239 052
Анотація до книги "Бракована"
– Сашо, в тебе є інша жінка? – розпач, який мене охоплював при цій думці, було важко описати словами.
– Так, – мій чоловік навіть не зашарівся.
– Чому це мала бути моя найкраща подруга? Як так?
І хоч факти говорили самі за себе, та вірити мені все одно не хотілося.
– Ось так. Я кохаю її.
– А як же наші діти?
– Старша взагалі не моя, не плутай. А молодша… Вона ще нічого не розуміє. Я її кидати не збираюсь.
– А я?
– Чого ти хочеш від мене, Аню? – наче звір вишкірився Сашко. – Я нормальний мужик! А ти взагалі не жінка вже, так… бракована.
ХЕ ДЛЯ ГЕРОЇНІ ОБОВ'ЯЗКОВИЙ
– Так, – мій чоловік навіть не зашарівся.
– Чому це мала бути моя найкраща подруга? Як так?
І хоч факти говорили самі за себе, та вірити мені все одно не хотілося.
– Ось так. Я кохаю її.
– А як же наші діти?
– Старша взагалі не моя, не плутай. А молодша… Вона ще нічого не розуміє. Я її кидати не збираюсь.
– А я?
– Чого ти хочеш від мене, Аню? – наче звір вишкірився Сашко. – Я нормальний мужик! А ти взагалі не жінка вже, так… бракована.
ХЕ ДЛЯ ГЕРОЇНІ ОБОВ'ЯЗКОВИЙ
“І в горі, і в радості для Ані завершилось в той день, коли вона дізналась про страшну хворобу. Чоловік знайшов іншу, а дружина для нього тепер бракована...”
Зміст книги: 40 глав
539 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДівчаткам сподобався мамин новий колір,особливо меншій. А от Антон приревнував,хоч і ховав це під сарказмом. Настрій Ані підвищився, вона готова до зустрічі і до випробування на козлиність претендента! ))
Дякую за бадьору главу! Чекаю на побачення!))♥️
Наталья Русанова, дякую за підтримку!
Здається мені, що Макс- це Антон...
Оксана Дембічак, :)) цікава версія
І як Макс відреагує на Аню?
Tetyana Holiba, відреагує як Макс))
Не знаю, як кому, але мені в цій ситуації дуже незатишно, ніби це я позеленіла, та ще в такий відповідальний момент))) Такий стрес Ані явно не на користь, особливо, якщо Вердикт не ''пройде перевірку''. Залишається, тримати за неї кулачки, щоб все там пройшло так, як треба. Можливо, він теж підійде до ситуації нестандартно, ми ж не знаємо його уподобань.))
Дякую!❤️
Татьяна Пивторак, от і халепа, так?) Побачимо, як далі розвинуться події.
Яка би не була Аня сильною, але вона дуже не впевнена в собі як жінка, і це засмучує .
Пощастило Ані з Юлею, вона тримає її в тонусі )))
Вікторія В, не може бути жінка у всьому завжди впевнена, я такій сама не повірю)
Маю надію що Антон стане якоюсь підтримкою для Віки, і не розчарує.
І маю надію, що у Ані з'явиться хтось інший.
Коли там бумеранг великого психолога гепне,я не дочекаюсь вже ?!)))
Вікторія В, так
О, то від піфарбування волосся вийшов ВАУ ефект!))) Але ж Юля є Юля і вона не здається і не дає здатися Ані.
Дякую та чекаю з нетерпінням на побачення Ані з Вердиктом! Чи пройде він перевірку?
Мирного та вдалого тижня!♥️
Наталья Русанова, завтра дізнаємось))
Подруга - вогонь! А Вердикт випадково той прокурор,до якого Юля планує влаштувати Аню.))
Дякую за продовження! З першим днем зими!♥️
Наталья Русанова, дякую за підтримку!
Мммм прокурор))
Ната, :))
Дуже сподіваюсь, що їй пощастить...
Татьяна Пивторак, триматимемо кулачки)
Юля авантюристка,знову хоче розбуркати Аню,хоче оживити в ній почуття,як жінки, адже розуміє,що їй потрібне надійне чоловіче плече,але не з Антоном і тим більше не з Сашком.
Наталья Русанова, Юля руйнує її зону комфорту, але у випадку Ані, це навіть добре)
Юля розуміє, що Ані потрібен поруч чоловік, на якого можна опертися. Антон такої довіри не вселяє, та й, поки що він цього і не пропонує. Але сумнівно, що сайт, це те місце, яке потрібне Ані. Місце, де сконцентровані Сашки і Антони. Бо там всі білі і пухнасті, хоча й там бувають цілком достойні екземпляри. Моя знайома кілька років тому знайшла там ''свого, єдиного''. Але скільки їй прийшлося їх там ''перелопатити''! А в підсумку, вона дуже намагається показати, що щаслива з чоловіком, у якого треба питати дозволу купити сковорідку чи каструлю і верхом щастя виявився дозвіл на те, щоб ЇЇ дочка могла подарувати їй скороварку на ДН. Це при тому, що вона заробляла втричі більше від нього. Ну, це тільки моя думка, а вирішувати Ані. А чому ж Юля досі одна, якщо це так легко? І Віка це сприйме, як належне? Вона щаслива, що з'явився тато, а тут мама починає зустрічатись з іншим? Питань дуже багато і однозначної відповіді на них немає.
Дякую! Чекаю продовження.❤️
Татьяна Пивторак, на всі питання будуть відповіді в тексті) я стараюся)
Поведінка Антона викликає багато думок, часто протилежних. Ми поки що не знаємо, як він сприйняв появу Віки, коли вона знайшла його. Але зараз поводиться так, ніби тільки й чекав цього. Він міг би ''відморозитись'', як роблять багато таких ''татусів'', але не зробив так і спілкується цілком достойно, принаймні, з Вікою. З Анею він одягнув маску нахабного весельчака, та не думаю, що йому аж так весело. Аня, звичайно, не спішить танути перед ним,але вона бачить,наскільки все це потрібно і важливо для Віки, тому не чіпляється за свою образу. От, чи розчарує їх Антон, взнаємо згодом.
Дякую!❤️
Татьяна Пивторак, дякую за підтримку!
Якщо це наш герой то я розчарована, так з такою людиною можна бути в гарних стосунках і дружити заради дитини але як чоловіка розглядати того хто тебе залишив у складний час щоб просто бути вільним від обовязків… не знаю, як би автор не романтизував і не виправдовував героя то не герой, то зрадник і виправдання ці лише виправдання нічого більше
Ната, дякую за увагу до моєї книги та коментар.
В їхнє розмірене життя увірвався вітер мандрів на ім'я Антон. От тільки б не став він руйнуючим...
Наталья Русанова, все можливо
За 17 років у Антона не було бажання спілкуватись з донькою, бачити її. Розумію бажання дитини мати батька. Зняти із себе хоч трохи турботу і хвилювання за матір. Тільки б Антон знову не зник з її життя.
Tetyana Holiba, побачимо, як буде) Дякую!
Ой
Віка окрилена, так не хочеться щоб розчарувалася. Страшно уявити що Антон напартачить... Віка ж тоді взагалі розчарується І не зможе довіряти
Катерина Позняк, може не розчарує?
Доросла донька,татові в радість.Була маленька навіть не згадував,хіба як аліменти перераховував.Де ж ти тату раніше був,коли в них все складно було?
Лариса Карпюк, десь подорожував і насолоджувався свободою)
Антон нахабний і настирливий він вже все спланував собі,бо не хочеться вже вітряного життя, хочеться затишку сімейного. Тому він хоче впливати на Аню через дочку? Чи вийде?
Дякую за проду та чекаю на далі!♥️
Наталья Русанова, дізнаємось пізніше) Дякую!
Мені здається, чи байкер налаштований трохи змінити своє життя? І його провокативні розмови не сильно Аню дратують, навіть, трішки приємні, як вона сама визнала. То, може, у них вийде, налагодити свої стосунки, бо він, схоже, якраз на це настроєний? Якісь висновки з свого життя і помилок він вже зробив, судячи з його наполегливості. А прощати його, чи ні - тут тільки Ані вирішувати. А почуття до нього, мені здається, нікуди не поділись.
Дякую!❤️❤️❤️
Татьяна Пивторак, побачимо, чи Аня до такого готова. Дякую!
А так можна було? Віятися десь, а потім моя кава пасує твоїй кухні.
Світлана Гребінник, Антон вважає, що можна)
Фігассє!! Хай на моїй вільній квартирі снідає, той Антон...
Оксана Коломійчук, :))
Я б не назвала це зрадою і ніж у спину Ані. Віка і так раніше часу подорослішала, Віка старається підтримувати маму. Віка розуміє і боїться залишитися сама. Але ж вона дитина! Їй страшно, і намагання знайти підтримку, цілком зрозуміле. Їй це дуже необхідно. Якщо вони зможуть налагодити стосунки, це прекрасно. Точно краще чим жити з образою і ненавистю в серці до батька,з почуттям що відмовився від тебе власний батько і ти йому не потрібна
Татія Суботіна, Ну дуже хочеться вірити! Антоне, не розчаруй мене будь ласка
Завжди поважала людей які здатні визнати свої помилки і щиро намагатися їх виправити. Наскільки щирий Антон-побачимо. А не даси шансу-не знатимеш. Хай старається (Антон),а чого б ні? Сашко наче був гарний, а виявився лайно звичайне. Я так розумію Віку вони зробили дуже-дуже молодими, і тим не менш, в нього виставчило совісті і здорового глузду хоть аліменти не зажимати. Ані потрібна підтримка, хоча б не особисто Ані, але якщо налагодяться стосунки Віки і тата, це теж підтримка для Ані.І якщо Антон справді зможе і захоче стати татом воно точно не зайве.
Катерина Позняк, так, дуже юними, дякую!
Віка дитина,її можна зрозуміти.Важка хвороба мами,дитині великий стрес.Хотіла підтримки тата.Можливо Антон допомагав,просто Ані не казали.Побачим,як буде далі.
Лариса Карпюк, Віка просто хоче мати батька, дякую!
А звідки він там взявся? Вони з Вікою це все вирішили, не давши Ані опам'ятатися? Чи він сам вирішив використати свій шанс присутності в житті не тільки Віки?
Дякую!
Татьяна Пивторак, скоро стане відомо, що там і до чого. Дякую)
Розумію бажання доньки мати батька, але все ж таки це зрада матері на мій погляд, адже робилося це поза її спиною, а не відверто. Звичайно Аня не заперечила б та це не було б ножем у спину. І оця ранкова поява його на кухні...ще один ніж.
Наталья Русанова, дякую за підтримку книги!
Всі колишні захочуть повернутись в життя здорової Ані. Якщо Віка спілкувалася довгий час із батьком, то той повинен був знати про хворобу Ані. А з'явився коли вона вилікувалась. Хочеться, щоб Аня зустріла справжнього, надійного чоловіка. А минуле хай залишається в минулому.
Tetyana Holiba, дякую за підтримку!
Судячи з того, що Віка з батьком вже деякий час спілкується, причому, доволі тепло, то Антон в курсі їхніх проблем. Цікаво, він якусь участь приймав у їх вирішенні? Свою вину і каяття він, схоже, відчуває, але, наскільки сильно і що він хоче далі? І чому Віка це робила в таємниці від мами?
Дякую!❤️
Татьяна Пивторак, Віка не хотіла її хвилювати, дякую!
Почали злітатися колишні, як мухи на мед до Ані. Той,кому свобода була дорожче дитини, ось намалювався,як побита собака. Ще й Сашко прибіжить. Бо до такої гордої, незалежної, успішної, талановитої та красивої жінки манить більше, ніж до хворої та невпевненої. Ох, чоловіки-метелики, чи ж ви тепер потрібні їй?! Аня молодець і для Віки вона дійсно гордість і взірець переможця.
Дякую, Татія, за супер главу! Чекаю на жалі! Мирного суботнього вечора та ночі!♥️
Наталья Русанова, дякую за підтримку!
Дуже цікава книга
Надежда Качанова, дякую за підтримку!
Він її кинув,він її зрадив,він на неї забив...а вона його шукала....бо хоче тата і вірить в нього незважаючи нінащо....
Катерина Позняк, це так. Дякую!
А всі любителі свободи, на старість згадують, що в них є діти.
Tetyana Holiba, буває таке, так)
Ой,то нове це добре забуте старе? Наш головний герой Антон?А що,він уже накатався і втомився від свободи(самотности),прагне в затишну гавань
Катерина Позняк, я поки не відповідатиму на це питання)
Дуже емоційно, книга захоплююча,але є дещо чому не можу промовчати.дорогій автор Ви уявляєте собі 38хімії та 10 променевих?мабуть Ви ніколи не зустричали онкохворих.в мене чоловік онкохворий і я добре знаю що це.я не критикую Вас,але треба було хоча поцікавитися скільки витримає печінка ?я розумію що історія видумана,але все ж таки....
Вибачте, якщо образила
Вікторія В, Вікторія В, в загальному за все її лікування. І не за рік. Лікування тривале.
Неймовірна історія, сльози лилися від жаху, про який читала! У моїй голові не вкладається, ну як можна бути таким падлом, щоб обікрасти хвору дружину, як можна постійно говорити, що ти ж вмреш, і дивлячись у вічі насміхатися???? Це просто якийсь жах! А рідні- це ж зовсім треш ? Батько- чмо останнє, а сестриця так зовсім із привітом. Життя розкладе все по поличках, і кожен отримає те, на що заслуговує. Вибачте за не коректні слова, ну я вважаю, що по суті. Висновок один: хворі нікому не потрібні,сама повинна боротися. Це лише одна на мільйон знайшлася подруга, а так усі ,як Христі. Дякую ?
Натка, дякую за підтримку!
Так, у Ані складний життєвий шлях. І не рідкість, що труднощі показують, хто з твого кола хто. Але я вірю, що добрих людей більше)
Дуже емоційно... оголені нерви, безвихідь, нескінченний біль, зрада... Яскраві відчуття, віра в себе, незламний дух... Стільки справжніх моментів. Дякую
Лось Наталья, мені дуже приємно, що Вам подобається. Дякую за підтримку!
Дуже рада за Аню! Вона змогла побороти все - хворобу, зраду найближчих і рідних людей, безнадію. Вона сильна духом,але хвилини зневіри траплялися і, якби не було поряд такої самовідданої Юлі, все було б набагато складніше. Це велике щастя, мати таку подругу, яка пройшла з нею весь її шлях від початку до кінця, і не просто пройшла, а взяла на себе всі ті турботи, якими супроводжується лікування цієї підступної хвороби.
Дякую!❤️
Татьяна Пивторак, Дякую за підтримку!
Нарешті! Дуже радію за Аню
ViVi Moroz, дякую за підтримку)
Боже, вона змогла, вона перемогла хворобу! Яка ж то радість відчувати щастя жити, бути поруч зі своїми дівчатками, з вірною подругою та мати можливість ділитися цим зі всіма! І фотосесія тому підтвердження. Вона розправила крила! Вона - сильний боєць, вона - приклад для зневірених!
Дякую!♥️
Наталья Русанова, дякую за підтримку!
♥️♥️♥️
Tanya Nishnianidze, :)
Жесть! Ото сестра, ото, рідна кров! Добре,що Аня навчилася відмовляти та відстоювати свої, життєво необхідні, інтереси! Хоча б ще татусь їх не прийшов побиратися до неї,бо з них станеться.
Дякую за продовження!♥️
Наталья Русанова, все можливо, але будемо сподіватися, що не прийде)
Я в шоці. З такими рідними та близькими ворогів не потрібно.
Світлана Гребінник, і це правда. Дякую за підтримку!
Немає в Ані сім'ї крім донечок та Юлі. Всіх інших навіть не слухати, не зустрічатись з ними.
Tetyana Holiba, так, в неї є діти та близькі не по крові люди.
Оце сестра!Слів нема.Рідня в Ані лайнова.
Лариса Карпюк, так і є. Дякую за підтримку!
Не сім'я, а зміїне кубло! Це яким цинізмом треба володіти, щоб до такого додуматись! Та вона тільки тому і зупинила Аню, мабуть, в процесі фарбування її ''осяяла геніальна ідея'', бо до цього тільки зневажливо дивилась. Вони з батьком викинули Аню з свого кола спілкування, але чекають від неї фінансових надходжень... Навіть, для годиться не поцікавилася про стан речей, про самопочуття. Дійсно, це дно непробиваєме!(((
Дякую!
Татьяна Пивторак, вірно сказано, специфічна родина...
Чесно не одного культурного слова. Це жесть. І як таких людей земля носить. Ох і родичі...
Анюта Касьян, так, родичі гірше ніж чужі. А чужі - кращі за родичів.
Як то кажуть:"Думала,що вже все дно пробила! А-ні,знизу постукали!"
Ірина Новітня, буває і таке)
Маючи таку рідню і ворогів не треба. Що батько, що сестра, а про чоловіка взагалі нічого не хочеться казати. Пора вже всіх їх послати подалі та не спілкуватися!
Наталья Русанова, От така рідня...
Послати лісом таку "сестричку" .
Tetyana Holiba, :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати