Не грай зі мною

— Що зірці універу від мене треба? Якого біса ти до мене причепився? — Шиплю, поглядаючи на його компанію обраних. Він також не хоче, щоб нас бачили разом.
— Я знаю твій найстрашніший секрет, Юкі. Знаю, хто платить за твоє навчання, — Дін насолоджується моєю реакцією. Я заплющила очі, щоб він не бачив мого жаху, але з тремтячими руками нічого вдіяти не можу. — Тому зіграємо у гру, руденька. Я наказую — ти робиш. Ти ж хочеш, щоб я мовчав?
— У тебе нічого не вийде, — обпалюю його ненависним поглядом, облизавши пересохлі губи, на які він так витріщився. — Я теж про тебе дещо дізналася. Про тебе і твою мачуху, — ніколи не бачила, щоб люди так швидко блідли. Цей ідеальний кретин сам напросився. — Ну що, мажоре, тепер гратимемо за моїми правилами?