613
Анотація до книги "Волошковий букет"
- Привіт, мала! – Гордо до мене звернувся одинадцятикласник Єгор. Звісно, що гордо, бо ж він вже випускник та ще й відмінник. А те, що в нього половина дівчат нашої школи закохані, то навіть вчителі знають. – Ну і де ж твої суниці?
Я зніяковіла. Так, мені він теж подобався. Але ж зараз він кепкує з мене, бо ж добре бачить, що суниць я не маю. Мене це трішки роздратувало і я, стараючись не втратити самоконтроль, впевнено відповідаю:
- А я не по суниці ходила!
- Тоді по що ж?
- Ні по що! А просто… помилуватись волошками! – Раптом спала мені на думку така відповідь.
- Ага, волошки любиш! – Усміхнувся Єгор. – Гаразд, милуйся! Бувай! – Мовив він, сів на свій велосипед і помчав до села.
Я зніяковіла. Так, мені він теж подобався. Але ж зараз він кепкує з мене, бо ж добре бачить, що суниць я не маю. Мене це трішки роздратувало і я, стараючись не втратити самоконтроль, впевнено відповідаю:
- А я не по суниці ходила!
- Тоді по що ж?
- Ні по що! А просто… помилуватись волошками! – Раптом спала мені на думку така відповідь.
- Ага, волошки любиш! – Усміхнувся Єгор. – Гаразд, милуйся! Бувай! – Мовив він, сів на свій велосипед і помчав до села.
21 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСвітла і затишна історія. У мене відразу з'явилася думка, що це не той на кого вона думає, а потім усе й підтвердилося. А ще сподобалося, що показали і майбутнє героїні. Чудова кінцівка
Оптимістична та дуже романтична історія про кохання, яке поруч все життя. Та його символ - волошки. У мене бабуся дуже ці квитки любила, тому що як раз їх дід постійне дарував у Днепропетровску, де вони вчилися разом. =)
Анна Лінн, Як приємно, що ці квіти люблять у Вашій родині, бо мені вони теж дуже до вподоби) Дякую Вам за теплий коментар)))
Дуже мила й домашня історія. Фінал був трохи неочікуваний... але саме трохи) Ближче до кінця про деякі речі можна було вже здогадатися)
Очерет, Дякую Вам щиро за прочитання та хороший коментар)
Дуже підліткова, романтична історія) Я здогадувалася, що то був не той, на кого вона спершу подумала) Надто він дорослий для неї) Але кінцівка прямо розтопила серце) Дякую за гарно проведений час ❤️
Діана Козловська, І Вам щиро дякую, що прочитали та залишили такий теплий коментар)
Гарна історія. Чудово написана, з живими діалогами із життя. А момент про годинник повернув мене до власних спогадів. Так приємно, що справжнє кохання збереглося навіть через роки. Так важливо в житті знайти людину, з якою можна пройти через все життя разом. Дякую за цю чудову книгу! ❤️❤️❤️❤️❤️
що ж Ви зі мною наробили... Я з головною героїнею потрапила у власні підліткові роки. З нерозділеним коханням, проблемами та турботами. І у мене був такий Єгор.. Але згодом я знайшла і свого Володьку. До речі, ми з чоловіком теж вчилися в одній школі, але познайомились лише у дорослому віці, дивуючись, скільки у нас спільних друзів та знайомих)) Ось уже 15 років як разом) Дякую, що пробудили такі приємні відчуття ностальгії своїм твором!
Ларія Ковальська, дякую!!!
Така тепла, щемлива розповідь. Занурили з головою у підліткові роки, перше кохання... Вам вдалося повністю передати атмосферу, емоції головної героїні. Усе настільки детально та емоційно, що складається враження автобіографічності. Дякую величезне за цю прекрасну історію.
Ріна Март, І Вам щиро дякую за теплі коментарі, мені дуже приємно)
Вітаю! Коло взаємного читання. Дуже щемливе оповідання. Не так часто перше кохання має таке щасливе продовження. Я щиро рада за героїв цієї історії. Вони протягом багатьох років плекають свої почуття й виховують достойних діток. Написано легкою мовою, гарні описи природи, оточення й характерів персонажів. ❤️
Ніка Цвітан, Дуже вдячна Вам за прочитання та теплі слова)
Перші почуття в юнацтві залишають у пам`яті незабутній слід -як свої, так і того, хто любив тебе.❤
Куранда Валерія, Так, це правда) Дякую Вам за прочитання і коментар)
Можна запитати: чому ви мою рекомендацію не показуєте? Її можна відобразити через редагування твору. Там, де обкладинку зазвичай змінюють.
Ірина Скрипник, Кожен автор по-своєму особливий) Дякую ще раз за рекомендацію, вже її можна побачити)
Боже, довели мене до сліз. Чесно кажучи мало кому це вдається. Цей фінал це просто емоційний вибух. І такий глибокий сенс, особливо про сина, як наступника батька... Дуже гарно і щемливо. От сижу і ридаю, бо тільки зараз усвідомила, що у мене замість букету волошок, вкручена лампочка горить. Хтось інший може і не зрозуміє, та ви — зрозумієте. Якщо твір автобіографічний, бажаю вам возз'єднання родини під мирним небом.
Яніна Фенікс, ❤️❤️❤️
Ваш стиль письма дуже легкий, соковитий і «пахучий». Бажаю вам натхнення на нові твори. Пишіть ще, у вас це виходить надзвичайно світло!
P. S. Залишила рекомендацію
Ірина Скрипник, Дуже дякую Вам за реконмендацію і побажання) І Вам бажаю натхнення і творчих злетів)))
Пані Ларіє, щиро дякую за цю неймовірну історію! «Волошковий букет» — це саме та проза, яка змушує серце стискатися від ностальгії та водночас усміхатися.
Катруся вийшла дуже живою. Її порив поїхати на базар, щоб заробити на омріяну сукню, — це настільки впізнаваний і щирий момент, що я вболівала за неї, як за рідну людину.
Ви майстерно заплутали нас із тим Єгором! Я, як і головна героїня, до останнього вірила у казку про ідеального одинадцятикласника. Але розв’язка з Володькою — це справжній майстер-клас із життєвої мудрості. Ви показали, що щастя часто не в тих, на кого ми дивимося знизу вгору, а в тих, хто мовчки стоїть поруч із букетом польових квітів.
Кільцева композиція з дітьми через 20 років — це просто «в саме серце». Це дає відчуття завершеності й тепла.
Ірина Скрипник, Щиро вдячна Вам, пані Ірино, за такий теплий коментар, мені дуже приємно)))
Яка зворушлива історія)
Ісса Белла, Дуже Вам дякую)))
Як романтично!
Аня Паравчук, Дякую!
Вітаю. Додав до бібліотеки. Успіхів у написанні)
Romul Sheridan, Дякую, Вам;)
Ще одна коротенька частина і завершиться історія-спогад про волошки на підвіконні.
Цікаво. Чекаю продовження!
Аня Паравчук, Дякую!!! Вже зовсім скоро завершення цієї історії.
В наступній частині героїня довідається хто ж є її таємним шанувальником. А далі вибір за нею!
Молода жінка Катерина, прогулюючись рідними місцями, поринула у спогади. Натрапивши на волошкову поляну, Катя стала милувалась квітами, які стали символом її юнацького захоплення.
Вітаю з новинкою! Успіхів автору та книзі.
Лана Рей, Щиро дякую Вам!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати