45 659
Анотація до книги "Десята ранку в першу суботу літа"
Вона виросла у нього на очах. З дитини стала дівчиною, і саме він зробив її жінкою. У них було лише літо. Одне, друге... Восьме.
Його покличуть мрії, а її — дорослість.
Чи стане ця історія коханням усього їхнього життя? Або ж залишиться теплим літнім романом, який минув?
Його покличуть мрії, а її — дорослість.
Чи стане ця історія коханням усього їхнього життя? Або ж залишиться теплим літнім романом, який минув?
“Одна з моїх улюблених книг на букнеті У них на двох було лише літо, перше, друге, восьме...)) . Вони познайомились, коли вона була ще зовсім дитиною, він вважав, що це вона відчепиться, але... Дуже рекомендую почитати!”
Зміст книги: 34 глави
296 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКНИГА Є У ДРУКОВАНОМУ ВАРІАНТІ, ПИШІТЬ МЕНІ У СОЦМЕРЕЖАХ, ЩОБ ЗАМОВИТИ
Дякую, любі читачі, за активність! Буду безмежно вдячною за ваші сердечка!
Також запрошую підписатись на мій телеграм-канал: https://t.me/ustyna_tsal.
Всі найсвіжіші новини, візуалізації, уривки книги, подарунки та ін. там!
Як же вона бережно збирає ці невинні дотики. І мрії такі гарні поруч з ним. Хоча поруч з ним для неї усе чудове.))
Дякую!
Лореін Владислава, Так, для неї кожна мить з ним - особлива!
Дякую за коментар і Вашу рекомендацію!❤️
Здається ,що наша Вікторія однолюбка.Фраза ,що зі своєю людиною найбуденніше стає приємним ,а з чужою жодні пестощі не допоможуть- чиста правда .На мою думку і не варто починати,коли душа не тягнеться .Вікторія з Ніл зрослися ,це як на дереві прищепити щепку і коли вона приймається ,то дерево затягує корою і вже не відірвеш.Вони просто стали одним цілим.Тому і не дивно ,що Вікторія не змогла побудувати стосунки з іншим.Дякую ,Устина.
Устина Цаль, Він розуміє ,що дитина ,тому він відповідно і веде себе.Але особлива дитина,про яку він дбає ,виховує ,дає поради.І не байдужа дитина ,бо запам'ятав ,як вона говорила ,що негарний .
На момент розповіді ,Вікторії 22 а Нілу 31 рік?
Устина Цаль, Не потрібно спойлерити.Ви і так багато дали спойлерів.
Ох ця перша закоханість.Щем серця ,перші дотики,,погляди - це запам'ятовується на все життя.Коли я була в такому віці як Вікторія ,ми вели анкети.Якраз до цього розділу згадала вірш ,який ідеально сюди підходить: Найкращий у світі коханий,що перший у дівчини є,другий такий вже не буде ,бо з першим кохання цвіте,бо першому дівчина дарить найкращі свої почуття,бо першого дівчина любить і згадує ціле життя. Дякую,Устина.
Іра Сітковська, Судячи з того, що Ніл почався з Вікторії, як він вже казав, ми можемо сподіватися на його взаємність...)
колись і я мріяла жити в інші - "кращі" часи - тої ж Вікторіанської Англії. Але з роками переоцінила власні думки.так, книги, фільми, екскурсії)) чи подорож у часі - туди можна (у мріях), вдягтися у стилі 19 століття,тематична вечірка тощо)
але жити все ж краще у 21 -му)!
Іра Сітковська, Звісно, романтизовано, наше теж колись романтизують) Війни були завжди, тільки зброї такої, як зараз, не було, це єдиний плюс)
Перша закоханість трапилась в Вікторії, літо минає, життя продовжується, доросле життя Ніла, і дорослішання Вікторії. З нетерпінням чекаю на їхнє кохання
Natasha Volodimirivna, Їхнє кохання вже пустило паростки, але до його розквіту ще треба почекати)
Дякую!
Отже, потім вони жили кожен своїм життям, у нього були інші і у неї також.) Але, мабуть, Вікторія згадувала кожне літо, проведене з ним!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам за сьогоднішню продочку.))))
Анна Багирова, Можливо, кожен своїм життям, а може, все ж їхні життя не вийшло зовсім розділити окремо...) Побачимо)
Дякую))
''Напевно, ти таки вкрав моє серце, тому що тільки при зустрічі з тобою, я чую його звук.''
Згадується про те, що вона лишилась вірна йому... тож, це справжнє кохання!) Дякую за продочку!) Мирного дня!
Вера, Ні, про вірність не згадується) Йдеться про те, що з іншими не могла "бути по-справжньому", але якось та й бути, виходить, могла) Ми ближче до завершення зрозуміємо, що Вікторія мала не увазі)
Дякую, і Вам спокійного дня)
Перше кохання. Дуже ніжно і чуттєво)))... Дякую!
Наталя, Дякую❤️
Дуже трепетні моменти) про які хочеться читати і читати.....
Дякую ♥
Reader Lana, Дякую❤️
Дякую...про ровесника Сергія сумно(( наша реальність нині
а з Нілом - аж дихання перехопило....)
і трішки нагадало фільм "Сутінки")
Reader Lana, Сутінок = багато частин ) - книги та фільми.Але передивитися хочеться лише 1 частину
Як же гарно...
Marija Kravchuk, Дякую❤️
Цеж вона така щемлива і трепетна, ота перша закоханість! Ви так чудово описуєте почуття Вікторії, що я, навіть, свою першу закоханість згадала.)) Дякую вам за сьогоднішню продочку. Чекатиму на продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, У мене в такому віці, як у Вікторії зараз, не було серйозної закоханості, але я теж знаю це відчуття, коли "знайома з людиною з часів неандертальців", тому коли писала, добре відчувала історію))
Дякую)))
Чи буде щось від Ніла? Його думки? Яке його повне ім'я?
Галина Колодій, Ні, вся історія буде від імені Вікторії. Але поступово ми разом з нею пізнаватимемо Ніла краще.
Ніл - це і є повне ім'я, як в українського художника, автора листівок для УПА Ніла Хасевича.
Гарна історія. Інтимна, тонка, щемна.
Larisa Chelter, Дякую!
Дякую....
Анна Болдіна, ❤️
Як же романтично, легко, поетично ви описуєте все думками Віки. Ніби сама блукаю тим лісом та лугом, вдихаю пахощі та бачу красу. Перше кохання, перше побачення,хоч тільки вона так думає. А оті прості дотики до руки та то ж для дівчинки щось неймовірне, солодке. Думаю,що і для нього теж.,бо вони налаштовані на одну хвилю і відчувають однаково. Вони насолоджуються присутністю один одного.
Дякую за таке ніжне продовження!♥️♥️♥️
Наталья Русанова, Для неї все по-справжньому особливо, для нього - незвично, нетипово, але однозначно йому теж не байдуже.
Дякую❤️
Вікторія так описує спогади, що ти мимоволі опиняєшся поруч з ними...
Дякую за продочку ❤️ Спокійного дня!
Reader Lana, Дякую, і Вам тихого дня❤️
Філософія складного життя в простих словах і фразах! А читається легко, як і сприймається! І з нетерпінням чекаєш на продовження...
Marina Tkachenko, Навіть найскладнішу філософію життя можна описати простими словами...
Дякую, що ділитеся враженнями!
Ніколи навіть не замислювалась над спроможністю дихати і ковтати водночас!) Дякую за продочку!)
Вера, Я теж) Випадково десь почула цей факт)
Дякую)
Дуже гарно написано. Легко. Як пісня. Дякую дуже подобається книга.
Алла Гайда, Дякую за теплий відгук!
Мабуть це останнє літо, коли Ніл та Вікторія бачились? Чи він буде приїжджати в обійстя влітку? Але ж хто дивитиметься за будинком та плантаціями?!) А ще, мені
дуже сподобався ментальний зв'язок між ними!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам за продочку.))))
Анна Багирова, Подивимось, але можливо, це ще далеко не останнє їхнє літо ;)
Дякую❤️
З твоєю людиною і мовчати комфортно.....
Дякую за продочку!)
Reader Lana, Дякую❤️
Який між ними сильний зв'язок,а міміка і жести ,то лише доповнення до того всього.Складається таке враження ,що в цей складний час для Ніла ,він ніби чекав на появу Вікторії.Йому її бракувало і спілкування з нею теж,а волога і блиск очей ,тому підтвердження.Там очі сказали більше ніж слова і Вікторія теж це зрозуміла.Тепер Нілу нічого не залишиться ,як визнати це.Хоча Ніл тільки питав навіщо Вікторія приходить ,але ніколи не забороняв цього робити.Дякую ,Устина за емоції,читаю з натхненням.
Оксана Кіс, Так, напевно чекав. І відчув її, коли прийшла.
Але чи так легко він визнає свої почуття... У них поки що велика проблема - вона ще дитина.
Дякую!
Відчуття, наче знаєш людину все життя...і розумієш її
Дякую, дуже зворушливо!
Іра Сітковська, Дякую❤️
Буремний перевал одна з моїх найулюбленіших книг....)
Іра Сітковська, Прочитала її лише коли писала цю, теж сподобалася)
Чудова історія, а написано як, я в приємному здивуванні. Починала читати і було відчуття ніби справді пише дитина. І з кожною главою ця дитина дорослішає і от вже підліток. Ніби не книжка, а особистий щоденник, що "дорослішає" разом із його авторкою. Ох, Вікторіє, вмієте ви здивувати та зацікавити, щиро дякую за приємні емоції від прочитання.
Liubov Opatska, Дякую за такі приємні слова❤️
Між ними дуже сильний ментальний зв'язок!) І навіть ось такі... погляд, жести... більшого і не треба!) Дякую за продочку!)
Вера, Цей ментальний зв'язок ще у зародку, по-серйозному все буде, коли Вікторія підросте...
Дякую!)
Ооо.....в селі ще й не таке можна наслухатися про внучку священника, яка гуляє з дорослим парубком, та ще й у лісі. Як на мене, то Ніл все чудово усвідомлює, тому ні разу не доторкнувся до Вікторії....*не знаю чому, але чомусь це кидається в очі, і не вперше ....
Дякую за продочку!) Спокійних вихідних!
Reader Lana, Впадає в око, бо Вікторія акцентує на цьому) Дівчинка росте і хоче дотиків, а нема)
Дякую, і Вам гарних вихідних!
Назбиралось декілька глав і як же зі смаком вони читалися! І сміялася з поїдання капусти та небажання купатися в морі)). Хвилювалася за них під час грози та від її першої безсонної ночі. І разом з Вікою боялася повернення додому вранці. І серце стискалося від їх розставання,від її ще нерозділеного захоплення ним. Вірю,що вона не слухатиме нікого і буде приходити щоб побачити його наступного року
Щиро дякую за отримане задоволення від читання! Чекаю на оновлення! ♥️
Наталья Русанова, Трапиться дещо, і в неї не буде вибору - точно прийде.
Дякую за відгук❤️
Вікторія починає усвідомлювати ,що залежна від Ніла.Вона хоче і далі цього спілкування.А ще наполеглива,сказала ,що прийде ,так значить так воно і буде.А тепер коли усвідомила свої почуття ,то тим більше.І ніякі погрози її не зупинять,вона їх просто омине.А Ніл ,хоч і говорить ,щоб не приходила ,та сам вже чекає тих зустрічей не менше ніж вона.Ті його слова ,стануть ще більшим стимулом зробити навпаки.Вона сказала словами ,а наступного літа зробить вчинками.Дякую,Устина.
Оксана Кіс, Це правда, вона не відступиться. Але наступного літа дещо станеться, так що Вікторія прийде не замислюючись...
Дякую, Оксано.
Ох і сміялася я з отого "Старе Падло", а ще "Плантатор" і "Падре", мабуть, дійсно надивилися мексиканських серіалів! Моя мама казала, що кидала всю роботу, коли починався серіал "Багаті також плачуть"!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам, сонце, за сьогоднішню продочку.))))
Оксана Кіс, Ахах)))
Цікавий життєвий роман!!
Воно якось,дійсно, так,що в дитинстві сприймається все по іншому,недарма говорять дитячий максималізм.
Побачимо що далі?????
Iryna H, Далі у Вікторії і Ніла ще дуже багато різних подій, змін, розчарувань і зачарувань.
Дякую!
''Перший раз, коли з вами трапляється щось - ваше перше кохання, ваш перший успіх - другий ніколи не буває таким''. (Лорен Бакал) Дякую за продочку!) Мирного дня!
Іра Сітковська, Таке воно... життя!)
Падло Падре))
у часи початку показів латиноамериканських дачі почали називати фазендами та всім миром жаліли Рабиню Ізауру)
Іра Сітковська, * серіалів
Яка чудова, романтична, життєва історія, хоча і не завершена! Цікавий стиль і зміст! Дякую автору за приємні миті читання! Успіхів і надхнення!
Marina Tkachenko, Насправді книга вже дописана, я її редагуючи і викладаю через день, весь текст буде на сайті ближче до кінця листопада.
Дякую!)
Ніл вже і сам чекає тих зустрічей,хоча і сам собі боїться зізнатися.І реагувати починає на неї по іншому.Ну а для Вікторії і дощ не перешкода ,щоб тільки побачити Ніла.Здається ,що вони починають відчувати один одного на відстані і стосунки плавно переходять в іншу площину.Чекаю з нетерпінням на продовження .Дякую,Устина.
Оксана Кіс, Ніл звикає до неї. Але, можливо, для нього не все ще аж так серйозно, як для Вікторії. Трохи згодом зрозуміємо, чому.
Дякую.
Навіть не уявляю, що вислухає Вікторія, коли повернеться додому! А може ще й ременя отримає від діда, адже це не жарт, бо надворі злива, а дівчини немає всю ніч!!! Це буде, мабуть, страшніше, ніж гроза, що була зараз!) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам за сьогоднішню продочку.))))
Анна Багирова, Вислухає точно) Але, можливо, все обійдеться легше, ніж здається)
Дякую)
а я не знаю, що таке драглі та андрути)
але не люблю зневаги ні до сільських, ні до столичних...
і я в захваті від стилю Книги!)
Атмосфера останньої проди ...це щось, мур)..
Іра Сітковська, "Мур" лише починається, ох скільки попереду у них мур-моментів!)
Ну, щодо капусти, то в нас кажуть: "хто їсть капусту, в того дупа буде тлуста"))) от я і не їла, а треба було.....може хоча б груди виросли))))
А чи не шукатимуть Вікторію у будинку Ніла?
Дякую за цікаву продочку❤️ Спокійного дня та приємних сюрпризів!)
Reader Lana, І я не любила капусту(
Прдивимось, як все розрулиться... Може, її не шукатимуть взагалі)
Дякую❤️
Ох і прилетить комусь вранці! Там всі на вухах мабуть стоять? Шукають по лісі!
Вера, Подивтмось, може, вийде не так і страшно)
Чим більше читаю ,тим більше помічаю схожість Вікторії з Вами авторко.Бо читаю ваші блоги ,як ви ділитися особистим.Це і про ліс і про капусту.Що до мрій Ніла про багатоповерховий будинок з бонсаями і зеленню ,то бачила таке у Львові ,хоч там і не так ще багато зелені ,як би мені хотілось але все таки це вражає.Що можу сказати ,що краса.Про море ,то взагалі окрема тема і правдива і з цим трудно не погодитися.Я міркую так як і Вікторія про це.Дякую.
Оксана Кіс, Насправді характерами ми з Вікторією повні протилежності, а в дитинстві я взагалі була спокійною тихою дитиною, яка сиділа над блокнотами з віршами, а не швендяла всюди. Єдине, що в нас спільне - любов до лісу. І, звісно, оскільки мені потрібно було "зжитися" з такою не схожою на мене героїнею, я мусила вкласти в її голову якісь свої думки чи в її життя факти з мого життя, але таких моментів не дуже багато.
Дякую!
Читаєш і насолоджуєшся і погоджуєшся з всім написаним ,бо це дійсно так.В кожному розділі зачіпається пару тем ,які так вміло розкриваються і потім підводяться одна під одну.Ніл чи раз тим більше починає говорити про свої мрії і бажання ,а вони такі правильні і реальні .В такого не можливо не закохатися ,що і сталося з Вікторією.Жінки люблять і вчинками і вухами .Вражає ,коли Ніл розповідає ,як Вікторія вставляє репліки,які так доповнюють це все .Вони ніби міркують в одному напрямку і потроху починає стиратися і стає непомітною ця різниця в віці.Ось ,що значить " своя людина".Дякую ,Устина.
Оксана Кіс, Ніл захоплює її не тільки як хлопець, а й як людина, тому між ними все буде по-справжньому глибоко.
Дякую, Оксано!
Як же цікаво читати цю історію - про дивні мрії Ніла, боязнь води у Вікторії і про негігієнічне море, куди всі дзюрять і це, дійсно, так! Ну і, звісно, куди ж без другого розміру!(◔‿◔) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам за цікавезну продочку.))))
Анна Багирова, Дякую❤️
Якщо таке нормально, то я скажу... читала з відкритим ротом!))) Його мрії такі... живі!) Я б на її місці так само ''залипала''!) Дякую за продочку!)
Вера, Живі у буквальному сенсі))
Дякую))
кожна глава - тематична...) клас!
Іра Сітковська, Так, історія розбита на маленькі теми))
ну дууже оригінальна розповідь. багато цікавих висловлень)) якось незвично читати
Олена Когут, Не мала на увазі, що не дотягують, але специфіка написання для онлайну і для друку трохи інша, для онлайн-читання краще писати лаконічніше, динамічніше, тоді як з друкованою книгою можна розгулятися, стіну тексту на папері трішки простіше читати)
Т3 як такого не було, книга написана в іншому стилі через мої власні вподобання. Мені більше пожобаєтбся писати так, як написана ця книга, але це не дуже формат Букнету, тому для сайту пишу по-іншому. Якось так)
відрізняється 1000%
Як ви гарно пишете! Дякую?
Іра Іванків, Дякую за ці слова!
Ніл дав дуже гарну пораду Вікторії : смішною можна бути коли вдаєш із себе когось іншого.І це істинна правда.Здається ,що Вікторія ще не одну пораду отримає на майбутнє від Ніла.Ну а зараз Нілу здається починає подобатися те різноманіття і балаган ,яке в носить в його життя ця наполеглива і допитлива дівчинка.Шкода тільки ромашок ,гарні квіти але і від мене вони теж страждали,хоча зараз одні з улюблених.Дякую.
Оксана Кіс, Так, Ніл ще не раз даватиме поради Вікторії.
Мабуть, ромашки настраждалися від кожної з нас)
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати