Додано
25.04.26 17:50:25
Нарешті зустріч з сином...
— Якого біса вона тут робить?! — випльовує Єгор, і від його слів Діана здригається. — Артуре Филиповичу, що це за цирк?
Єгор робить крок уперед, його кулаки стиснуті, він у сказі, а Карина поруч із ним виглядає розгубленою та наляканою. Я повільно випускаю руку Діани й підводжуся, дивлячись зятеві прямо в очі.
— Спокійно, Єгоре. Збав оберти, — мій голос звучить тихо, але владно. — Ми з Діаною вирішили одружитися. Весілля через місяць. І я чекаю, що в моєму домі до моєї майбутньої дружини ставитимуться з належною повагою.
— Ви серйозно? — у голосі хлопця чути не тільки здивування, а й неприховане презирство й до Діани, і до мене.
— Більш ніж, — видихаю крізь щільно зціплені зуби.
Єгор різко бере Карину за руку.
— Ходімо звідси. Я не залишуся ні на секунду під одним дахом із цією… зозулею!
Несподівано Діана підхоплюється на ноги. Я готовий до чого завгодно: до істерики, спроби виправдатися, до того, що вона в сльозах втече з їдальні. Але жінка діє інакше. Діана стрімко підходить до сина й щосили б’є його по обличчю. Звук ляпаса виходить приголомшливо гучним у гробовій тиші кімнати.
— Не смій мене так називати! — вигукує вона, і її голос тремтить від болю, що прорвався назовні. — Ти не знаєш, через що мені довелося пройти! Ти нічого не знаєш! І я…
Оновлення щодня о 00:00!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Анна Форлі, ❤️❤️❤️
Єгор ну зовсім не радий!
Olexandra Novatska, Ну так. Та ще й привітання від матері вийшло "гарячим"...
Дякую!
❤️❤️❤️
Alina, ❤️❤️❤️
Що ж, напевне їм обом потрібен якийсь час аби порозумітися один з одним.
Аріда Демоніар, Їм ще треба поговорити...
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати