Нестримна залежність

– Знову ти? – невдоволено питає. – Що з моїх слів ти не зрозуміла?
– У мене до тебе всього одне запитання. Скажи, де Олена!
– Що? – здається, такого Руслан не чекав. – Ти хто така?
– Кіра. Молодша сестра Олени. Я хочу знати, де вона.
– Кіра? – здається, Руслан мені не вірить. Прискіпливо розглядає з голови до ніг і на обличчі зупиняється. – Ти не схожа на ту малявку з ластовинням на носі.
– Мені п’ятнадцять тоді було, – фиркаю. – Я хочу знайти свою сестру. Ти – моя остання надія. Батьки нічого про неї не розповідають. Взагалі не хочуть згадувати. Останнє, що я пам’ятаю перед тим, як полетіти в Америку – вона пішла до тебе.
– Ти дійсно нічого не знаєш? – злість Руслана змінюється здивуванням.
– Ні, – хитаю головою.
– Олена померла вісім років тому. Тобі більше не треба її шукати...