2

- Катрусю, прокидайся! Потрібна твоя допомога! – Почула я через сон голос мами. Розплющивши очі, я помітила, що вже надворі білий день.

- Щось трапилось? – Сонно спитала я.

- Так. Я полуниці зранку позбирала, потрібно негайно їх завести до бабусі, бо ж погниють. Нам так багато не потрібно, а вона їх так любить. Та швидше, поки спека ще не настала. – Сказала мама і пішла.

      Ох! І чому це треба зробити саме сьогодні, коли я геть не виспалась. Я застелила ліжко і підійшла до вікна, щоб поглянути чи вже високо піднялось сонце. У світлу пору доби не лишилось навіть відтінку страху. І чому я так налякалась вночі? Але ж… що це синіє на підвіконні? Я швидко відчинила вікно і за мить тримала в руках букет красивих синіх волошок, який ще не встиг зів’янути. Я була впевнена, я знала, що їх приніс Єгор. Сон розвіявся, настрій раптово підскочив вгору. Забувши про все, я побігла за вазою і поставила квіти у холодну воду, аби вони довго простояли.  

       Повертаючись від бабусі, я зустріла свою подругу Ілону.

- Вийдеш сьогодні гуляти? – Ще здалеку спитала вона.

- Мабуть, що ні. Не виспалась вночі, а мама зранечку розбудила, щоб до бабусі полуниці завезла. Ось тепер і повертаюсь додому!

- Та ти якась геть домашня стаєш! – Трішки роздратовано мовила Ілона.  – А ти хоч на випускний прийдеш?

- Випускний? А коли?

- Катю, ти геть новин не знаєш?! Вже в цю суботу. Урочиста частина на 18-ту, ну потім буде застілля серед випускників, а потім дискотека на шкільному подвір’ї!  Це так круто!

- Ага!

- То ти прийдеш?

- Напевно, якщо батьки дозволять.

- Та що ти кажеш, з нашого класу всі будуть! Невже тільки тебе не відпустять?

- Я запитаю, може, й відпустять.

Ми ще трохи погомоніли з Ілоною та й розійшлись, домовившись зустрітись наступного дня.

    Спекотний день минув у метушливих справах. Мої думки плутались у голові, і тіло було, ніби варене. Я насилу діждалась вечора, щоб нарешті відправитись до ліжка. І ледь я туди дійшла, як відразу провалилась у міцний сон. Мені вже жодні звуки не заважали чи, може, їх і не було?

     Вранці мама мене вже не будила, тому виспалась я вдосталь. А потягаючись, запримітила щось синє на підвіконні. Миттю я кинулась туди. Відкривши вікно, я дістала новий красивий букет волошок, а всередині білів зім’ятий лист паперу. Я швидко розгорнула його і прочитала: «Сподіваюсь, що ці квіти тебе потішать. А я щиро надіюсь, що моя мрія скоро здійсниться – і в цю суботу на випускному мені подарує танець найкрасивіша дівчина нашої школи, тобто ти!».

      Ну і як тепер не піти на випускний?Та я просто зійду з розуму, якщо залишусь вдома!  Як же мені хочеться потанцювати з Єгором! І тепер мені заздритимуть всі дівчата нашої школи, а, може, й не тільки нашої! Весь день я, здавалось, не ходжу, а літаю на крилах.