Роздоріжжя

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 9

Анотація до книги "Роздоріжжя"

В звичайному невеликому містечку Роздоріжне, в якому люди звикли один до одного і до спокійного, розміреного життя, починають відбуватися дивовижні події. Все почалося з того, як однієї ночі на дорогу в Роздоріжному ступив незнайомець. Не добрий і не злий. Просто – не такий. В епіцентрі подій постає хлопчик Тимур. Після зустрічі з незнайомцем він відкриває для себе новий світ і тепер стоїть на Роздоріжжі – вибрати дорогу добра, чи вибрати дорогу зла?

становлення героя містичні дивовижі #дужедивнісправи

Зміст книги: 13 глав

Останнє оновлення: 22 черв.

Розділ 1

03 Лют. 2022

1.1.

04 Лют. 2022

1.2.

05 Лют. 2022

1.3.

05 Лют. 2022

Розділ 1.4.

07 Лют. 2022

Розділ 2

09 Лют. 2022

2.1.

11 Лют. 2022

2.2.

13 Лют. 2022

2.3.

17 Лют. 2022

2.4.

21 Лют. 2022

2.5.

07 лип. 2025

розділ 2.6.

20 Листоп

розділ 2.7.

22 черв.

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

NataLiya

24.07.2026, 12:41:09

Як один з варіантів продовження героя Тимура.....

Дарко Мавітч

24.07.2026, 22:13:42

NataLiya, Надзвичайно вдячний за Вашу думку та коментарі. Обовязково врахую в роботі.)

NataLiya

24.07.2026, 12:39:39

Тимур вдивлявся ще пристальніше в її очі — і там відкривалися міріади зірок, сяйво галактик, космічні простори, що розкривали велич світла. Та раптом усе зникало, і знову чорний морок безодні поглинав його погляд. Очі королеви змінювалися: то зоряні світи, то червоні вогники, що пульсували, мов жарини у темряві.
Переді мною — дві сторони однієї сили. Любов — як ліки для душі, триєдиний стан, де думки, почуття й дії звучать в гармонії. Вона дарує зцілення й радість, відкриває шлях угору. Інша сторона — страждання, біль, розлад. Там думки йдуть в один бік, почуття в інший, а дії розсипаються, створюючи хаос. Це не добро і зло, а різні грані однієї медалі. Сила не ворог і не дар, вона дзеркало. Прийняти її — означає побачити обидві сторони й зрозуміти наслідки вибору. Бо лише той, хто тримає рівновагу, може пройти далі й не загубити себе.»

NataLiya

24.07.2026, 12:39:01

Ліс. Такий рідний, у ньому легко дихається. Легені стають більш вільними, і приходить ясність. У роздумах Тимур не помітив, як дорога перейшла у стежку, а стежка — майже заросла. Дерева в лісі щільніше сплітали крони, затіняючи від сонця й закриваючи від цікавих очей те, що не кожному дано побачити. Подолавши живу стіну заростей, Герой опинився перед високою вежею. Вхідні двері важкі, зі скрипом неохоче піддалися й впустили його всередину. Сходи нагору. Промені вечірнього сонця ледь пробивалися крізь вузькі вікна з незвичайною вітражною мозаїкою. Тимур почав підійматися, обережно ступаючи на вкриті мохом сходинки, і раптом кам’яна сходинка посунулася, і він, наче на гірці, ковзнув за стіну башти, нічого не бачачи…
Він потрапив у лабіринт — власних страхів і сумнівів. Перед самою вершиною башти — боровся з драконом, переміг його й нарешті дістався вершини замку. Знову сонце. Дивно, адже вже був захід, сутінки, а на вершині — яскраве світло, і в ньому він побачив королеву. Так, я не принцеса, яку треба рятувати, промовила королева- Я і є Дракон, стихія Вогню. Сила дана мені, щоб долати перешкоди, створювати нове, зцілювати.