Вона не просто вміла битись. Вона жила цим.

Це було в кожному русі — впевненість, контроль, сила, що приходить тільки від тисяч годин практики. Плечі напружувались, коли вона атакувала, спина граціозно вигиналась, коли ухилялась, ноги відштовхувались від землі пружно, міцно.

Красиво.

Слово прийшло несподівано, вдарило в свідомість.

Красиво.

Я ніколи не думав про красу жіночого тіла в контексті сили. Жінки для мене завжди були... іншими. М'якими, слабкими, тими, що треба захищати, оберігати, ховати за спиною під час небезпеки.

Але вона була сильною. І ця сила не робила її менш жіночною. Навпаки — підкреслювала. Тіло воїна, але жіноче. М'язи, але граціозні. Сила, але витончена.

Щось знову ворухнулося у грудях. Незвично. Незрозуміло. Тепле...

Нова глава вже доступна.

Завжди ваша Єва Сова