У день свого вісімнадцятиріччя Марко прокидається в літаку, що падає.

Кілька хвилин потому він помирає — і знову відкриває очі в тому самому кріслі, у той самий момент, о 06:18.

Ті самі люди. Ті самі слова. Те саме падіння.

Але щоразу Марко помічає щось нове.

Щоб вирватися з нескінченного кола, йому доведеться зрозуміти, чому цей день повторюється і чому старий запис батька, якого давно немає, змінюється разом із ним.