Глава 9 або Як звабити чоловіка й не довести його до нервового зриву (теорія).

~ Софія ~

   — Я до речі, на відміну від деяких, всю неділю займалася цим питання. Весь Інтернет перерила, купу всякого лайнища перечитала-передивилася. 

    Інка допила все, що було у келиху одним великим ковтком й долила ще. 

   — Ти чого не п'єш? Краще випий! Господи, аби ти знала, скільки неадекватних людей у цьому світі! Розумієш, всім же підряд дають користуватися тим Інтернетом! Як кажуть, поки у людей не було змоги писати коментарі та викладати все підряд в Інтернеті, ми ж і не здогадувалися скільки придурків навколо нас! Й це чиста правда! Так і є!

    Інуля тяжко зітхнула.

 — Одним словом, з того всього… Ге з великої літери вибрала те, що реально може спрацювати. Все законспектувала, проаналізувала й вивела чіткий алгоритм дій. Проконсультувалася зі знаючими людьми. (Ага! З Наташкою!  Тричі розлученою.) Й ось! — Інна тицьнула мені в обличчя свій смартфон. — Слухай!

    Вона щось там відкрила й взялася вчити мене зваблювати чоловіків. Мені на голову сипалася купа “безцінних“ порад, трюків, фішечок, секретиків, порад психологів упереміш з порадами астрологів, нумерологів й ще бозна-кого. І все це щедро приправлено коментарями моєї мудрої подруги.

   — Значить так! Що тут у мене? Поради психолога! Цитую. "Перше правило — будь собою, бо прикидатися все життя не вийде." Ну, це якась дурня! — відреагувала Інуля. — Нам все життя й не потрібно. Це я щось… Ага, ось! Оце правильно! "Триматися природно і не перегравати!" Золоті слова! А то деякі бібізяни таке витворяють, так вже кривляються, що хай бог милує та сохраня! Чарлі Чаплін відпочиває!

    "Завжди виглядати привабливо".

   — Чула? Привабливо! А не нап'яти на себе оті страхолюдні чуні й костюмчик а-ля "Я у мами Чебурашка." Не вздумай!

   "Знайти спільні інтереси."

   — Ну, це зрозуміло.

 "Більше слухати, ніж говорити."

    — Ну, тут… Було б що там слухати! Оце цікаво та важливо: "Потрібно бути періодично недоступною і спілкуватися з іншими хлопцями." Саме так! Нехай людина побачить, що він не один, що тобі не тільки з ним добре і цікаво.  Одним словом, треба показати, що ти користуєшся популярністю у чоловіків. А ще не забувай торкатися до нього. Так... мимоволі. А! Мало не забула! Обов'язково смійся з його жартів. Типу, який він дотепник.

    Й отак щось з хвилин двадцять-тридцять! Я не настільки п'яна, щоб це все витримати! Тож, намагаюся хутчіш рухатись, аби швидше закінчити свої збори. 

    А Інуля не замовкає.

 "Не набридати йому і не контролювати." 

   — Ну, тут… Бабка надвоє. Взагалі-то, мужика треба тримати під контролем. В тупу, звичайно, не треба. Але розумні жінки так ніколи й не роблять. Я тобі потім усі фішечки розкажу: як непомітно перевіряти телефон, як налагодити стосунки з його секретаркою й таке інше. За це не переймайся! Це все ми зробимо, бо тут у нас з тобою без варіантів. Тобі треба бути дуже обережною! Пускати ситуацію на самоплив нам ніяк не можна. Дашку ніхто не відміняв. А вона вже зовсім скоро буде тут. Скажи, я класно придумала її нейтралізувати? 

   — Ага! Класно! Тільки дороговастенько, — буркнула я.

   — Ой, не ний! Не збіднієш! Нам би й самим кудись так завіятись, — замріяно сказала Інна. — На сонечку погрітися, в океані поплавати. До речі, ваш медовий місяць. Думаю, краще не тягнути й вже цієї п'ятниці вирушати. Вона якраз приїде, а ви поїдете. Супер! Я подумаю, куди краще. Я так розумію, гроші не проблема? Не будеш же ти на собі економити! На два тижні, так? 

   Я на неї вилупилася, як туземці на Колумба.

   — Який ще медовий місяць? Які ще два тижні? — запитала я.

   — Отут навіть не починай. Це не обговорюється! Немає нічого кращого, ніж провести час у чудовому місці, відпочиваючи та релаксуючи разом. Ти у нього повинна асоціюватися з чимось приємним, славним, хорошим, а не те, що зараз. І знову таки Дашка його. Чим довше ми будемо тримати його від неї якомога далі, тим краще. А два тижні, — швидко закрила вона мені рота, що саме відкрився, аби поділитися своїми застереженнями, — це геть не багато. Можна сказати, це ні про що! Ти коли останній раз відпочивала? Ось бачиш! — вказала вона на мене рукою, — Навіть пригадати не можеш! Тож, все! Це питання вирішено!

   Інка знову увімкнула свій смартфон й налаштувалася продовжити свою лекцію.

   — Так. На чому я там зупинилася? Ага! А ось про що нам говоре його знак зодіаку: “Чоловіки, що народилися під сузірʼям…”

   Оце вже точно занадто! Мені ще тільки цієї маячні не вистачало! Я вирішила швидше покінчити з усім цим. Я й так нервую, коли подумаю, що буде, коли опинюся з Яном наодинці у його квартирі. Гадаю, він не дуже щасливий з того, що я їду до нього на ПМП. Ображати подругу геть не хотілося. Вона щиро переживає за мене й дійсно готувалася. Тож, якомога лагідніше звертаюся до неї:

   — Іннуся, рідна моя! Дякую тобі щиро за твої поради, але мені вже час їхати до Яна. Вже досить пізно. Зараз замовлю нам таксі. Добре все-таки, що ви з ним так близько живите!

   Я закрила валізу, взяла телефон, тільки-но його розблокувала, як Інна схопила мене за руку. 

   — Що ти в біса робиш? Яке ще таксі? Оце ще ти важезні валізи не тягала. Забудь про це! У тебе є чоловік! Це його прямий обов'язок допомогти тобі з переїздом. Про таксі навіть не заїкайся! Якщо раптом що, я наберу Дімку. Ми, звичайно, без проблем можемо тебе завести й Дімон все винесе, занесе, довезе. Але треба ж й свого якось виховувати. А то буде як не пойми шо! Не приший кобилі хвіст! Дзвони, хай їде! Сила жінки в її слабкості!