Суворо...
— Пробачте… — важко дихаючи, намагаюся вичавити з себе бодай якусь подобу виправдання. — Ми тут особисті питання вирішували.
— Особисті питання вирішують у спортзалі або за територією бази! — відрізає
13.02.2026
4
Знижка!
На роман-фентезі про світ драконів
(НЕ) ПРИМУСОВО ВАГІТНА
Вона була впевнена, що кохає його — незнайомого хлопця у своїй голові. Але відтоді багато чого сталося… Тепер вона знає, що її доля — бути племінною самицею
13.02.2026
7
Треба покарати?
Нарешті Габріас з’являється. З розбитою губою та синцем під оком… Вигляд у нього такий, ніби він щойно програв сутичку з розлюченим звіром. Або поспілкувався з моєю Рудою…
— І хто це тебе так? — цікавлюся,
11.02.2026
4
Тож від кого Карина вагітна??
— Привіт, Каріно… Не впізнаєш? Так швидко мене забула? Чи обличчя не пригадуєш? Може, іншу частину тіла показати?
Боже! Це ж Сергій Якименко! Мій… колишній водій, той, що був до Єгора…
— Привіт, Сергію…
11.02.2026
12
Дійсно. З якого щастя?
Тим часом літній чоловік, якого принц назвав Габріасом, тоном, що не допускає заперечень, наказує:
— Йди за мною!
Дивлюся на нього, здивовано підвівши брову — нехай пояснить, з якого це щастя я повинна йому підкорятися.
10.02.2026
10
Чи потрібен Єгору лікар?
Мене виводять у кімнату для допитів і знімають наручники. А там на мене вже чекає Темненко з незнайомим чоловіком.
— Ну й вигляд у тебе, Красильников! — явно полегшено видихаючи, каже Артем Миколайович і знімає куртку.
10.02.2026
8
Майже знайшли!
— А мені можна з вами? — запитую з надією.
Чоловіки перезираються.
— Не варто, — каже Денис. — Дорогою тебе може знудити, доведеться зупинятися. А зараз кожна хвилина дорога…
Я розумію: невідомо, у якому
09.02.2026
5
Ніякої вдячності...
— Як тебе звати, красуне? — цікавлюся я.
Але у відповідь не чую ні звуку. Вона просто мовчить. Отримую тільки сповнений ненависті погляд, що пронизує наскрізь, і мені стає трохи прикро. Якби не я, вона зараз уже була б
08.02.2026
12
Він її знайшов...
Не минає і п’яти хвилин, як я вже на місці. Швидко орієнтуюся і прямую туди, де з’юрмилося найбільше народу. Активно працюючи ліктями й безцеремонно продираючись крізь натовп роззяв, підходжу до помосту.
На ньому, ледь
06.02.2026
3
А ситуація погіршується...
— Я ні в чому не винен, мене підставили! — намагаюся пояснити черговому ситуацію, спричиняючи сміх в того.
— Тут усі починають із того, що ні в чому невинні! Через добу сам усе про себе напишеш. З усіма подробицями.
—
06.02.2026
10
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз…
— Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве!
Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
05.02.2026
10
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко.
— Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять…
— Пару днів, Темний!
05.02.2026
6
А план був гарний...
Господи! Навіщо я все це затіяла? Мій план здавався мені бездоганним, поки не з'явився Єгор. З його цуценячою відданістю...
Що йому заважало послухатися і звільнитися, поки була можливість? З батьком я б домовилася, як і
04.02.2026
6
Зачепила...
Уважно розглядаю камзол — рукав розірваний від ліктя до самого манжета! Тож я зараз схожий на волоцюгу. У такому вигляді не можна з'являтися в палаці! А повернутися додому і переодягнутися я вже не встигну.
Доводиться
04.02.2026
9
Ось і неприємності — розлючений батько...
Від холоду на голій шкірі миттєво висипають сироти. М’язи рук ріже від власної ваги, а металевий гак здається крижаним, але я лише міцніше зціплюю зуби.
Георганов підходить ближче й зупиняється за крок від мене. Він виглядає,
03.02.2026
11
Новинка! Роман-фентезі про драконів
Сьогодні вийшов перший розділ новинки!
Зустрічайте:
РУДА ТАЄМНИЦЯ БІЛОГО ДРАКОНА
Анотація:
Отримавши від принцеси Аліейри завдання вивчити священну річку Ракіру, Белара вирушає до Рівнинного Султанату. Там, на
03.02.2026
8
Тиран і самодур?
— Я чай у тебе в кімнаті забула… — зітхає дівчина, тручись об мене щокою. — Колючий…
— Не встиг поголитися… Я замовлю чай у кіоску, протримаєшся до кінця пари?
— Без чаю — так, а без тебе — навряд
03.02.2026
6
Чоловіки...
— Ти прийшла… — чи то запитує, чи то констатує факт Єгор пошепки.
— Я сумувала… — у тон йому відповідаю я. Ніби підтверджуючи, але водночас ставлячи питання самій собі.
— Я теж сумував…
Єгор починає
01.02.2026
12