2 330
Анотація до книги "Ключ від таємниці"
Які ласкаві, тополині дні наступають у червні! Біля палацу культури збираються урочисто одягнені випускники.Звучить "Шкільний вальс", що викликає ностальгію по минулим шкільним рокам і, одночасно, радість від того, що все вже закінчилося, і наступає нове, таке таємниче доросле життя, схоже на дорогу, що щезає за обрієм.
В міських історіях, що ввійшли в дану збірку, прослідковуються складні долі тих, хто закінчив школу у наприкінці 70-х, та у 80-ті роки, показані їхні прагнення і мрії, палкі почуття і гіркі помилки...
Книгу можна читати цілком, як роман, а можна лише окремі історії, які, однак, об'єднані спільними героями.
Присвячую Анатолію Дімарову.
В міських історіях, що ввійшли в дану збірку, прослідковуються складні долі тих, хто закінчив школу у наприкінці 70-х, та у 80-ті роки, показані їхні прагнення і мрії, палкі почуття і гіркі помилки...
Книгу можна читати цілком, як роман, а можна лише окремі історії, які, однак, об'єднані спільними героями.
Присвячую Анатолію Дімарову.
Зміст книги: 16 глав
21 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКнижка дуже подобається- цікавий сюжет захоплює з перших сторінок. Ех, у всіх колись був шкільний випускний...
Мері та Грег Шевченки, дуже вдячний. Так, ця книга трохи ностальгічна, вона єднає в собі те, що ми колись переживали в юності!
Луже цікаво й захоплююче
Karaulan Oksana, дуже дякую!
… Продовження 1.
На що ще хотілося б звернути увагу. Олексе, тобі треба сміливіше і акцентованіше прописувати інтимні моменти, не лякатися чиєїсь критики. Критикують в цьому плані, як правило, ханжі, і тому не треба з цього заморочуватися. До того ж добротні еротичні вставки приваблюють читача. А роман явно страдає від нестачі глибших чутливих моментів. Все якось скромно, сухенько, нібито соромлячись… А треба навпаки - читачу, повір, дуже цікаві навіть дріб’язкові підробиці і інтимні нюанси. А в тебе, прикинь, Герої ніч провели в одній постелі - тіло до тіла - а в підсумку, в сухому залишку, читач в розпачі - а трапилось чи не трапилось... І ладно би Герої були б, грубо кажучі, потаскані життям, не «першої свіжості», а тут адже обидва ще незаймані, а значить, це була не рядова подія в житті Героїв. Тому і особо цікаво… Не можна проходити стороною подібні дуже рубежні моменти в книзі і списувати все на розсуд читача.
Продовження далі…
Стосовно інтимних моментів, Мореасе! Розумієш, я не йду за читачем, гадаючи, що подобається йому, а що ні, тому не уснащаю роман великою кількістю привабливих епізодів. Тим більше, роман автобіографічний, тому, якщо не було близькості юнака і дівчини, то вже не було! Але, усе ж в книзі є декілька еротичних епізодів (сценка з Ванєю Шурановом і Ірою Крижанич, сценка Степана і Лілі, сценка Лілі і Мішле, сценка Степана і Марії). Все написано так, як я відчуваю межі еротики! Хотілося б, щоб в останньому розділі була інтимна сцена Степана і Іри, але, по логіці сюжету, вона ніяк не вставлялася!) Я пишу так, як я відчуваю!)
…Продовження 2.
А взагалі, я не шкодую, що прочитав твій роман. Це - якраз моя тема. Для мене головне - щоб було все реально,згідно часу, і щоб Герої були справжні, яскраві і щирі. Ось у тебе якраз все на місці в цьому плані. Ну, молодець! Побажаю тобі і надалі побільше писати на основі реалістичних сюжетів. В тебе добре виходить.
З повагою,
М.Ф.
Мореасе, дуже дякую! У мене ще є твори на реалістичну тематику, тому трохи порекламую: "Птах біля твого вікна" (роман теж про покоління 1980-х, я починав його ще в 1987 році),оповідання "Апокалісис", "Вікторія. Повернення" (про одинацтво дівчини, скаліченої війною). Є готичний детектив "Мертвенне світло ліхтарів". Є й такі, що відносяться до "магічномго реалізму", їх можна знайти на сайті. Буде колись бажання - заходь, читай, завжди радий!) Я теж з часом буду заходити!. З повагою, Олександр.
Привіт, Олександре!
Початок.
Слухай, якась магія на самому фініші твого роману. Сьогодні двічі відправляв тобі заключну рецензію, і два рази якимось чином вони губилися незрозумілим чином. Хтось явно не хотів, щоб мої думки дійшли до тебе. Ось ця буде вже третя. Однак я вже пишу на чернетці, тому вже хоча б не зникнуть с кінцями, бо раніше писав напряму під главами.
Звісно, складно повторюватися і по-новому відтворювати свої міркування. Тому буду казати простіше. Роман легко читається, з цікавим сюжетом і різноплановими і добре прописаними Героями. Ще й ціла когорта… Хоча на мій погляд твір ще сируватий і місцями деінде рветься на окремі частини, а щось навіть і здається зайвим. Також по тексти майорять простими помилками і «блошками». Потрібна вичитка. Хоча, коли читаєш, то на них не акцентуєшся. Я думаю, це буде не остання версія цього твору, і все можна буде довести до кондиції. Зате в художньому плані - більш-менш бачиться благополучно, а описи природи - так і взагалі в тебе можна і повчитися…
Продовження далі….
Доброго ранку, Мореасе!
Дуже дякую тобі за те, що знайшов час прочитати цей мій роман, досить довгий і складний! Дякую тобі за харатеристики його гарних сторін. Постараюсь, по мірі сил, попрацювати і над недоліками. Описи місця дії, легкі замальовки природи (яка радіє, або плаче, разом з героями), я дуже люблю, це мій стиль. Стосовно звичайних помилок і описок - зараз поступово переглядаю кожен розділ,, виправляю. Так, згоден з пристуністю так званих "рваних частин". Це, мубуть, від того, що скорочував роман, викидуючи цілі епізоди! Можливо щось ще є зайве - я подумаю! В цілому - дуже дякую!)
Привіт, Олексе!
Добряча глава вийшла... Мабуть, описував свою службу у ВС. Досить правдоподібно передав дух армійських дубових буден. А офіцери були, в принципі, цілком людяні. Повезло курсанту. До речі, гарний опис невеличкої еротичної сценки у дебюті Глави.
Ось тільки джинси "Монтана" в тебе дуже дорогими виявилися. Не пам'ятаю я такої ціни. Навіть суперові "Лівайси" коштували до 220 р,, не більше. Ну, може це в портових містах вони дешевше були, а десь на периферії, то, може, і до 250 доходили.
Цікава зустріч із Вікою сталася. Своєрідна дівчина. Я міркую, капітан мріяв зблизити дочку зі Степаном. Але....
Ось тільки, здається, обірвав якось Главу різкувато...
Доброго дня, Мореасе! Щира подяка за яскравий відгук і високу оцінку розділу! Так, вірно, в основу цієї глави покладено великий автобіографічний матеріал, а багато того, що переживає Степан, було зі мною самим! Мені теж доводилося і в школі сержантів вчитися, і допомагати замполіту роти з документацією, і служити в Німеччині на КПП... Розділ був дуже великий, довелося його сильно скорочувати, тому сцени з присягою, приїздом батьків, взаємин між курсантами, перебування в горілому лісі, роботу на полі, іспити, довелося викинути, тому, що вони сповільнювали дію. Тому, можливо, щось здається обірваним, недосказаним. Але я й не планував розповідати при всі два роки армії. Історія з Вікою теж мала місце в моєму житті і радий, що зараз сама Віка жива і здорова (заміжня, є діти). Коли її місто обстрілюють, я пишу їй у Мессенджері... Стосовно ціни на джинси - виправив, багато чого вже не памятаю....)
Привіт, Олексе!
Цікаве розслідування. Тут і Степан згодився. Все ж встряла таки Ліля в неприємну історію, як я і прогнозував. Правда, я передчував дещо з іншого боку - по сексуальній лінії - нарветься на когось дуже брудкого... Але це виявилося ще гіршим і небеспечнішим - ледве життя не загубила, дурепа. Хоча і Рощин десь тут косвено винен - він дівчину деяким чином використовував у своїх справах... Добре те, що добре кінчається.
Але ж "засіданя продовжується, панове присяжні"! З таємницею кинджалу справа ще не покінчена.
Зроблю ще одне припущення. У Степана з Лілією, за ідеєю, особисті, а надалі і взаємні інтимні діла підуть вгору. Ось тільки як вона препіднесе йому свою займаність. Чи він закроє очі на це і не буде перейматися цією обставиною?.. Хоча, чесно говорячи, в ті часи все ще з цнотою рахувалися.
На сторінці 2 є одна поважна помилка: "У списку пасажирів значилася Кравченко Лілія". Але в описані часи квитки на залізниці, на відміну від Аєрофлоту, ще не були іменними, і продавалися без паспорту.Не міг Рощин перевірити пасажирів поїзду поіменно.
Мореас Фрост, Так, на декілька книжок (повістей, оповідань).
Привіт Олексе!
Ну, Ліля, як Ліля!.. Встряла с цим деканом, ну і на гачок до "органів" попалася елементарно. Та це ще півбіди. А ось з її здатністю збирати неприємності на свій красивий задок... Нібито й непогана дівчина, але коли-небудь таки заграється, і загубиться в чиїхось брудних чоловічих лапах.
А, до речи, у випадку з фізкультурником і Лілією на лодці - якось невнятно подав момент їх поцілунків. З опису не зовсім ясно, з чого це Лілі стало раптом боляче? Невже таки трапилася близкість?....
Є маленький нюанс.Треба виправити на сьомій сторінці Глави - на фортепіано не кнопки, а клавігши.
Мореас Фрост, Дякую! просто я стараюсь натяками давати те, що зветься еротикою. Взагалі, у мене є твори, в яких є або були були досить відверті сцени. Одне оповідання я удалив з сайту, а в інших подав сексуальні сцени більш літературно. Чому? Тому, що якщо відверті сцени, треба ставити + 18! Це значить зменшити читацьку аудиторію! А зараз, в такий трагічний період, в який ми живемо, й так читачів поменшало, куди вже більше!)
Привіт, Олексе!
Навкруги кинджала такі сюжети розгонулися в часі!.... Як усе переплелося!....
А в Іри ненароком і начебто з'явився залицяльник. Не дуже вірить вона в глибокі почуття до неї Степана. Та й Степан, на мій погляд, також ніяк не може розібратися у своїх симпатіях - кому з дівчат віддавати першість. Хто з них наразі ближче до нього, до тієї і льне. Хоч би вже скоріше розплутав таємницю та до Армії йшов.
А який, до речі, рік приблизно тут описується? Я так розумію, ще раніше орієнтуючись на музичні групи, десь початок 80-х...
Мореас Фрост, так, згоден, дешево!) Сестра купляла за більшу ціну, мені віддала за маленьку (так часто робила). Потім у мене були різноманітні більш дорогі джинси і джинсові костюми, в тому числі й тих фірм, що ти називаєш! Дякую за інформацію!
Привіт, Олександре!
Що ж, дуже непогано закручуєш дійство! Цілком реалистично.
Шкода Шермана. Може Автор не буде кровожадібним, і виживе хлопець... Завжди шкода молодих, хоч навіть і бандюкуватих. Навіть і до таких, скажемо так, "неформатних" Героїв буває симпатія. Вони становляться як би по-зитивними для проникливого читача.
А цей Домкрат везучий. Ще й живий залишився, зубом відстрілявся... Але дурний, бо без життєвого досвіду ще. Психологія гопника-початківця. І на що тільки надіявся?.. Йому і в голову не могло прийти, що коли в ділі каменці, то це вже серйозно аж занадто. Можна й голови не снести.
Я так думаю, что реально в армії Домкрату саме місце зараз. Батько вірно міркує...
Добре пишеш, і стиль твій мені до сподоби. Ну, й Герої в тебе такі, симпатичні - випуклі, фактурні.
Доброго ранку, Мореасе! Дякую за гарні слова стосовно моєї книги! Але, змушений трохи розчарувати - не всі герої виживуть! На жаль! Ти розумієш, на кого я натякаю. Домкрату - Толіку пощастить трохи більше, Ти правий, армія вилікує його від примітивного "гопництва". Хоча й там буде непросто.... Власне, розкривати сюжет не буду!) Ще раз дякую за відгук!
Привіт, Олександре!
Приємна подія - Степан став справжнім чоловіком! Браво! А втім, до того воно й шло. Натомість, описана подія дуже скромно, але подана зі вкусом. Все гранично ясно - взаємне тяготіння. Розумію, що це далеко не еротичне чтиво. Хоча одне іншому не заважає. А навіть навпаки.
Однак ніж яким сакральним виявився.... Підступний артефакт!
Дивно, давно примітив, що Степана ти чомусь часто називаєш Феліксом. Пояснення цьому в описах я не пам'ятаю.
До речі, як тільки з'явився персонаж Марія, так одразу від твору конкретно запахло детективом. Навіть містичним детективом. Ні, я не проти цього жанру. Ось тільки зовсім не володію дедукцією. В мене завжди виникають величезні проблеми з усілякими сюжетними хитросплетіннями. Можу щось і наплутати...
Мореасе, доброго ранку! Дякую тобі за відгук! Усе колись буває вперше - у тому числі й жінка. Ось і у Степана ця значна подія відбулася! Стосовно еротичних сцен - звичайно, можна було б написати й сміливіше, але, читають цей твір інколи й школярі (знаю це на прикладі), то я стараюсь, щоб усе було більш-менш цнотливо. Детективна ліня (з легким нальотом містики) зявилася в книзі разом з бажанням трохи загострити сюжет. Саме у гострому сюжеті краще розкриваються персонажі. Стосовно Фелікса... Окремі частинки розділи були написані раніше, тоді герой називався Феліксом. Зараз у нові розділи вставляються деякі уривки минулих оповідань, але імя героя забуваю виправляти. Адже тепер Фелікс - це його батько!) Добре, що ти помітив, дякую!) Виправлю!
Привіт, Олексе!
Цікаве знайомство у Степана. Така собі, своєрідна жінка ця Марія. Хочь і приємна і красива, але якась не везуча по життю. Складно сказати, чому в неї виявилася тяга до Степана, що вона навіть розінтимничалася з ним про особисте. Та й по віку вона набагато старша від нього. Хоча, що той вік? Не завжди різниця у віці спиняє жінок від кохання. Мабуть, все ж імпонує їй Степан дуже. Може, я й не прав, але на місці Стьопки себе б не стримував, бо вона ж "знаки" йому надає... Тим паче в неї нікого немає, одиначка. До того ж треба і досвід інтимний коли-ніколи здобувати... Це важливо для хлопців.
Добрий день, Мореасе! Ти правий - Марія стала такою відвертою зі Степаном, тому що "одиначка", їй ні з ким поговорити, поділитися проблемами. Степан був витриманим слухачем, до того ж обидва симпатизують один одному (ймовірно, навіть, підсвідомо). "Знаки" теж на рівні підсвідомості, їх тягне один до одного, зупиняє лише вік. Подивимося, як розгорнуться події.
Дуже вдячний за відгук!)
Привіт, Олесандре!
Так це прям детектив почався. Ось і загадковий книжний кинжал всплив. Та і досить несподіване дознання Іри про біологічного батька. І хоч я не любитель цього жанру, але мені сталося цікаво, що там далі буде у молодняка. Якою закрученою тайною виявилося походження Ірини... Тут вже їй не до любові. Треба розкручувати розслідування по батькові далі.
Мореасе, доброго дня! Дякую за відгук! Так, кинджал Степана та розслідування Іри ще принесуть свої несподіванки і сюрпризи! Крім того, будуть й інші події!... Зі світом Трійці! Усього найкращого! Заходьте, не забувайте!)
Привіт, Алексе!
"Степан перетворився на птаха, що збирав золоті зернятка на її пружному тілі" - вдала знахідка,..
"Для кого вна себе береже? - думав Степан, лежачи поряд і чуячи, як пульсує в її грудях розпалене серце".
Я вже давно подумав саме так. Якогось рожна викобеніюється подружка!.. Навіть якось жалко мені Стьопку стало. Уявив, як воно вве у НЬОГО пульсувало!.. Ну, на мій погляд, він явно мозахист! Але тут у парубка інтелигентна любов, нічого не поробиш. Однак треба ж вести себе хоч трохи сміліше і нахабніше з тією кралею, що собі на умі, коли хочешь заполучити таку своєнравну двівчину. Вона 100 відсотків з когорти тих, що люблять сильних та лихих.
Ох, щось мені дуже слабко віриться в таке кохання!.. Не бачу я його у Лілі. Це не та любов, що Любов - коли на дистанції. Сам проходив подібну розлуку якраз у їхньому ж віці, коли доріжки наші розійшлися в різні боки. Це була цілковита трагедія для мене. Коротше, чує моє серце, закрутить Лілю її студентське життя і спотворять тамошні кавалери..... А для Стьопки, ані скільки не сумніваюся, в самий раз його вірна гаряче любляча Ірина.
Шановний Мореасе, доброго ранку!
Ти все чудово відчув і пророчо вгадав! Звичайно, Степан любить Лілю, а вона його ні! Просто дружить з ним. Поступається йому, тому що баче його закоханість і не хоче ображати! А от Іра має глибокі почуття ще з дитинства, з того далекого моменту, коли вони зі Степаном в її кімнаті розучували вальс... Ось так і буває в житті. Попереду у Лілі Кравченко ще немало випробувань. Подивимося, як вона буде з них виходити... Дуже тобі дякую за відгук!) Гарного дня!
Продовження І.
Що стосується Героїв, то виписані вони старанно і опукло, їх бачиш, розрізняєш. Неабиякою мірою цьому сприяє твоє вміння малювати портрети своїх Героїв. Тут тобі великий плюс. Хоча й трапляються штампи на кшталт "коралової лінії губ"...
А ще зустрічаються недомовки подекуди. Ось, наприклад, я не зовсім розібрався по слідах дощової "сексуальної" ночі Іри з її хлопцем Іваном. Чим там усе в них завершилося? Чи таки залишилися молодята цнотливими? Якщо так, то це ж, ай-яй-яй, яке неподобство!.. Це, звісно, суто мій погляд на подібні ситуації. Але все ж таки хіба не можна було якимось чином контрастніше проявити досить важливу ситуацію, конкретизувати?.. Це ж, по суті, завжди важливо! Я не зазиваю сам акт описувати. Но хоча б результат ночі поточніше зазначити…
І потім, щось мені вкрай слабо віриться в можливість пістолетної дуелі між легендарним Домкратом і товаришем Собінським (чомусь у нього, єдиного, немає імені). Ну, не дуже-то і природно для тих часів - подібні пристрасті (пістолетні). Щоб мати пістолет - це така рідкість була! Та й взагалі, якийсь дивний персонаж цей рудий мужик... Навряд чи він мафіозі.
Продовження далі...
Мореас Фрост, багато в чому твір автобіографічний, майже усі герої мають своїх прототипів - Степан і Іра Крижанич особливо, Ліля Кравченко і Домкрат - менше. Домкрат - збиральний образ декількох людей. Прізвисько взято з одного солдата, який служив зі мною в армії. Домкратом його називали за велику фізичну силу! Якщо історії з випускним вечором, обміном книги майже документальні (крім одного моменту), то історія кохання Домкрата і Аріші, а також дуелі - художній домисел. Такого ніколи не було. Хотілося б мати таку романтичну сцену. З одного боку - інтелигент Сабінський готовий вбити людину. З іншого боку, хуліган Домкрат ладен грубо ворнгутися в чуже життя... А Шерман, як він реагує, побочивши поранення товариша! Ця історія ще матиме наслідки. Стосовно штампу - добре що помітили, буде час - виправлю!) А от щодо дощової ночі Іри з Іваном - нехай кожен сам уявить, було щось, чи ні. Тобі скажу, що ні, усе закінчилося обіймами, поцілунками - люди тоді були трохи інші, більш цнотливі.... Хоча там між строк дещо можна уловити... Я ще передивлюся цю сцену. Дякую!
День добрий, Олександре!
Досить цікавий і не нудний романчик у тебе вимальовується. Подобається, як пишеш. А найголовніше - все гранично правдоподібно, в ногу з часом, зокрема й музичні еквілібри. Тож продовження лише вітається. Але, як я зрозумів, зараз особливо не до писань. Погоджуся, час складний... А шкода, хотілося б розібратися з Героями до переможного.
Сюжет привабливий і в міру динамічний, звісно ж, чималою мірою через молодіжну тематику. Принаймні, читається на одному присіді. Для мене взагалі ця тема - номер один. Сам пишу більше для молодого покоління і неодмінно в реалістичному стилі.
Однак не все в романі так уже й гладко місцями виходить. Наприклад, перша Глава, на мій погляд, подекуди потребує конкретного доопрацювання. Стиль її написання часом скочується до сценарного - йде примітивна констатація і перерахування окремих фактів. Через що спочатку хотів було кинути читання. Але далі, слава Богу, ніби як тексти нормалізувалися, увійшли в нормальну робочу колію.
Продовження далі...
Шановний Мореасе, доброго дня! Дуже вдячний тобі за відгуки на твір! Слушні зауваження! Так, дуже точно сказано, зараз трохи не до писань, складний час та й роботи під завязку! Але продовження, звичайно, буде, поступово пишу далі. Що стосується самого твору. Спочатку, дуже давно, було написано оповідання "Випускний вечір". Написано в такому... романтично - піднесеному ключі. Згодом виникла ідея продовжити долі героїв. Тому, до канви оповідання було додано більш детальне описання випускного вечора, потім прогулянки з героїв з Домкратом і Шерманом за містом на угнаній машині. Але глава настільки розрослася, що довелося її фундаментально скоротити! Тому виникає враження в окремих містах біглого переказу того, що відбулося. Це - від скорочення! Напевне, я ще подумаю, як покращити цей розділ! Дякую!)
Продовження ІІІ.
Я розумію так, що якщо так уже й важливо було підкреслити екзотику і не кидати Героїв у банальне ліжко в готельному номері, то можна було влаштувати їм "сцену" ну хоча б десь на пляжі - зайнялися б сексом у затишному місці на піску... А то виходить, де сгрёб, там і в.........
І тим не менше в іншому роман досить жвавий і захоплюючий. Будемо чекати продовження.
Мореасе, "сцена" кохання на піску вже в мене була - в трохи схожому романі "Птах біля твого вікна"..Ці два твори присвячені поколінню 70-80х рроків. Дуже дякую за детальний розбір роману! Сподіваюся, наступні глави сподобаються!) Запрошую читати, ділитися думками! На все добре!)
Продовження ІІ.
Це ти, напевно, вирішив колориту додати в роман. До речі, а не завадило б десь між справою помістити вставку - легенду - звідки воно з'явилося, це прізвисько Домкрат, а не обмежитися короткою згадкою, що, мовляв, він відповідав своєму прізвиську. Все ж, виходить, Герой він не епізодичний.
Ще хотілося б акцентувати увагу на такому моменті. На мій погляд, у сучасній жанровій літературі, якщо, звісно, вона не спеціалізована, давно пішли в минуле спонтанні розлогі описи природи. Цей твір вже дуже рясніє вставками натуралістичних описів, чесно кажучи, не настільки вже й потрібними, а часом навіть на шкоду динаміці сюжету. Я їх, як правило, пропускаю, якщо вони не поважні за сюжетом, не за ділом присутні, затьошуються. І думаю, я не самотній у цьому. Але справа, зрозуміло, смаку.
Але найбільше мене збентежила сцена злягання Домкрата з Арішею на брудній, курній траві. Дамочка в підкреслено білосніжному вбранні без жодних церемоній віддається в такому неестетичному місці. Тут уже точно ай-яй-яй, як не добре! Щоправда, незрозуміло, трава була зелена чи вже пожухла...
Продовження далі...
Мореасе, стосовно описів природи. Згоден з тобою, зараз вже не дуже потрібні в літературі розлогі описання природи. Але це мій індивідуальний стиль, я це дуже люблю. Мабуть на це вплинув в дитинстві Купер (його "Прерія"), або Коцюбинський... Я стараюсь давати картинку, описувати місце події. Стараюсь, щоб було що читати, щоб читач відчував щось прочитавши. не жалкував, що прочитав. Можливо цих описів забагато. Так, згоден, скорочую, як можу!) Стосовно сексуальної сцени Домкрата і Аріші - згоден, треба щось придумати! Хоча, в житті чого тільки не буває!)
Гарне оповідання, але таке відчуття, що ці події відбувалися десь 50 років тому :)
Олександр Гребьонкін, Майже вгадала :) Я думала, десь 1975-77 :)))
Прекрасне оповідання! Пригадалися яскраві дні шкільної закоханості. Дякую!
ctepan loss, велика вдячність Вам, як читачеві!
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати