Букет для нареченої

– Ви не мали цього робити, – каже вона нарешті, тихо, але твердо. – Я сама б усе владнала.
– Так я й повірив. Вони виглядали так, ніби не збиралися чекати.
– Це не ваша справа, – каже вона вже голосніше, і в її голосі чується щось схоже на біль.
– Може, і не моя, – кажу спокійно. – Але я допоміг. Можеш просто подякувати.
Вона відводить погляд, притискає долоні до щік.
– Дякую, – шепоче. – Я обіцяю, що все вам поверну. Тільки не сьогодні.
– Тобі не потрібно нічого повертати, – кажу, задоволений, що тепер ця дівчина у мене в боргу.
– Це як? – видихає.
– Мені потрібна твоя послуга, – усміхаюсь. – Я шукаю фіктивну наречену. Ти підходиш ідеально.
– Ви жартуєте? – Квітослава витріщає на мене очі, наче я перетворився на демона.
– Ні, – хмикаю. – Я абсолютно серйозно.