11 524
Анотація до книги "Упс!"
Зараз запитаю у вас явну дурню, (бо хто коли правду відповідав на подібне запитання), але не запитати не можу. Траплялося вам на ранок після гарної гулянки нічого не пам'ятати? Зі мною бувало, чесно признаюся. Це достобіса неприємна штука. Але це нічого в порівнянні з тим, коли ти прокидаєшся поруч зі своїм босом та дізнаєшся, що вчора вночі ви одружилися. Скажете, сюжет такий старий та заношений, як стара бабусина кофтина, що її вже навіть моль не бере. А от і ні! Такої історії ви ще не чули! Гарантую!
~ Приємного читання! ~
~ Приємного читання! ~
Зміст книги: 30 глав
91 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкось невчасно Інуля з малим на Турцію рвонула. А танці у дитини народні чи сучасні? Радує реакція Яна - пережива людина. Тож, думаю, льод тронувся, як казав О.Бендер. А Софія цікаво реагує, зразу видно, не звикла до задвигів чоловіків. Дякую за главу! Та дякую за гарний настрій! Й за приємні спогади про відпочинок у Туреччині.
SunnyBunny, Танці у дитини сучасні. Й дитина - молодець, займає призові місця. Але зараз не про нього. Ця перша велика сварка між Софією та Яном показала, що вони обоє переживають з цього приводу, а це значить, що, як мінімум, між ними немає байдужості. А це саме страшне у відносинах. Як на мене, знову таки. Краще сваритися й бити тарілки, ніж не звертати один на одного жодної уваги й тільки презирливо бурчати. А щодо приємних спогадів про подорожі. Написання цієї книги так мене збурило, що то страшне. Захотілося хоч кудись поїхати. Я вже так давно ніде не була, що це просто неприйнятно.
Дякую тобі щиро, Зайчику, за нагороду! Дякую, що підтримуєш! Дякую, що читаєш та коментуєш! Мої найкращі та найщиріші побажання щастя, тепла та затишку тобі та твоїй родині!
З передплатою! Як то кажуть, з Богом. Я точно читатиму, то зрозуміло. Дуже вже кортить дізнатися, чим там у них справа закінчиться. Тим паче, знаючи Мію, там може бути все, що завгодно. Я так розумію, що ми підбираємося до самого цікавого. Тож давай, Міє, дій! Дивуй нас новими викрутасами цих невгамовних героїв! Успіхів!
SunnyBunny, Дуже дякую моєму персональному Сонячному Зайчику! Ти абсолютно права. Вже зовсім скоро ми познайомимось, так би мовити, в живу з Ітаном, а пізніше з Дашою. Нас чекають подорожі, романтичне кохання-зітхання та нові випробування. Все це буде! І навіть більше.
Величезна моя вдячність Ірині Романюк за нагороду! Світла, добра та затишку вашому дому! Й хай життя радує приємними несподіванками, як ви порадували мене!
Вітаю, люба Міє, з відкриттям передплати!
Бажаю подальшого натхнення і вдячних читачів ❤️
Оксана, Дякую, сонечко! Буду дуже старатися не розчарувати свого читача.
Оце так день! Така напруга і такі емоції! Ян дуже чемний і совісний хлопець. Він чітко і логічно пояснив, чому не може поїхати в п'ятницю. Я розумію, як ці обставини тиснуть на його особистість! Навіть не уявляю, на які уступки піде Софія, щоб добитися свого, бо, схоже, Ян від свого рішення не відступить.
Але ж невже ця "ненормальна диктатора" залишиться ночувати у своїй квартирі? Мабуть, Ясик рано зітхнув із полегшенням...
Дякую, Мієчко, за цей приємний сюрприз!
Бажаю тобі затишного недільного вечора!
Оксана, Мені безмежно приємно, що ти знайшла час прочитати цю главу. А ще я рада, що ми, жінки, завжди можемо знайти свою внутрішню мудрість, щоб зрозуміти та прийняти інші точки зору. Побачимо, як з цим завданням впорається наша героїня. Гарного тобі тижня, моє рідне сонечко!
Як мені сподобалося в цій главі все! І як в Софію "вселилися біси", і що вона витворяла, і яка була реакція Ясика на її слова. А ще більше сподобалося, що Ян почав пригадувати події на корпоративі, тим більше, свої відчуття того вечора! І навіть дуже доречне порівняння Софії і Даші, не на користь останньої.
А Софія таки ревнує Яна! Хоч сама і ввірвалася в його життя, і знає про його серйозні стосунки з іншою жінкою, а з собою не може справитися. Невже Ян цього не помічає?
Дякую, Мієчко, за теплі і романтичні відчуття)). Тобі теж бажаю теплих і затишних вихідних)).
Оксана, Дякую, моя квіточка, за чудовий коментар! До речі, привіт! Я дуже рада, що тобі сподобалась глава. Знаєш, це геть різні речі - знати, що там десь хтось у нього є і бачити на власні очі присутність іншої жінки в житті чоловіка, якого ти любиш. Софія 100% ревнує і їй тяжко, бо вона у вічних сумнівах, чи взагалі можна так робити, як вона робить. І це, до речі, гарне запитання. Гадаю, ти помітила, що коли Інни немає поруч, рішучість Софії геть не така непохитна.
Ніжно обіймаю тебе й гарної неділі!
Слухай, мила глава. Якась романтика з'являється між ними. Добрий знак - його реакція на поцілунок на ніч. Думаю, Дашці не світить. А ще, знаєш, немає Інки - й глава якась занадто спокійна чи що. Хоча Софійка й старалася.
SunnyBunny, Доброї ночі чи, можливо, ранку, Зайчику! Повинна тобі сказати, що аби в нього не було до неї ніяких романтичних почуттів, ця історія взагалі б не відбулася. Зрозуміло, що попереду їх чекають нові пригоди - романтичні та не дуже. А ще хочу звернути твою увагу, що Дашки ще толком, в живу, так би мовити, не було в цій історій. Але, як не крути, вона зʼявиться. І ось тоді ми побачимо. Дякую, моє сонечко, що читаєш та коментуєш!
Як на мене, все йде непогано. Все за Інкіними завітами: вечеря, що залишиться назавжди в пам'яті та романтичний образ у ліжку. Інуля — супер-подруга! Сказала, що не допустить пришестя флісового Пікачу, і не допустила. “Стоп, халі-галі, точка!” — це ж з різинки, що в школі стрибали? Щось мені таке памʼятається. “Я же мать — могу и наорать!” — візьму на озброєння, буду своїх шугать. В цілому глава, як завжди, переповнена всілякими “перлами”. Сподіваюся, Софійка не укандьохає Янчика у наступній главі.
SunnyBunny, Я теж дуже сподіваюся, що Янчик ще трохи протримається. Хороший же хлопчик. Шкода. Йому б день простоять та ніч протриматься, як то кажуть. За "стоп, халі-галі..." я тобі, чесно, не добрешу. Мені теж наче з різинки, але точно я не памʼятаю. Але ж ти вмієш знайти слова - "романтичний образ"! А Софія, бач, чогось стидається. Вона, як я - фанатка миленьких зручних піжамок.
Мієчко, люба, як ти ухитрилася другу главу поспіль закінчити в одній і тій самій точці? Я два дні чекала, що сьогодні розкриється інтрига, як виглядає "Матір божа!", а тепер ще два дні чекати, щоб дізнатися, що ж там Софії пороблено ((.
Але ж... До п'ятниці залишилося не так довго, а Софія, явно, відчуває себе не в своїй тарілці. Мабуть, їй знову треба включити в собі керівника компанії. Інна аж із шкіри вилазить, так щиро турбується про майбутнє подруги.
То що ж там побачили ті ошелешені оченята?
Хоч в наступній главі Касандри дізнаються про це?
Оксана, Я так і знала, що мені за це прилетить! Дещо нове мій любий читач з цієї глави все-таки довідався. Про щось, а саме про витівки Інки, здогадався ще минулого разу (Мої вітання Кассандрам!) В наступній главі Ян обовʼязково розповість, що з ним трапилось тієї ночі. Але я б йому радила, незважаючи ні на що, спробувати поспати. Аби й надалі мати змогу тримати себе в руках. Дякую, Ксюню, за чудовий та швидкий коментар! Ти знаєш, як я чекаю на твою думку.
Що ж то він там побачив?
добре, що чекати на продовження сьогодні не довго!
Дуже цікаво! своїх справ повно, а я залипла))
Ліка Радош, Ліка, як же я рада, що ви залипли! По собі знаю, що якщо дати собі відпочити, а потім в хорошому настрої братися до справ, діло йде краще. Раз-два і все готово! Чого я вам і бажаю!
Нарешті наздогнала! Новоспечена сімейка пробує вживатися. У Яна досить міцні нерви, інший чоловік на його місці агресивніше відреагував на Софієні кулінарні здібності. Дуже цікаво в якому вигляді вона постала перед чоловіком. Дякую!
Кристина Асецька, Дякую, що наздогнала! Дякую, що коментуєш! Всі новоспечені сімейки проходять період притирок, придирок, ситуацій "хто б знав..." і таке інше. А цим сам Бог велів. Я от думаю, мо він такий витриманий, бо вона його керівничка. Тут треба бути обережним.
Геть Софійка з нещасним красунчиком не церемониться. А він - молодець! Нерви, що сталеві канати. Про пательню з кастрюлькою, як родинні реліквії - це вона, звичайно, загнула. Стосовно валізи повністю згодна з Оксаною - це, мабуть, Інкіні штучки-дрючки. Дякую, Міа! Чекаю продовження. З нетерпінням.
SunnyBunny, Замість "красунчиком" спочатку прочитала "круасанчиком". Вийшло креативно! А щодо "не церемониться" - хто б говорив! Це у твого повинні бути сталеві канати. От кому треба памʼятник при життю поставити. Продовження буде. Чекаю на комент. З нетерпінням.
Я так розумію, у валізі похазяйнувала Інна? Софія там не знайшла ні піжами, ні халатика? В чому ж тоді вона вийшла із ванної кімнати? На такому цікавому та інтригуючому моменті закінчилася глава! А вечір, в основному, минув благополучно)). Все-таки, Ян дуже класний. Після тієї шкоди, яку Софія завдала його улюбленій квартирі, він виглядає достатньо доброзичливим господарем до своєї гості.
Дякую, Мієчко, за чудові емоції ❤️.
Оксана, Ян дійсно дуже терплячий та спокійний молодий чоловік. Сподіваюся, його терпіння вистачить і на Софію, і на Інну, і на все те, що ці невгамовні вигадниці приготують для нього. Дякую за приємні емоції, що мені дарують твої коментарі!
Та ну вас, дівчата! Все ви наперед знаєте! Не цікаво з вами. Ксюню, Зайчику, хвате вангувать! Але сподіваюсь деталі цієї ночі зможуть вас якщо не здивувати, то хоча б потішити! От же ж дві Кассандри!
Софа таки молодець! Вміє урізноманітнити життя собі і людям. Чомусь згадалося "Хороший тамада і конкурси цікаві!" Мені ця парочка все більше подобається. Це ще вони спати не почали вкладатися! Тож з нетерпінням чекаю третю чи яку там вже серію марлєзонського балету.
SunnyBunny, Ця "хороша тамада" ще не закінчила свою "розважальну програму". Янчик набереться вражень на сто літ вперед. З такою дружиною як Софія йому нудьгувати не прийдеться.
А все так мило починалося)). Речі і валіза в руках, картка в кишені, легенький ніжний поцілунок в губи... От нехай би так і йшло. Який лихий смикнув Софію перевіряти свої кулінарні здібності саме в перший вечір свого переїзду? Яких же ще сюрпризів на сьогодні чекати Янові, якщо його інтуїція не підведе? Як на мене, краще б, все-таки, підвела)).
Оксана, Знаєш, кицюню, як шляхи Господні несповідимі, так і думки та дії жінок, особливо закоханих. Тож Яну краще готуватися до нових яскравих та емоційних потрясінь. Та й Софія може забути про своє розмірене та спокійне життя одиначки. Тепер у неї є чоловік. А це такі створіння, що й найврівноваженішу жінку інколи можуть довести до ручки.
Мієчко, ця глава - справжня енциклопедія для тих жінок, в яких "зонтики є" (≧▽≦). Поради від Інни- це круто! Але ще крутіша була ідея відправити Дашуню в джунглі)))). А потім відправитися в весільну подорож якраз в день приїзду Дашуні)))))! Фантазія авторки не має меж!
Але на фоні цього всього мене збентежила розмова Софії з Яном. Причому, Ян мені подобається все дужче й дужче в тому плані, що, не дивлячись на його нижчий статус на роботі і молодший вік, він не буде підкаблучником в їхній "сім'ї". Він спілкується із Софією, як з маленькою вередливою дівчинкою, забаганки якої він виконує тільки тому, що поважає її і це його обов'язок, не втрачаючи почуття власної гідності при цьому.
Оксана, Ксюню, ти абсолютно права щодо Яна. Мені здається, що у нього повинен бути саме такий характер, щоб, по-перше, робити вдалу кар'єру, а, по-друге, сподобатись такій жінці, як Софія.
Міа, машерочка моя дорога! Костюмчик "Я у мами Чебурашка" - це сильно! Гадаю, Інуля їй правильно сказала: "Яке таксо?!" Мужика тре виховувати з самого початку, а то буде як у мене: "Ти там що, сама доберешся?“ З нетерпінням чекаю другу серію марлєзонського балету!
Оксана, Серйозно? А він у тебе гуморист! Ти йому, мабуть, так і сказала: "Дуже смішно!" Й додала: "Жди! Ось я приїду" Я свому за таких справ прямо кажу: "Ну, все! Молись! Дай тільки до тебе добратися!“
На початку глави щиро поспівчувала Софії. Наскільки незворушна і тверезо мисляча вона поруч з Яном, і настільки ж вразлива і розгублена на самоті, коли не потрібно показувати свою силу і впевненість. Інна, звичайно, вміє втішить, і говорить по ділу, коли не відволікається на нікому не потрібну проміжну інформацію. Мій благовірний в таких випадках говорить:" Василь бабі - рідна тітка". Надіюся, що спілкування з подругою та ігристий алкоголь в помірних дозах допоможуть Софії розслабитися і заявитися до чоловіка в чудовому настрої. І цим самим принести в його житло атмосферу затишку і комфорту. Щоб йому дійсно захотілося уткнутися в м'якеньке і тепле, і давно бажане.
Оксана, Саме так, моя квіточка. До сімейного затишку ще далеко. Та й взагалі, це така примарна штука той сімейний затишок.
Пролиснула зара ще раз останню главу. Щоб тобі, Міа! Голубців захотілося. От прямо умри-здохни! Але ж їх як крутить ото. А куповані мені не такі. Давай телефон Лепехи ; )
Міа, золотце! Я тобі не буду тут багато розписувати. Я коротку версію, витяжку, сам сок, так би мовити. Про мужиків, (отам де про "буде ходити, канючити і тут одне з двох — або уваги просить, або їсти") — це чиста правда! Я тільки з мамою чи з кимось із дівчат сяду на телефоні — починається! Знаєш, як ото акула кругом тебе круги наматує, коситься. Поки мовчить, то й Бог би з ним. Але ж він рано чи пізно почина репитувати не своїм гласом. А тоді ще й дурні запитання задає, типу "Про що можна півтори години говорити?" (А я йому завжди відповідаю: "Ну, воно тобі треба! Ми про своє.") Одним словом, книжка — життєва до неможливості. А ще мені щось підказує, що Янчик цей переїзд її запам'ятає надовго. Дай Боже йому (та й нам усім) всього хорошого! З нетерпінням чекаю продовження цієї епохальної історії.
SunnyBunny, Дякую за такий змістовний коментар! А книга, звичайно що, життєва, бо я майже нічого не вигадую. Персонажі та багато ситуацій взято з життя. (Та, в отакому дурдомі я й живу!) А за чоловіка й телефон... Знаєш, мій любить після моїх розмов запитати: "Ну, що там мама (чи хто там) розказувала?". Я йому: "Та нічого!" І от тоді він говорить: "Півтори години говорили й нічого? Сильно!" Та й таке! Гарного дня, зайчику!
Софія - молодець! Тільки з таким характером та аналітичним розумом можна було досягти таких висот у бізнесі. Не дивлячись на всю складність ситуації ( бо все це виглядає, як поле битви) із Яном, вона тримає обличчя і чітко знає, що робити далі.
Ян, звичайно, теж не забуває, що він чоловік)) і пробує виставляти якісь свої вимоги, хоч і безуспішно. Ну з "ніякого інтимну" і "я нічого не пам'ятаю і можеш вважати, що між нами нічого не було" тут він загнув. Невже не розуміє, що це звучить грубо і образливо для жінки!
Щось я трішки хвилююся, чи достатньо комфортні умови для Софії виявляться у квартирі Яна. Але й тут вона стовідсотково права. Протилежна ситуація принизила б Яна в очах сторонніх.
Цікаво, що Ян досі не знає про мутки своєї Даші з депутатом. І поки що, схоже, щиро обожнює її.
Дякую, Міє, за неймовірні емоції! Книга -супер!
Оксана, Я абсолютно серйозно. Ти просто майстер писати коментарі. У тебе талант. А щодо моїх здібностей - я ж ,як чукча, що бачу, те й співаю.
Знаєте, люди, Софа мені все більше подобається! Хто чита, ви помітили, як вона ним маніпулює? От прям наказує зробити щось неприємне, ставить у жорсткі рамки й відразу так до нього чисто по-людськи з пробаченнями, з поясненнями. А тепер ще вона до нього й переїздить. Ні, Янчик таки попав! Не знаю, як кому, а мені трохи не вистачає Інки. Автор, Інусіка в студію!
SunnyBunny, Зайченятко моє сонячне, дякую за такий чудовий коментар! Так, дійсно, вона ним трошки підманіпульовує. Я не знаю, наскільки свідомо чи несвідомо вона це робить. Але, погодься, будь-яка маніпуляція може запросто вилізти боком. Щодо Інни. У наступній главі її трохи буде. А глава буде називатися "Щоб я тебе ще колись послухалась!“ й написана вона від імені Софії. Дякую, сонечко, за чудовий комент!
Дякую тобі Боже, що я можу читати книги Мії Натан та писати їй всілякі чудернацькі коментарі. Книга бомбезна!!! Мені подобається Софія! Як вона там сьогодні йому заявила: "Треба, щоб ти кинув свою ляльку!". Правильно! Нема чого! Тато Яна теж молодець: "Що!? Хто женився? На кому? Коли? КУДИ ви дзвоните?" Оце "куди ви дзвоните?" взагалі порвало. А ще дуже навіть цікаво, що ж там трапилося з вокалістом "Трьох зелених свистків" у тому Жашкові? (Жашків це де, взагалі?)
Міа Натан, З Альдебарану.
Перший поцілунок, такі чуттєві згадки про першу їхню ніч - дуже непогано. Трохи романтики не завадить. Інка - молодець! Тримає фасон. Не дає Янчику спуску. Розсмішила до сліз реакція Дімасіка, коли Інна згадала про службу доставки. Ітан. Новий персонаж, така собі темна конячка. Цікаво, куди він нас вивезе? Автор, золотце моє миле! Як тобі мій комент? Я дуже старалася, врахуй це, будь ласка!
Міа Натан, Ну, от! Я тут старалася, пихтіла, а все знову як завжди! Оксанці - ура! ура!, а мені - автор задоволений. І на тому дякую!
Ян - молодець! Не падає в обморок від цього шоку, який з ним трапився, навіть може тверезо мислити про справи. А саме головне, вирішив скористатися мудрим скарлетовським принципом: "Я подумаю про це завтра". І що мені ще дуже сподобалося - він пообіцяв завтра ввечері приїхати! Отак спокійно,виважено і з відповідальністю сприйняв реальний стан речей.
Інна теж приємно здивувала. Виявляється, вона може бути іншою - спокійною і врівноваженою, розуміючою і негаласливою.
Є надія, що все буде добре)).
Дякую, Міє. Дуже вже чекала цієї двадцятої години)).
Оксана, Ура! Ура! Ура! Фірмовий коментар від Ксюні. Як завжди чудовий. Крок за кроком, продовження за продовженням наші герої будуть розкриватися для свого читача, дивувати, смішити та підіймати настрій. І звичайно все обовʼязково буде добре. Бо як інакше. Сподіваюся, у тебе все гаразд й день видався вдалим. Дякую щиро, що не забуваєш коментувати.
Чим же це так потрібно було напоїти бідного Яна, щоб він нічого до пуття не пам'ятав? Втішає, звичайно, як по-новому він подивився на свою керівницю в домашньому одязі і з невибагливою зачіскою. А ще - відчуття в шлюбну ніч. Бо знову ж, самі відчуття, а пам'ять десь там окремо, і уривками. До речі, Міє, як завжди, відчуття описані з великим хистом. Занепокоїло його збирання у кімнаті: шкарпетки, піджак, галстук... Він кудись зібрався? Звичайно, Інна цього не допустить. І все ж?
Оксана, Буде все і навіть більше.
Пам'ять поступово повертається. Цікаво як він пропозицію робив, хоча, у цьому випадку, напевно, вона йому:) Дякую!
Кристина Асецька, Він не робив. Та й вона не робила. Отака історія. Просто пити треба менше. Дякую, Кристинко, за комент! Гарного дня!
ну ну... на що лише не здатна людина ...нічо дивного-це 21 ст. цікавий початок
Ruslan B, Руслане, дякую, що завітали! Люди дійсно здатні на велику кількість різних цікавих штук.
Дівчатка мої золоті! Ксюню, Сонечко! Ну, що ви їй богу! Балуєте мене! Дякую вам, мої рідні! Ви ж можна сказати творите цю книгу разом зі мною. Без вас нічого б не було. У мене просто не вистачає слів, щоб подякувати вам так, як я це відчуваю. Люблю вас безмежно! (Не за нагороду, а просто тому, що ви у мене є! І є такі, які ви є.)
Оксана, Не кажи, Оксанка! Дожилася! Тобі круто, у тебе золотий фонд. А в мене як є. Ну, нічого. Може і я колись сподоблюсь щось путяще написати і мене доєднають до золотого фонду.
Душа компанії з тяжкою рукою — це прямо про мого. (Про великомученика з коментаря мого взяла? Колись, я пам'ятаю, була якась така розмова у нас.)
Міа Натан, Ага, загадкова. На всю голову. А щодо Інки. Та все нормально. Я чогось так і подумала. На здоров'я.
Це ж треба, отакий шабаш організувати!!
Вже й коментар пишу, а все не можу заспокоїтися від сміху. Причому, до сліз)).
Міє, ти унікальна й неперевершена!
А тепер про героїв.
План Барбаросса розвернувся на повну, а Янцьо десь там сидить, ні сном, ні духом не в курсі, що доля вершиться не на небі, і не Богом)).
Софійці - і хочеться, і колеться. Ну да, вигрібать-то прийдеться їй.
Іннулька - істинна подруга, енергія та ідеї б'ють ключем)).
Ой, а Дімусік - золото, не чоловік. Чи правда, джин з пляшки і золота рибка в одній особі. Все для тебе, кохана!
Оксана, Ксюню, цей твій коментар ввійде у золотий фонд коментарів до моїх творінь! Все чітко по поличках. Прям ляля, а не комент! Дякую щиро! Вмієш зробити автору приємно! Мені аж потепліло.
У героїні справжня підтримка за плечима, Яну не просто буде розлучитися. Дякую!
Кристина Асецька, Ян поки навіть не уявляє, що його чекає. Дивилася фільм "Ефект метелика" з Катчером? Так от, метелик вже махнув крильцями. Дякую за комент!
Матір Божа! Ти глянь, що тут робиться? Новий роман. Ого! Я тут всі веселощі пропускаю.
SunnyBunny, Ну, все! Тепер я є й ти є. І всі наші збираються. Відчуваю, зараз почнуться справжні веселощі.
Твої книги, як ТСН - не прининяють вражати:) Супер фраза. Дівчата, мабуть, не одну склянку спорожніли, перш ніж отаке провернути з Яном. Дякую!
Кристина Асецька, Та, хлопчику неймовірно пощастило познайомитись ближче з такими неординарними особистостями, як ці двоє. І я тобі повинна більше сказати - їм і без допінгу своєї дурі вистачає, а з допінгом, взагалі, - молись, тікай, ховайся! Щиро вдячна за чудовий комент! Гарного дня!
О, в другій главі мені дещо прояснилося. Я вже зрозуміла, що ХЕ, але ж оту наречену (яку ми не знаємо) трішки шкода. А наші молодятка! Що ж це треба було підсипать в алкоголь нареченому, щоб він нічого не пам'ятав? Отже, і хлопчика теж трішки шкода. Але для дівчаток, які засиділися в дівках, всі методи виправдані. Дякувати вірній подрузі)).
Оксана, От тобі відразу шкода! Що то добре серце! А може воно й на краще все вийде. Я маю на увазі для Яна.
Вітаю з новинкою! Це справді "Упс". Опинитися у такій ситуації ще та халепа. Дякую за гарний настрій. Бажаю успіхів книзі!
Кристина Асецька, Привіт, Кристю! Дякую! Рада тобі! Й дуже рада, що в тебе гарний настрій. В мене, до речі, теж. Дякую за теплі побажання! Гарного вечора!
Міє, я в шоці від такого початку! Звичайно, не в такому дикому, як спантеличений Ян, та все ж)). Схоже, історія буде шаленою і насиченою. Твоя невгамовна фантазія та твій унікальний стиль не дадуть нудьгувати. От і зараз, поки читала главу, відчувала у себе на обличчі ошелешено-здивовану посмішку(≧▽≦).
Анотацій до книг я не читаю, щоб всі емоції відчувати в чистому вигляді. Так що зараз я не тільки в шоці, а і в захваті. Удачі, люба ❤️!
Оксана, Дякую, моє сонечко! Сподіваюся, моє творіння не сильно шокує народ. Я просто розважаюсь і дуже хочу, щоб мій читач просто відпочив та розслабився. Вдячна за чудовий та швидкий коментар! Затишного та світлого вечора тобі у теплому родинному колі!
Шикарно! Веселенький початок! Багатообіцяючий. З новинкою, Міа! Звичайно до бібліотеки! А тобі зірочок.
Віта Засенко, Дякую, Вітуся! Безмежна вдячна тобі за твої зірочки! Ти сама в мене, як зірочка. Гарного затишного вечора тобі!
Вітаю із чудовою новинкою :-)
Візуалізація шикарна!!!
Бажаю натхнення, шаленої Музи та відданих читачів)))♥️
Міа Натан, ❣️❣️❣️Удачі)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати