Клинок Дармунду

Я ніколи не вірила в долю—долю створюють ті, хто здатен тримати меч, а я не маю на це права.
Батько привів нас—мене, брата і сестер—до серця магії нашого роду. Без пояснень, без вибору. Він каже, що ми вирушаємо виконувати свої мрії. Але що, якщо у мене ніколи не було мрій?
Що означає цей символ на зап’ясті, що світиться, наче живий? Чому холодні видіння переслідують мене вночі, ніби шепочуть відповіді, яких я не хочу знати? І чому в очах батька з’явився страх?
Бо якщо це доля—я не впевнена, що вона належить мені.