— Клянуся, брате. Це було лише один раз!

— Розповідай…

— Мені неприємно це згадувати.

— А мені неприємно слухати! Але я хочу знати все.

— Ти тоді поїхав у одне зі своїх нескінченних відряджень… — починає Микита, косячись на мене. — А я якраз здав сесію і прийшов похвалитися. Лідія, як завжди, нагодувала мене обідом і налила стопочку. Потім другу… А після третьої попросила допомогти в спальні. Уже не пам’ятаю, чи то полицю прибити, чи то дверну ручку полагодити. А потім… Загалом… Я зробив усе, що вона просила… А вранці, коли прокинувся на вашому ліжку голий, в обіймах із дружиною брата… Мені було так соромно! Я пішов… А потім не міг тобі в очі дивитися. Лідія стала моєю першою жінкою. Та останньою.

— Закохався, чи що?

— Ні. Навпаки… Для мене все це виявилося занадто. Плюс те, що вона твоя дружина… До цього я ще вагався, але після тієї ночі остаточно визначився, що чоловіки мені подобаються більше, ніж жінки…

Ні хріна собі!

— Так ти гей, братику? — присвистую від здивування.

— Так. Зневажаєш мене?