107 693
“Дев'ятизем'я”
Анотація до книги "Давні рахунки"
ЦИКЛ ДЕВ'ЯТИЗЕМ'Я. Від народження Аліссару переслідує тінь чорного дракона, й ніхто не знає, що саме йому потрібно від неї та її сім'ї? Свій борг мати дівчини йому віддала ледь не ціною свого життя. Та він знов з'являється, хоча бачить його тепер лише княжна. Інколи - уві снах.
Цікавиться княжною не лише дракон. Її товариства навіщось шукає гаруда — людина-птах. Це непокоїть керівника практики, з яким вона в напружених стосунках. Дивних подій стає більше. Чи зможе Алісара розкрити всі ці таємниці?
Цікавиться княжною не лише дракон. Її товариства навіщось шукає гаруда — людина-птах. Це непокоїть керівника практики, з яким вона в напружених стосунках. Дивних подій стає більше. Чи зможе Алісара розкрити всі ці таємниці?
“Якщо ви, як і я, не можете розлучитися з Драганарами, то ось вам справжній подарунок. Чорний дракон, гаруда, карколомні пригоди і унікальний магічний світ Лари Роси ”
Зміст книги: 47 глав
298 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХотілося б прочитати про Алею та долю її онуки Вілеї
Альона Ромаш, В мене була ідея написати про Вілею і Януша. І про Ґаврана - сина Алєлі. Тож, історія ще продовжиться)
Дуже цікаві та захопливі історії, читалися на одному подиху. Хотілося б продовження про те як чорний дракон повертає собі крила і те тільки. Дякую за вашу працю. З нетерпінням чекаю ваші нові книги. Натхнення Вам!
Чередник Олена Миколаївна, Щиро дякую за такі теплі слова! Продовження буде трохи згодом саме про повернення крил. Потім будуть й інші. Хай щастить!
Цикл дуже захоплюючий. Хотілося би все ж такі дізнатися і про долі інших з цієї компанії
Альона Ромаш, Дякую! Про кого саме хотіли б ви дізнатись? Я планую продовжити цикл спочатку про Аліссару й Ґара, а потім й про інших персонажів, але хотілось би знати переваги читачів))
Щось мені здається що Ґар й Елден одна й та сама особа.
Але дійсно не можу зрозуміти нащо Ґару було говорити Аліссарі, що вона помилка. На що він розраховує?
Дякую, дедалі все цікавіше:)
Анітка Санніфео (Anitka SunnyFeo), Ще Лєра казала, що не так вже тут й райдужно, як здавалось на перший погляд. Але то був не привид))
Дякую за теплі слова))
Коментар видалено
Від останньої глави прям мурахи, реально... Як уявила там Лєру сивіючу на Колвіним... Те весілля і обіцянка Ліс, так красиво,ніжно, трепетно! Дякую тобі!)) З щастя, якому поспівчувати, сміялася, таки ж так воно і є)) Але щастя не обирають)))
Юлія Міхаліна, Хотілось би))
Добрий день. Читала всі книги серії на одному подиху. Дуже цікаво і все сподобалось. Бажаю успіхів автору і творчого натхнення. Дякую за книги
Светлана Молоцкая, Щиро дякую за відгук! І вам успіху в житті!
Юхусь, аж не віриться, що вже фінал. Аж сумненько стало, хоч все добре те, що добре закінчується. Не можу не черкнути тобі загально кілька слів, десь там водички полити, ну, як завжди :)
Знаєш, я люблю твої книжки за незабутні пригоди (завжди різні, проте так само завжди карколомні, цього не відбереш!), гумор (династія Колвіна та Лєри не підвела) та ідеальну всесвітню любов. От твої твори просто настільки приємно читати, що аж сонце за вікном, здається, вилазить із-за хмар. І зараз розкажу чому:
— Герої: що не скажи, а Ліса тут геть в маму. Здається, їй так було на роду написано: бути непосидючою, трошки шилом, трошки милом, трошки сивиною у батьківському волоссі (хоча те, що посивіла Лєра, для мене цілковитий сюрпрайз). Я люблю таких героїнь саме у фентезі, бо їх не треба штовхати у спину, стирчати над вухом, щоб вони почали щось робити. Бо фентезі то ж все нове, то все пригоди! Ліса дуже крута, за нею приємно спостерігати. Навіть за сварками :) А Гар то окремий витвір насолоди, бо гад-вже-не-летючий це щось. Скільки ніжності та тепла може бути у тієї істоти, яка там горіла ненавистю майже 200 років, ну!
Selene Evance, Тільки інколи їх забути хочеться)
Добрий день. Читала всі книги серії на одному подиху. Дуже цікаво і все сподобалось. Бажаю успіхів автору і творчого натхнення. Дякую за книги
Я так розумію, що Ви вже повністю заглибилися в іншу історію, бо кінець , м'яко кажучи, змазаний. Дуже шкода . Книга дуже гарна, але таке враження, що не вистачило зо п'ять сторінок.
Лара Роса, Оу, заінтригували) Чекаємо, успіхів)
Вітаю з завершення)), чудова книга вийшла .
І констатую, так ви дійсно любите Колвіна)))) рада, що з ним все гаразд.)
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую, Інно! Колвін - то мій найбільший улюбленець)))
Дякую за всі книги Дев'ятизем'я. Крім того, що цікаве і інтригуюче ще й таке тепле і рідне. Багато вдячних читачів і натхнення та щедрої музи для творчості. І чорні дракони ж мають знайтися?
Ірина, Щиро дякую за відгук! Так, я вже почала шукати драконів)) Але публікувати почну лише після того, як напишу хоча б половину книги й буду певна, що вона в мене виходить не менш цікавою, бо не хочу зіпсувати цикл й повторюватись не хочу. Це має бути щось у такому ж дусі, але не схоже))
Ларочко, з завершення тебе! Натхнення та успіхів на нові звершення, я з задоволенням читатиму продовження про цих невгамовиськ, тим більше є про що розповідати❤️❤️❤️
Юлія Міхаліна, ❤️❤️❤️
Уф, аж мурахи по шкірі!)) Дякую, що реанімувала))) Ох, і Ґар, як завжди, просто чудовий!!
Анні Ксандр, Як це - хто?! Ти ж знаєш: я не вбиваю улюбленців)))
Ларо, феєчко, вітаю з завершенням книги! Сподіваюсь, Ґар поверне крила і потім відшукає своїх рідних! Натхнення тобі та успіхів!!
Лара Роса, Дякую))
Фффух, дочитала
Дякую за емоції!!!
Наталка Черешня, Дякую за увагу))
Так, садістка, ти що коїш з читачами???
Наталка Черешня, Може, він не конкретизував - от і отримав просто полежати, нічого не роблячи, нікого не рятуючи))
Ларо-о-о-о! Ти мене добила. Четвертувала! Капець, як тепер з цим жити... Я аж уявила Колвіна... Уявила Лєру. Нема слів, одні емоції.
Selene Evance, Не знаю поки що, але щось зробить))
Ларо, я думала ви закохані в Колвіна, а ви?))) За що ви з ним так(
Інна Турянська (Innaturianska), Жалію))
Ларо, зроби щось, ти не можеш це так залишити! Швидко рятуй!
Юлія Міхаліна, Штучне дихання роблю, кров переливаю)))
Уфф!! Ну ти що?! Навіщо ти Колвіна то вбила? Це все Юля!! Реанімуй його!!
Юлія Міхаліна, Ага) Вже віру на слово))
о-о-о-о, знову сни у пригоді! Корисно навіть такі сни бачити. Он яку користь принесли! Гм, сподіваюся, що Даяни таки вдасться позбутися. І її залишків, і сутності. Ну, щоб напевно. Але що робитиме Ліса з двома тілами? Можна якось тіло назад в крила драконячі переробити? Ну, щоб Гар знову був гадом летючим.
Selene Evance, :))))
О, капець, Даяна хоче повернути ще і своє тіло? І тоді реально питання, нащо їй два? І що Ліса буде робити з другим, якщо своє поверне? Оуу.... Голова обертом))
Юлія Міхаліна, Буде й обоснуй)))
І що їй робити з двома тілами?))
Наталка Черешня, Ти диви! Якого скотчу захотіла! Так і бути: за мовчання наллю й сто)))
О, то Даяну таки викинуть звідти? Але б ще в якусь вічну пастку або й взагалі в один кінець... А як тоді буде з іншим тілом?)))
Лара Роса, Хм)) Ок))
Тобто треба, щоб і Ліс посивіла. Бідна дівчинка
Наталка Черешня, Нічого: це не до пекла спускатись - не посивіє))
Як можна питати дівчину чи вона хоче весілля))))))
Інна Турянська (Innaturianska), Він дракон)) В нього інші уявлення, й він попереджав)))
Ой, мені теж здається, що ці два дракона скоро будуть в одній упряжці, і друзі, і наглядачі, і катувальники на тренуванні свого скарбу))
Юлія Міхаліна, Таке життя)))
Оу, ну не кажи, що вже спланувала охолодити обручку?!(( От як тепер дочекатися бою, щоб вони повернулись теплими?))
Анні Ксандр, Завжди - будь ласка))
Оу, навіть не знаю, як реагувати... Ніби добре, що порозумілися, весілля і все таке, але цей бій та ще й в тому місці лякає. Я вірю в Колвіна та Гара, але ж точно легко не відбудуться...
Лара Роса, Не сумніваюсь...)
Ага, оце Колвін собі душу заспокоїти вирішив весіллям, щоб вже точно. Тобто драконівської обіцянки та традиції раз і назавжди йому не достатньо. Ага.
Щось мені так гучно підказує, що Ліса відсиджуватися не стане, не в її планах і характері.
Selene Evance, Вона вміє)
Сподіваюсь, обійдуться без синців)))) Ігор та Ґар знову в одній кімнаті)) Хоча й каже, що прийняв, а його аж розпирає))
Анні Ксандр, Поки потяг не наїхав)))
Оце так порозумілися. Лєра теж як мала дитина іноді, ніц не змінилася)) хоча, може, то й на краще) сподіваюся, Колвін з Ґаром не покусають один одного))
Selene Evance, Пишу-пишу))
Вангую, що Ігор і Гар скоро стануть ліпшими друзями... пр нещастю ))
Наталка Черешня, Або по щастю))
Вважаю Колвін має прийняти Гара як рідного сина, вони ж бо обоє дуже схожі))
Яскрава і них розмова)) Чоловікам так важко часом донести, що вони себе не бачать збоку))) Хоч би не зчіпився з Ґаром...
Лара Роса, Це ти мені так лестиш?))
Колвін ще трошки і точно лусне. А як взнав, що Ліса з Ґаром десь там поряд, точно б дим з вух пішов. А на себе глянути — ніт! Історія Ліси та Ґара зовсім іноді переплітається схожістю з Колвіном та Лєрою. Ех, а тільки ж нещодавно Лєрі було ледь до двадцяти... Ці діти так швидко виростають.
Selene Evance, :)))
Таке ж вперте і гіперприскіпливе)))) Сміюся))) Вони навіть у сварках прекрасні, а головне, навіть через роки методи Лєри діють)) Як там Колвіна не розірвало від обурення тільки))))
Юлія Міхаліна, Ґар вже сказав, що хоче знайти родичів. Тож, навряд чи вони залишаться))
Аххаха, оце дійсно, думаю, стрес для чоловіків - знати,що доня з чоловіком . Бррр.
Наталка Черешня, Щоб було що згадувати під кінець життя: не марно прожив!)))
Обожнюю діалоги Лєри та Колвіна))
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую! Не втрималась, щоб про них щось ввернути))
Це все жахливі спогади. Дійсно важко уявити, як Ґар з цим жив, але Ліса ніби вернула йому спокій та умиротворення. І кохання. Це чудово)
Selene Evance, Бувають, на жаль)
Бр, страшно побачити та відчути весь той жах, який переживав Гар. Але тепер вони мабуть будуть ще ближче один до одного.
І таки Ліс права, тато має радіти такому Гару, бо в них точно одне спільне бажання - втримувати її від невгамовних вчинків)
Юлія Міхаліна, Так відбиватиметься ж!)))
Мабуть, тепер Ліс, як ніхто, зрозуміє Ґара. Можливо, це усвідомлення допоможе їй стати більш свідомою...
Анні Ксандр, Та так, що мало не прибило)
Щось мені не подобається ота невідворотність... Що це ще там таке?
А Колвін погляньте який власник, а як доні особисте життя влаштовувати))
Юлія Міхаліна, То він на холодну воду дує)))
Дійсно забагато умовностей в людей... Чим ти вже її там залякуєш?)) Яка ще незворотність?)))
Анні Ксандр, Хе-хе-хе))) Як же без цього?)))
Ой , та що ж таке прстійно постає якесь але))))), коли вже ці двоє будуть щасливі)
Інна Турянська (Innaturianska), Він різкий був, поки своє не отримав – які вже тепер різкості)) Ще втече)))
Ну шо це таке! Ти завжди так: підсолодила нам і їм життя, а потім уже «жахлива невідворотність». Як казала Ната, я так не граю! А де обіцянки «жили довго і щасливо?»
Ліса сказала, як відрубала. Спочатку я не зрозуміла, про що вони говорять, а потім, коли заговорили про пару, поняла. Але не те, чому Ґар був засмучений. Я думала, Колвін зараз вибухне від злості, хоча хай би згадав себе та Лєру, донька пішла чисто їхніми слідами.
Selene Evance, Тут я з тобою цілком згодна))
Ну всьо, починаємо рюмсати всі разом, бо інакше не виходить! Я так щиро рада, що вони возз'єдналися! Тоді де зараз Даяна у тілі Ліси? Що буде, якщо вона його покине?
Лара Роса, Ахах, яка ти дбайлива) а з героїв пилинки не здуваєш!
Ааа, як я сміялася з хахаля, Христина така Христина)))
Нарешті, вдома, всі разом)) І мама права — Гар повернув найдорожче))
Юлія Міхаліна, Ну, в неї язик без кісток завжди був)))
Хахаль))) Так Ґара я не уявляла)))
Зустріч з батьками дійсно класна і душевна, по-домашньому))) Ґара таки не даремно моя бубочка)))
Анні Ксандр, Що ти хочеш від Христини))) Всі, хто липнуть до улюбленої дитиноньки - хахалі))) А Ґар - то друга любов після Колвіна))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати