Додано
23.09.26 19:34:10
А на що він сподівався??
Поправляю одяг і мовчки виходжу. Що я можу сказати? Попросити вибачення? Взагалі-то вже пізно. Хоча… дещо я можу зробити.
Іду до найближчої аптеки й, червоніючи до самих вух, прошу в молодої фармацевтки:
— Мені потрібні пігулки. Тобто не мені… Моїй дівчині… Щоб вона не завагітніла… Після того… — намагаюся пояснити я, різко забувши всі українські слова.
— Тобто у вас був незахищений секс і ви побоюєтеся наслідків? — уточнює вона.
— Так.
Аптекарка дає мені коробочку.
— Засіб для екстреної контрацепції — протизаплідні таблетки після незахищеного сексу. Розповісти, як їх приймати? — запитує вона, а я бачу, що за мною вже збирається черга.
— Там же є інструкція?
— Звісно!
— Тоді не треба.
— Може, вам і презервативи дати?
Сексу з Нікою в мене точно більше не буде, тому заперечливо хитаю головою і простягаю картку. Оплачую та забираю коробочку.
Швидко, поки не повернулися Георганов із Єгором, повертаюся в офіс і підіймаюся в кабінет. Слава Богу, Ніка в приймальній сама. Побачивши мене, дівчина різко підхоплюється з крісла та стискає кулаки.
— Якого біса ти знову приперся? Кави захотів чи ще раз по пиці отримати?
— Ось… — простягаю їй коробочку. — Це протизаплідні для екстрених випадків.
Але замість подяки знову отримую по морді. Господи! Як же я втомився від цієї країни з її законами Дикого Заходу…
Скільки мені ще залишилося тут мучитися? Три дні?

Оновлення щодня о 00:00!

Та, до речі:

Анна Лященко
1674
відслідковують
Інші блоги
На Емілію чекає особливий вечір, який мав стати її професійним тріумфом. Але минуле іноді з’являється саме тоді, коли його найменше чекаєш… Чи справді вона нарешті перестала боятися? І що станеться, коли за
Зробила Візуалізацію своєї першої книги «Ціна твої недовіри», хотіла сюди викласти. А не розібралася як(( Хееелп, як ви прикріпляєте сюди картинки???
Автори, зізнавайтеся, хто з вас хоча б раз замислювався, на який факультет Гоґвортсу потрапили б герої ваших книг? А тут ще й новий серіал про Гаррі Поттера наближається! Тож пропоную трохи побешкетувати й відправити наших
«Тінь, що не зникає» — спадщина, від якої навіть привиди не в захваті Авторка: Іванка Сокіл Прочитано: перші 25 сторінок. Це попередній безспойлерний відгук, заснований на перших 25 сторінках книги. Для ширшого
Вітаю, мої чудові ♥️ Одна чудова авторка, яку із задоволенням читаю, а саме Марія Залевська, ввела цікаву рубрику - походи книжкових героїв у гості одне до одного. І я її безсовісно позичаю))) А отже, завтра Кай
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️ ❤️ ❤️
Анна Форлі, Дякую!
На подяку сподівався?)) ❤️ ❤️ ❤️
Olexandra Novatska, Переживав за наслідки...
Дякую!
❣️✨❣️
MargFed, Дякую!
Натрапила на цей уривок ! І одразу переходжу на книгу ) Люблю такі цікаві емоційні качелі)
Irena Duke, Приємного читання! Я теж люблю такі гойдалки)) А в цьому циклі все таке))
Дякую!
Едварду, по-моєму, подобається по мордасах отримувати)))
Мрія Чарівна, Бо молодий ще та глупий))
Вмієте Ви прописувати персонажів дуже яскраво. Я думала, що більше ніж Карина (зараз я її люблю) дратувати не може ніхто. Помилилась))). Едвард дратує з першої його фрази в попередній книзі))). Є надія, що він зміниться? ❤️❤️❤️ - це Вашому таланту.
Олена, А в мене герої колись не змінювалися?)) Але, як і всім, йому потрібен час. Та певні... неприємності... Зміни треба вимучити... Щоб це було щиро...
Дякую!
♥️♥️♥️
Ханна Грей, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати