Додано
21.04.26 17:55:31
Добре, коли є такий друг...
— Діана… Ти мав рацію… Вони всі такі…
— Дала від воріт поворот бравому солдатику? — презирливо шкірячись, висловлює припущення друг.
— Крутіше. Вийшла заміж за багатого іноземця і ту-ту…
При згадці про зрадницю, яка колись була моїм коханням, мене вивертає тут же, у коридорі…
— Вона поїхала, Гришко… — хриплю я, опускаючись на підлогу й розмазуючи шмарклі по обличчю. — Все, розумієш?
Назаренко хапає мене за комір і ривком підіймає на ноги, кілька разів струшуючи.
Я не пручаюся. Ноги ватяні, голова мотається з боку в бік. Дивлюся на нього затуманеним поглядом і відчуваю, як по щоках повзе щось гаряче. Я ледь не плачу — ганебно, навзрид.
Назаренко дивиться на мене з такою сумішшю гидливості та люті, що мені на мить стає страшно. Намагаюся вирватися з його хватки, але він не дає мені жодних шансів, а просто тягне по підлозі, як мішок з кістками, прямо у ванну.
Вмикає крижану воду на повну потужність. Струмінь б’є в обличчя й в мене перехоплює подих. Захлинаюся, махаю руками, намагаюся вирватися, але ми з ним у різних вагових категоріях…
Оновлення щодня о 00:00!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА для Назаренка раптом не знайдеться у Діани якої запальної подружки, щоб внесла трошки хаосу в його спокійне розмірене життя? Полюбився він в цій історії.❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Ганна Літвін, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Соланж Седу, ❤️❤️❤️
Дійсно, такі друзі на вагу золота...
Morwenna Moon, Артур це розуміє!
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати