"Я не сказала "ні" коли він мені запропонував. Так що формально звинувачувати в тому, що сталося, крім мене нема кого. І те, що мені не сподобалося, це моя проблема. Чи я, дурна така, сподівалася, що після того, що я з ним зробила, він буде зі мною ніжним?"

"Зітхаю та дістаю з барсетки ще одну пачку купюр. Кладу її поруч із першою, ніби намагаюся купити її прощення. Але в глибині душі розумію, що ніякі гроші не зможуть стерти те, що я зробив.
Стою над нею, дивлячись на її спляче обличчя. Вона виглядає такою беззахисною, такою чистою, попри все, що сталося. Я хочу сказати щось, перепросити, пояснити, але слова застряють у горлі. Натомість я тихо вимовляю:
- Пробач…"

Чи зможуть вони пробачити один одного, постійно приховуючи правду?