434
Анотація до книги "Друзі"
Тьмяне світло настільної лампи м’яко освітлювало затишну кімнату. У колисочці під мережевим балдахіном світло-блакитного кольору спав маленький хлопчик. Як і більшість малюків, він спав з піднятими угору ручками, схиливши трішки вбік голівку та міцно заплющивши оченята. Спав міцним сном під пильним наглядом мами. Молода жінка сиділа у нічній сорочці поруч із колисочкою. Малюк так спатиме дві-три години, тож могла б і вона на трішки заснути. Але вона не може! Не може спати, коли чоловік ще не повернувся додому. Жінка механічно поглянула на годинник – 10.08, недавно було 9.58. Отож, вона вже не спостерігала за часом рівно десять хвилин! Мирослава завжди чекала на Сергія, так вона звикла за ці майже п'ять років їхнього подружнього життя. Дуже любила свого чоловіка, як і він її. З
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ житті як на довгій ниві трапляється різне. Дуже мені сподобалася історія!
Arin Nova, Дякую Вам
Цікава історія - таке дуже часто трапляється, що діти як образилися з дитинства, так і все життя несуть цю образу, а страждають і хто зустрічається на їхньому шляху.
Нікнейм, Так, на жаль, в житті таке часто трапляється... Дякую, Вам, що читаєте і комениуєте.
Вітаю з новинкою! Нехай ця книга знайде свого щирого читача, торкнеться серця і залишиться з ним надовго. Бажаю натхнення, гармонії та нових творчих звершень!
Анастелла Калліаді, Дуже Вам вдячна за такі хороші побажання!
У Міжнародний день ДРУЗІВ, розпочала публікувати оповідання "Друзі". Тільки тут не зовсім типова дружба...
Вітаю з новинкою! Успіхів автору та книзі
Лана Рей, Щиро дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати