В кінці тижня, після чергового зважування, на екрані ваг спливла цифра — п'ятдесят кілограмів. Попри те, що Ліза стала їсти менше, вага знижувалася приблизно так само, як і до цього. Це трохи насторожувало дівчину, але все одно це було в межах норми, як вона сама вважала. Проте для неї було головне те, що вона тепер була ще стрункішою. Дивлячись знову в дзеркало, Ліза була практично впевнена, що виглядає набагато краще за Катю, порівняно з тим, якою та була при останній зустрічі.
Ледь помітний животик, якого можна було дуже легко позбутися. Витончені вигини рук, підтягнуті груди та сідниці. Про такий зовнішній вигляд вона ніколи й не мріяла. Навіть у фантазіях Ліза не могла уявити, що зможе так багато скинути, і ніде не буде обвисати шкіра, ніяких розтяжок, взагалі ніяких ознак того, що зовсім нещодавно вона була товстою.
Ліза намагалася правильно харчуватися. З раціону зникли чипси з сухариками. Стало набагато менше жирної їжі, і вона практично відмовилася від фаст-фуду. Хоча все ж іноді дозволяла собі купити хот-дог чи гамбургер. А найголовніше те, що їй самій хотілося відмовитися від цієї шкідливої їжі. Десь на підсвідомому рівні вона розуміла, що всі ці заходи допоможуть підтримувати гарну форму. Хоча чип у зап'ясті допомагав в цьому набагато краще.
Випивши пляшку йогурту і з'ївши декілька бутербродів, Ліза готувалася до чергової зустрічі з Андрієм. У будні дні вони рідко зустрічалися: все через роботу. Але зараз, коли робочий тиждень закінчився, у них було два дні, щоб насолодитися одне одним до наступних вихідних.
— Сьогодні аквапарк! — Андрій посміхався. — У таку спеку потрібна вода, але мінімізуємо кількість сонця, щоб знову не чесався шрам. Ти ж не забула купальник?!
— Ні! — Ліза кивнула на невеликий рюкзак, який було перекинуто через одне плече. — Все своє ношу з собою, — вона посміхнулася у відповідь, після чого поцілувала свого хлопця.
Взявшись за руки, вони повільно пішли до найближчої автобусної зупинки, щоб дістатися до околиці міста. Вже звідтіля на таксі до аквапарку, щоб не переплачувати за проїзд через все місто.
Спека стояла нестерпна, здавалося, що асфальт ось-ось розплавиться. В автобусі було ще гірше: спека та духота. Коли вони нарешті вийшли на своїй зупинці, то знадобилося кілька хвилин, аби трохи віддихатися. Далі вони спіймали таксі, і, всівшись в машину, відчули приємну прохолоду від увімкненого кондиціонера.
Весь шлях зайняв не дуже багато часу. Досить швидко вони опинилися біля комплексу, де був аквапарк. Вийшовши з таксі, вони одразу відчули вологе повітря і щасливо посміхнулися.
Раніше Ліза не ризикувала приходити у такі місця, та й в принципі куди завгодно де було багато людей. Раніше своєю зайвою вагою вона могла створити справжнісіньке цунамі, якби вирішила з'їхати з якоїсь гірки.
Тепер же вона дійсно отримувала задоволення від життя. Ліза могла поїхати куди завгодно, вона спокійно вміщувалася на одному сидінні автобуса, могла прослизнути між людей, і не відчувала себе при цьому «криголамом».
— Як твій шрам? — дбайливо поцікавився Андрій.
— Все гаразд! — Ліза посміхнулася, і мигцем глянула на зап'ястя. Біла смужка шраму ледь помітно вирізнялася з-поміж інших ділянок шкіри, які встигли засмагнути за останні кілька тижнів. — Знаєш, я дуже давно не купалася, ось так часто... То в ставку, то в аквапарку... Я рада, що ми сюди вибралися, особливо в таку спеку, — вони сиділи на шезлонзі під зонтиком, вирішивши зробити невелику перерву між спусками з гірок. Ліза обійняла Андрія і притиснулася до нього.
— Радий це чути! Але якщо тебе почне турбувати шрам, скажи, в цьому комплексі є ресторан. Впевнений, що всередині працює кондиціонер, який допоможе охолодити розпалену шкіру, а заразом можна буде щось перекусити, — досить серйозно повідомив хлопець.
Андрій і сам теж був радий тому, що вони приїхали в аквапарк. Але найбільше він радів саме обіймам Лізи, без зайвих слів він поцілував свою дівчину.
Так, обіймаючись, вони просиділи близько пів години. Андрій час від часу проводив рукою по талії Лізи, по плечах, і ногах. Один раз він максимально обережно провів пальцями по шраму на зап'ясті. На якусь мить йому здалося, що він щось намацав, але далі повів рукою і майже одразу забув про це.
За весь день Ліза випробувала майже всі гірки та атракціони, які були в аквапарку. Вона не ризикнула забратися лише на декілька найвищих гірок. Надто вже величезними вони здавалися. Лише від однієї думки про те, що треба буде на них забиратися, у неї починало паморочитися в голові.
Андрій же встиг побувати на всіх гірках, і навіть трохи жартував над Лізою, що вона така боягузка. Спочатку дівчина образилася, але потім, в якийсь момент, вона стукнула Андрія в плече біля басейну. І хоча удар був легеньким, хлопець послизнувся, втратив рівновагу та впав у воду. Дивлячись на те, як Андрій швидко махає руками, аби втримати рівновагу, вона нарешті розсміялася, і напруга спала.
Коли вони вдосталь накупалися і повернулися до міста, Андрій, як зазвичай, провів Лізу додому. І вперше, насилу пересиливши себе, Ліза запросила хлопця залишитися на ніч.
Андрій розгубився всього на якусь мить, після чого одразу погодився на запрошення. Як-не-як, але він цього хотів не менше за Лізу.
Трохи невпевнено Ліза пропустила хлопця вперед у квартиру. І хоча зовні цього не було помітно, всередині вона вся тремтіла і тріпотіла від очікування та збудження. Цей вечір повинен був закінчитися так само ідеально, як і розпочався, і стати таким же прекрасним, яким був увесь день.