) Не хотіла втручатися у ваш діалог з пані Ларисою, але не втрималася:)
Дякую! Як завжди на цікавому місці...
Lyudmyla Kovdrysh, інтрига наше все!))
Ох........
Слів забракло......
Дякую щиро ❤️❤️❤️❤️
Надія, та самій трошки страшно, куди мене занесло з цим Танкістом:)
Бумеранг наздогнав. Чекаю на продовження. Дякую!
Valentina, прилетів навіть через роки))
не знаю, як наші герої... але я б хотіла, щоб Олексій жив... і страждав, якщо немає совісті, то важкі муки мали б змусити його каятися.... розумію, чому Лія прийшла дивитися... цей етап треба закрити... дякую, за шматочок... натхнення та гарного дня .... :-***
Юлія Чупило, щиро вдячна. Якщо чесно, то я б також прийшла подивитися. Бо ви правильно підмітили, цей етап потрібно закрити й забути, чи хоча б спробувати. Це своєрідне очищення, хай навіть дещо жорстоке.
От і повернувся бумеранг до Олексія. Так просто не буває, за все треба платити. І це факт доведений.
Оксана Буджаковська, це насправді так. І я не раз переконувалася. Усі наші вчинки - благі й не дуже - обов'язково повертаються до нас.
Зло має бути покаране, в розкаяння здатних на таке, як Олексій, я не вірю
Lara, обставини, провидіння, карма - усе стало в парад планет і підвело Артема до цієї миті. Тому, Олексію покарання не уникнути.
Гм.. Чесно кажучи не очікував такого від Артема. І справа навіть не у причині, а у способі мислення. Наприклад навіщо так складно: вивозити в ліс, тягти за волосся по сходах, якщо можна набагато простіше - дати хорошого "ляща" і сказати щоб і на гарматний постріл не підходила, бо наступною буде підпалена квартира.
Думаю такої мотивації було б більш ніж достатньо. А залишати у лісі, голу.. Таке шось, не розумію.
Дякую за частину!
Іван Богун, " Сказати" - там би не подіяло, з лящем погоджуюсь, а після ляща треба було тягти в закрите гостре психіатричне відділення, тим більше, що всі показання є., і у Гожого теж зв'язки там є. А так - наразив емоційними діями себе на небезпеку, а страждати знову Лії за ним.
Ноги_руки не працюють,то пів біди,а,якщо голова не варить,то зовсім біда,то вже гірше нікуди.Лєра хвора на в сю голову,це її не виправдовує,але це факт.Після такого у цілком психічно здорового,з нормальною нервовою системою криша може з'їхати.Щоб вона задумалася над своєю поведінкою?Чим вона задумається?Якби мала чим думати,то усю б цю хрінь не творила.І в Артема котушки позлітали,на адекватність не обіпрешся_втекла його адекватність.Це не спроба провчити,це замах на вбивство.Якби знав про все до приходу Лєри,дивися,не так би клепки розсипалися.Я не думаю,що це "лікування "Лєрі поможе,а от неприємностей Артемові нажити_будь ласка.А я тут вже на хепіенд налаштувалася,думала,що хвилювання вже позаду.P.S.Авторе,Вам реальний Артем ще не каже"Інно,ну що ти понаписувала?"
Лариса Гаврилюк, А я ще про батьків Лєри з жалістю подумала.Щоб вона не творила_вона ж їх дитина.
Щось сповіщення стоїть що була відповідь від тебе, а її нема… це глюк якийсь?
Alenka Fedorenko, можливо. Бо я іноді не можу на коментарі відповідати, мені вибаває, що відповідь повинна бути не іноземною мовою:)))
сироти шкірою виступили..... як подумаю що чекає на Олексія після прочитаного сьогодні страх бере..... одне добре зрозуміло... Артем не добрий дядечко. він кровожерливий звір, що стоїть горою лише за свою зграю... і остерігайтеся всі хто посягнув на рідне.... обіймаю тебе, твого Муза.... шикарна робота ...!!!.. цілунки... :-***
Юлія Чупило, на жаль, а чи на добре, Артем саме такий. За своє порве, і йому байдуже, якої статті ця зайда. Дякую!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати