73

- Прекрасно виглядаєш! - вигукнула Катя, коли побачила свою подругу.

- Дякую! - Ліза скромно посміхнулася, хоча всередині вона раділа. Вона могла вийти прогулятися і на неї не косилися люди, і маленькі дітки не показували пальцем.

- Ти все ж подзвонила?! - Катя легенько штовхнула Лізу ліктем, підморгнула і посміхнулася. - Як ся маєш?

- Просто відмінно! - і це було чистою правдою. - Я їм все що люблю, мені більше не доводиться витрачати гроші на їжу. Тепер тільки покупка речей, - усмішка не сходила з її обличчя. - Як сама ся маєш? Все ще ходиш з чіпом?

- Та ні, через пару тижнів витягли. Так би мовити, перевірили і все. Так мені загалом-то сильно це не потрібно було, я лише грошей трохи заробила, як раз вистачило, поки не знайшла нову роботу. А ти, давно носиш? - Катя вказала рукою вперед, пропонуючи прогулятися по парку. На що Ліза з радістю погодилася.

- Нуу... - Ліза задумалася. Вона перестала рахувати час, тепер в рахунок йшли скинуті кілограми. - Десь два місяці, плюс мінус тиждень.

- Коли будуть знімати?

- Не знаю, не питала, а повинні знімати? - Ліза була трохи здивована.

- Ну як би так, це ж експериментальний пристрій. Думаєш вони тобі навічно залишили його? - на це питання Ліза лише смикнула плечима, нічого не відповівши. - А скільки ти скинула вже? - це питання мучило Катю, як тільки вона зустріла свою подругу, і тепер змогла його задати.

- Трохи більше ніж двадцять п'яти кілограмів, - посмішка розпливлася на обличчі, Ліза теж чекала цього питання і хотіла похизуватися подрузі.

Ще якийсь час вони просто гуляли по парку, насолоджуючись гарною погодою. Катя була рада, що подруга стала більш відкритою. Лізі ж просто подобалося ходити, не зупиняючись через кожні двадцять метрів, щоб віддихатися.

- Ооо... Дивись, хот-доги, - не встигла Катя відреагувати на ці слова, як Ліза вже помчалася до кіоску. - Дайте три великі хот-доги! - почула Катя, коли наздогнала подругу.

- Ти їх всі з'їси?

- Легко! - Ліза простягнула банківську картку, щоб розплатитися.

- Вибачте, ваша банківська картка не приймається! - відповів продавець, коли платіж не пройшов.

- Не може бути! Я сьогодні перевіряла рахунок, там були гроші! - Ліза була вже готова почати кричати і підняти грандіозний скандал.

- Тут пише, що за вами зарезервований інший спосіб оплати!

- Дідько, точно! - Ліза грюкнула себе долонею по лобі і простягнула зап'ястя для безконтактної оплати.

- Смачного! - сказав продавець, коли пройшла оплата.

- Що це було? - поцікавилася Катя, коли вони відійшли від кіоску і сіли на лавочку.

- А, це... У додатку з'явилася можливість постійної оплати за допомогою чіпа. Я подумала, це зручно, - відповіла Ліза, з'ївши вже половину першого хот-дога.

- Не пригадаю такої можливості... - Катя зморщила лоба.

- Вона тестова і з'явилася нещодавно, - Ліза смикнула плечима і продовжила їсти куплену їжу.

- А що каже куратор з цього приводу?

- Нічого, він сказав, що не чув про таку функцію! Взагалі, він мені не дуже подобається, відразу видно, не такий вже він і фахівець!

- Думаю все ж таки тобі варто обговорити це нововведення! Хто знає що це таке... - у голосі Каті, з'явилися ледь помітні нотки тривоги.

- Ой, не парся, все добре! Скоро я схудну, і буду стрункою, як ти! - Ліза раділа як дитина, в той же самий час доїдала другий хот-дог і взялася за останній.

- І все ж... Розплачуватися кілокалоріями за покупку їжі це звичайно зручно, а що ти будеш робити потім, коли скинеш вагу?

- Піду попрошу, щоб витягли чіп і все! - спокійно відповіла Ліза.

- І все ж...

- Так, стоп, вистачить! Ти спочатку вмовляла мене прийняти в цьому участь, тепер відговорюєш, - Ліза відчувала, що їй знову нав'язують свою точку зору, і їй це дуже не подобалося.

- Я ж... - Катя не встигла договорити свою думку.

- Ти ж хочеш, як краще для мене?! - тут Ліза "вибухнула". - Всі так постійно говорять, всі вказують на те, як я повинна діяти, щоб було краще. Але я тобі відкрию секрет, "ви всі" не я! Так що не потрібно думати, що знаєте, як треба!

- Ліза, послухай...

- Ні, досить! Я сама можу вирішити, що мені робити, як вчиняти! Залиш мене, "подруга"!.. - зіронізувала Ліза. - Вічно лізеш не в свої справи!

- Але я...

- Так, так, так... Хочеш, як краще для мене!.. Забудь! Мене це дістало, чому я тебе все ще слухаю... - Ліза встала з лавочки, викинула пакети з-під хот-догів у сміття і попрямувала до виходу з парку.

- Ліза... - по щоках Каті котилися сльози, вона не очікувала такої реакції.

- Не ходи за мною, залиш мене нарешті в спокої! - з півоберту відповіла Ліза. - Подруга називається... Мабуть, ходиш зі мною, тому що я товста подружка!.. Нічого, скоро все зміниться! Скоро, з нас двох, я буду красивою подружкою, а не ти! - цю фразу Ліза висловила з такою злістю, що здавалося ось-ось присне отрутою.