Вікторія Алфер

Ідея цієї історії почалася з простого питання: як би почувалася людина, якби опинилася в зовсім іншій культурі? Не лише серед інших законів і традицій, а в найзвичайніших речах — одязі, їжі, побуті, стосунках у родині, ставленні до жінок і чоловіків, до свободи й особистого вибору. Те, що для когось абсолютно нормально, для іншого може виявитися дивним, незрозумілим або навіть шокуючим. Так поступово й з’явилися Мей та Авіс — дві жінки з дуже різних світів, через яких мені захотілося показати саме це зіткнення звичаїв, поглядів і повсякденного життя. Мені особливо цікаві маленькі деталі — ті речі, про які ми зазвичай навіть не замислюємося, поки не потрапляємо в інше середовище.

Повертаючись до “чужого відображення”

Коли Мей уперше побачила кімнату Авіс, її вразили не лише чужі речі чи одяг. Мабуть, одним із перших справжніх символів нового світу для неї стало вікно. У Палаці Небесного Цвіту її покої виходили на внутрішні сади,

10.09.2026

Дякую, що читаєте!

Дякую, що читаєте! Я довго не наважувалася щось писати тут у блозі, бо, якщо чесно, не знала, чи знайде ця історія свого читача. Тому мені особливо цінно бачити, що ви приходите, читаєте, залишаєтеся з Мей і її історією.

06.09.2026