Як зазвичай у суботу, перед обідом влаштовую заплив у басейні на пару кілометрів.
— Артуре Филиповичу! — кличе мене економка, відволікаючи від запливу, що саме по собі вже справжня НП. 
— До вас відвідувач! 
— Відправте його в піший еротичний похід, Ніно Сергіївно. Нехай приходить у понеділок в офіс, — відповідаю, зупиняючись. 
— Це жінка… 
— Значить її! 
— Вона дуже нервує… 
— Не мої проблеми…
Економка вже збирається йти, але я її зупиняю. 
— Жінка молода? — нервую я, раптом замислившись — невже хвіст за Єгором тягнеться?? 
— Немолода… Я бачила її по телевізору. І на весіллі Кариночки вона була.
Та-а-ак… Підпливаю до бортика. 
— Як її звати, знаєте? 
— Так. Діана Бернц!
Діана? У моєму домі? Власною персоною? Сподіваюся, за трусиками прийшла! Усміхаюся, подумки закручуючи уявні гусарські вуса. Це навіть не гора сама прийшла до Магомеда. Це… Нова Зеландія пригребла до Австралії та вибралася на пісочок! 
— Проведіть її в… — задумуюся. Логічно було б у вітальню, але з кабінету в спальню ближче. Та можна і взагалі з нього не виходити. До понеділка! — Проведіть її в мій кабінет!
Вилажу з басейну та швидко витираюся. Накидаю халат і майже біжу в кабінет. Добре, що під халатом у мене тільки плавки! Не доведеться витрачати час на роздягання.