Додано
23.09.26 19:34:10
А на що він сподівався??
Поправляю одяг і мовчки виходжу. Що я можу сказати? Попросити вибачення? Взагалі-то вже пізно. Хоча… дещо я можу зробити.
Іду до найближчої аптеки й, червоніючи до самих вух, прошу в молодої фармацевтки:
— Мені потрібні пігулки. Тобто не мені… Моїй дівчині… Щоб вона не завагітніла… Після того… — намагаюся пояснити я, різко забувши всі українські слова.
— Тобто у вас був незахищений секс і ви побоюєтеся наслідків? — уточнює вона.
— Так.
Аптекарка дає мені коробочку.
— Засіб для екстреної контрацепції — протизаплідні таблетки після незахищеного сексу. Розповісти, як їх приймати? — запитує вона, а я бачу, що за мною вже збирається черга.
— Там же є інструкція?
— Звісно!
— Тоді не треба.
— Може, вам і презервативи дати?
Сексу з Нікою в мене точно більше не буде, тому заперечливо хитаю головою і простягаю картку. Оплачую та забираю коробочку.
Швидко, поки не повернулися Георганов із Єгором, повертаюся в офіс і підіймаюся в кабінет. Слава Богу, Ніка в приймальній сама. Побачивши мене, дівчина різко підхоплюється з крісла та стискає кулаки.
— Якого біса ти знову приперся? Кави захотів чи ще раз по пиці отримати?
— Ось… — простягаю їй коробочку. — Це протизаплідні для екстрених випадків.
Але замість подяки знову отримую по морді. Господи! Як же я втомився від цієї країни з її законами Дикого Заходу…
Скільки мені ще залишилося тут мучитися? Три дні?

Оновлення щодня о 00:00!

Та, до речі:

Анна Лященко
1624
відслідковують
Інші блоги
Поправляю одяг і мовчки виходжу. Що я можу сказати? Попросити вибачення? Взагалі-то вже пізно. Хоча… дещо я можу зробити. Іду до найближчої аптеки й, червоніючи до самих вух, прошу в молодої фармацевтки: — Мені потрібні
Доброго вечора, любі друзі♡ Сьогодні я хочу поділитися з вами рецензією на книгу Анастасії Пармської «Тиждень до Різдва». Я взяла участь у марафоні Уляни, де мені випала доля саме на цю історію. Події
"Ми рятуємо не мертвих, ми рятуємо живих, щоб залишитися людьми. І які ми люди, коли ми дозволяємо собі нехтувати чужим життям, навіть якщо воно втрачене?"
Олексій Юков Після перегляду інтерв'ю з Олексієм Юковим,
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: Замов мене ✨✨І саме ти зміг розбудити мене, як мій сад. Ти єдиний, хто збуджує мене і до кого мені хочеться притулитися уві сні. ✨В руках неймовірного чоловіка,
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНа подяку сподівався?)) ❤️ ❤️ ❤️
❣️✨❣️
Натрапила на цей уривок ! І одразу переходжу на книгу ) Люблю такі цікаві емоційні качелі)
Irena Duke, Приємного читання! Я теж люблю такі гойдалки)) А в цьому циклі все таке))
Дякую!
Едварду, по-моєму, подобається по мордасах отримувати)))
Мрія Чарівна, Бо молодий ще та глупий))
Вмієте Ви прописувати персонажів дуже яскраво. Я думала, що більше ніж Карина (зараз я її люблю) дратувати не може ніхто. Помилилась))). Едвард дратує з першої його фрази в попередній книзі))). Є надія, що він зміниться? ❤️❤️❤️ - це Вашому таланту.
Олена, А в мене герої колись не змінювалися?)) Але, як і всім, йому потрібен час. Та певні... неприємності... Зміни треба вимучити... Щоб це було щиро...
Дякую!
♥️♥️♥️
Ханна Грей, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати