Здається, сьогодні я вирішила трохи розбити вам серця)

Уявіть чоловіка, який звик контролювати абсолютно все. Який не боїться смерті, не вірить у кохання й переконаний, що в його грудях давно немає серця.

А потім у його житті з'являється одна вперта дівчина, яка перевертає весь його світ.

І ось великий та жахливий Дін Кроуфорд стоїть перед своєю Персефоною на одному коліні, тримає каблучку й уперше в житті не знає, що сказати.

Невеличкий уривок із нового розділу «Вберегти її»:

«— Я прошу тебе дати мені шанс. Дозволь прожити з тобою життя. Дозволь віддати тобі всього себе. Не гроші, не владу, не моє довбане прізвище. Себе, Елізабет. Це серце, яке ти змусила знову битися. Усі роки, які мені ще відведено.

— І якщо те, що зі мною відбувається, називається коханням… — Я зробив глибокий вдих. — Тоді я кохаю тебе, Елізабет Маллоу. До біса сильно.

Я підняв каблучку.

— Вийди за мене заміж, Елізабет Маллоу. Стань моєю дружиною. Моїм другом. Моїм світлом у цій пітьмі. Дозволь мені бути тим чоловіком, до якого ти захочеш повертатися, навіть коли весь світ буде проти нас. Я не прошу тебе належати мені, Персефоно. Я прошу дозволити мені належати тобі.

Елізабет завмерла.

Її погляд опустився на каблучку, потім повернувся до мене.

І щось у її очах змінилося.

Я помітив це одразу.

Тільки не зрозумів.

Не захотів розуміти.

— Діне… — прошепотіла вона.

Я всміхнувся.

Напевно, найщасливішою усмішкою у своєму довбаному житті.

— Що, Персефоно?

Вона похитала головою…

— Ні.»

? Іноді найстрашніше для чоловіка, який нічого не боїться, — почути одне-єдине слово від жінки, яку він кохає.

Але чи завжди «ні» означає кінець? І що робити, коли двоє людей кохають одне одного, але ще не готові до однакового майбутнього?

Мені неймовірно цікаво дізнатися вашу думку)

А ви на місці Елізабет погодилися б стати дружиною Діна Кроуфорда? Чи теж попросили б трохи часу?

Чекаю на ваші емоції в коментарях!