Доріан вийшов останнім із захисників.

Він говорив ніби буденно — рівно, без інтонацій, перераховуючи факти так, як перераховують втрати після бою. Скільки разів я мала нагоду вбити його в полоні — і не вбила. Як входила в транс заради дитини зграї, що ненавиділа мене. Як після укусу моє тіло змінилось — і я могла використати це проти зграї. Не використала.

— Я взяв її силою, — сказав він, і зала завмерла на цих словах — тихо, враз. — Примусив жити серед людей, що вважали її ворогом. Позбавив її дому, друзів, всього що вона мала. — Він говорив рівно, але я чула його серце — воно зараз билось швидше. — Якби вона хотіла нам зла — у неї було для цього більше причин, ніж у будь-кого в цій залі.

ВОРОГ МІЙ 

- найкраща книга про перевертнів

та істинну пару

Завжди ваша Єва Сова