Родина до понеділка

Наталья Русанова

14.01.2026, 11:51:08

Ох і солодкими були святкові поцілунки від Аврори. Сподобалось обом. І цікавим було знайомство з
родиною Ганса. Та як сумно,що його
справу поки що ніхто не підтримав та
можливо хтось з онуків продовжить.
Дякую за теплу святкову главу!♥️
Зі Старим Новим роком!♥️

Леся Літвішко

14.01.2026, 11:05:44

дякую, ніби сама побувала у дитинстві

Леся Літвішко

14.01.2026, 11:05:43

чудово

Світлана Ганчук

14.01.2026, 10:26:41

Описано настільки смачно, що хочеться повторити їхній маршрут! А ще дуже чекаю відвертої розмови.

Iryna H

14.01.2026, 09:32:17

Цікава історія українських свят і традицій в цілому!!!
Дякую!!!

Це має бути цікаво кожному!!!

Наталія Діжурко

13.01.2026, 18:24:44

Щиро дякую за таку атмосферну книгу про наші традиції, нашу культуру!
Надіюсь, що Різдвяне диво принесе героям щастя і спокій!
Дякую за проду і чекаю на продовження!

Halyna Shchyrba

13.01.2026, 03:41:40

Обожнюю Різдво в селі, до Львова тут близенько...
До церкви ти встаєш раненько, бо служби іншої нема..
Вертеп ще з ночі не стиха, і не доїли пампуха..
І до хліва кутю віднесли, щоб кури яйця файно несли))
По службі пляцки на столі, і не в тарілці, а на кльоші, Бо господині ми хороші)
Ми прославляємо Христа!
Вітає тут той Дух Різдва!

Оксана

12.01.2026, 21:01:55

Чудовий розділ! Дуже колоритно і атмосферно описані українські автентичні новорічні і різдвяні традиції, що дійсно переймаєшся гордістю за країну і наших людей. Дякую, Устино! Відчувається, наскільки багато Ви вкладаєте в написання цієї історії своєї енергії, часу і знань!

Карина Кльок

12.01.2026, 20:27:48

Ох, який розділ)) дійсно магічний, насичений нашими традиціями, творіннями нашого народу)) так уже скоро Всеволод і Аврора заспівають, що на якесь шоу талантів підуть дуетом)) ну розмова у чоловіків прекрасна)) правильно, Всеволоде, усе правильно)) ех, а я думала, що заснуть в обіймах одне одного)) це точно був ельф Всеволод)) Дякую вам за проду, Устино, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️

Оксана Кіс

12.01.2026, 18:50:51

" Ми " - слово ,яке багато про що говорить без пояснень.Фіктивна родина все більше стає схожою на справжню і обоє чим раз тим більше цього хочуть.Поцілунок ельфа ще один знак для Аврори.Дякую,Устина.Чекаю на продовження .

Оксана Кіс

12.01.2026, 18:42:40

Неймовірний розділ ,що не потребує коментарів.А подякувати авторці дуже хочеться,що так описала наші звичаї і традиції.Саму гордість ще більше взяла за свою країну.Дякую,Устино! Україна культурно багата країна і ми маємо чим гордитися.Тож єднаймося українці ,бо ми того варті!

Татьяна Приходько

12.01.2026, 17:03:10

Так красиво все описали про Карпати,про звичаї і обряди,так чуттєво, що я навіть заплакала... Старію мабуть... Дякую за Вашу творчість,за світлі емоції.,❤️❤️❤️

Лореін Владислава

12.01.2026, 08:59:56

Уявляю очі Ганса Крістіана, коли він ділитиметься враженнями зі своєю родиною.)) Все так гарно переплелося: і український затишок, і традиції, і справжня казкова атмосфера. А ще цей загадковий поцілунок ельфа, що навіяв чарівні сни... Їхня «фіктивна родина» з кожною хвилиною стає усе реальнішою для обох.))❤️ Дякую!))❤️

Наталья Русанова

12.01.2026, 00:31:16

Дійсно вони вчотирьох дійсно стали ніби родиною. Їм затишно і комфортно разом. Ганс ділиться своїм досвідом і мудрістю.
Дякую!♥️

Оксана Митчик

11.01.2026, 21:52:21

Дуже світла поїздка, розмови, пізнання Гансом нового) Про жити в моменті - це дуже гарно, дякую Вам

Оксана

11.01.2026, 00:20:45

Як мудро подякувала Аврора Всеволоду за те, що він допомагає створювати їй нові спогади, пов'язані із цими місцями. Вона усвідомлює, що значить жити в моменті. І, здається, вона б хотіла так зуміти. Дякую, люба Устино!

Наталія Діжурко

10.01.2026, 19:05:48

Як гарно сказано за момент. Це дійсно так. Не можна жаліти за тим, що вже пройшло. Той момент не повернеш. Пам'ятати Треба, але відпустити. Треба жити теперішнім сьогоденням. Тоді і завтра буде кращим.
Дякую за проду і чекаю на продовження!

Halyna Shchyrba

10.01.2026, 18:14:51

А ще магія Різдва мусить працювати! У неї немає вибору! І зникати, як ті олені, не варто. Бо наздожене один великий дядя і спрямує ту магія туди, куди сам захоче)))
Трохи сумбурно, але так хочеться того дива та магії Різдва!
❄️❄️❄️❄️❄️

Halyna Shchyrba

10.01.2026, 17:57:03

Наздоганяю вас)
Не могла не прокоментувати бджолині трупи))) Викликали посмішку на вустах))
Чогось я думаю, що Ганс давно все зрозумів...І, як мінімум, базову українську знає. І то не факт. Веде свою гру під прикриттям. Бо до вподоби обоє йому, ну і Ромчик теж.
Дякую, Устино ❤️❄️❤️

Карина Кльок

10.01.2026, 17:25:45

Ще одна неймовірна екскурсія) читаєш і насолоджувався цими описувати місцевості та смаколиків)) не лише колекція придбань у Ганса буде, а й мініколекція подарунків у Ромчика)) ох, Різдво... і страшно, що ж далі) я дуже рада, що в Аврори будуть нові спогади про вже знайомі місця)) Дякую вам за проду, Устино, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️

Оксана Кіс

10.01.2026, 15:12:32

Ганс побачив найбільший духовий інструмент- трембіту ,а в Криворівні почує її.Наближається Різдво - пора всяких див і здійснення бажань.

Тена Дітна

10.01.2026, 15:11:21

Яка пізнавальна та цілюща подорож! Для всіх) Дякую!

Оксана Кіс

10.01.2026, 15:01:46

" Для щастя небагато треба" ,але чого саме важко визначити ,а подекуди воно вже є ,а його не помічають.Щасливі ті люди ,які в кожному моменті прожитого життя знаходять щось позитивне.Всеволод вже задумався над філософією Ганса і хоче спробувати його досвід ,а Аврорі просто навчитися так жити.Дякую,Устина.Чекаю на продовження.

Леся Літвішко

10.01.2026, 12:40:58

чудово

Світлана Ганчук

10.01.2026, 07:58:36

Про помиральну яму - золоті слова! Останні чотири роки, принаймні, саме так і живемо.

Карина Кльок

09.01.2026, 23:10:37

Дуже милий, сімейний і затишний розділ,а ще трішки пікантний від слів Всеволода, ох і пустун)) а подарунок на Різдво... ох, його подарунок найкращий)) буде хочеться, аби він здійснився) цікаво, що ж там придумав Ганс)) неймовірний чоловік, стільки всього накупив, а які фото наробив)) от і за пошту згадала, пощастило їм, що експерт поряд, бо точно треба чарівниця килим чи скринька, бо машина Всеволода скоро втомиться все це везти)) Дякую вам за проду, Устино, чекаю на продовження з нетерпінням ♥️

Карина Кльок

09.01.2026, 00:27:25

Ну дійсно казковий ельф)) нарешті знайшов квіточки, а який букет, ух) здається, що напруга потроху зникає))) а ці погляди, якби не Ганс, то точно кудись би в'їхав)) Аврора просто зачарлвує своїми розповідями)) так, Всеволоде, планував ти одне, але он як Аврорина присутність та знання всього цього як допомогли)) Дякую вам за проду, Устино ♥️

Наталія Діжурко

09.01.2026, 12:05:28

Читаю і відпочиваю! Як гарно все описано. А Всеволод такий класнючий, романтичний. І думки його так направлені в один дуже цікавий напрямок. Аврора, прислухайся до свого серця. Цей чоловік не думає зникати із вашого життя!
Дякую за проду і чекаю на продовження!

Карина Кльок

09.01.2026, 00:01:12

Йой... а як вче гарно починалося)) смачна їжа, і на тобі)) але добре, що Ромчик знайшовся... але от розмова вийшла важкою... аде видно, що Всеволоду були неприємні слова Аврори) ех, після ночі обіймів) сподіваюсь, що ця атмосфера між героями зміниться) Дякую вам за проду, Устино ♥️

Карина Кльок

08.01.2026, 23:39:57

Хороший хлопчик, але думки як у нехорошого)) і він має рацію. Всього 4 дні, але полапати вже хочеться))) а який заплив)) прекрасний розділ, який викликав усмішку, через бешкетного хлопчика)) а ці обійми)) вони такі милі, хоч подумки вже незабаром понеділок) Дякую вам за проду, Устино♥️

Карина Кльок

08.01.2026, 23:30:23

Ох, які історії від Ганса... справжня казка, зі щасливим фіналом... а от Ромчик, здається, не вірить у щасливий фінал, бо думає, що ельфи зникнуть... маленьке сонечко... для нього це чарівна казка з ельфами... адже татка тепер немає, а диво створюється іншим дядею та чудним гостем) Дякую вам за проду, Устино♥️

Карина Кльок

08.01.2026, 23:17:44

Лише декілька днів минуло, а як Всеволод переглянув свої мрії) разом з Авророю та Ромчиком, сумуючи за сином... угода вже не на першому місці) от і покаталися, а яка розмова сталася)) і ще цей поцілунок... лише в одну, здається, не пощастило... цієї ночі Аврора не спатисе поряд... Але розмова з сином... додала ще трішки тепла... сподіваюсь, що колишня дружина таки привезе сина) Дякую вам за проду, Устино♥️

Наталья Русанова

08.01.2026, 22:17:33

Насолоджуюся вашим різдвяним подарунком, таким щирим, душевним теплом наповненим і ніжними почуттями між Всеволодом та Авророю, такими несміливими і такими чистими та ніжними.
Щиро дякую та чекаю на далі!♥️

Оксана Кіс

08.01.2026, 19:15:32

Всеволод старається як може ,Аврору балує і до Ромчика дорогу прокладає .Якого подарунку захотів від Аврори.Хтозна чи Аврора встоїть ,аргументів і знаків проти стає все менше ,а бажання бути з Всеволодом все більше.А він тільки за ," хочу бути з тобою завжди " - не пусті слова.

Оксана

08.01.2026, 21:10:35

Чудовий екскурс по Яремче. Та ще й підкріплений фотографіями на телеграм-каналі! А виявляється, паління люльки - не така вже й шкідлива звичка, якщо бабуся це робила в 90-річному віці).. Дякую, Устино!

Оксана Кіс

08.01.2026, 19:07:54

Яка цікава, приємна і пізнавальна подорож.Але без Аврори вона б не була такою.І її професія дуже стала в нагоді.Це вже хороший знак для обох ,що опинилися в потрібному місці в потрібний час.Дякую,Устина.Чекаю на продовження .

Тена Дітна

08.01.2026, 14:05:59

Як же гарно подорожувати разом із ними!!! Дякую, Устино❤️❤️❤️

Олена Гушпит

08.01.2026, 11:39:22

Ганса не можна залишати самого на ярмарку..!!! Бо скупить пів-Яремче..!!!..
Гарного подарунку забажав..!!! Чи Аврора… «подарує»…?!?…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️

Олена Гушпит

07.01.2026, 18:08:28

Красиво вибачився..!!! Аврора оцінила..!!!…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️

Леся Літвішко

07.01.2026, 10:39:27

дякую

Оксана Кіс

06.01.2026, 22:10:22

Аврора просто чудовий гід з великою купою цікавої інформації ,якою поділилася не тільки подорожуючими ,а й з нами читачами.Всеволод задумався ,якби не вона ...Зрозумів і оцінив ,що це подарунок долі ,який не можна втрачати ,бо іншого такого не буде.Всеволод ,як справжній ельф ,який починає все робити для того ,щоб Аврора довірилася і дала шанс їм обом на щастя .Йому вдалося здивувати Аврору ,але є ще маленький Ромчик і до його серденька потрібно прокласти дорогу.Щоб хороший ельф залишився з ними назавжди, це і мамі додало більшої рішучості.Дякую,Устина.Чекаю на продовження.

Наталія Діжурко

06.01.2026, 21:44:32

Аврора має подумати. Життя продовжується, треба жити далі.І ельф не зникне.
Дякую за проду і чекаю на продовження!

Оксана

06.01.2026, 20:00:34

Справжній ельф, який не захоче зникнути. От би в Ромчика теж виникло таке бажання, і щоб він його озвучив мамі! Тоді б Аврора шукала знаки в іншому ракурсі. Дякую, Устино!

Марія Дзік

06.01.2026, 13:47:04

Чим дальше,тим більше Всеволод думає про Аврору,а чи зможе Аврора відкрити своє серце для Всеволода?хоч він їй подобається...дякую

Леся Літвішко

06.01.2026, 10:36:17

дякую, цікаво. І ніби сама побувала у подорожі

Оксана Митчик

05.01.2026, 18:02:37

Так чудово в етнопарку. Залюбки читаю про всі описи, подорожі та традиції!) Шкода, що стався інцидент з Ромчиком. Тепер Аврора собі надумає різного)

Оксана Митчик

05.01.2026, 17:57:32

Коли «поганий хлопчисько полапає», то і спокійна стає душа)

Оксана Кіс

04.01.2026, 18:31:34

Аврора мучиться своїми почуттями ,які зароджуються до Всеволода і сумнівами.І не у рибки потрібно питати ,а у свого серця.В таких справах рибка не порадниця ,як у будь хто інший ,тільки вона сама.А знаки ,до понеділка ще є кілька днів і тих знаків ще може бути багато ,на різний смак .Все залежить ,як їх трактувати.Дякую,Устина.Чекаю на продовження.

Оксана Кіс

04.01.2026, 18:21:57

Ніколи не була в Буковелі ,але завдяки вашому опису ,Устино ,ніби там побувала.Так все гарно описано.Дякую.

Оксана

04.01.2026, 18:03:45

Аврора злякалася, аж зашпари зайшли в душу, поки не побачила здорового і неушкодженого Ромчика. А поскільки вона весь час себе картає за непрошені відчуття, які збуджує в ній Всеволод, то й намагається в кожній ситуації побачити знак. Тільки ж знаки можна шукати й позитивні. І їх, здається, буде набагато більше. Дякую, люба Устино!