Додано
19.04.26 19:15:21
Мрії розбилися о реальність...
Додому йду, тримаючи в руках пляшку, пів буханки сірого хліба й консерву — кільку в томатному соусі. На ковбасу чи нормальну закуску грошей не залишилося…
Заходжу на кухню і, не роздягаючись, сідаю за стіл. Відкорковую пляшку. Перша чарка заходить, обпікаючи горло з незвички, але всередині однаково холодно, як на зимовому цвинтарі. Відкриваю консервну банку ножем. Метал гидко скрегоче, а я дивлюся на цих дрібних, притиснутих одна до одної рибинок у густому томатному місиві…
Всередині все перевертається від моторошної схожості… Ця кілька — один в один моє кохання. Знекровлене, випатране й кинуте гнити в чомусь, що так сильно нагадує кров. Мертва риба в дешевому соусі.
Підчіплюю одну тушку виделкою. Вона розвалюється, навіть не опираючись. Як і наше з Діаною дитяче кохання.
Дістаю з кишені коробочку з обручкою. Кладу її на стіл поруч із розчавленою кількою. Наливаю в склянку горілку й підіймаю її, салютуючи невидимій співрозмовниці.
— За твоє нове життя, Діано, — хриплю в порожнечу. — Будь ти проклята. І… будь щаслива…
Оновлення щодня о 00:00!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСкільки болю та відчаю... Дійсно, розчавив батько Діани стільки життів... Чи зберіг Артур ту обручку?
Ох, якось моторошно трохи навіть, такий біль...
от мужики.
тільки шо, зразу бухать нада
бо горе в нього
в спортзал піди чи в басейн, там скіки дівчат нормальних є шо забудеш про свою дашу
а вобще то вони прикриваюця, шо бухають від горя. бухають вони потомушо алкоголіки вони.
знашли б причину.
а кілька і любов - дуже сильна алегорія
Ой, блііііін((( Це прям боляче...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати