У Палаці Небесного Цвіту Мей не ходила до майстерень і не обирала сукні з готових варіантів.

Тканини, прикраси й церемоніальні шати приносили до її покоїв. Майстрині знали, який колір потрібен, скільки золота доречно, яким має бути рукав і що саме пасує імператриці.

Тепер усе інакше.

Перед Мей — кілька суконь:

Зелена з мереживом.

Блідо-рожева з перлинами.

Темно-зелена зі срібними вставками.

І ще одна, зовсім не схожа на те, що від неї очікували.

І вперше питання звучить дуже просто: а що подобається їй самій?

Не що належить за статусом. Не що потрібно для церемонії. Не що хтось уже вирішив за неї.

Вона дивиться, відмовляється, порівнює, перевіряє тканину й крій — і сама обирає те, у чому хоче з’явитися перед іншими.

Для когось це лише сукня. Для Мей — ще одна маленька можливість вирішувати за себе.

А яку з цих суконь обрали б ви?

Глава 2. «Нові обличчя»

Ілюстрація та тема — за мотивами книги «А що далі?».