1 339
Анотація до книги "Зернятко білого апельсина"
"Якщо ти не віриш в казку, казка прийде по тебе сама!"
Ада не любить Новий Рік. Вона - хороша дівчинка, котра ніколи не отримувала подарунки під ялинку й жила так, як хочуть інші. Батьки, друзі, не бажаний наречений. Будь-хто, але не вона сама
Її кинули замерзати на лісовій дорозі у Новорічну Ніч. І сталося б з дівчиною лихо. Але натомість сталося Диво. Справжнє чарівне диво, із фіолетовими очима, шісткою рук та купою таємниць.
Що чекає Аду у чарівному світі Вивороті? Які відкриття?
#Майстер Чудес для звичайної дівчини
#Казка в реальному світі
#диво напередодні Нового Року
Ада не любить Новий Рік. Вона - хороша дівчинка, котра ніколи не отримувала подарунки під ялинку й жила так, як хочуть інші. Батьки, друзі, не бажаний наречений. Будь-хто, але не вона сама
Її кинули замерзати на лісовій дорозі у Новорічну Ніч. І сталося б з дівчиною лихо. Але натомість сталося Диво. Справжнє чарівне диво, із фіолетовими очима, шісткою рук та купою таємниць.
Що чекає Аду у чарівному світі Вивороті? Які відкриття?
#Майстер Чудес для звичайної дівчини
#Казка в реальному світі
#диво напередодні Нового Року
Зміст книги: 8 глав
22 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудова казка! Просто заворожує!
Я не могла відірватися від тої чарівної розповіді, доки не прочитала усе Автори, ви, як завше, неперевершені. І я, як завше , не можу тими образами насититися. Неймовірні алегоричні образи та символізм. кожне речення як мазок у загальній картині. Це наче і не твір а неймовірна, чудовна картина, мальована шар за шаром. Я в захопленні .
Мені було сумно з того, як Сява повівся з Водою і гірко від їх болю, але чим далі в ліс ... Боже, то не перевершено. Враження що кожен той крок бачу в голові і відчуваю сердце, настільки глибоко та майстерно все описано.
чарівна чарівність а не казка.
гречно дякую за чудову роботу, неймовірну історію та ще одну улюблену історію.
Я ладен читати в перечитувати ще і ще і смакувати кожен образ к цій книзі . Класно
Катерина Лилик, Боже, це найкращий комент з усіх що я коли небуть отримувала. Так би вас і заобіймала до напівпридушених хрипів.
ДЯКУЮ!
Цікава казка вийшла, оригінальна, гарно прописані персонажі.
Андрійчук Андрій, Дякую))
Дочитала, гарний фінал! Такий, бодрий та інтригуючий))
Розумію, що продовження мабуть не буде, але якщо глянути в ноосферу, можно уявити ще кілька оповідань з цими героями - у зв'язку з різними святами та порами року))
Дякую, дуже сподобалося!)))
Ал Бєлко, Не простеньке, а навiть душе вишукане i барочне!)))
Посеред читання вернулася подивитись на обкладинку)))
Неймовiрно красиво у вiзуальному планi, написано! Ця iсторiя заслуговуэ iлюстрацii до кожноi глави!
Бася Каллиган, Дякую) але якщо я почну малювати, я перестану писати. А в мене тільки кілька глав сліпого і фаолетових небес проклюнулись...
Було незвично і дуже цікаво.Гарно прописані персонажі і самі події які так і малювалися в уяві)Гарна казочка на ніч, дякую)
Пінчук Олександра Хомяк, Рада, що вам сподобалось)
Четверта глава - і смішно, і грішно!)) Тобто - і чудово-зворушливо, і у той же час трохи страшно.
Знімання босоніжок нагадує перевернутий сюжет про Попелюшку, де не вона знайшла принца, а він її. А втрата взуття нашого світу нібито каже. що назад дівчина вже не повернеться)) напрочуд гарна робота з символами!
Та й взагалі, цей "зачарований принц" з біса нагадує чарівного павука, тільки доброго)))
Бася Каллиган, Ага, він і є наполовину павук. Люблю павучків і усіляку хтонь.
Дякую на доброму слові, в образи я намагалась чистосердечно щось вкласти. Навіть імена підбирала не від балди як завжди)
цікаво як тобі зайде парочка припецькуватих з останньої глави. Я думаю про Єву і Яра самостійну історію написати.
Цікава казка вийшла, оригінальна, тільки Сяву шкода. Йому б якусь відьмочку підкинуть для перевиховання, а то під три чорти. Жортоко)
Тетяна Гищак, О.... пішла шукати. Дякую. Опечатки в мене - страшна напасть
Необыкновенно , волшебно , трогательно - талантливо......
Валентина Ноздрина, Дякую)
Перша глава геть чудова! Така казкова, видно, що писав художник))
Конфлікт добре означений, Сяву хочеться вбити та прикопати в сніжечку - з першої глави, ага!))
А те, що дівчина постійно зветься то Ада, то Аїда - тільки посилює загадковість))))))
Бася Каллиган, у мене мала ними малює. але я до пензлика звикла.
Добрий вечір! Вітаю з марафону (поза списком).
Дуже рада познайомитися з Вашою творчістю, отримала велике задоволення від історії. Гарні, чаруючі описи, мелодійна мова. Дуже гарно. Спочатку очікувала трохи приторну історію, але виявилась атмосферна зимова казка з вельми вдалими порівняннями та влучними фразами. Деякі слова, визнаю, навіть не чула раніше, тому не можу оцінити саме їхню доречність. Про всяк випадок вкажу про "переписав" пару разів. Можливо, "перепитав"? Ще один раз помітила "колона" з двома "л". Іноді трохи невірна будова прямої мови. Є відповідні схеми в тому ж інтернеті, легко виправити. В деяких місцях – треба попрацювати над пунктуацією. В тих же зверненнях. Декілька разів бачила технічні помилки, думаю, Ви ще будете вичитувати, тому це зникне.
Сюжет і головні герої – чудові, незвичні. Казка захоплююча, втягуюча. Мені дуже сподобалась. Велика подяка Вам за чудову роботу.
Бажаю успіхів та натхнення!
Ал Бєлко, О-о, написання на колінах з телефону мені зараз дуже знайома річ. Розумію. Незручно, нічого не видно, все губиться. Але граматику легко відкоригувати, головне, щоб твір був цікавий. А ваш цікавий, навіть чарівний. Ще раз повторюся – дуже гарні описи.
Вітаю!
Відгук в рамках марафону “Читаємо за обміном”
Прочитала 4 розділи - все, що є на цей момент. Герої гіперболізовані, але у випадку казки для дорослих — в самий раз. Сява — придуркуватий самодур. Одним словом - Сява. Ада — дівчина, вирощена в тепличних умовах - залежна і довірлива. Щойно позбавилась Сяви (не за своєю волею), тут же потрапила у залежність до шестирукої хтоні. Бери мене, неси мене, пої мне зіллям... А якщо там морок набовтаний, в тому зіллі?
Колись ми з подругою всю ніч не спали, коли опинилися в будинку в горах у одного хтоня) То ми були вдвох, а тут одна. То в нашого хтоня було дві руки, а в цього шість! Самостійні дівчата підозріливі до таких лагідних хтонів. А ця — наївняк. Їй пригоди забезпечені.
Той хтонь, Майстер Чудес, — ляля. Одне тільки серденько-серденько чого коштує. Але поки тільки вовка знешкодив і нічим себе більше не проявив. Тож треба за ним спостерігати далі.
Гарно подана казкова зимова атмосфера, діло за продовженням нешаблонного розгортання сюжету.
Подивимось, що буде далі.
Тетяна Гищак, Ого імторія! А ви відчайдушні.
В тім по моїм згадкам в Карпатах люди напрочуд щирі. Ми кілька раз прлсились ночувати до людей цілою ватагою, то нас пускали гуртом вісім рил, із байками і клунками. Так що хтось спав у стодолі, а хтось в стайні, над конями, там було щось схоже на сховище сіна над стійками конячок. Одним словом там казково, навіть якщо без див.
І я рада що вам пощастило із місцевим хтонем. Хоча він звичайно з келихами вина трохи перегнув))
Отже, хотіла подивитися хоча б одну частину, і прочитала все)
Перші дві частини затягнули) Але потім було важкувато читати, мабуть, я не прониклася цим шестируким, чи що)
З мінусів: в тексті є доволі багато хиб. В першій частині є тавтологія, і ще присутні русизми) Раджу перечитати твір)
З плюсів: мені імпонує дівчина. Мені подобаються описи й порівняння) Ви вміло затягуєте в читання, тож я прочитала ваш твір на одному подиху) Ви вмієте розкривати героїв. Чому героїня так вчинила: розумію) Я б і сама так зробила) Як на мене, ви розповіли достатньо, щоб зрозуміти, чому Ада вагалася так довго, але все одно вчинила так, щоб її викинули з машини. Мабуть, їй і хотілося саме такого випробування. Підтвердження того, що вона зробила вірно. В Сяви немає до неї жодних почуттів.
Трішки дратувало "серденько-серденько" хд До речі, ви забували в останніх частинах виділяти звертання комами) Було б круто, якби це було лише марення через те, що вона замерзла. Я люблю скло, але знаю, що конкурс вимагає хепі-енду)) Сподіваюся, що вона знайде своє щастя в тому місті) Можливо, це буде справжнє життя. Кому потрібні всі ті гроші? Я б і сама жила б в лісі :33 Натхнення на закінчення)
Діана Козловська, Привіт, дякую за коментар.
Шестирукий поки тільки легкими штрихами промальований, тож не дивно що не дуже імпонує. Потім він стане значно фактурнішим, сподіваюсь, коли обросте деталями.
Текст обов'язково потім вичитаю. Поки просто переввряю главу перед публікацією, але видно цього не достатньо.
Сном це все не буде, але казочка виявиться не такою зефірною як здається. Тож скла трохи буде
І на конкурс я не потрапила, тож можу писати що заманеться. Втім счасдивиц кінець таки буде.
Дякую за чудовий коммент
Додала в бібліотеку, почитаю!))
Бася Каллиган, То просто я виросла на бабусинох казках про пестголовців, відьом що ховаються у дохлих конях на перехресті і кобилячу голову. Мою психіку вже нічого не врятує. От і казки виходять з-під пера відповідні.
Обкладинка дуже гарна. Спочатку я думала буде зимова казка, але історія повернула в інше русло. Початок зовсім не казковий. Героїня поводится необдуманно. Переход від паршивого життя до нових кроків виглядає наче пляма. Бо спочатку розповідається,як усе погано, але раптом Ада звільняється від кайданів. Хоча жертвам дуже важко позбутися тиранів. В випадку Ади не було ніяких натяків на звільнення, вона лише більше себе закопувала самокопанням. А тут раптом з неба щось з'явилося та все. Цей момент виглядає не дуже.
Шестирука хтонь - прикольно) З цікавою речовою характеристикою. Схвалено, чекаю далі)
Тетяна Гищак, Ну ото так я уявляю казку *розводить руками, нажаль тільки двома*. А взагалі зручна ж штука! Втричі більше можна зробити, потрійні обнімашки, із зростом 2.5 метра дістається все не тільки з верхніх полиць, а щей сусіди з верхніх поверхів. Одним словом - золото не мужик! Біс із ним що рогатий і живе на дереві (трохи спойлерів)
Початок дещо не новорічний, паскудне в Ади життя. Усього одразу й дуже багато, що я на початку губилася. Сява схожий на тирана, прикував Аду до себе й не дає змогу нормально дихати. Розпланував усі її кроки і подихи. Дуже моторошно від такого чоловіка. Не дуже зрозуміла кінцівку першої глави. Ада весь час була закута в кайдани й раптово звільнилася від них. А вже на початку другої глави, наче шкодує про свій вчинок та сподівається, що Сява повернеться. Не розумію, на що вона розраховувала, коли промовила свої слова, що він повезе її далі? Що він раптово зміниться? Вона дуже не обачна.
Поки, що я не розумію, які враження в мене викликає історія, по двом розділам складно судити. Подивимось, що буде далі, бо поки, що дуже багато запитань, на які я не бачу відповіді.
Ал Бєлко, Скло в книгах дуже смачне, рекомендую читачам))
Ого! Інтрига так інтрига... Дуже цікаво, що ж буде далі. Хто цей незвичний незнайомець? Куди він забере з собою дівчину? Цікаво! На рахунок Сяви - схвалюю. Його давно пора було залишити - таке воно собі щось, безпутнє)) Успіхів у конкурсі та натхнення на наступні розділи!!!
Ньюбі Райтер, Це точно! Ада так і зробила, за що і отримала пригоди на свою дупцю
З запізненням, проте все ж привітаю з новинкою :) Натхнення, часу і успіхів на конкурсі ❤️
Ал Бєлко, ох, і не моє :D всі ці рамки, умови... тоді успіхів в написанні нової цікавинки :)
Коментар видалено
Коментар видалено
З новинкою))) перша книга просто неймовірна) сподіваюсь і друга буде така ж))))
Наталія Косенко, Дякую, ця буде не такою масштабною.
Вітаю з новинкою! Судячи з анотації, буде щось цікавеньке. Успіхів вам й нескінченного натхнення!
Айрін Ван, Дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати