Волошковий букет

- Привіт, мала! – Гордо до мене звернувся одинадцятикласник Єгор. Звісно, що гордо, бо ж він вже випускник та ще й відмінник. А те, що в нього половина дівчат нашої школи закохані, то навіть вчителі знають. – Ну і де ж твої суниці?
Я зніяковіла. Так, мені він теж подобався. Але ж зараз він кепкує з мене, бо ж добре бачить, що суниць я не маю. Мене це трішки роздратувало і я, стараючись не втратити самоконтроль, впевнено відповідаю:
- А я не по суниці ходила!
- Тоді по що ж?
- Ні по що! А просто… помилуватись волошками! – Раптом спала мені на думку така відповідь.
- Ага, волошки любиш! – Усміхнувся Єгор. – Гаразд, милуйся! Бувай! – Мовив він, сів на свій велосипед і помчав до села.