13 058
Анотація до книги "Моя зона комфорту"
Руслана — молода й успішна. Вона не визнає невдач, пасивного відпочинку й тиші. І щиро не розуміє людей, які бояться використовувати всі можливі шанси. Наполегливість Руслани невдовзі винагородиться місцем у команді закордонного рекламного агентства. Але все змінюється після зустрічі з хлопцем, який давно симпатизує їй. Богдан провокує недомовками, без жалю топить у почуттях і чомусь мовчить про минуле. Врешті Руслані доведеться обирати між коханням та черговим кар’єрним успіхом.
Обкладинка від
Обкладинка від
Зміст книги: 39 глав
125 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиШалена історія про почуття у стилі трилер, приправлені блюзом і розфарбовані райдугою. Ну дууууже цілісні герої, дорослі, впевнені. І якщо вже є мета, то буде і шлях її досягнення))) Дякую за книгу. Чекала довго на натхнення її прочитати, і таки прийшов її час))) На Ваш останній трилер ще не дозріла, в житті поки багато трилеру. Але таки прийде і його час! А книгу про Макса цікаво буде почитати, щось з його "подругою" не чисто, не все там добре. Якби заміж збирались, то хоч би натякнула. Памятається я своєму майбутньому чоловіку в період довгої дружби і спілкування натякнула, що почала зустрічаємось з хлопцем, аби зрозуміти, чого ж він хоче)))
Людмила, Вітаю❤️ Дякую за увагу, мені дуже приємно! І Рися зі своїм капітаном дійсно влаштували вибухове залицяння ))) Як ви сказали — є мета, буде й шлях. Вони свою стежинку знайшли❤️ А от Макс... Обов'язково прочитаємо про його пригоди у любовних джунглях ))) І вже є та, яка загоїть сердечну рану (доречі Ткачук з нею знайомий). А ваш варіант гідний пригодницької історії у стилі Бонда))) Дякую, моя люба, за враження ❤️❤️❤️ І вже чекаю нашої наступної зустрічі у стрічці коментарів )))❤️❤️❤️
Я давно приглядалася до цієї історії, в бібліотеці вона була майже самого початку. Та все не мала часу поринути. І от нарешті проковтнула за два дні! Емоції переповнюють! Шалено подобається ваша манера викладати думки та відчуття героїв. І якщо в трилері це часто були тривога та напруга, то тут кохання править світом. Непорозуміння, бажання показати власний характер моментами створювали деяку невизначеність, проте героям вдалось знайти порозуміння. Дякую Вам за цей чудовий роман, отримала велике задоволення! Натхнення, позитиву та мирного неба!
Галина Гнатюк, Вітаю, дорога❤️ Неймовірно приємні ваші враження! Ця історія гідна трилерської напруги)))) Протилежності героїв зашкалюють))) Але їхне бажання бути разом виявилось сильнішим (і трохи музики) ;)) Радію, що роман подарував неповторні емоції. Дякую за побажання❤️ Нехай ваші дні також будуть приємними та тихими ❤️❤️❤️
Спасибі за історію і блюз. Сподіваюсь автор не залишить капітана і Риску біля акваріуму, а Макса на півдорозі додому. Натхнення Вам .
Віта Лісова, ❤️❤️❤️❤️
Як же ж мені було комфортно читати любовний роман від майтрині трилера)) Віднині Рися - це синонім суцільного позитиву, яка змогла приборкати норовливого. Чогось мені запам'ятався момент, коли він прийшов до неї з оберемком жовтих троянд, а потім ляп про навушники - то було карколомно)) І оце "Ррриися" - я млію!
Інна Камікадз, Майстриня весь час бубоніла під носа, що це мила, світла історія, не можна вбивати й калічити, тому радію, що щось з того вийшло ))) Дякую за підтримку!
p/s "Рися" й досі звучить у голові, але то більше через смачний бас Ткачука )))
Дякую за цю історію, вітаю із закінченням!
Рома Аріведерчі, Дякую, колего, за увагу. Мені дуже приємно!
Дякую за чудову історію, було красиво, мелодійно і цікаво . Не хочу прощатися , люблю ваші твори, тому просто -до зустрічі!
Лілія Миколишин, Дякую вам за підтримку❤️❤️❤️
Вітаю Міла❤, дякую за Капітана і Рисю❤❤, я чітко уявляю їх веселе і гучне весілля, Капітан заради своєї Рисі витримає весільний марафон))), а згодом навіть не отримає інсульт, коли Рися розфарбує сірі стіни квартири)))), ну одягне навушники, медитація під блюз і смачна вечеря від Рисі поверне його в їх вже спільну зону комфорту наповнену коханням двох сердець❤❤. Чомусь уявляю, як в них народиться дівчинка схожа зовні на Капітана, але з характером Рисі )))) і як Капітан ричатиме на кожного, хто часто зазиратиме до візочка його принцеси, а ще нікому не дозволить взяти на руки доньку, доки не покажуть сертифікат про дезінфекцію і стерильніть рук)))). Думаю згодом Кузя вибачиться і перед Русланою і перед Богданом за свій огидний вчинок та працювати разом вони вже точно не зможуть. А ще я бажаю брату Рисі повернути своє втрачене кохання, або зустріти нове, доки ми живі є шанс змінити своє життя на краще і ніколи не здаватися, бо ми Українці❤.
Елена Клименко, Вітаю, сонечко❤️ Ех, капітан нарешті заживе яскравим життям))) Щодо дітей, то точно Ткачук влаштовуватиме персональну перевірку кожному, хто забажає потримати на руках його дитя ( ще й вчити буде як тримати) ))) Кузя поки що у темряві, йому треба дорослішати, можливо й перепросить, щоб повернутися у КОТ. А от Макс не дає мені спокою... На цю історію його рішення не впливають, тому напевно треба влаштувати йому соло ))) Дякую тобі, кралечко, за неповторний гумор і симпатію до цієї парочки. А ще за твій шикарний політ фантазії. Обіймаю міцно❤️❤️❤️❤️
Щиро дякую, за таку чудову історію!♥️♥️♥️♥️♥️Читаючи її фоном завжди був блюз.) Страшенно рада за Богдана та Риску! Пазл склався!) А Ткачук тааакий романтик!) Рися правильно все вирішила, адже щастя тільки в їх руках.) Натхнення Вам та творчих успіхів! Нехай у Вас все складеться найкращим чином, як того бажаєте Ви!♥️♥️♥️♥️♥️
Valentina, Дякую за побажання❤️
Дякую за цю історію. Ця парочка просто шалена,Чому йдете? Удачі і буду чекати нових історій
Вера Быкова, Вітаю, моя дорога ❤️❤️❤️ Дякую вам за кожне слово, дякую за хвилювання і прихильність, дякую, що були поряд, доки створювалась книга❤️❤️❤️❤️ Йду, щоб створити якісні історії. І запевняю, що очікування того коштуватиме))❤️❤️ Я щиро дякую вам за прихильність ❤️❤️❤️
Привіт люба!!! Якось останнім часом ми трішки загубилися, в мене реал, жорстокий реал відібрав час від звичного ритму. Хоча це вже скидається на виправдання, а я дотримуюся іншої думки, що якщо є бажання, то знайдеш можливості. Ну що ж, є, як є. Можливо щось чи хтось мене стримували від коментів, але сьогодні така прода, що не написати про свої враження я не змогла. Рися все правильно зробила, коли поряд твоя людина, то це справі не заважає, а навпаки це надихає. Надихає на нові ідеї, на нові підкорення вершин. Коли людина щаслива, коли існує той баланс, то все вдається. Дякую Міло, дуже дякую за твір. І хоч ти писала, що це легка історія, все ж вона має свій вклад для кожного читача. Кожен взяв з цього твору для себе те, що потребував. А ще я вдячна тобі за блюз, це було мммм, я б сказала вишукано і дорого, одним словом СМАЧНО. Це, як ненароком відкриваєш для себе смак хорошого дуже ексклюзивного червоного вина, який не всім до вподоби, але від цього він стає лише кращим і бажанішим. Якось так. За звістку про БН, я не знаю, що і як. але завжди з тобою, завжди, моя мережева авторко. ❤❤❤ Ціную кожну мить нашого спілкування, ти молодчинка, ти справжня, ти краща.....
Nina Tololo, Привіт, серденько ❤️❤️❤️ Дякую за колосальну підтримку❤️ Це сотню разів рятувало❤️❤️❤️ Як бачимо легкі історії у мене не виходять))) Але цей досвід показав мені зовсім інший, неочікуваний результат ( і цикл з трьох нових історій) ))) Щодо "зони комфорту", блюз і мене витяг ближче до людей, тому дякуємо гуртом капітану Ткачуку)))
Я бажаю тобі сил та духу пережити жорстке сьогодення. Ти мусиш, ми мусимо щодня робити крок уперед, у майбутнє, тому що назад, до звичного шляху вже немає ( нічого не буде так, як було). Дякую сердечно за те, що ти зі мною❤️❤️
Щиро дякую!!! І, що це був за трилер? Поведінкою Кузі просто ошелешина, він що обкурений, чи такий від природи з маніакальними нахилами. В Риски вкотре розбився світ на друзки.
Valentina, Дякую вам❤️ Ох, я мучилась аби всі залишились цілі у фіналі історії))) Кузя впав у крайнощі, тому що звик до дій Рисі, що вона задає настрій, а тут якийсь патрульний крутить нею, як заманеться)))) Ну і почуття його мучать. От він і втрачає реальність. Зате говорити те, що думає навчився)))) Дякую, дорога моя ❤️❤️❤️❤️
От і Кузя показав своє обличчя. Напевно зрозузумів , що Руслана йому не по зубах. Такі слабкі чоловіки не варті сильної жінки. Добре , що капітан вчасно .
Лілія Миколишин, Кузя комусь буде непоганим. Але для Риски, вольової й рішучої, цей хлопець надто слабкий. Він звик йти слідом, а не прокладати шлях, ну і якби ж то розповів колезі про почуття, а не сподівався, що дівча сама здогадається і відповість взаємністю. Дякую, моя квіточко❤️❤️❤️
От Кузя(Неочіковала від нього дурень. Але розбірки були круті)
Вера Быкова, Кузя слухняний, але не самодостатній. Дякую, моя дорога❤️❤️
Він вчасно
Вера Быкова, Дуууже вчасно)))
Щиро дякую!!! Ого, щось намічається, аж страшно.
Valentina, Дякую, що завітали. На нашому боці капітан Ткачук, нема чого боятися )))
Щиро дякую! Шкода Макса... Може то не його. Здається Рися зрозуміла одне, її зона комфорту там де Ткачук.)
Valentina, Вітаю. Максова історія виконала свою місію, Рися згадала, що треба використовувати усі можливі шанси, тому що Ткачук - частина її комфорту, а не причина щось змінювати. Дякую вам за жагучу прихильність до дикого дівча. (тут серденька) ))))
Головне, щоб поки йдеш до вершини не забути про тих,хто поруч
Вера Быкова, Рися почула брата й намотала на вус))) Реакція ( та ідея) миттю з’явилась у світлій голівці))) Дякую, моя люба ❤️❤️❤️
Капітан нарешті зізнався собі і коханій, що саме його вабило в тій дівчині! Її безмежність, енергія, життя тут і зараз. Він познайомив її з своїм світом але так хоче відкривати її! І звичайно Рися виграє конкурс , а капітан буде радіти і чекати, бо терпіння в нього вистачить, тільки ще б прийняти її любов, а не заперечувати ... але вони на вірному шляху.
Лілія Миколишин, Вітаю ❤️❤️Капітан зрозумів, що щастя так просто не відчепиться від нього))) Тому зізнався нарешті, що іноді не проти бешкетувати))) Рися його персональне сонце, а він для неї колискова. Дякую за враження❤️❤️❤️❤️
Гарно і романтично. Герої починають домовлятися і розуміти одне одного. Отже їхні почуття беруть верх, а коли кохання перемагає, то й зони комфорту набувають інших меж. Дякую Міло, все чудово і опис і сюжет. І легко і цікаво одночасно.❤❤❤
Nina Tololo, Привіт, серденько❤️ Кохання і Ткачука, і Риску вложило на лопатки ))) І намалювало свою зону комфорту, тож єдине, що залишається героям, це берегти та доглядати межу))) Дякую, що завітала❤️❤️❤️❤️
Щиро дякую!!! Щодо графіку потерпимо.) А, що останні глави засмучує.( Бо ну дуууже полюбилися Капітан з Рискою! Що не день, то "бій" за кохання та можливість бути разом. Такі однакові в прагненнях і такі ж різні. Дуже чекаю на продовження!♥️♥️♥️
Valentina, Дякую вам❤️ Капітан з Рисею завжди чекатимуть у гості ))) Бій був виснажливий, але дуже важливий для обох. Тепер час для насолоди))❤️❤️
Ми рідко закохаємось в тих хто зручний та легкий
Вера Быкова, 100%, дорога моя ❤️❤️❤️
Вітаю Міла))), ну ця парочка веселить мене, як ніхто на Букнеті. Капітан ну класний ти поліцейський, але навіщо робочі замашки застосовувати до коханої Рисі - суцільний сюрприз. Дав ключі від квартири, значить будь готовий і що голуби твої в теплі краї полетять))) і патифон твій може ненароком зламатися, чи кетчуп капнути на улюблену платівку))). Та Рися так старається, як ніколи)))), ну заїхали до мами))), та дякуй, що не на вечірку племені тумба-юмба і що ця вечірка не в твоїй квартирі))). А якщо серйозно то цій парі думаю буде дуже корисно час від часу розставатися, ото Капітан на зміну, а Рися десь у творче відрядження і будуть палкі обійми і такі жадані зустрічі❤❤.
Елена Клименко, Привіт, сонце❤️❤️ Я кайфую від твоїх коментів )) Ткачук то дав ключі, але не так щоб добровільно))) Рися, як мисливиця, вскочила і що тут будеш робити ))) Готуватись до катастрофи і пережити катастрофу то різні речі)))) Але нічоо, Бодя не з боягузів ))) Як і Рися не з тих, хто соплі розпускає. Адаптивний період у розпалі ))) В наступній главі кеп коротко і ясно опише їхні стосунки. А поки уявляю вечірку у Ткачуковій квартирі))) Дякую❤️❤️❤️❤️
Щиро дякую! От вміє Ткачук з усього робити трагедію, то хвойдою обізве, то натяки на недалекоглядність.(( І вичитування, коли та за кермом.(( Можливо Рися діяла поривчасто, але точно не з бажання підставити. Мені прикро, а вона навіть змогла піти на компроміс. Я засмучена.(
Valentina, Дорога моя, я аніскілечки не образилась)) Мені навпаки приємно, що ви пишете те, що думаєте. І ви, і я розмірковуємо над поведінкою героїв. Це мені, як авторці, вочевидь треба висловлюватись тільки у тексті ))) У будь-якому випадку, щиро дякую за вашу активність і палку прихильність до Рисі❤️❤️❤️❤️
Блукаючи стежками Букнету, завітала й до вас в гості.))) Анотація інтригує - буду читати))). Бажаю натхнення та вдячних читачів. Нехай задумане обов'язково здійсниттся!!!!
Олександра Спаська, Вітаю, люба❤️❤️ Дуже приємна ваша увага. Дякую за побажання, нехай повертається сторицею ❤️ Чекатиму вражень❤️❤️❤️
Ну Ткачук , забувай про спокій! Дівчина- суцільний сюрприз, сам обрав собі таку , тому думаю оцінить. Хоч би не втік ))) Але з мамою знайомий онлайн, ну не пілготувався, але впевнена все пройде невимушено і чудово!
Лілія Миколишин, ❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Цікаво споглядати, як дві особистості такі різні, але в водночас такі однакові, заходять в зону комфорту свого об'єкта симпатії. Кожен крок за кроком все далі й далі просувається в глиб: хлопець постійно вибачається і ніяк не може звикнути до сюрпризів Рисі, а наша дівчинка постійно боїться щось не те втнути. Але подивіться як їхні стосунки поступово змінюють їх. Я так гадаю на краще. Ткачук вчиться заново геть по іншому відпочивати, ділитися своїми улюбленими речами і пускати шалений вітерець у свою мушлю. Так це для нього незвично, але я думаю, що йому це подобається. А Руслана, яка не зважала на якісь там побутові дрібнички, тепер стає більш уважнішою і дисциплінованою. Добре це чи погано, коли на нас так впливають інші, це ще те запитання. Але коли кохаєш, то думає перш за все про щастя коханої людини і все для цього робиш, навіть виходячи зі своєї зони комфорту. Ой, як все заплутано... Дякую Міло, за оновлення, тепер би пережити Ткачуку зустріч з мамою Рисі. От цікаво, як він відреагує, чи насварить дівча після, чи зацілує.❤❤❤❤
Nina Tololo, Ткачук проговорює все, що відчуває. Так він вчиться відкритості, а Риска бере наскоками, вона не може приборкати імпульсивність, тай не вимагає ніхто ))) Але в результаті вони зливаються. Як багато спільного тепер помічає дівча. І це не про колір чи кіно. У них одна ціль, одне бажання, мрія — не просто бути коханими, а й кохати. Заради цього кожен з них знову й знову пробує. Бо кохати треба вміти. А якщо обоє навчаться кохати, то і відповідно турбуватимуться про комфорт свого партнера. Вибач, серденько, за пізню відповідь❤️❤️❤️
)) злякався
Вера Быкова, 100 % ))) Знову Рися випробовує капітанове терпіння )))❤️❤️❤️
Щиро дякую! Ткачук буває таким занудою.)) Але тішить, що вони все ж намагаються з порозумінням ставитися один до одного. Як там каже Рися, бо вони схожі, хочуть кохати і бути коханими, відстоювати своє та не лінуватися просити пробачення.) Тільки до знайомства з мамою Камін здається не готовий і це для нього, як хук із-за спини. Чекаю на реакцію, зхрестивши пальці, бо всеціло на боці їх кохання. )
Valentina, Ткачук це концентроване, вистояне занудство ))) І роботу обрав, щоб нудити))) Але, як бачимо, Рися знайшла спокій у ньому, мліє від насуплених брів. Звісно ж, секрет у однакових прагненнях і життєвих цінностях. Дівча розв'язало завдання з зірочкою ))) І на радощах вигадала знайомство. Ткачук оцінить, скоріш за все під блюз))) Дякую за любов до цієї парочки❤️❤️❤️
Дуже радує, що вчаться підбирати слова і правильно розуміти один одного) Щиро , ніжно і чуттєво! Але стіл так і залишився неприбраним)
Лілія Миколишин, Вони добре розуміють, що демонструвати характер не варто ( пробували, досить )))) Тепер час показати турботу, бо це і є справжнє почуття. А щодо столу не знаю, не знаю ))) Не факт, що Ткачук Тихенько підвівся і поїхав додому, коли щось не на своєму місці ))) Може й зібрав все і квітки для певності полив ))) Дякую, що розповідаєте мені про враження ❤️❤️❤️❤️
Дуже цінно ,що обоє хочуть бути разом а значить впорається
Вера Быкова, Це точно)) Вони й тримаються на бажанні якось бути разом, попри тарганів у головах обох ))) Дякую, серденько ❤️❤️❤️
Щиро дякую! Капітан любить Рисю, та мабуть йому її виявилося забагато.) З її боку зрозуміло, коли любиш хочеться бути поряд з тою людиною, розділити дихання та дотики.
Valentina, Вітаю❤️ Наш капітан не звик до такого відпочинку))) З часом вони підлаштуються, а поки турбуються одне про одного, як вміють ))) І саме у такі моменти вони найщиріші ❤️ Дякую вам, моя люба❤️❤️❤️
Рися, як дитя, яке не хоче відпускати від себе когось найдорожчого...І кохає і боїться, хоче все і зараз і звісно, що не звертає увагу на дрібниці, коли захоплює бажання. А Богдан вражає своєю впорядкованістю та послідовністю (прибрати зі столу, коли накриває), ну це ж Ткачук. Які ж бо вони різні, але їм так добре разом, вони так доповнюють одне одного. Гарна та щемлива прода, такий вечір, така ніч, наче в казці...Боюся я коли все так добре, набивається відчуття, що щось станеться. Не хочу навіть про це думати, їм так складно було порозумітися, що хочеться лише ідилії та романтики. Дякую Міло, за оновлення. Воно таке мирне і заспокійливе, що на мить забуваєш про той час, в якому ми зараз живемо.
Nina Tololo, Так, моя дорога, так. Рися вперше відчуває таку тягу до чоловіка, вперше не хоче бути сильною. Ткачук приймає будь-який прояв її емоцій і просить такого розуміння у відповідь. Риска кмітлива і адекватно оцінює стосунки. Вони абсолютно різні, проте одна зона комфорту для двох це цілком реально, якщо сприймати партнера як особистість. Щодо ідилії... Рися начебто визначилась з найважливішим проектом у житті, але ж її характер залишається з нею ))) Спокій капітану тільки снитиметься))) Дякую, серденько, що ділишся думками. Й мені на мить стає світліше❤️❤️❤️❤️
Які вони різні та такі чуттєві
Вера Быкова, Так, чуттєвість у обох зашкалює❤️ Дякую, моя хороша, за враження ❤️❤️
Щиро дякую! Як глибоко чутєєво... І ці хвилини простого спілкування такі інтимні і сповненні кохахання.
До речі я не заведена на якусь музику і Джо Бонамасса думала, що не чула. Забила послухати, а він виявляється у мене на дзвінку.)
У Капітана смак відмінний.)
Valentina, Вітаю❤️❤️ Капітан вміє не тільки брови супити))) Вечорів у них багато, то ж Рися задовольнить свою цікавість)) З музикою у вас класне співпадіння, як казала Рися "одразу в десятку"))) Капітан Ткачук на сторожі вашої менталки❤️❤️❤️ Дякую вам за враження❤️ Чудового дня❤️❤️❤️
Я вражена і заворожена... Читаючи проду спіймала себе на тому, що я так само сприймаю не тільки музику, а й інші гілки творчості. Одну й ту саму книгу читають багато людей, але знаходять в ній своє, як і в музиці. Чи дивлячись на одну й ту саму картину ми її бачимо по різному. Весь духовний та емоційний світ ми показуємо через різні прояви творчості, ввесь перехід з небуття в буття, створення будь-яких творів мистецтва й ремесла. Мабуть для когось ця прода здається просто відвертим вечором, але для мене це набагато глибше. І хоч автор намагається утікати від складних психологічних розкладок, то я навпаки знаходжу в кожному абзаці свій сенс, своє бачення картини. І на мою думку це і є моя зона комфорту. Наш стан, наша душа постійно потребує свого вираження і ми шукаємо це в різних проявах творчості: в музиці, в літературі, в мистецтві, в танцях, в театрі, в кінематографії.... І я відчувала, що їхні стосунки допоможуть одне одному знайти зі своїх глибин кращі поклади душі, нові можливості, нові ідеї, новий світ. Рися допомагає своїм темпом життя витягувати Богдана із мушлі, а він в свою чергу змушує дівчину зупинятися і відчувати глибше навколишній світ. Дякую Міло, писала б і писала
Nina Tololo, Привіт, дорога❤️❤️ Авторка махнула рукою і звернула на комфортну стежину))) Веселе й легке точно не моє))) Хоооча, Рися, дівча моє, викохана з грайливості❤️ Кожен з нас бачить у проявах творчості своє сокровенне, тому одне подобається, а інше не відгукується. Богдан знайшов спокій у блюзі, але Рискіна енергія й біснуватість вабили на зовні, от він і не втримався))) Мені неймовірно приємно, що глава, книга торкається сокровенного, відгукується в уяві й дарує безпечний досвід ❤️ Отже, моя праця недаремна❤️❤️❤️ Дякую, серденько, за твою приязнь❤️❤️❤️
Щиро дякую!!!♥️♥️♥️♥️♥️ Нарешті вони починають приймати одне одного такими як є, без переінакшення.) А Богданове, *я готовий дивитися на твою біснуватість вічно* ммммм... Я весь час хвилювалася, що Рися розчиниться в Богданова, і такої її, як тепер не буде. Ат, ні.) Які ж вони класнючі! Після прочитаного не перестаю посміхатися, добре що зараз одна в кабінеті.))) Гарного Вам дня!♥️
Valentina, Вітаю❤️ Які ж приємні ваші враження❤️ Герої побули тиждень в ізоляції одне від одного і вибрики самі повідпадали ))) Їм не можна розчинятися, вони мусять інших навчити своїм прикладом бачити кохану людину, а не проекцію своїх страхів і комплексів. І головне — поважати зону комфорту. Радію, що Риска з капітаном розфабували ваш ранок)) Вдалого дня! ❤️❤️❤️
Посміхаюся і читаю, насолоджуюся і читаю, захоплююся і читаю...."Ситцеве терпіння" - вперше чую, але сподобалося до знемоги, тепер точно буду вживати такий вислів. Класно ж. Пісня дуже влучна, на Рисю схожа, бо вона і є тим феєрверком, яка запалює всіх навколо себе. А оце Богданове :"Перед тим, як фотографувати, налаштовуй мене, а не камеру", хіба не зворушливо?. Дужееее гарно, просто супер. І нарешті :"-Я готовий дивитись на твою біснуватість вічно". В мене склалося таке враження, ніби капітан просто за ці роки занудився у своїй мушлі і зустрівши Рисю потроху звільнюється від того самозапертя. Але звісно при цьому залишається собою, хоча спілкуючись з іншими ми щось віддаємо, а щось вбираємо. То мені цікаво було читати, як Рися спостерігає за правильним Богданом, за його порядок, за його такий серйозний і відповідальний підхід до закупки продуктів і не тільки. І Рися правильно підмітила, що вона довіряє йому, але треба вчитися і собі довіряти. От напишу чесно, я думала, що ця історія буде дуже легкою і поверхневою , щось на кшталт такої собі пір'їнки, але чим далі читаю, то розумію, що кожен прийме її по-своєму і, як всі твої твори примушують глибше замислитися над собою.❤❤❤❤❤❤❤
Nina Tololo, Привіт, серденько ❤️ Як просто бути щасливими, треба тільки захотіти цього)))) Береш людину, не шукаєш у ній прогалин, приймаєш звички, робиш її центром всесвіту і все))) Рися запам’ятовує формулу, сумнівається, бо це не завдання чи проєкт, який стерпить все))) " Ситцеве терпіння" ... Я думала, яке ж у неї терпіння і от простенький ситець це те, що виникло в уяві. Приємно, що вислів сподобався❤️ дякую за цитати, я обожнюю такі моменти❤️❤️❤️ Щодо Богдана отут чисто інтроверська штука — самому собі набриднути )))) У мене таке є )))) Ох, щось легке і веселе... Для мене Рися капець, яка весела )))) Так хочеться запхнути їй у голову Грішкіних думок, насварити за Кузю, натякнути, що вона дещо важливе забула і я тікаю від неї, закриваю ноут, аби не зіпсувати дівча)))
Дякую за класний настрій зранку ❤️❤️❤️❤️ Обіймаю ❤️❤️❤️
А ось ніби трекутник)
Вера Быкова, Оо, трикутник, звісно, не типовий для бк ))) ❤️❤️❤️
Щиро дякую!♥️♥️♥️ Дуже подобається читати історію, про закоханих з непростим внутрішнім світом та різним його сприйняттям. Є шалені почуття, бажання бути разам, але як же в них все важко.O_o
Можливо я не так сприймаю, але відчуття ніби Руся чимось завинила Богдану, для мене незрозуміле. Бо її провини нігде не бачу.
Дозвілля в парку атракціонів, мені сподобалося.) Місцями так мімішно.)
Надіюся Кузя не споганить, якимось вчинком такий класний їх день.
Valentina, Вітаю❤️❤️ Кожна ситуація, в яку потрапляють герої, сприймається ними по-різному. Але головне — вони не сумніваються одне в одному, тому стосунки мають шанс. Щодо провини Рисі, можливо, такі відчуття від того, що ми знаємо тільки її позицію. Ткачука оцінюємо за вчинками. Це історія про зміни Руслани. Капітан сталий у своїх поглядах з самого початку. Кузя теж ще не визначився, ще Зустрінемось з ним . Дякую вам за бесіду❤️❤️❤️
Надзвичайно солодко і смачно) Зворушило як саме герої прислухаються і вивчають одне одного! Обоє вибрали важку дорогу але впевнена вистачить терпіння. Кузя.... Ну що можу сказати, занадто солодко не буває , треба розбавити кислинкою, його слова і поведінка ранили Руслану, але для себе вона прийняла рішення і окреслила межі. А от чи зможе *друг* прийняти поразку?!
Лілія Миколишин, Вітаю❤️❤️ Герої "пробують" дорослі стосунки — без страху і сумнівів. Рися підтягується до Ткачука і навпаки. А Кузя тягнув кота за хвоста от і отримав кохану в обіймах іншого. Хоча Рися у будь-якому випадку не бачила у ньому когось, крім друга. Кузя відмову прийняв, а от поразку — це інша справа. Дякую❤️❤️
Зворушливо, щемливо і гайрмонійно. Саме те, саме золота середина. Дуже гарно, Міло, дуже... Кожен раз читаючи твоє творіння думаю, куди вже краще, але кожен новий розділ заперечує це і я знову й знову дивуюся твоєю майстерністю, твоїм вмінням спостерігати і так природньо переносити на письмо. У кожного автора свій стиль, своя фішка, своє бачення і звісно порівнювати чи сперечатися безглуздо. Але твоє, то особливе, то споріднене, ніби моїми очима ти дивишся на світ. І це так хвилює й проймає, що аж-аж...❤❤❤. Деякі абзаци читала по декілька раз. Богданова реакція на дівча то просто неймовірно затягає, його прояви кохання, ні, його кохання таке... ну наче ходіння по канату. Тільки втратиш рівновагу і все ти в ямі. Дякую, мій авторе, дякую за пречудовий ранок, за ті емоції, які я відчуваю за читанням твоїх творів.
Nina Tololo, Привіт, серденько ❤️ Ти наповнюєш мене сміливістю писати, дякую тобі❤️❤️❤️ Хочеться більше описів, більше деталей, але ))) Мені страшенно приємно читати про те, що історія оживає в уяві і як ти кажеш аж-аж❤️❤️❤️ Ткачук знову здався))) Сумно йому без пані Нетерплячки))) Кохання капітана не терпить ризику, але не ризикуючи не отримає Рисі))) А ще Рися знайшла місток, тиша пішла їй на користь❤️ Дякую, дорога, що тішиш враженнями зрання❤️❤️❤️
Нарешті їй хтось пояснив а його шкода
Вера Быкова, Ткачук не наважився би. Так, шкода капітана, але попереду - солодощі )) Дякую
Щиро дякую! Мабуть Богдан шаленого кохав ту дівку, що можна сказати і досі не відійшов. Сумна історія. Ну що ж, нехай дає раду своїй матриці.) Відвертість Віталика здивувала, надіюся це більше про карооке ніж вибір.
Ну Русланко терпіння тобі.) Бо всеодно Ткачук зав'язав світ.)
Valentina, Так, Богдан консерватор, до останнього вірив дівчині. Проте мужньо переносить присутність Кузі ))) А от те, що може зробити так само боляче Рисі, як колись зробили йому вибило капітана з колії. Віталик - вірний друг і соратник)) Русланці й справді не завадить трохи терпіння, щоб Ткачук зібрався до купи. ))) Дякую вам, моя мила.
Нарешті хоч хтось почав говорити... Я так думаю, що Руслані важко уявити той стан, ті відчуття, крізь які пройшов і проходить Богдан. І стать різна і ситуація делікатна. Руся після "снігу серед літа" не отямилася і не зразу зрозуміла зв'язок між минулим і теперішнім. Вона відчувала, що з Ткачуком щось сталося, але при чому тут вона. Треба час, щоб дівчина розібралася. А Віталік таки молодець. Дякую і чекаю на продовження.
Nina Tololo, Доля готувала її до затишшя)))) Усіма можливими способами))) Або вона врешті гальмує і думає, або й далі вевертає капітана при першій нагоді, що той згодом жахатиметься їхніх зустрічей, як вогню. Дівча доросле, ніхто нічого нікому не винен. Хочеш любити люби, а не розгадуй. А от Віталика можна зрозуміти)))
Щиро дякую! Не знаю, скільки Рися ще так витримає. Мені Ткачука хочеться прибить, як морожений вареник зі своїми тарганами. Не бачу їх разом. Вона може який час буде підлаштовуватися, а потім він її просто роздавить, поглине, і від теперішньої Рисі лишиться тільки, ім'я та оболонка, а от з наповненням... Може ну його Руслано. Ох як би ж то можна було виключити як реле емоції та почуття.
Valentina, Вітаю. Якщо й далі стояти на своєму, намагаючись добитись від капітана відвертості посеред вулиці, то дійсно сил не вистачить. Ткачук винний. бо не може залишити дівча у спокої, і не має змоги два слова вставити, бо емоції у дівчини зашкалюють. Так, він знову винний, не дає те, чого Рися просить вже і негайно. У стосунках неможливо залишатись таким, яким був до них, мимоволі з'являються нові звички, вподобання, традиції. І саме це мають розуміти обоє. Дякую вам!
Тримайся капітане, Рися вийшла на полювання і готуйся таки оголити свою душу та позбутися тягаря , який тебе мучить! Капітану хочеться , але колеться- цікаво що ж він приховує.
Лілія Миколишин, хах, точно )) Триматися йому треба ногами й руками)) Оголити душу для капітана рівносильно стрибку без парашута)) Рися шукатиме способи й точно знайде )) Дякую вам!
Накопичені емоції схожі на воду в каструлі з запаяною кришкою, яка стоїть на повільному вогні. Спочатку вода спокійна, потім вона нагрівається, а за деякий час закипає і перетворюється в небезпечну лаву. Це я про наших героїв. Я жінка і мені важко зрозуміти Ткачука ( хоча почуття не мають статі), який так кохає Рисю, але впевнений, що шансів у них немає. Але, як знати, коли не спробувати ще раз, коли не дати того єдиного шансу, який таки є у всіх.Мабуть важко дивитися на дівчину закоханими очима, придушувати десь там в глибині душі своє бажання обійняти, поцілувати миле дівча. Але ж ні, переконаний у своїй правоті, стриманий і крижаний все таки переслідує дівчину, бо чинити опір справжньому коханню то, як лавина у вулкані, як вода, яка колись та закипить. А ось Рися намагається знайти шлях до капітана. Теж нелегко дається, бо дівчинка з характером, та й чи закохався б Ткачук в іншу, більш поблажливу та смиренну. Навряд. Вони різні, але вони і є тими половинками, які при поєднанні складають одне ціле. Чомусь я гадаю, що ці стосунки допоможуть Рисі у конкурсі. Не знаю чому, може так хочеться, щоб все було добре. Дякую люба за проду, бережи себе.
Nina Tololo, привіт, серденько )) Я трохи з запізненням. Так, герої закипіли - Рися від неможливості висказатися, Богдан від того, що дівча постійно обирає не той час, не те місце для важливої розмови. Флірту у капітана знову не вийшло. Хоча він намагався обійняти, відчувши, що Риска заплуталась не менше за нього. Вона обирає його музику, але каже йому про це посеред вулиці. Для Рисі взагалі нічого не сталось( бо вона не відокремлює себе від іншого світу, кому яка різниця, про що двоє розмовляють), а от капітан не може ділити емоції з іншими ( це його особисте життя і нікого не стосується). І результат, знову оченята в сльозах, чоловіче серце не витримує власної провини й ховається ще глибше. Дякую, серденько!
От викроїла кілька хвилин і я у вас в гостях! Одеса чудова, а Руся і їх "КОТ" - взагалі класнючі. Мені прямо руки сверблять дізнатися, що ж вона вигадає з тією рекламою. Хоч би виграла! Тримаю за неї кулачки)))
Ксенія Чейз, Дякую вам за увагу й нагороду, дуже приємно❤️ З рекламою Рисі допоможе насуплений капітан, якого доведеться виманювати зі своєї зони комфорту )))
Щиро дякую! Як мама тонко повела, розповідаючи про такі, можна сказати інтимні моменти.) От так мабуть кохання і виражається.)
Valentina, Так, мама знає, що діти навчені йти до цілі, незважаючи ні на що. І якщо сина вона не може контролювати, то доню вирішила рятувати. Її сльози — доказ того, що жінка ще нікому не розповідала про ці переживання, про те, що запізно зрозуміла важливість камінців для коханого. Вона не бажає такого ж " прозріння" доньці. Тому й наважилась на відвертість. Тепер Рися розуміє ступінь підготовки до сімейного життя )))) Дякую вам❤️❤️❤️❤️
Історія батьків зворушлива ,але капітан все таки молодець не дає себе забути
Вера Быкова, ❤️ Дівча думало, що щастя впало на її батьків з неба ))) А тепер розуміє, чому варто іноді поступатися, щоб зберегти почуття. О, капітан хитрий лис))) Знає ж, що Рися нетерпляча ))) Дякую, люба❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати