— Давайте свою руку, подивимося на ваші результати, — чоловік, який приймав Лізу першого разу, став її куратором. Він збирався зняти показники з чипа.
Не вагаючись ні секунди, вона простягнула свою ліву руку. Наступної ж миті чоловік за допомогою спеціального приладу зчитав інформацію і далі вже вивчав її на своєму комп'ютері.
— Ага... так... хм... добре, — він посміхався.
Ліза і сама почала посміхатися, бо і так знала, що за тиждень їй вдалося скинути пару кілограмів. Для неї це було дивом, адже вона продовжувала їсти звичну для себе їжу, без будь-яких обмежень. А в деякі з днів Ліза навіть могла приготувати більше страв, аніж їй було потрібно. І все тому, що тепер за їжу вона платила не грошима, а зайвими калоріями.
— Результати вражають! Ваш організм добре прийняв чип, і, як я можу судити з отриманих даних, ви не обмежували себе в їжі, — чоловік посміхнувся і підморгнув.
— Ну-у... — Ліза збентежилася, її обличчя трохи почервоніло.
— Не хвилюйтеся, ви робите все правильно. Продовжуйте в тому ж дусі!.. — чоловік замовк, здавалося, що він ще щось хоче сказати. — Думаю, я можу вам дозволити підняти додатковий показник спалювання калорій до двадцяти відсотків, якщо звичайно хочете. І, в такому разі, зустрінемося з вами через два тижні. Продовжуйте дотримуватися всіх правил, і все буде добре! — чоловік встав з-за столу і провів дівчину до виходу з кабінету.
Ліза ж раділа: тепер вона могла встановити більший відсоток спалювання. Їй не терпілося схуднути якомога швидше. Вона вже уявляла, як зможе вийти в парк, зустрітися з Катею, спокійно прогулятися... І, звичайно, подякувати їй за таке відкриття.
Проте до цього моменту міг минути не один місяць. Тож Лізі потрібно буде добре постаратися, а значить, і гарно підкріпитися. Тому одразу після відвідування медичного центру, вона попрямувала до магазину, в якому купувала продукти протягом останнього тижня.