Додано
07.10.26 11:08:40
А де маю сісти я?
У Пелюстках Мей ніколи не шукала свого місця.
За неї все вже було вирішено: де сидіти, хто може бути поруч, хто має чекати, хто — говорити першим.
Тому в «Мідному ліхтарі» її збиває з пантелику не шум і не натовп.
А те, що ніхто не показує їй, де саме вона повинна бути.
За одним столом сидять люди різного достатку й становища. Ніхто не відсувається. Ніхто не чекає окремого столу для знаті.
Люціан просто показує на два вільні місця.
І для нього це абсолютно звичайно.
А для Мей — ні.
Бо інколи свобода починається не з великого вибору.
А з дуже простого моменту, коли тобі вперше не визначили місце наперед.
Ілюстрація та тема — за мотивами книги «А що далі?».
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Анастасія Пармська, Дякую за підтримку)
Обрати стілець. Можливо означає навіть трохи більше. Обрати своє місце у світі. Моє припущення).
Ashar Dren, Саме так...і саме наш вибір в певний момент часу впливає на всі наші подальші дії, зустрічі та події...на майбутнє взагалом. Якось я просто допомогла незнайомій людині в екстренній ситуації, після чого він допоміг мені, і саме його зв'язки повністю змінили життя моєї родини, за що я йому дуже вдячна...а могла просто нічого не робити. Вибір - це завжди дуже складно))
❤️❤️❤️
Ніка Річ, ❤️❤️❤️
Як же іноді багато означають такі, здавалося б, зовсім прості речі ❤️ Для когось просто сісти там, де хочеться, — дрібниця, а для Мей це вже маленький крок до свободи й можливості самій щось вирішувати. Дуже сподобалася ця думка: свобода справді не завжди починається з великих рішень))
Вікторія Алфер, ❤️❤️❤️
Ілюстрація красива)
Ірена Дюк, Дякую!❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати