95

У парку було багато людей. Всі вони вийшли прогулятися. Перший раз за останні кілька тижнів хмари нарешті розсіялися, і з'явилося сонце. Був дійсно теплий травневий ранок.

Ліза повільно йшла по пішохідній доріжці. Попри те, що сонце не прогріло повітря до максимуму, їй вже було важко дихати. Час від часу доводилося зупинятися, щоб перевести подих. Вся спина промокла від поту.

Вона дивилася на всіх цих людей. Хтось прийшов поодинці і просто дихав свіжим повітрям. Інші сиділи на лавочках і читали паперові книги. Ліза вже забула, коли востаннє тримала таку книгу в руках. Здавалося, що це "минуле століття", читати паперові екземпляри книг, адже тепер у кожного в кишені був смартфон.

Час від часу було чутно дитячий сміх на дитячому майданчику, а поруч знаходилися батьки малюків. Лізі не хотілося тут перебувати. Їй не подобалося, що на неї дивляться. Як всі думають, яка вона бідолаха. Краще сидіти вдома, і виходити, якомога рідше на вулицю. Тепер через інтернет можна замовити, що завгодно.

І все ж вона вийшла, погодившись побачитися з подругою, яка довго наполягала на зустрічі. Але, Каті ніде не було.

Насправді Ліза прийшла трохи раніше, ніж вони домовлялися. І тепер її ноги вели до найближчого кіоску з фаст-фудом. Цей смачний запах всього смаженого, солоного, гострого не міг залишити її байдужою. Ліза більше не думала про людей навколо, тепер на першому плані була їжа. І не важливо, що її вага перевалила за 95 кілограмів, при її зрості 1,67 метра. Смачна їжа, ось що їй було потрібно.

Ліза вже кілька разів робила спроби схуднути. Але більше, ніж на місяць її не вистачало. Тренування ставали нудними, та й корисна їжа здавалася не такою смачною, як та, яку вона ось-ось купить і з'їсть. У підсумку, вона більше не піддавалася на вмовляння батьків і подруг, щоб скинути трохи ваги. Навіть Катя, її краща подруга, більше не могла переконати Лізу сісти на дієту.

- Смачно? - десь позаду Лізи пролунав жіночий голос. Це була Катя. Вона була трохи вище Лізи. Але, Катя була підтягнута і мала кращий вигляд. Навіть краще, ніж після їх останньої зустрічі. У неї було каштанове волосся під каре. Катя була одягнена в спортивну форму, і явно була готова в будь-який момент відправитися на пробіжку.

- Угу! - Ліза кивнула, засовуючи останній шматок хот-дога у рот.

- Рада тебе бачити! - Катя посміхнулася, щирою посмішкою. Вона підійшла і обійняла Лізу. Остання була одягнена в широкі штани і кофту, які хоч якось приховували ширину дівчини. Сальне, русяве волосся до плечей, яке вже кілька днів не мили. Але, Катя не звертала на це увагу, вона була просто рада бачити подругу.

- Я теж рада тебе бачити! - відповіла Ліза, проковтнувши нарешті їжу. Вона невпевнено посміхнулася. Ліза теж була рада бачити Катю, але кожен раз після цих обіймів їй ставало соромно за себе, за свій зовнішній вигляд.

- Прогуляємося?

- Добре, тільки не швидко!

Вони почали намотувати кола по парку. Деякі з маленьких дітей тикали пальцем в Лізу, вказуючи іншим дітям на повну жінку. Але, сама Ліза вже перестала звертати на це увагу.

- Ти хотіла мене бачити?! - розірвала тишу Ліза.

- Так, хотіла! У мене новини, що вразять тебе! - Катя була дуже задоволеною. - Пам'ятаєш ти намагалася схуднути кілька разів?

- Якщо ти знову хочеш змусити мене сісти на дієту або почати тренування, то, мабуть, я піду! - Ліза зупинилася і хотіла розвернутися.

- Ні, стій, почекай! Так, мова про твою вагу, але тобі нічого не треба робити! Сядемо?! - Катя вказала на найближчу вільну лавочку.

- Сподіваюся воно того варте... - Ліза попрямувала до лавочки. Вона була рада пропозиції Каті, ноги і спина вже нили. - Так що ти хотіла розповісти?

- Загалом... - Катя намагалася підібрати слова. - ...недавно я взяла участь в одній програмі по схудненню!

- Ти... схуднення? Ха, навіщо тобі це? - Ліза розреготалася в голос.

- Нуу... Загалом у мене було туго з грошима, звільнили з роботи... А там запропонували заплатити...

- І що, у тебе відкачали жир? - Ліза єхидно посміхнулася.

- Не зовсім! - Катя підняла футболку, показавши плоский живіт, з незначними обрисами "кубиків". - Але, ефект того вартий! Загалом, це була перевірка на худих людях, а тепер вони шукають добровольців, у кого проблеми із зайвою вагою.

- І ти хочеш, щоб мені щось кололи або пхали таблетки для схуднення? Ну ні! - Ліза спробувала встати з лавки, але з першого разу у неї не вийшло.

- Та зажди ти! Від тебе нічого не буде потрібно! Тобі імплантують чіп під шкіру і все! А далі ти сама будеш регулювати скидання ваги! - Катя показала ледь помітний шрам на зап'ясті.

- Так, авжеж! А вони будуть стежити за мною цілодобово, і ще будуть управляти! Змусять когось вбити, поки я буду спати!.. Не треба мені промивання мізків! - Ліза нарешті встала з лавочки і швидко пішла до виходу з парку. Але, не встигла далеко піти, Катя тут же її наздогнала.

- Послухай ти мене нарешті! - Ліза зупинилася та удала, що вирішила все ж таки вислухати Катю. Хоча насправді у неї знову почалася задишка. - Немає жодних обмежень! Ти зможеш їсти стільки, скільки зазвичай їси, а може більше! І при цьому будеш скидати вагу!