Завтра було давно

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 3

Анотація до книги "Завтра було давно"

Адвен не знає, ким був і як опинився посеред пустелі. Сонце обпалює шкіру, спрага відбирає сили, а довкола — розпечене каміння й пісок. Щоб шукати відповіді, спершу треба дожити до вечора.

У цьому світі давні машини пережили цілі покоління людей, а руїни серед розпечених пісків дихають неприродним холодом. Тут важко довіряти навіть собі. І все ж, коли вдається пережити ще один день, хочеться сподіватися, що наступний принесе щось більше за голод і страх.

Поки Адвен намагається розібратися у власному минулому, поруч із ним поступово з’являється те, заради чого варто мати майбутнє.

повільний розвиток подій повільне зближення виживання

Зміст книги: 14 глав

Останнє оновлення: 6 дн. тому

Глава I. Невідомий серед піску

16 Серп

Глава II. Руїни, що дихали холодом

16 Серп

Глава III. Перші імена

16 Серп

Глава IV. Зелена смуга

17 Серп

Глава V. Уламок світла

18 Серп

Глава VI. Міра тиші

22 Серп

Глава VII. Те, що можна втратити

28 Серп

Глава VIII. Лишити й лишитися

04 верес.

Глава IX. Дорога в обидва боки

11 верес.

Глава X. Мовчання, що слухає

18 верес.

Глава XI. Темрява за повіками

27 дн. тому

Глава XII. Щось більше

20 дн. тому

Глава XIII. Тепло під попелом

13 дн. тому

Глава XIV. Сліди після бурі

6 дн. тому

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Yurii Mochalov

12.09.2026, 21:13:31

Спочатку не звернув уваги на всі теги, а саме на "чужа планета", потім дуже різонуло по бажанню читати: головний герой без пам'яті - зазвичай таким люблять маскувати підкидання роялів у потрібний момент, замість обґрунтування сюжету. Плюс, не знаючи передісторії персонажа, дії, які йдуть урозріз із твоїми думками, сприймаються в хріново. Через ці моменти дуже довго було відчуття "не вірю" і "неправда".

Але потім втягнувся, і історія почала разгортатися перед очима. Дуже якісно передана атмосфера спеки, тупих, тягучих думок - прямо як сам цією пустелею тягнешся. Ну і щось, мабуть, є в тому, щоб пізнавати світ разом із персонажем.

Олекса Дракул

12.09.2026, 23:04:58

Yurii Mochalov, Дякую за відгук!

Особливо за те, що написали не лише про момент, коли «втягнулися», а й про початкове «не вірю». Я розумію цю настороженість - герой без пам’яті дійсно може виглядати як зручний спосіб пояснити будь-що заднім числом. Але мені важливо, щоб за вчинками були причини, навіть коли вони ще невідомі ані персонажу, ані читачеві.

І дуже тішить, що згодом ви відчули цю пустелю й бажання відкривати світ разом із персонажем. Саме такого досвіду мені й хотілося для цієї історії.