Завдання із зірочкою...
Отже, мені треба поговорити з Єгором? Та ще й без рукоприкладства? Завдання із зірочкою…
Пів дня себе картаю, але щойно бачу по камерах, що Єгор заїжджає в гараж, одразу через чергового прошу його зайти до мене
—
Вчора
14
Жінка вже готова? Дізнаємося вночі!
— Вікторіє! Ну до чого тут я? — обурюється Григорій. — Навіть Артуру краще не встрявати в розбірки між матір’ю та сином. А вони — його сім’я, між іншим. А я тут взагалі не при справах!
— Ну Гришо… Я обіцяла
15.07.2026
12
Добігався
Я завжди намагався виглядати перед усіма й навіть перед дружиною крутим і непохитним. Але поруч із Вікторією раптом захотілося побути слабким…
— Ну й за ким ти бігав? — цікавиться вона, поки я вплітаю приготований
14.07.2026
10
Які тільки зустрічі не бувають. Якщо автор захоче!
Під час чергової поїздки до Комо, у затишному кафе на березі однойменного озера, чую раптом українську мову. Жінка розповідає комусь телефоном про свого хворого на рак чоловіка. Схоже, вона вже давно не була на батьківщині,
13.07.2026
8
Вікторія вже планує розставання?
Встаємо рано і по черзі йдемо в душ. Я пориваюся приєднатися до Вікторії, але вона сміється:
— Вірю, вірю, що не слабак! Але я — не настільки сильна!
Відвожу Вікторію додому, і дорогою ми заїжджаємо за її улюбленими
12.07.2026
14
Не збирається заміж?
— Віко, ти знову витаєш десь у хмарах… — робить мені зауваження Герман після приголомшливої, з його думки, близькості.
— Пробач. Завтра суд… — кажу я, віддихавшись після чергової імітації задоволення.
—
11.07.2026
6
Сьогодні гарячий розділ...
Увесь вечір Вікторія кидає на мене такі погляди, що й до ворожки не треба ходити, аби здогадатися, про що вона думає. Жінка дивиться на мене, коли їй здається, що я не бачу, а потім червоніє, коли я її на цьому ловлю. Та і я теж
10.07.2026
15
Закінчення книги!
ДРАКОН ІЗ ТАЄМНИЦЕЮ ПІД ОДЯГОМ
Сьогодні завершено!
Анотація:
Вона зайняла місце брата-близнюка в Академії Рівнинного Султанату.
Жінкам заборонено навчатися в цьому престижному закладі. Вони взагалі в Султанаті
10.07.2026
14
І ми знаємо чим все закінчеться...
Назаренко веде впевнено, але водночас дбайливо. Я почуваюся в його руках у цілковитій безпеці. Його пальці неквапливо погладжують мою спину, не дозволяючи собі нічого більшого. Але й від цих легких рухів я навіть через тканину
10.07.2026
12
Як не сумно, але сьогодні – завершення книги
Коли настав час обирати — народжувати людську дитину чи відкладати яйце та висиджувати драконятко, ми з Нараком, порадившись із нашими драконами, обрали другий варіант. І через сім місяців вагітності я знесла яйце.
Два
09.07.2026
22
Таки що в них спільного?
Повертаюся на кухню і скрикую від несподіванки, побачивши величезного сірого пса.
— Шерхане?
Почувши своє ім’я, пес обережно виляє хвостом, уважно роздивляючись мене.
— Можна! — командує Назаренко,
08.07.2026
4
І що з цим робити?
— Григорію, не треба… — кажу тихо, але Назаренко мене чує. Він відпускає Влада і встає, обтрушуючи сніг з одягу.
— Ей, братику! — Стас намагається привести Влада до тями та при цьому зло зиркає на Назаренка, але
07.07.2026
10
А ось і зустріч...
Влад і Вікторія? Дежавю якесь…
Мало Стуценку було того, що вони з братом повели у мене Лідію, тепер Влад і до Вікторії клинці підбиває? Думає, що безсмертний? Чи мізки в інший голові сконцентрувалися?
Доведеться цьому
06.07.2026
4
Це вже занадто!
Намагаюся мляво зобразити діяльність, але тут же отримую догану від старшої посудомийки:
— Не викаблучуйся! Працюй як слід, якщо не хочеш шмагання заробити. Думаєш, залізла в ліжко до принца і все — зірку з неба спіймала?
06.07.2026
5
Неочікувана зустріч...
— Не заблукала, тут всюди вказівники та мапи, — привітно усміхаюся чоловікові. — Вибираю, куди спрямувати свої стопи. Щось порадите?
— Я завжди вибираю ліворуч, — як би це не прозвучало, — розкотисто сміється
05.07.2026
14
Шоковані? Героїня теж!
— Здрастуй, тату, хочу тебе познайомити з Кірахою з Роду Графітових Драконів! Вона моя…
— Ні слова більше! — обриває мене батько. — Йдемо до мого кабінету.
Слідую за татом, продовжуючи тримати дружину
05.07.2026
10
Тир, три камери та собачий басейн?
Два з половиною роки тому
— Артуре, мені потрібен проєкт нового будинку. Ось, я тут накидав вимоги. Усе вже в тебе на пошті… — повідомляю другу, і той відкриває мій лист.
— Пристойний список…
Артур уважно
05.07.2026
12
Шлях додому
Дорога з Рівнинного Султанату до Тіарії є лише одна — через Прикордонні Гори. Вузький серпантин, що петляє над прірвою, висічений у скельних масивах. Цей шлях складний навіть для самотнього вершника, а у важкому екіпажі
04.07.2026
12