Чорні Первоцвіти. Мій початок.
Ми продовжуємо неймовірний проект «Чорні первоцвіти» чудової письменниці Ольхи Елдер. Наша подорож темними куточками саду триває, і сьогодні я відкриваю завісу над своєю частиною нашого похмурого альманаху.
Тут
17.04.2026
36
Забути або померти. Іноді це одне й те саме.
Я розпочала нову книгу. У мене перехоплює подих від історії, що народилася в моїй уяві та проросла в самому серці. Такого я ще не писала. Упевнена: такого ви ще не читали!
Це дарк-роман про кохання, що розквітло в пораненому
16.04.2026
23
Кінець чи новий початок?
Сьогодні я поставила останню крапку в історії, яка стала частиною мого життя на ці довгі місяці. Книга «Ворог мій» завершена.
Знаєте, кажуть, що письменники живуть два життя: одне — своє, а інше — разом зі своїми
14.04.2026
14
Голлівуд у гостях у моїх романів: Флешмоб-конкурс!
Шановна спільното, я тут замислилася: а що, якби мої герої зійшли зі сторінок книг прямо на червону доріжку? Звісно, бюджету моєї уяви вистачило на найкращих акторів світу! )))
✨Отже, оголошую новий цікавий напівжартівливий
13.04.2026
45
Ось, що він мені понаписував!
Вирішила я тут спитатися у свого ШІ, як йому ідея моєї книги «Наречений(приречений) Відьми»
Цитую його відповідь без помарок та купюр:
...Чесно? Ідея дуже сильна, і ось чому.
Ти взяла класичну схему — «красуня
06.04.2026
42
Звіт марафону Дарк-романів від Джул'єти Матикоти ✨
Мій марафон читання: три книги, три світи, три історії, від яких не відірватись ??
Я мала честь брати участь у марафоні Дарк-романів від Джул'єти Матикоти — і це був неймовірний досвід! Щиро дякую організаторці за цю можливість.
А
03.04.2026
32
Увага!!! ❤️ Новий Флешмоб на Букнет! ❤️
Є кохання, яке всі розуміють, — ніжне, правильне, з квітами і благословенням. А є те, від якого хочеться відвести погляд, бо воно не вписується в жодні рамки.
Пірат і полонянка. Вовк і людина. Викладачка й студент. Поганий
01.04.2026
70
Хто ще не знає: це її чоловік, а не абихто!
На мить я втратила відчуття реальності, а коли знов відкрила очі – побачила поруч із собою не Доріана, а величезного чорного вовка. Звір смиренно лежав у моїх ніг, поклавши на лапи велику кошлату голову, і дивився на мене
19.03.2026
20
Не хвилюйтеся, це не її!
Дитина з'явилась під ранок — і не закричала.
Нела передала її мені — маленьке, сіре, бездиханне — і я тримала це тільце в руках, відчуваючи, як щось всередині мене холоне. Таке маленьке. Таке нерухоме.
— Кров,
18.03.2026
18
✨по-перше - це красиво!✨
Дванадцять вовків на галявині в останньому денному світлі — різні, кожен свого кольору — від майже білого до чорного, як смола. Вони рухались між собою, штовхались боками, перевіряли один одного — і в цьому була якась
17.03.2026
21
Я взяв її силою...
Доріан вийшов останнім із захисників.
Він говорив ніби буденно — рівно, без інтонацій, перераховуючи факти так, як перераховують втрати після бою. Скільки разів я мала нагоду вбити його в полоні — і не вбила. Як входила
14.03.2026
8
Я не вірю, що це зробила ти!
Охоронець відімкнув замок решітки, поклав на підлогу великий темний згорток і пішов.
— Маркус мені розповів, — нарешті промовив Доріан, навіть не привітавшись. — Про суд. Про звинувачення. — Пауза. — Про дівчинку.
Я
13.03.2026
10
Вона бачить свого чоловіка з іншою.Як це пережити?
Я вийшла в коридор.
Двері кабінету в кінці коридору стояли напіввідчинені — широка смужка жовтого світла лягала на підлогу. Я йшла тихо, і ще до того як підійшла — почула голос. Жіночий. Знайомий.
Ліліана.
Я сповільнилась
10.03.2026
17
Один доторк може вирішити все...
— Кайро.
Тиша.
Я доторкнувся до її шиї, знайшов пульс — рівний, сильний, просто сон, просте виснаження після трансу — і видихнув, не усвідомивши до того моменту, що затримував дихання.
Підвів її на руки обережно,
05.03.2026
14
Жіноча сила може бути красивою!
Вона не просто вміла битись. Вона жила цим.
Це було в кожному русі — впевненість, контроль, сила, що приходить тільки від тисяч годин практики. Плечі напружувались, коли вона атакувала, спина граціозно вигиналась, коли
04.03.2026
14
Серце не могло брехати❤️❤️❤️
Доріан підвів на мене очі. Його серце попустило удар, а потім побігло - швидше, гучніше, нерівно. Ніби він здригнувся всередині, хоч зовні залишався абсолютно нерухомим.
Я завмерла на порозі, здивовано прислухаючись. Чому?
03.03.2026
11
☀️ Зі святом, спільното! ☀️
✍️Сьогодні у професійних письменників свято! ♥️
А як щодо тих, для кого це не професія, а поклик серця? ☝️
Вважаю, ми теж не останні люди на цьому шляху,
як гадаєте? ✌️
❣️Тож усіх, хто пише, а тим більш
03.03.2026
34
Ну і хто ж він такий?
Спитаєте: хто він такий, цей Ярон? І звідки він узявся на нашу голову? Кайрі теж кортить знати, що воно за фрукт.
Тож треба читати, інакше ніяк!
Я стояла осторонь, дивлячись на це все. На Ярона, що тремтів, очікуючи смерті.
02.03.2026
16