Липа, що пам’ятала наші імена

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 16

Ключі від чужої тиші

Липа, що пам’ятала наші імена

Дорога, яка боялася повернення

Серія (6 книг)

“Міста, які нас пам’ятають”

Анотація до книги "Липа, що пам’ятала наші імена"

У старій дерев’яній скриньці, знайденій біля покровської липи, Юлія та Олександр знаходять сотні записок з іменами тих, кого місто відмовилося забути. Серед них — живі й мертві, герої та зрадники, рятівники й ті, кого пам’ять воліла б виправдати занадто легко. Коли частина списку потрапляє в мережу, архів перетворюється на поле битви за право бути згаданим, викресленим або почутим по-справжньому. Юлія прагне зберегти кожне ім’я, Олександр боїться, що пам’ять знову стане судом. А стара липа мовчки тримає чужі таємниці у своїй корі й веде їх до дороги, якою, можливо, ще можна повернутися додому. Це роман про любов, провину, пам’ять без прикрас і про те, що людське життя ніколи не вміщується в один підпис. Бо ім’я — не медаль і не вирок, а двері до історії, яку ніхто не має права привласнити.

міська проза пам’ять і втрата кохання після війни

Зміст книги: 12 глав

Пролог. Ключ, який відчинив дерево

Частина І. Імена, які не поміщалися в алфавіт

Частина ІІ. Живі у списку мертвих

Частина ІІІ. Тітка Ліда і бюро посмертних скандалів

Частина ІV. Ім’я, яке просили стерти

Частина V. Наші імена на чужій корі

Частина VІ. Людина з двома біографіями

Частина VІІ. Листоноша виявляється множиною

Частина VІІІ. Липа не суд

Частина ІХ. Записка батька

Частина Х. Липа, що пам’ятала наші імена

Епілог. Імена, яким потрібна дорога

16 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Larysa Samoryha

12.08.2026, 14:31:24

Вітаю з новинкою , книга неймовірно цікава ))

Олександр Ісаєнков

12.08.2026, 14:33:35

Larysa Samoryha, Щиро дякую!!! ❤️❤️❤️

Аліс Веро

30.07.2026, 14:35:13

Оце так збіг... Ми з Вами пишемо про різні липи. Я про Київську (Петра Могили), Ви- про липу у Покровське. Але є значна подібність- до київської прив'язували стрічки з бажаннями і моя героїня приходила до неї читати, мріяти, думати, згадувати минуле; до Вашої- залишали аркушики з іменами, які треба пам'ятати. Певним чином обидві ці липи теж є героями історій.
Я лише прочитала анотацію і кілька сторінок Вашої книжки. Цікаво. Продовжу читати. Лайк.

Олександр Ісаєнков

30.07.2026, 19:02:15

Аліс Веро, Щиро дякую!!! ❤️❤️❤️