Пісня Ліри, Лілії та Айрісів

Ой, слухай, Ерін, де зірки в імлі,
Тіні ідуть, несучи мечі в пітьмі.
Кров’ю місяць малює шлях у безодню,
Світло фейрі згасає, як тінь у полоні.

Зірки співають, та кров’ю палають,
Смертні й фейрі прокляття зазнають.
Вітер несе плач над полем зеленим,
Ерін тремтить у тенетах незримых.

Воїн іде, його серце — зоря,
Та доля веде його поміж моря
Кохання в імлі, як лоза, що сплелася,
Та зрада за ним, як тінь, піднялася.

Зірки співають, та кров’ю палають,
Смертні й фейрі прокляття зазнають.
Вітер несе плач над полем зеленим,
Ерін тремтить у тенетах незримых.

Вогні на пагорбах, де хрест горить,
Фейрі біжать, їх серце болить.
Тіні стають, як вовки в ночі,
Кров’ю поля окроплять мечі.