80 903
Анотація до книги "Бракована"
– Сашо, в тебе є інша жінка? – розпач, який мене охоплював при цій думці, було важко описати словами.
– Так, – мій чоловік навіть не зашарівся.
– Чому це мала бути моя найкраща подруга? Як так?
І хоч факти говорили самі за себе, та вірити мені все одно не хотілося.
– Ось так. Я кохаю її.
– А як же наші діти?
– Старша взагалі не моя, не плутай. А молодша… Вона ще нічого не розуміє. Я її кидати не збираюсь.
– А я?
– Чого ти хочеш від мене, Аню? – наче звір вишкірився Сашко. – Я нормальний мужик! А ти взагалі не жінка вже, так… бракована.
ХЕ ДЛЯ ГЕРОЇНІ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ
НЕ ЗАБУДЬТЕ ДОДАТИ КНИГУ В БІБЛІОТЕКУ
– Так, – мій чоловік навіть не зашарівся.
– Чому це мала бути моя найкраща подруга? Як так?
І хоч факти говорили самі за себе, та вірити мені все одно не хотілося.
– Ось так. Я кохаю її.
– А як же наші діти?
– Старша взагалі не моя, не плутай. А молодша… Вона ще нічого не розуміє. Я її кидати не збираюсь.
– А я?
– Чого ти хочеш від мене, Аню? – наче звір вишкірився Сашко. – Я нормальний мужик! А ти взагалі не жінка вже, так… бракована.
ХЕ ДЛЯ ГЕРОЇНІ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ
НЕ ЗАБУДЬТЕ ДОДАТИ КНИГУ В БІБЛІОТЕКУ
“І в горі, і в радості для Ані завершилось в той день, коли вона дізналась про страшну хворобу. Чоловік знайшов іншу, а дружина для нього тепер бракована...”
Зміст книги: 29 глав
Останнє оновлення: сьогодні
253 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНеймовірна історія, сльози лилися від жаху, про який читала! У моїй голові не вкладається, ну як можна бути таким падлом, щоб обікрасти хвору дружину, як можна постійно говорити, що ти ж вмреш, і дивлячись у вічі насміхатися???? Це просто якийсь жах! А рідні- це ж зовсім треш ? Батько- чмо останнє, а сестриця так зовсім із привітом. Життя розкладе все по поличках, і кожен отримає те, на що заслуговує. Вибачте за не коректні слова, ну я вважаю, що по суті. Висновок один: хворі нікому не потрібні,сама повинна боротися. Це лише одна на мільйон знайшлася подруга, а так усі ,як Христі. Дякую ?
Натка, дякую за підтримку!
Так, у Ані складний життєвий шлях. І не рідкість, що труднощі показують, хто з твого кола хто. Але я вірю, що добрих людей більше)
Дуже емоційно, книга захоплююча,але є дещо чому не можу промовчати.дорогій автор Ви уявляєте собі 38хімії та 10 променевих?мабуть Ви ніколи не зустричали онкохворих.в мене чоловік онкохворий і я добре знаю що це.я не критикую Вас,але треба було хоча поцікавитися скільки витримає печінка ?я розумію що історія видумана,але все ж таки....
Вибачте, якщо образила
Nina Nina, Ніна, чудово уявляю. Я писала, що прототип Ані - реальний, ця жінка моя знайома, і її боротьбу я спостерігала в режимі реального часу. Тому так, все, що пов'язано з онко в цій книзі - правда, з життя тієї жінки. 38 хімій, 10 променевих, три операції, довга реабілітація.
І багато сюжетних поворотів, героїв, їхні вчинки - теж з її життя. Тому я вас ладна ще більше здивувати, бо ця історія не вигадка автора)
Дуже емоційно... оголені нерви, безвихідь, нескінченний біль, зрада... Яскраві відчуття, віра в себе, незламний дух... Стільки справжніх моментів. Дякую
Лось Наталья, мені дуже приємно, що Вам подобається. Дякую за підтримку!
Дуже рада за Аню! Вона змогла побороти все - хворобу, зраду найближчих і рідних людей, безнадію. Вона сильна духом,але хвилини зневіри траплялися і, якби не було поряд такої самовідданої Юлі, все було б набагато складніше. Це велике щастя, мати таку подругу, яка пройшла з нею весь її шлях від початку до кінця, і не просто пройшла, а взяла на себе всі ті турботи, якими супроводжується лікування цієї підступної хвороби.
Дякую!❤️
Татьяна Пивторак, Дякую за підтримку!
Нарешті! Дуже радію за Аню
ViVi Moroz, дякую за підтримку)
Боже, вона змогла, вона перемогла хворобу! Яка ж то радість відчувати щастя жити, бути поруч зі своїми дівчатками, з вірною подругою та мати можливість ділитися цим зі всіма! І фотосесія тому підтвердження. Вона розправила крила! Вона - сильний боєць, вона - приклад для зневірених!
Дякую!♥️
Наталья Русанова, дякую за підтримку!
♥️♥️♥️
Tanya Nishnianidze, :)
Жесть! Ото сестра, ото, рідна кров! Добре,що Аня навчилася відмовляти та відстоювати свої, життєво необхідні, інтереси! Хоча б ще татусь їх не прийшов побиратися до неї,бо з них станеться.
Дякую за продовження!♥️
Наталья Русанова, все можливо, але будемо сподіватися, що не прийде)
Я в шоці. З такими рідними та близькими ворогів не потрібно.
Світлана Гребінник, і це правда. Дякую за підтримку!
Немає в Ані сім'ї крім донечок та Юлі. Всіх інших навіть не слухати, не зустрічатись з ними.
Tetyana Holiba, так, в неї є діти та близькі не по крові люди.
Оце сестра!Слів нема.Рідня в Ані лайнова.
Лариса Карпюк, так і є. Дякую за підтримку!
Не сім'я, а зміїне кубло! Це яким цинізмом треба володіти, щоб до такого додуматись! Та вона тільки тому і зупинила Аню, мабуть, в процесі фарбування її ''осяяла геніальна ідея'', бо до цього тільки зневажливо дивилась. Вони з батьком викинули Аню з свого кола спілкування, але чекають від неї фінансових надходжень... Навіть, для годиться не поцікавилася про стан речей, про самопочуття. Дійсно, це дно непробиваєме!(((
Дякую!
Татьяна Пивторак, вірно сказано, специфічна родина...
Чесно не одного культурного слова. Це жесть. І як таких людей земля носить. Ох і родичі...
Анюта Касьян, так, родичі гірше ніж чужі. А чужі - кращі за родичів.
Як то кажуть:"Думала,що вже все дно пробила! А-ні,знизу постукали!"
Ірина Новітня, буває і таке)
Маючи таку рідню і ворогів не треба. Що батько, що сестра, а про чоловіка взагалі нічого не хочеться казати. Пора вже всіх їх послати подалі та не спілкуватися!
Наталья Русанова, От така рідня...
Послати лісом таку "сестричку" .
Tetyana Holiba, :)
Так, збоку спостерігати за хворою рідною людиною, дуже важко і страшно. Коли не знаєш, чого чекати далі і чим ти можеш допомогти. А цей стан після хімії... Можна тільки уявляти, що відчуває хвора жінка, а їй це все терпіти.
Добре, що Юля підкинула таку ідею з блогом і Аня погодилась, у неї розширилося коло спілкування, в ньому залишились люди, які благотворно впливають на її емоційний стан, ось навіть вірші виходить писати.
Віка молодчинка, не розгубилася, взяла в цій ситуації на себе відповідальність за маму, та і за всю сім'ю, дійсно, мама може пишатися своїми дітьми.
Дякую!❤️
Татьяна Пивторак, дякую за підтримку!
гарна сестричка ))))
Вікторія В, :)
Що це за люди.., де такі беруться, в мене шок. Пані Татія, це ваші вимисли чи справді є такі люди?
ViVi Moroz, це не моя фантазія.
Так, такі блоги корисні. Бо коли ти дивишся,ти розумієш,що ти не одна в цій страшній боротьбі за життя. Схожі історії надихають не здаватися,йти далі і боротися. Я вам дуже вдячна за підняття такої важливої теми
Ольга Яворська, щиро дякую за підтримку!
Добряче Валерій прищимив хвоста Сашку, бо все повернув. А Юля дійсно рухова сила для Ані. Он уже і моделлю пропонує їй працювати. Розтормошує Аню, визиває жагу до життя.
Дякую!♥️
Наталья Русанова, вона просто нагадує їй, що окрім хвороби є ще інші моменти, на яких можна зосередитися, аби виплисти) Дякую!
Ох, і Юля! Невтомний генератор ідей, намагається найрізноманітнішими способами перемкнути увагу Ані з хвороби на інші аспекти життя. Дуже вчасно вона згадала про Валерія, ''підштовхнула'' його і він так вдало знайшов ту точку в Сашка, через яку той став таким поступовим. От дійсно, своєю дурістю Сашко сам створив собі купу проблем, які тільки ще починаються, але це вже Ані не стосується. Хай тепер він це розгрібає з своїм ''мозковим центром '', Христею, в Ані тепер своя дорога.
Дякую!
Татьяна Пивторак, кожен володар свого щастя, або нещастя. Дякую за підтримку!
Якщо в прототипа була така ж подруга, як Юля, думаю що з її підтримкою вела,бо це потрібно багатьом. Та чи був в той час інтернет? Аню зацікавила ця ідея ще й можливим заробітком,бо кожна копійка в допомогу.
Дякую!♥️
Татія Суботіна, ,дякую за пояснення! Чекаю на продовження!♥️
Маю надію, що індивід один щось зрозуміє в зробить вірні висновки.
Вікторія В, можливо так, а можливо і ні) Дякую!
Як добре в усіх сенсах! І те, що Аня благополучно перенесла перший етап нового лікування, і як радісно і святково зустріли її дома донечки і подруга, навіть те, що Казанова приплентався, як побитий песик. Схоже, що йому добряче прищемили хвоста, бо припер все вкрадене назад. Але ще намагається якісь претензії висувати. Отут він хоробрий, тільки все робить по указках Христі, сказала забрати - забрав, сказала вернути - привіз все. І Юля йому розповіла, хто він тут і де його місце. Він ще не розуміє, що його проблеми тільки почались...
Дякую!❤️
Татьяна Пивторак, життя Ані не стоїть на місці) Дякую за підтримку!
Приплентався, як шолудивий пес та йому не зраділа навіть рідна дитина. Зрадник є зрадник і прощення йому тут не буде, як і щастя будь де.
Наталья Русанова, Оленка вже теж щось розуміє. Дякую!
книга клас...а коли ж продовження?
Анна Сергеенко, щодня о 7 годині ранку
Є давня мудрість: друг пізнається в біді. Хвороба Ані вивела на поверхню всю гниль недочоловіка та " подруги".
Tetyana Holiba, це точно, дякую!
Даа, Валерій попрацював на славу, який Сашко став шовковий! Бо щось є таке, чого він не хоче показувати, дуже його напружує втручання Валерія, мабуть, той копнув глибше, чим очікувалося. Але Сашко ще претендує на розуміння і співчуття, корчить з себе ''обіженку'', він сподівався, що до його приходу червону доріжку простелять, а його і в хату не пустили. І вся жалюгідність його стала, як на долоні.
Дякую!❤️
Татьяна Пивторак, так, Сашко показав себе як може вже) Дякую за підтримку!
Щось мені підказує, що з часом Сашко пошкодує
ViVi Moroz, може бути)
Серце розривається, сльози душать така глава і важка, і радісна. Важка тим,що свох рідні иак байдуже віднеслись до їх горя і не допомогли,а навпаки додали ще горя їй. Радісна тим,що донька з другом додумалися відкрити банку,а люди чужі, але не байдужі так лружно відгукнулися та підтримали Аню. Дійсно разом нас багато, нас не подолати ні хворобам, ні ворогам!
Дякую сердечно вам, Татія та жінці прототипу ГГ за розкриття цієї важливої і необхідної теми!♥️
Чекаю на далі!♥️
Наталья Русанова, так, єдність - неймовірно потужна сила)
Дякую за підтримку!
Дякую Вам,читаю і плачу кожну нову главу) Це дійсно важко, рак молочної залози це тяжкий процес, взагалі рак важко не тільки для себе,але і для близьких. в мене син весь час боїться, що щось зі мною станеться. я бачила зі свого боку,але не з боку дитини) дякую
Татія Суботіна, Дякую)
Все буде добре, неодмінно, після самих темних днів настає світанок. А тінь іноді необхідна, щоб побачити справжнє сонце і фарби. Бажаю Вам натхнення та успіхів,Перемоги та безпеки.
София Жукова, дуже гарно сказано! Дякую за підтримку!
Як же хочеться, щоб у героїні все склалося добре.
Tetyana Holiba, вона йде до цього) дякую!
Яка історія, не може залишити байдужим. Дякую!
ViVi Moroz, дуже приємно це чути. Дякую!
Життя примусило Віку різко подорослішати і вона взяла на себе частину маминих турбот, а тепер ще й таку важливу справу вирішила. З такою підтримкою Ані залишається брати курс на обов'язкове одужання.
Дякую!
Татьяна Пивторак, так, ця хвороба діє не тільки на Аню, але й на всіх, хто поруч з нею.
Надія на покращення сколихнула в Ані ті сили, які, здавалося, вже закінчились. Вона не впала в ступор після такої непростої розмови з ''подругою'', навпаки, гордість за те, що вона не спасувала і зуміла достойно триматись, сил їй, якраз, і додала. Ось вже й посильну домашню роботу змогла виконати, а підтримка сусідки показала їй, що вона вже не сама, як раніше. Поряд багато небайдужих людей і з їх допомогою вона обов'язково справиться з усіма негараздами.
Дякую!
Татьяна Пивторак, обов'язково впорається, мусить. Дякую!
Скільки ж впевненості додалося Ані після зустрічі в центрі допомоги онкохворим жінкам, від відвідування конюшні та радості від поїздки на коні. Вперше вона дала відкоша колишній "подрузі", вперше вона прийняла допомогу від сусідки,яка перейнялася її здоров'ям, а ще дістала допомогу,як свідка крадіжки її будинку Сашком. Все помаленьку вирівнюється та зростає надія на шанс від життя.
Дякую за гарне життєстверджуюче продовження та чекаю на далі! Гарної неділі та відпочинку!❤️
Наталья Русанова, Аня вчиться жити інакше. Дякую!
Ой, як суперськи Аня поставила на місце ту хижачку, збила пиху і добряче налякала. Давно треба було, але не до того було, занадто багато проблем навалилося. Зараз вона стала трохи сильніша і впевненіша завдяки тій надії, яка з'явилася в неї і поступово, крок за кроком проблеми буде вирішувати. Головне, щоб в лікуванні був прогрес, тоді всі перешкоди здолає.
Татьяна Пивторак, дякую за підтримку!
Яка Аня молодчина! Знайшла в собі сили і таки вдарила Христю в її болючу точку. Було б добре, якби ця пані втратила лікарську практику, бо вона налікує...
Альма Лібрем, дякую за підтримку!
Добре, щоб і справді ліцензії позбавили Христю. Тоді буде точно по-іншому співати. Вона 100 % нікчема. З такими "друзями" і вороги ангелами здадуться.
Ганна Тодорів, це точно, дякую!
ой яка гарна фраза була )))Нікчема . Ех.
Надіюсь та зміюка не почне діяти ще гірше .
Вікторія В, дякую за підтримку!
Боже, чого їй ще не вистачає? Такий настрій Ані спаскудила! Чи бумеранг розвертається і починає свій шлях до пункту призначення? Запахло смаженим?
Дякую!
Татьяна Пивторак, дякую за підтримку!
А чого це Христина заметушилась? Насіла з недочоловіком на хвору жінку, хочуть її обібрати до нитки. А тут їх плани обламали.
Tetyana Holiba, мабуть Валера, який "не вміє працювати", поки Юля його не підштовхне, знайшов важелі впливу)
Та ні нікого відзивати не потрібно хай відповідають за свої вчинки. Де це бачено забрати гроші, мікрохвильову і чайник з дому де знаходиться поки що дружина яка хвора і дитина хоч би за дитину подумав. Бистро розвестися та подати на аліменти. За дитину на ньому також відповідальність тим більше що хотів ще одну та таким взагалі діти протипоказані вони їх не заслуговують. Хай тепер сидить біля свого янгола і береже її фігуру. Сподіваюсь діти зроблять правильні висновки в майбутньому.
Наталія Матвієнко, Швидко у такому випадку не розводять, але Аня на шляху до цього.
І оце називається чоловік - послав коханку розбиратись з хворою дружиною. Та його не тільки чоловіком а й людиною важко назвати.
Наталія Матвієнко, він боягуз.
Виявляється, у Юлі теж життя не мед, але про це знає тільки вона, ну, ось ще й Аня взнала. А для всіх - вона жінка-свято, жінка-фейєрверк... І намагається цим світлими моментами ділитися з іншими.
Дякую!
Татьяна Пивторак, так, Юля просто живе далі і не показує, коли їй погано.
Під час читання останніх розділів, хотілося так Юлю обійняти...Але вона би не оцінила )))) Надіюсь подруга також отримає своє "довго і щасливо" в кінці цієї книги...
Такі живі персонажі виходять прям ммммм...
Вікторія В, мені дуже приємно чути, що персонажі живі)
Цікаво коли вже зʼявиться герой
Ната, доволі скоро, але спочатку Аня має закрити всі гештальти.
А коли буде продовження?
Оля Ивасютин, щоденно о 7 годині ранку.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати