2 858
Анотація до книги "Голос Півночі"
— Та що ж ви весь час намагаєтеся вмерти? – чула я бурмотіння над головою. – Леді Вейл це вже прямо непристойно. Відкривайте очі.
І доволі боляче мене вдарили по щоках. Та щоб тобою ті лютогризи закусили…Але очі я відкрила. Спершу перед очима була якась паволока, а потім зір прояснився. Чи то просто вже настав ранок. Бо я чітко бачила схвильовану мармизу генерала, блакитне, ясне небо і занесену руку.
— А ви… точно намагаєтесь мене врятувати? – з паузами, хрипло мовила я.
І доволі боляче мене вдарили по щоках. Та щоб тобою ті лютогризи закусили…Але очі я відкрила. Спершу перед очима була якась паволока, а потім зір прояснився. Чи то просто вже настав ранок. Бо я чітко бачила схвильовану мармизу генерала, блакитне, ясне небо і занесену руку.
— А ви… точно намагаєтесь мене врятувати? – з паузами, хрипло мовила я.
протистояння характерівнебезпечні пригоди і таємницігумор словесні баталії та гарячі почуття
Зміст книги: 11 глав
Останнє оновлення: 2 дн. тому
74 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую вам за проду ♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Будь ласка!
Хм, судічи зі снів, їх поміняло ролями в новій реальності:) Для кращого розуміння становища?:)
Оксана Усенко, Я про таке і не думала, але думка цікава :)))) Гадаю, таке положення речей точно дозволить краще зрозуміти становище :)))
То натяк, що сліпне від його запаху? Та що ж то за сон такий реалістичний?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Та то звичайний вуглекислий газ, його просто не видно...Спелеологи буває його ще називають душильним газом, або важким повітрям...А ми потихенько, лельом-полельом доберемося до тієї істини...
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дякую, що терпляче чекаєте продовження...
Щодо "сліпого газу" не зрозуміла
Larisa Chelter, У наступній главі буде гарне пояснення...Думаю, то автор трохи перемудрив, назвавши так вуглекислий газ...його просто не видно, то якось захотілося так наіменувати...Він доволі небезпечний і насправді запаху немає, лише кислий чи металевий присмак в роті.
Яке гарне ім'я в генерала)
зі снами біда, їх навіть безсонний порошок не подолав(
автор накручує емоційну пружину, вже десь та й має " вистрілити". дякую!
Serendipity, Це був перший випадок в історії автора, коли ім'я само собі написалося :))))) О, так...поки вони наполегливо кудись ведуть леді Вейл...Хех, автор, то якось крутить так повільно-повільно...Але щось та буде....І буде дуже цікаво подивитися на реакцію читачів...Але ще терпіння і терпіння...
Дякую!
Анжела Белаковская, Будь ласка...далі буде...
Цікаві сни, майже у всіх фігурує генерал. це підсвідомість " бавиться" з леді Вейл чи десь, в якійсь паралельній реальності вони з лордом Дареллом пересікалися? цікаво, інтрига-інтрига) дякую
Serendipity, Та тут варіацій може бути багацько...але ми точно маємо з ними розібратися...Але наш мозок може взяти окремі елементи реального досвіду ( форму, кольор, вид, текстуру) і скомбінувати їх у нескінчену кількість абсолютно нових образів...Тобто ми можемо уявити червону машину...і червоного дракона...Ігри розуму дуже цікаві...
Дякую вам за проду ♥️♥️
Аня Осадчук, І вам дякую :)
Дякую!
Анжела Белаковская, І вам дякую, що читаєте.
Розмови в них залкшевні серед ночі! То лорд Дарелл має свої таємниці? Що б то за сни знову її переслідують?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Але щось же є гарного у просто поговорити серед ночі...Та, як і всіх людей у нього є і свої таємниці і ситуації про які він би не хотів згадувати, і свої гріхи, і жалі...Усе, як у всіх. А зі снами ми поступово розберемося...
Дихання нігтями, то таки цікава деталь:)))
Катя Купрейчук, Гей-гей....мої героїні тих чоловіків періодично ще й тішуть...
«все одно, буде, як я мовчу!» - життєво жіноче)))
Olena Novashok, Люблю, коли жінка знає, що вона хоче...
Нарешті доїхали..!!! Можна видихнути..!!! Принаймні лорду Дареллу..!!! І їй.. трохи..!!! Бо нарешті тверда земля,теплий дім,гаряча їжа..!!! І спокійна розмова..!!! Хах..!!! Міняє русла..!?! Це точно..!!! Тому,напевно,і опинилася в катівні..!!!.. Бо самозакохані тирани не люблять змін..!!!..
Дякую!!! ❤️❤️❤️
Катя Купрейчук, Моль теж...не надихає...
"А ви точно просили вибачення?" - та якось дійсно тн вибачення звучало неоднозначно)))
Оксана Усенко, Ну якось не вийшло....Отак намагаєшся сказати "вибач", а воно щось виходить не то :)))))Леді Вейл ще з цим потрібно попрацювати. Але у неї поки розгойдані нерви, то її можна вибачити...
Дякую!
Анжела Белаковская, І вам дякую!
Які дивні і лякаючі сни..!!! Майбутнє чи… Навіяні..?!? Але ким і навіщо..?!?…
А Дарелл старається,як вміє..!!! Хоча.. деколи це вже не допомагає..!!! Кат добряче попрацював..!!!…
Дякую!!! ❤️❤️❤️
Олена Гушпит, Про сни обов'язково трішки згодом розберемося. Лорд Дарелл достеменно знає, як це. Він точно не сьогодні народився. І війна така не дуже файна річ. Тому він точно може уявити, як їй було непереливки. І він навіть старається бути акуратним.
Яка цікава у них розмова..!!! Навіть не помітили,як вийшли з болота..!!!
Дякую!!! ❤️❤️❤️
Олена Гушпит, Леді з широким кругозором, але іноді трішки з нервовими нервами :))))
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дякую, що терпляче чекаєте на продовження :)))
Ой..!!! Я йому місцями навіть співчуваю..!!! Але ноти кадила,бобра і старого діда таки втримали Дарелла при здоровому глузді..!!! .. Ну не воїн вона і не слідопит..!!! От від слова зовсім..!!! Але ж старалася..!!!…
Дякую!!! ❤️❤️❤️
Олена Гушпит, Ну...леді старалася і зробила все, що могла :))))
От тобі й маєш..!!! Ті розбійники підсліпуваті були чи такі самовпевнені..?!? Думали,що раз він один,то стане легкою здобиччю..?!?.. Ммм-дааааа,відчули..!!!..
Але як їм тепер їхати,якщо Дарелл не бачить..???…
Дякую!!! ❤️❤️❤️
Олена Гушпит, Підозрюю, що така у них і була мотивація. Він один, а їх багато. Але, як тут казала леді Вейл: "І що їх наштовхнуло на думку, що він жертва?" :)))) О, дорога буде епічна....
Р.2. Яка знайома ситуація..!!! Країна зійшла з розуму разом зі своїм божевільним правителем і шукає ворогів серед тих,хто насмілюється думати своєю головою..!!!…
А кінь..!!! Ох,я їй співчуваю..!!! Але захочеш жити,то і не таке витерпиш..!!!.. Генерал старається…!!!…
Дякую!!! ❤️❤️❤️
Олена Гушпит, Трошки є того...Але у них немає шахедів, балістики, інтернету...то будемо дивитися, що там далі буде...О, так...коней леді Вейл не дуже любить :)
Яке в них чудове спілкування з лордом Дарвеллом!! То архімаг не залишає можливостей знищити Північ, чисто як наш північно-східний сусід!
Щиоо дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, О, так...його его прищемили...амбіції виросли...і щось мені підказує, що старість, то не завжди про мудрість...
Дякую!
Анжела Белаковская, І вам дякую, що читаєте :)
" Я не те що берега плутаю, я русла міняю"- посміхнуло:)
Оксана Усенко, Зате, сподіваюся, що буде не нудно...
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Я старатимуся, щоб було цікаво :)
Оооойййййоооой! Бідаки ті мужчинки! Психотерапії підготуватись!))) Вже передчуваю кавалькаду феєричних подій!...Бо Північ - це Північ!
Катя Купрейчук, Ех, інколи, здається, що все найшаленіше приходить за келихом вина і гарної компанії...Подивимося, що буде далі....
Шикарний розділ!
Larisa Chelter, Щиро дякую....
Хм, дві такі пані разом, думаю, багато чого натворять. А от чоловікам північної застави явно час починати співчувати:)))
Оксана Усенко, Дві пані з пляшкою вина...таки готові захопити світ :))))) Ну нічого вони будуть міцними, як обценькі...
То лорд Дарвелл завдання виконав! Що ж за тим його мовчанням ховається? То в арзімага ще є вплив?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Лорд Дарелл хронічно відповідальний...таки довіз...ну може його і відвідували непристойні думки - утопити ту леді...але він з собою справився...О, імперія ще стоїть...Будемо слідкувати далі...І за лордом Дареллом теж...
Леді Вейл увійшла в "зону покриття" магії Пеленків, от і "ловить" зв'язок через дивні сни)) щось -то ці сни їй хочуть показати,але вона ще певно не готова, всьому свій час! дякую
Serendipity, Так цікаво ж чого ті Пеленки зникли...от і розгадаємо ту загадку...Я ж не даремно дочитую про зниклі цивілізації...Хоч точної цифри нема, але є, як мінімум, декілька десятків яскравих і масштабних культур, які повністю припинили своє існування...
"Я не хотіла" прозвучало дуже не переконливо:)
Оксана Усенко, Ех...так може чародійка прагнула чогось ефектнішого...
Що за мана з тими снами? То вони вже з лордом Даррелом перетиналися?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, О, ми поступово розберемося з тим усім...не буду спойлерити :))))) Але точно буде пояснення, але трішки згодом...Поки леді Вейл не зовсім ще розуміє, що з нею відбувається...
" боюся спитати, на яке місце у вашому рейтингу я впаду, якщо на нашому шляху трапитиься, хоч один тверезий й лісник"- генерал молодчинка:)))
Оксана Усенко, Дякую! Я стараюся :))))
Який красивий опис очей. Я прямо уявила і зависла:)
Шаграй Наталія, :)))
А я "залипаю" про опис його очей!!! Так гарно! Читаю ще i ще. Дякую вам
Любовь, Я старалася :) Тепер, схоже, перейдемо до губ генерала :)))))
Якщо вони вже роздмухали цю хвильку, то вона і їх знесе - хах, леді Вейл дуже...взаємна;) клас!
Serendipity, Дуже-дуже взаємна...І ми то ще оцінемо і побачимо...
Що ж то за сни сняться? А до генерала приглядається леді Вейна!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, О, сни леді Вейл сняться цікаві...я сподіваюся, що ми потихенько їх відкриємо і будуть пояснення всьому...Тільки потрібно трохи почекати...Так, вони удвох разом...леді Вейл уже майже почала виживати і не намагатися вмерти в кінці дня. А генерал маячить перед очима. Там гріх не подивитися...Ну і ми вже подивимося очима леді Вейл на той зразок чоловічої мужності з командними замашками...
Напевно була в житті головної героїні ситуація, через яку зроблено такі невтішні висновки щодо доцільності покладатися на чоловіків. Можливо генерал зможе переконати леді в протилежному чи,принаймні, бути не такою категоричною до всієї протилежної статі) дякую!
пі.сі. за опис очей генерала окреме дякую! дуже магнетично вийшло,справді)
Serendipity, Щось мені підказує, що така прикрість могла трапитися у житті будь-якої жінки...Але ж це не говорить про те, що такі усі чоловіки і що довіра втрачена назавжди. Просто такий момент саме у Селестії. Генерал однозначно не залишає її байдужою...Коли двоє людей опиняються у небезпечній ситуації, то соціальні маски летять...тобто у звичайному житті люди місяцями би пізнавали один одного. А в екстремальній ситуації людина відразу проявляє свої базові риси і вразливість...між людьми виникає момент якоїсь глибокої інтимності, довіра на рівні "довіри свого життя", потужний гормональний коктейль поряд цієї людини від страху до безпеки. До речі, коли люди повертаються у звичайне життя, то вони можуть виявити, що окрім небезпеки у них немає більше ніяких спільних цінностей і спокійно розійтися, але якщо є співпадіння, то це одні з найміцніших союзів.
О, схоже, я скоро буду знати все про очі....І це був описаний один з найрідкісніших кольорів очей...Таки я маю певну слабкість до тих очей...Не дають вони мені спокою...
"Ділити ворогів на твоїх, моїх і тих, кого ми закопаємо разом" - шикарно:)
Оксана Усенко, Ну плюсів тут більше чим мінусів :)
Таки цікава генералу леді Вейл, он як розговорився) в цьому розділі від нього було більше реплік, як у всьому попередньому романі))
про хорошу/погану дівчину - супер, дуже влучно! дякую)
Serendipity, О, підозрюю, що генерал того ще не усвідомив...Хімія і почуття зазвичай запускаються поза раціональним контролем...І чим більше чоловік намагається переконати себе, що ця жінка йому абсолютно не підходить тим сильніша може бути реакція...У лорда Дарелла усе попереду :))))
Супер, і я рада, що сподобалося....
А Дарвел спостережливий! Що ж то за ворожнеча між леді була?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Я так гадаю, що коли чоловіку подобається жінка, то він стає дужеее уважний і дужеее обережний...
Ох, ті леді...вони трішечки так створили протистояння, яке використовували, як маскування для досягнення своїх цілей...
"Бути поганою куди вигідніше для здоров'я" - і важко ж не погодитися:)
Оксана Усенко, Однозначно зберігає нервову систему..
Готуючись до рятувальної операції, генерал навіть і не думав, що прийдеться остерігатися не лише ворогів/хижаків/розбійників, а й саму леді Вейл)
про кадило, бобра і діда- цікавий такий собі симбіоз:))) дякую!
Serendipity, Ну воно якось випадково...Чесно-чесно...трішечки задумалася, трішечки ковзнулася :)))))
Оце для генерала випробування! То нічліг влаштувати зуміла?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Ну він не може поскаржитися, що нудно живе :))))
Мдя, не непроста у них дорога
Оксана Усенко, Будьмо оптимістами :))))
І що це ми такі женим генерала?
ну йому ще вижити треба...але якщо виживе-то вибору в нього нема.
Я тут з минулої книги дуже переживаю за його сімейний стан. Ну а хто? Його поки такі думки не турбують
Шаграй Наталія, ну він вже думав що попередня леді то було верх негараздів і проблем. так йому і треба,щоб знав.Хай тепер наочно переконається що то було ще не максимум його випробувань
я така рада! вас знову чути! І що я побачила вашу книгу!
Катерина Позняк, О, і я вас вітаю і вам дуже рада...Я теж сумувала за своїми читачами....Ну буде поки фентезі....а то моя проза надто реалістична для Букнет...
О! Тут обом чарівним мандрівникам вже тре видавати річний запас ліків "божедаймісил"-у, бо безпорадність тааакеее паскудне відчуття...
Катя Купрейчук, Ну так буває...коли рятувальна операція йде трішечки не за планом....Але ж і генерал і леді Вейл пізнають щось нове..відкривають нові горизонти...
О, тепер рятувальна операція трохи змінила вектор) як відомо,що лікарі- найгірші пацієнти, так тут те ж саме - цілий військовий генерал у безпомічному стані то ще те випробування для леді Вейл! дякую,дуже цікаво читати!
Serendipity, Це точно! Усе пішло не за планом :) Дай, Боже сил усім учасникам того руху....
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати