Ми живемо у вільному світі. Маємо змогу робити свій вибір самостійно. Ми обираємо одяг, їжу, партнерів... Нам тяжко зрозуміти традиції, де пару своїм дітям обирають батьки. Недавно я мала суперечку зі знайомим мусульманином, який стверджував, що завдяки цьому, сім’ї не розпадаються, бо батьки мудріші і краще розуміють, який вибір варто робити. Але він так і не зміг відповісти, що робити людям в яких почуття до партнера у шлюбі так і не з’явилися. Їм все життя приходиться засинати і прокидатися з ,по суті, чужою людиною. Це так не справедливо по відношенню до себе. Люди живуть своє життя, ніби мають кілька запасних, відкладаємо все на потім. А «потім» може і не настати. Другого шансу може й не бути...