4 666
“Поряд з нами”
Анотація до книги "Оплата пройшла успішно"
Ліза, молода дівчина, яка любить смачно поїсти. Її не бентежить зайва вага, через яку вона ледь ходить. І відмовлятися від улюбленої шкідливої їжі вона не збирається. Але все змінює її подруга Катя, яка пропонує записатися на експериментальний метод скидання ваги. Лізі вживлюють у зап'ястя спеціальний чіп, за допомогою якого можна розплачуватися за їжу кілокалоріями. І єдине, що їй потрібно робити, щоб схуднути – це продовжувати їсти свою улюблену їжу.
Але є певні умови, яких обов'язково необхідно дотримуватися. Що буде, якщо припинити їх дотримуватися? Як далеко можна зайти, щоб здобути ідеальну фігуру? І чого це буде коштувати Лізі?
Але є певні умови, яких обов'язково необхідно дотримуватися. Що буде, якщо припинити їх дотримуватися? Як далеко можна зайти, щоб здобути ідеальну фігуру? І чого це буде коштувати Лізі?
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТа вже геть не хепп іенд - кінець історії!
Все таки, хоч Ліза і добряче помилилася, проситься для неї якийсь вихід з ситуації!
Написано цікаво, але хочеться розібратись, що ж це за дивна приключка!?
Дмитро Євтушенко, О, дуже цікаво, дякую)
цікава історія, актуальна проблематика. шкода, що не було кому врятувати гг.
Христина Погранична, Дякую, справді актуальна.
Щодо ГГ... Я зараз викладаю нову книгу... І там, я в тому числі розповім, що сталося далі після фіналу цієї історії)
Почав з меншого оповідання і здається не прогадав. Це ж саме подругу Лізи знайшли герох Лісу втрачених душ? Тепер ще цікавіше. Дякую за рекомендацію!
А це оповідання теж досить цікаве, хоч і не моє. Жаль головну героїню
Мик Федорович, Я казав, буде переплетіння)))
Так, шкода, але треба платити за жадібність...
Почала читати на голодний шлунок і спіймала себе на думці, що не завадило б піти у магазин навпроти роботи та купити собі якийсь смачнющий хот-дог )) Ну, дякую, авторе, за смачну розповідь, тепер я навіть не думаю про те, що зранку потіла на біговій доріжці ))
Дмитро Євтушенко, Цікаво, треба прочитати
УВАГА СПОЙЛЕРИ.
Доброго дня. Прочитала Ваш твір. Тож теперечки можу залишити свій відгук.
Перші глави мене буквально затягнули. Без жодних перебільшень було цікаво. Оригінальна ідея, принаймні я такого раніше не читала. На цьому етапі лише зауважу, що в главі 92 кілька раз повторюється про максимум, це трохи спойлерить. Тобто всі й так розумть, до чого йде, але це надто акцентує увагу.
Але з 82 глави насолоджуватись твором заважала тупість гг та її підліткова поведінка.
Мені складно оцінити її адекватність. Припустимо, через свою самоізоляцію вона й справді емоційно/психологічно не зріла. Але, суто суб'єктивно, мені не подобається читати про тупих людей. Чи дивитися на світ їхніми очима.
Окрім того, складається враження, що безпомічну жертву заганяють у пастку і вона не спроможна з неї вибратись. Поясню так: я мисливець, що не стріляє з рушниці (лише стрілами). Мені не цікаво спостерігати за безпомічністю та тупістю. Набагато цікавіше, якби Ліза була в змозі побарахкатись, вибратись, але не змогла.
Тут вступають в силу певні моменти логічності сюжету. Можна було б використати залежність (адже залежність від їжі - теж залежність. Психологічна в першу чергу)
Дмитро Євтушенко, Темне фентезі)) але гумор по декуди присутній)
Вперше у цьому жанрі. Тож удача знадобиться. Дякую.
Вітаю. Цікавий твір, тема складна, але на диво читається легко. З моменту коли героїня відштовхнула подругу, заблокували куратора, я передбачала подібний кінець.
Ну все побігла ховатись в метро))))
Дмитро Євтушенко, Дякую, заспокоїли)))
Це що таке, дідько, було??? Катавасію заклинило, її шкала оцінок видає 100 із 10.
Від себе додам, що мені сподобалася манера оповіді. Вона відмінна від попередніх історій. Конкретно цю історію мені захотілося побігти порадити подрузі. "Яму" я вже порадила, вона любить історії, які лоскочуть нерви. Але ця історія.. слів нема, одні емоції.
Спершу мене заклинило на назвах глав. Якісь незрозумілі циферки. А коли почитала про вагу дівчини, дійшло, що все буде кепсько, адже останній розділ із цифрою 30...
Далі у тегах вказано кохання. Це мене й підкупило, зізнаюсь не каюсь)) Бо у твоїх історіях ще кохання не було, а тут щось новеньке) Але кавалер так і не з’являвся на горизонті... Тому подумала, що мова йде про кохання до їжі! А що вельми оригінально, як можна обдурити читача...) І тут з'являється Андрій, якому мені чомусь відразу захотілося вмазати! А після його слів у 45 частині "Не тільки мені [ти хотіла сподобатися]?!" Це що за фраза така, а? А що, вона має подобатися тільки йому?! Ото вже пришелепкуватий... І не допоміг їй, не вислухав, а просто кинув.
Hanna Trunova, Схоже я зламав твою Катавасію)))
в одне не влізло. продовження тут:
До слова, я не згідна, що героїня горда та пихата. Я цього зовсім не помітила. Вона хотіла схуднути, а заради схуднення люди часом готові йти на дурості. Так, вона розірвала стосунки з подругою, але це, мені здається, нормальні почуття повненької дівчини, яка дружить із худенькою. Правильніше, це не нормальні, звісно, почуття, але... такі емоції цілком можуть виникнути.
А те, що подруга розірвала всі мости, і навіть після того як побачила наслідки і звинуватила у всьому гг.. Ось що мені здається неадекватним!
І лікарі ще якісь дивні. Просто залишили її помирати. Так, це експеримент, але в них що, не було жодних ідей, як можна виправити помилку?! Та й вони влаштовують експеримент на товстих людях. Невже лікарі не продумали усі можливі варіанти? Адже думка, що люди, які схочуть схуднути, поведуть себе як гг, повинна була прийти найпершою!
Коротше, як бач, у мене буря емоцій. Відгук вийшов надто емоційним)))
Hanna Trunova, Сподіваюся скоро, ти зможеш все дізнатися ;-)
Я не змогла відірватися від читання, поки не закінчила. Цікаво, захопливо і, як на мене, дуже оригінально. Принаймні я такого ще не читала. Впевнена, що кожен читач бачить щось по-своєму в історії, але особисто для мене ця історія про те, що не варто шукати легких шляхів. Ліза не хотіла докладати якихось зусиль, щоб досягти бажаного, а за все в цьому житті треба платити. Не знаю, я побачила в цій історії, на жаль, трагічний кінець. Дімо, ти дуже талановитий автор! Натхнення тобі та читацької любові щонайбільше:)))
Катерина Федоровська, Дякую тобі)))
Так, інколи легкі шляхи можуть зробити тільки гірше.
Сподіваюся, скоро вже виставляю, що було далі, після останньої крапки)))
І знову вітаю))) І спішу поділитися враженнями від прочитаного! Історія Лізи вразила! Так, з одного боку, її надмірне бажання якомога швидше і без турбот схуднути викликає осуд. Але з іншого, її можна зрозуміти: все життя мати потворне тіло, аж тут така можливість. Шкода, що вона не змогла зупинитися вчасно і втратила близьких людей, які бажали їй добра. Фінал передбачуваний, лишалося тільки прочитати, у який спосіб це відбудеться...
Хочеться окремо відзначити легкість тексту, який читається на одному диханні і не відпускає до самого закінчення. Я передчувала, що ніч пропаде за знайомством з Вашою творчістю, так і вийшло))) Якщо я правильно здогадуюся про місто, у якому відбуваються події, то, читаючи описи парків та інших локацій, я можу з легкістю їх собі уявити, що робить особисто для мене знайомство з твором ще глибшим, а задоволення від прочитання захмарнішим))) Дякую за цікаву і нетривіальну історію. А ще за рекомендацію, в якій послідовності читати, бо зростання Вас, як автора, прослідковується у кожному рядочку і викликає щире захоплення! Так тримати) Успіху та величезної кількості відстежувачів, Ваш талант на них заслуговує)))
Тетяна Овчіннікова, Ви перша, для кого такий фінал був передбачуваний)) Бо я і сам не знав, як треба було закінчувати)))
Коли писав текст, то до міста не прив'язувався, просто вигадав парк)) Вони ж усюди є))) Але я скоро все розповім, з якого міста ті дівчата))
Дякую за такі приємні слова)) І вам того ж бажаю))
Любий авторе! Хочу виразити тобі захоплення твоїм талантом. Це ж треба так уміти придумати щось своє! Те, що мало кому прийде в голову. Скажу так! Гг мені не хочеться жаліти. Бо сама винна, треба відповідати за свої вчинки. На лице — егоїзм, гординя та самозакоханість. Історія вийшла сумною, проте повчальною.
І особисто від мене. Дякую, що тут обійшлося без кишок ;)
Дмитро Євтушенко, Ооо. Соррян!!!
Почав читати історію і не зміг відірватися від неї до самого фіналу.
Якщо цікаво, то дещо по тексту:
1. Як і багатьох інших авторів помітив типову проблему - переклад з російської. Величезна кількість слів, які перекладач "пропустив", переклав не в тому контексті, тощо. Окрема історія з фразеологізмами. Нажаль, покищо, електронний переклад, як сіль в оці. (Маю таку ж саму проблему доречі)
2. Окремо хочеться відзначити авторський стиль. Неймовірно легко читається не дивлячись на вищезазначені зауваження.
3. Постійно переслідувала думка про те, що історія у мене чомусь асоціюється з "Портретом Доріана Грея" ... Цікаво чому? )
4. Також постійно переслідувала думка про те, де всі родичі Лізи. Чи то я був неуважним на початку читання.
5. Мені здається, що оповідання надзвичайно актуальне. Тут навіть не фантастична його складова грає первинну роль, а соціальна. ГГ - це збірний образ і з її проблемою стикається безліч дівчат та чоловіків.
6. Історія змушує замислитись, а це означає, що мету досягнуто. Мені здається, що не чіпом ви намагалися привернути увагу чітачів...
7. Творчого натхнення вам! ;)
Юлій Череп, Дякую вам за такий розгорнутий коментар)
Так, ви маєте рацію, ця історія переклад. І хоча я її вичитував кілька разів, на жаль неможливо помітити всі проблеми. Як би я не намагався(
За стиль окремо дякую, такі слова, як бальзам на душу) Багато років пішло на те, щоб дійти до нього, щоб читача не відволікало нічого зайвого.
Про Доріана Грея не знаю, чому така асоціація. З ним я не проводив паралелі. Книгу не читав, а фільм дивився дуже давно. Просто збіг)
Про родичів, я припускав, що вони мешкають в різних містах. Тому на цьому не акцентував увагу.
Підтекст дуже важлива складова в моїх історіях. Здебільшого, я навіть не сідаю писати, доки не зрозумію, що я хочу передати через історію. А способи скидання ваги інколи бувають дуже страшними та дикими. Тож я це просто гіперболічно перебільшив до фантастичного рівня. До речі, сподіваюся через місяць-два розпочну викладати новий роман, де буде розширення цієї історії, і пояснення для чого цей експеримент ;-)
Дякую вам! І успіхів у вашій творчості)
Добрий день. "Оплата" сподобалася мені навіть більше, ніж "Обручка". Прочитала на одному диханні! Неймовірно! Як класно все вигадали з цим чіпом, з новою функцією. Я так зрозуміла, що з Лізою все буде добре, вона залишиться живою. Ліза поплатилася за свою пиху і дурість. Хотілось би продовження. Ви - великий молодець! У мене навіть з'явилося бажання трохи схуднути і почати бігати зранку)
Вікторія Незалежна, Дякую за такий приємний відгук) Радий, що вам сподобалося)
Щодо Лізи, нічого не можу сказати, я й сам не знаю відповіді... Як і для вас, для мене історія закінчилася на цьому місці. Продовження буде, тільки якщо я придумаю якийсь важлий підтекст для цього.
А ось щодо вашого схуднення... Дуже цікавий побічний еффект від розповіді, цього я не очікував))) Радий, що історія вас надихає)))
Доброго вечора.
Дуже повчальна історія. Безкоштовний сир тільки у мишеловці. Лізу і шкода і не шкода водночас.
Не зовсім зрозуміла звідки з‘явилася нова функція у додатку, хотілося би розкриття цього. Також дивно що змогли вирайти чіп для схуднення, але не змогли продумати щодо того , що він може вростися. Також цікаво чому куратор все ж таки не прийшов до дому до Лізи, адже це іх відповідальність.
Сама ідея розповіді дуже сподобалася, наштовхує на багато роздумів. Стиль написання дуже граний, читаєш та насолоджуєшся.
Але хотілося би продовження)
Автору дякую за історію, натхнення❤️
Дмитро Євтушенко, Тоді чекаю)
Доброго дня.
Я до вас з марафону і довго думала що б таке сказати.
Страшненька історія насправді, хоч і про дурість. Причому з усіх боків. Я дуже люблю стару фантастику, і ваше оповідання на неї на перший погляд схоже. Було б зовсім схоже, якби тут була відповідь на те кому і навіщо воно знадобилося. Ну, експериментує хтось, даючи людям шанс ось так самовбитися, десь якийсь занадто розумний комп’ютер завівся, або це інопланетна технологія, інопланетяни щиро хочуть допомогти і не розуміють, що пішло не так, чи це в них таке реаліті шоу. А так, маємо якусь дивну лабораторію, в якій не змогли прорахувати, що якась дурепа візьме, занадто схудне, я декілька разів перечитала і ніде не було інструкції для дурнів, накшталт "не сушіть в мікрохвильовці живу кішку". Ще є функція, яка сама по собі з’явилася, без пояснень, в яку не повірили. Те що в таємній лабораторії просто плюнули на те, що Ліза перестала приходити... я думала, що це частина експерименту, але ні, всі так здивувалися. Ось це все на мій смак псує картину, не вистачає того, хто насправді проводить експеримент, хоча б для того, щоб з’ясувати скільки людей попадуться на сир в мишоловці. В мене тепер відчуття незавершенності.
Тетяна Гуркало, Коли я писав історію, я вивчав і схуднення, і стадії анорексії... Для її зроста, при цій вазі смертність не 100%, не пам'ятаю зараз точно скільки, але ще можна відкапати. А от 100%, якщо я не помиляюсь, при 27 кілограмах... Тож, я вирішив залишити цей шанс Лізі)
Історія яка несе в собі повчальність, певною мірою, можливо саркастичне висміювання "шаленого бажання схуднути всілякими методами не докладавши зусиль". Дуже сподобалась головна героїня, яка має проблеми звагою, не бажає докладати зусиль і хоче, щоб все само кудись ділося без наслідків. Реальні стосунки між подругами одна з яких худорлява інша має надлишок ваги. Ідея оригінальна, цікаво подана. Насправді особливо стало цікаво, що ж куратор буде розповідати про чіп і його дію. Особливо вразило припис про чіп, який з'єднався з кровоносною системою, органами.
Стиль письма легкий, відразу втягує в історію. Гадала прочитаю кілька розділів, не оглянулась як вже кінець. Достатньо опису, діалогів. Розкриті персонажі й епічний кінець.
Автору наснаги, успіхів та знатний більше свої читачів:)
Дмитро Євтушенко, так ви цілком праві, дещо не правильно висловилась:)
Це капець! Я не знаю що сказати))))) Жорстоко, але водночас реалії сьогодення. Твір невеликий за обсягом, але одне задоволення для читання. Сюжет сподобався, зачепило. В мене аж мурашки по тілу були коли вставляли чіп та коли вона його розчесувала. Гірка правда про дівчачу дружбу та мрії. Ось що може трапитися коли ти не знаєш міри й не дотримуєшся вказівок, щоб завжди залишатися щасливою. Хороший у вас стиль та задумка мені таке імпонує.)))))))Ви молодець!
Дмитро Євтушенко, Супер, на дозвіллі ще щось почитаю)))) дуже цікаво.
крутезне оповідання! Твір нехай і коротенький але й не затягнутий, і взагалі, все в ньому на своїх місцях. Дякую за історію, з якою було цікаво і приємно познайомитися)
Павло Тульський, Дякую за такі приємні слова) Радий, що вам сподобалася історія)
Здається, шанс у дівчини все таки був. Тільки вона знову вирішила зробити так як сама хоче, а не під наглядом спеціалістів. Ось, ніби й розумієш, чим все закінчиться, проте продовжуєш читати і сподіватися, що все може змінитися.
Роман Близнюків, Коли історія сама проситься, щоб її написали, все інше вже не має значення)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати