Тепло нашого літа

Не кожна історія має продовження. Але ця — має післясмак.

Це історія про зустріч, яка була майже випадковою — і водночас неминучою. Про двох дорослих людей, які нічого не шукали, але знайшли щось справжнє саме тоді, коли це було найпотрібніше.

Літо. Море. Вітер, що пахне сіллю та свободою. Їхні долі перетнулись у мить, коли вони були готові відчувати — але не прив'язувати.
Жодних зізнань, обіцянок чи планів на майбутнє.
Тільки дотик, присутність і тиша, в якій усе було зрозуміло без слів.