15 384
Анотація до книги "Іскра для серця"
- Боже! Та ти щойно піднявся на кілька щаблів по драбині спокусливості. Хух, аж гаряче стало, - манірно помахала я рукою.
Й кілька секунд він на мене просто лупив оченятами.
- Ти не відповідаєш моїм вимогам, - буркнув він.
- А що там за вимоги? Мільйон доларів і вертоліт? – з придихом, не зводячи з нього погляду вимовила я.
- Поняв, до церкви треба було ходити хоч би на Паску, - прошелестів він легким, переляканим листом.
- Я можу бути кращою, - інтимно прошепотіла я йому на вушко.
- Куди вже далі? – посмикав він комір футболки. – Й так корвалол валер’янкою хочеться запити.
Й кілька секунд він на мене просто лупив оченятами.
- Ти не відповідаєш моїм вимогам, - буркнув він.
- А що там за вимоги? Мільйон доларів і вертоліт? – з придихом, не зводячи з нього погляду вимовила я.
- Поняв, до церкви треба було ходити хоч би на Паску, - прошелестів він легким, переляканим листом.
- Я можу бути кращою, - інтимно прошепотіла я йому на вушко.
- Куди вже далі? – посмикав він комір футболки. – Й так корвалол валер’янкою хочеться запити.
Зміст книги: 26 глав
181 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОсь людині важко впоратись з дитиною і вона лишає її комусь, по типу діду легше? То людина визнає себе нездатним в порівнянні з дідом. Чи людина лишає дитину комусь, бо в нього часу немає на це, справи і все таке… а у діда виходить є? То і тут, чувак, ти програєш у порівнянні. Лишив дитину = ти аморальна людина. І весь твій успішний успіх це голосний «пук». Тобі з цім жити. Дітей можна обирати чи не обирати, доки їх нема, далі в тебе не має морального права вибору.
Марина Дубич, А ми трішки згодом ще підійдемо до батька Руслана...глянемо, як можна зіпсувати стосунки з дитиною...Як би не було гірко, але є й такі представники, яким мораль не лізе, совість не тисне й душа не пече...
Нові реалії - лицар з піцою і пауербанком:)))
Оксана Усенко, Схоже на те :)))))
" що ти дивишся на мене, як бактерія на антибіотик"- шикарно:)))
Оксана Усенко, Дякую :) Тут має бути сердечко, але я не знаю де його беруть....
Цікавий батько в Руслана, спочатку залишив сина, а тепер згадав про нього чи не запізно? А Вітя це той що сумкою огріла? Ранок був у Євдокії цікавий!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Ага! Такий молодець...заважав - віддав, став потрібне - позвав...Хоча, можливо у його батька були свої причини для подібного вчинку, але дитині то не зрозуміло. Так, Вітя це той якого прилетіло сумочкою :) І такі ранки у нас бувають...
Доброго дня Наталочко! У важкий час живуть наші герої і не було б так боляче читати,якби це була не наша реальність,як Явдоха плаче так і я бо вже нехватає ніяких сил кожен день наша громада хоронить наших захисників і всі на щиті,пишу коментар і плачу,такий коктель емоцій ,що важко передати ,а віра в перемогу стає все більша.А чи не " добрі" сусіди здають Руслана з Явдохою та ще й пребріхуюче,бо деж їх можна було побачити,як не дома коли вони бігали одне до одного на поседеньки,та за якоюсь розрадою.Дякую красунечко за продочку і дай Боже нам дочекатись миру і перемоги і щоб їхні шахедиди падали на них разом зо всіма ракетами.
Valentina Daleka, На жаль, з цим важко сперечатися....
Прочитала сьогоднішній розділ і ревіла разом з Євдокією... Бувають моменти, що і сильним потрібно виплакатись, трішки себе пожаліти, набратись злості на тих, хто вважає себе вершителем доль та вважає свою думку єдино правильною, а потім плюнути на них і далі робити свою справу... Ніколи не розуміла батьків, які втручаються у вибір своїх дітей. Навіть, якщо ти бачиш гниле нутро обранця своєї дитини... Вона сама має це побачити, зрозуміти інакше ти станеш їй ворогом... Дякую, пані Наталя, за ваші книги! Вони чудові, захоплюють змістом, роздумами, щирістю, життєвістю!!!
Олександра Халаїм, Ой, засмучувати не хотіла :( Але іноді так працює захисний механізм нашої психіки, що ти вже просто плачеш над кошенятком чи ще якоюсь, здавалося, дурницею. Але збираєшся і дієш над розв'язанням якихось складних задач. Самі по собі сльози бувають дуже цілющі...А щодо стосунків батьків і дітей, то непорозумінь не уникнути. Але ви маєте рацію, отаке втручання добром не закінчується...Дякую, за ваш добрий відгук!
От навіть цікаво стало, які саме у батька аргументи чому не пара?
Оксана Усенко, Трішки згодом буде більше пояснення про складні стосунки батька й сина. Але тема цікава...з життя : спочатку мати вважала, що невістка все не така, як би їх хотілося (от чим не така, тут би можна було посперечатися, але не така), син жив, як між двох вогнів...бо то ж мама, а там дружина і двоє діточок. Трапилося горе, син помер, то мати влаштувала хресну ходу проти невістки, вона вигнала невістку і своїх онуків з дому...Я тут не бачу ні аргументів ні логіки, окрім того, що в невістки здали нерви й вона все покинула й поїхала до своєї мами...І то ще добре, що було куди...А щодо батька Руслана, то далі буде...
Упс, а що це татусь об'явився, і вже зробив аж такі висновки? А Руслану хто сказав про вибрик татуся? Ну чому хтось думає, що його думка і бачення життя є найкращим, для всіх!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, А трішки згодом буде детальніше чого там так все складно...О, в Руслана теж є свої джерела інформації :)))) Чесно кажучи, питання на стільки хороше, що поки я на нього відповіді не знайшла...
Найголовніше зараз щоб не приперлась (і не порушила цей прекрасний момент) подруга з новими геніальними ідеями як її видати заміж.
Катерина Позняк, Кажуть, що усьому потрібен час і місце...от і перевіримо :))))
Нарешті поцілувалися)))
Larisa Chelter, Так, відчуваю, що доки перейдемо до наступного кроку...усіх відвідають почуття...та цей автор знущається :))))Але терпіння...тільки терпіння :))))
Красиво главу завершили:)
Лариса Гаврилюк, Ніщо так не допомагає вірі, як думка читачів, що історія заходить, вона цікава, доречна й заряджає.
О., зараз Руслік щось утне і все піде коту під хвіст(((
Лариса Гаврилюк, Да, я тут цілі трактати вивчила про наслідки війни і, чесно кажучи, тих проблем не злічити...поки Русік тримається чисто на характері, як для людини, яка пережила ампутацію і два роки війни...Якщо перед Євдокією стоїть завдання закохатися, то перед Русланом їх більше й вони складніші, розпочинаючи від прийняти себе такого, з його тригерами і ПТСР....і це буде з біса все складно....
Доброго вечора Наталочко!Ну нарешті вже цюлюванячко ,хоч якісь емоції.Чи це зняття стресу,а яке щастя мати гарних сусідів.Мирного,затишного вечора.
Valentina Daleka, Ой, ми про тих "гарних" сусідів уже все знаємо...Мені в такі моменти нагадується отой мем, де вчитель географії описує принади України...а вчитель історії так і каже..."це триндець" :))))))
Співчуваю Руслану, бо у мене теж виникло шалене бажання тихенько прикопати тих сусідів, чи везти в зону бойових дій.
Оксана Усенко, Особисто мені подобається версія прикопати...але ж знову моральні норми...буква закону...про совість я мовчу, вона в мене гарно вихована - не просять, то не лізе...
Так смачно описали вечерю, що прям самій захотілося піти поекспериментувати:)
Оксана Усенко, То й справді смачно і швидко :))))
" здатність порости там, де і трава не сходить"- прикольний вислів:)
Оксана Усенко, Кажуть, що труднощі нам необхідні для зростання...от ми і стараємося :)))))
Який чуттєвий та ніжний поцілунок! Але ті недалекі люди, іноді хочеться якусь пакость зробити але на жаль не допоможе!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Я старалася...моя уява підкорювала нові вершини з тим поцілунком :))))))
Доброго дня Наталочко! Дякую за продочку.От чомусь мені ці двоє нагадують двох дітей з пісочнеці ,так собі грались ділились,якимись смаколиками,але дівчинка полюбляла бігати до інших пісочниць,а хлопчик якось спочатку і не помічав,але в якийсь момент стало самотньо і приревнував,виказавше своє Фе,от дівчинка і відповіла забирай свої іграшки і ге лізь до мої пісочнеці ,надула губки,включила своє Его і до тіла в пісочнеці повний ігнор,от і не витримавши цього хлопцик поскакав миритись .Гарного мирного дня дуже вже хочеться.
Шаграй Наталія, Так ,це дуже класна новина ,Наталочко я кожен день молюсь за наших воїнів ,і за визволення полонених,і за одужання і за перемогу,як дуже хочеться,а в мене теж гарна новина син приїхав н три дні .
"Знову чи ще?"- шикарне питання:)))
Шаграй Наталія, Та пора б:))
" згадую, що людей бити не можна і обираю сарказм"- гарно сказано:)
Оксана Усенко, Угу, бо ти отак мила й чарівна ніжність...але як допечуть, то який прямо Валерон вилазить :))))))
Ото Руслана зачепила, що певно, вперше просив вибачення? І що там в очах побачила Євдокія?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Русланчику за діло прилетіло...І гадаю, що у нього був час обдумати це і прийняти рішення...Головне правило щасливого сімейного життя - ТИ ХОЧЕШ БУТИ ПРАВИМ ЧИ ЩАСЛИВИМ? І ще мені дуже сподобалося...як закривати очі на жіночі коники? Ну отак береш і закриваєш :)))))
Ох, читаю і проводжу паралель із сьогоденням! Для себе вже склала пару Руслана та Євдокію та для даної ситуації волонтери це ''Брюс Всемогущій''
Дуже класна історія,яку я перечитуватиму і рекомендуватиму своїм знайомим! Дякую за історію:)
Вікторія Забрудська, Дякую вам, бо ви прояснили важливий для мене момент...
А що це Руслана зачепило? То вечір був насичений у Євдокії? Скільки подій за цей тиждень прожила!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Схоже, що зачепили Руслана відчуття, що жінка, яка йому подобається раптом може зникнути з його життя...І погоджусь, що наразі Євдокія йому правильні питання поставила...питання, що змушують задуматися...
Хм, танці? Несподіваний варіант боротьби з поганим настроєм:))
Оксана Усенко, Як варіант дуже навіть дієвий спосіб боротьби з тим поганим настроєм...
" ніхто ще не бачив ображеного їжачка" - спірне питання:))) А раптом хтось бачив?:))
Оксана Усенко, Гм...ображений їжак, обурена лисиця, злопамятний голуб....ні...тоді нам точно капець :)))))
Іра так наполегливо(нав'язливо)шукає кавалера Євдокії, і штовхає подругу у різні халепи. Отут Я погоджуюсь з Русланом, що треба думати що ви робите. І чи треба воно.
Іра так наполегливо не бачить щирий інтерес Руслана до Євдокії, ще й жене його, потенційного нареченого!
Ірку терміново треба зайняти іншим і відволікти від влаштування особистого життя Євдокії. І тоді точно Євдокії буде щастя.
Катерина Позняк, Все вірно...бо навіть найближчі люди підійдуть до твого життя зі своїми мірками...І це повсякчас...мама буде краще знати з якою дитиною повинна дружина її дитина чи з ким повинна зустрічатися її дитина...чи подружка порадить щось спираючись на свій досвід...Тому критичне мислення життєво необхідне...Щодо Євдокії, то всьому свій час...Бо іноді наша проблема в тому, що ми занадто поспішаємо й чекаємо миттєвих результатів...Яйце, гусінь, лялечка, метелик...
Доброго вечора! Ого ,яка реакція у Руслана, порвав бе як Тузік грілку кавалера.Ой, Наталочко наскільки життєво реална історія ,була трапилась з однією знайомою насилу збулась кавалера .Дякую за продочку.Мирного,тихого вечора.
Valentina Daleka, Щиро дякую! Джесі дарує гарні емоції :))))
Вони мені обидва дуже подобаються :)
Лариса Гаврилюк, Ні-ні...Ні в якому разі...я ж їх тільки так і ідентифікую :))))))Трапився мені був на очі брутальний блондин...от ніколи не велася на блондинів....але цей запалив на цілого Холодницького...
Як то Ірка не побачила увагу Руслана до Євдосі?))) Чи то у "містера Фікса( вірніше місіс Фікс") є якийсь план?)
Лариса Гаврилюк, Кажуть, що коли хочуть щось сховати, то кладуть на видне місце...А Руслан, точно не у фаворитах у Іринки...то якось так...
Оце Руслана зачепило! Він ж не в курсі, що жінкам іноді треба просто виговоритися, а не вирішувати проблему! То тепер Євдокії треба ще заспокоїти Руслана?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Та зачепило...Ну насправді багато чоловіків цю тему не розуміють...Поки Євдокія хоч би свій спокій надибала...у неї одна надії на морозиво і ванну...А Руслана відправлено додому самому заспокоїтися :)))))
" я увімкнула професіонала, чоловік - телепня" - Євдокія таки красуня:)))
Оксана Усенко, О, так...в той момент таки да!!!!
" підійшов до штанги" жінка"- так це і уявила:)))
Оксана Усенко, як є...не дався той снаряд :)))))
Так, підхід чоловіків та жінок до сенсу обговорення проблем таки різний:)))
Оксана Усенко, Однозначно...і про це іноді варто собі нагадувати :))))
Бідний Русланчик:))) Тепер теж виспатися не зможе:)))
Шаграй Наталія, :)))
О цей неймовірний і чуттєвий флірт! І що ж там Дуся, вже замислила?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Зате вони поступово зближуються...малесенькими кроками...А скоро побачимо...
Доброго дня! Вже Русланчик переймається за побачення Явдохи,звичайно в 35 років шукаєш мізки ,в принципі вони то є ,а от чим наповнені .Нагадалось своїх 15 років ,покохала одногрупника на довгі роки,а вже й забула,як війна зробила свій вклад. Коли ж ці двоє дозріють ,десь там в п'тах якісь мурахи шивеляться,а дальше не дотягують.Дякую красунечко мирного дня а так хлчеться щоб на рашку всі дяв'ять проклять навалилось і вони нарешті звалили в свої болота.
Valentina Daleka, Доброго дня! Так, щось його трохи це питання зачіпає...Але, здається, що це може діяти як маятник, що розгойдує його спокій...адже тільки в жінки зявляється один кавалер, то тут же підтягуються інші...У вас чудова історія :) А цим двом треба трохи часу...І дякую за побажання. Навзаєм!
Та чорнота відчаю поглинає іноді кожного, бо розумієш, що всім допомогти не можеш. І чужий біль іноді проживаєш сильніше за власний! Але то морозиво може ропалити багаття іншого ґатунку?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Та те морозиво, точно володіє чудодійною силою :)))) Так, така у нас нині реальність....
Коментар до 12 розділу.
Я про ту сцену що змусила Євдокію не знайти слів і втекти.
Читаю коли :він дивиться на її губи,
Коли: в неї застрягли слова у горлі.
А в мене в голові лунає пісня:
Коли до губ твоїх лишається пів подиху
Коли до губ твоїх лишається пів кроку...
Катерина Позняк, Плач Єремії неймовірний...і пісня дуже щемлива...Чесно, дуже рада, що сцена викликала такі асоціації...
Доброго вечора! Ой Наталочко,сьогодні такий плачевний розділ,як і мій настрій,син подзвонив і повідомив,що їх перекидають далеко ,плачу,молюсь і вірю і надіюсь на перемогу.Мирного,тихого вечора бажає,але рашка перекреслює всі побажання ніч і день ті їхні тарахтілки літають.
Valentina Daleka, Знайшла...Ота така милота в костюмчику і наплічником...Яке воно хорошеньке
"Мужність вирішила ті збори проігнорувати" - вона трохи відпочиває перед черговим забігом...
Оксана Усенко, Ой, це шикарна відповідь...я їх УЖЕ уявила :)))) Дякую, повеселили!!!
Іноді потрібен лицар не на білому коні, а просто з морозивом:)))
Шаграй Наталія, Та й ті обладунки з конем в багатоповерхівку ще й без світла спробуй затягни:)))
" прийшла з роботи, а не виповзала з пекла"- та думаю в пеклі часом простіше. Там хоч стабільність є:))
Оксана Усенко, Уже й самій цікаво :)))))))))))))Тепер думай про це проти ночі :))))))))))
"Дятел натхнення" - шикарно:)). А я все думаю, що за звір мене вічно ганяє:))) А то не звір, то пташка!:)))
Оксана Усенко, То все він...бо тільки він може так віртуозно клювати мозок :)))))))
Доброго вечора! Дякую тобі Наталочко вмієш підняти настрій,внести в життя позитиву.Цікаво,а чого це Дунька до таких років дожила і заміж не хотіла,а тут такий поспіх,так захопилась побаченями,що аж Русланчика вже заразила,як Ковід повітряно - крапельним,аж самій спекотно стало.Мирного,тихого вечора,може русня сьогодні зробить вихідний.
Valentina Daleka, Доброго вечора! Я стараюсь, як можу, вносити той позитив :))) А Євдокія (мою прабабусю звали Явдоха, а в миру - Дуся...а Дуньку я якось пропустила :))))) Та якось так склалося, що то робота...а то ковід, а то війна...і все не до ніжних почуттів...а тут бац і вже 35...то наче й пора...Чесно кажучи, що Руслана, що Євдокія трохи дилетанти у тих почуттях й перед ними обома неймовірний виклик...Євдокії закохатися, а Руслану зрозуміти, що то не тахікардія...Все буде....терпіння....Дякую за побажання! Будемо сподіватися на тихий вечір і спокійну ніч!!! Бо ця ніч була зовсім не спокійна...
"Жінка, то таке ніжне створіння, від якого немає порятунку"- Так і є:)))
Оксана Усенко, А то раптом забув...
"з моїх рук вже все хочеться викинути і піти полежати"- яке логічне бажання:)))
Оксана Усенко, Ой, в цьому я Євдокію можу навіть дуже підтримати :)
І що то було? Спотикачка вийшла! Що ж то буде за знайомство з ІТ-вцем? Яке враження отримає Євдокія?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Ну трішки веселощів і безчинство...Іринка ж старалася надихала...І воно якось так :)))) Щось ті побачення після 30, вже дуже стають схожі на співбесіду :))))
"Прикинь, як зі мною буде весело?"- не можна ж чоловіку так одразу окреслювати всю барвистість перспектив:)))) Після такої фрази треба непересічна хоробрість, щоб не злякатися:)))
Шаграй Наталія, :)))
Їхні розмови це щось особливе!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Розмова чудово допомагає налагодити стосунки з людиною і краще зрозуміти один одного. Ми іноді потопаємо у власних проблемах та рутині, що й забуваємо про всі принади життя. А нові люди у нашому житті добряче допомагають відволіктися від буденності та відчути свіжі та яскраві емоції...Тому поради Іринки знайомитися і знайомитися з багатьма людьми не полишені сенсу...
Вітаю з передплатою! Бажаю багато читачів!
На цікавих побаченнях побувала Євдокія! А доля витівниця штурхає їх обох одне до одного!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Щиро дякую за побажання :) О, так...вона пробує все нові і нові способи знайомства...А цікаво, хтось з читачів бував на таких швидких знайомствах?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати