12 994
Анотація до книги "Моя зона комфорту"
Руслана — молода й успішна. Вона не визнає невдач, пасивного відпочинку й тиші. І щиро не розуміє людей, які бояться використовувати всі можливі шанси. Наполегливість Руслани невдовзі винагородиться місцем у команді закордонного рекламного агентства. Але все змінюється після зустрічі з хлопцем, який давно симпатизує їй. Богдан провокує недомовками, без жалю топить у почуттях і чомусь мовчить про минуле. Врешті Руслані доведеться обирати між коханням та черговим кар’єрним успіхом.
Обкладинка від
Обкладинка від
Зміст книги: 39 глав
125 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюба Міло, мені так шкода, що ти знову захворіла літом...Швидкого одужання і давай відмінимо цю недобру традицію. Хай все минеться і хвороба більше не потурбує тебе. Дбай про себе, бережи себе, бо в першу чергу ти нам потрібна, як людина, а вже потім, як автор. А тепер про оновлення: це було продовження тих відчуттів, які були при минулому читанні. Розмова мами та дорослої доньки була щира, відверта і повчальна. Мама Рисі все правильно описала, коли ми кохаємо, то намагаємося зробити щасливими тих кого любимо. Кажуть людина щаслива тоді, коли ранком йде із задоволенням на роботу, а ввечері з такими ж почуттями додому. То ж нам потрібна не тільки любляча родина, а й знайти своє місце в суспільстві, своє ремесло, яке приносить позитивні емоції. І це мама Руслани відчула, що матеріальні блага ніяк не замінять ті відчуття радості та задоволення собою, коли ти бачиш результат своєї праці. Русі потрібно знайти компроміс між роботою і почуттями, одне одному не повинні заважати, а навпаки вони розкривають тебе більше, це поєднання дістає з твоїх глибин такі ресурси, які ти й не знав про себе. Ця розмова й підштовхнула дівчину подумати і коли ти робиш правильні кроки то доля тебе заохотить.
Nina Tololo, Ох, я цього разу (між приступати ознобу) думала про те, що ця моя традиція дуже схожа на підготовку влади до опалювального сезону — щороку неочікувано ))) Літо не моя пора року ))) Дякую за побажання ❤️❤️❤️ Щодо Рисі і мами. Між ними справжня дружба, Рися завжди відверта з мамою, і та, в свою чергу, відчуваючи сумніви доньки, розповіла свій шлях до щастя. Хто як не мама найкраще знає характер Рисі, хто як не мама може відчути доньчині сердечні муки )))) І тепер наше дівча вірить, що кохання не відбирає можливості, а навпаки допомагає знайти рішення. Риска засвоїла урок, тепер діятиме ))) Дякую, дорогенька❤️❤️❤️❤️
Гарна прода, мила, щемлива. Опис маленької Одеси я б назвала привабливим, манливим чи звабливим. Після такої подачі хочеться пройтися по тій бруківці, посидіти у кафе, посмакувати трояндовим чаєм із зефіром. А ще помилуватися "гномиками". Вмієш ти Міло, заманити туристів до Одеси.Так іще кіт, ну звісно ж котів в Одесі багато, мені колись донька світлини з Одеси показувала, і майже на кожній був котик чи кішечка. Це так по-домашньому, а ще казала, що одесити дуже привітні люди. Дякую за солодкі спогади, за зустріч доньки та мами. Коли читаєш такі розділи, то чомусь на душі стає тепліше, і згадуєш свої щасливі моменти.
Nina Tololo, Привіт, серденько ❤️❤️ Я дуже радію твоїй компанії ❤️❤️❤️ Для Риски її сім'я саме така — сонячна, затишна безпечна. Поряд з мамою вона маленька дівчинка, може фантазувати про гномів, може запихнути пів зефіра за раз й пальці облизувати. Дуже приємно знати, ці невеличкі описи повернули тебе у солодкі спогади. Коти кругом ))) Ношу з собою пакет на застібці з кормом ))) Дякую ❤️❤️❤️
Щиро дякую! В коханні та відносинах немає переможців та переможених.)
Valentina, Вітаю❤️ Це правда. Є щасливі й нещасні. Деяким нещасними бути навіть легше. Дякую вам❤️
Коментар видалено
Мудра матуся Саме ці слова потрібні Руслані
Вера Быкова, Так, ця розмова буде дуже корисною для Рисі. Дякую, сонце ❤️❤️
Щиро дякую! Руслана, не дівчина, а Агонь! Страшенно мені подобається. Чи оцінить Ткачук, яке йому щастя трапилося. Чи так Каєм і лишиться, профукавши.
Valentina, Вітаю❤️ Так, Рися іноді й сама не встигає за думками у своїй голові))) Але ентузіазму їй не позичати))) Ткачук оцінить, тільки у своїй похмурій манері. Дякую вам, радію, що дике дівча припало до душі ❤️❤️❤️❤️
У Рисі болить голова, але Руслана розум увімкнула, серце танцює блюз, душа летить до Капітана. Капітан ти тільки не задкуй))), бо відчуваю він вже все порішав і непокобЄлім)))), ну не забути тобі Риськи і дівчинка не може без тебе.
Елена Клименко, Нарешті й Русланка почула блюз))) Але капітан добряче налякав своєю рішучістю, тому дівча дало дупці сіна )) А Ткачук... Скажу тільки, що порішати він таки встиг, черга Рисі взнати капітанський рівень несподіванки ))) Дякую, сонце❤️❤️❤️❤️
Ех Кузя Кузя нічого тобі не світить
Вера Быкова, Головне, щоб він це зрозумів))) Дякую, люба ❤️❤️
Досвід набуваємо! Капітан прийняв нашу Риску такою , яка вона є і хоче того ж від неї! Силою не бере тому сумлінно чекає, але ж бачить напевно, що дівчина *попала* на його ласки і любов .
Лілія Миколишин, Отож )))Ділова Руслана вимкнулась, зосталась тільки Рися. Капітан зірвав і викинув обгортку ))) М’якенька начинка довго не витримає без його рук ))) Він це знає. Він це робить. ))) Дякую❤️❤️❤️
Чуттєво та сумно
Вера Быкова, Так, і повчально для Риски. Дякую ❤️❤️❤️
Щиро дякую! Отримав Кузя по носі.( На жаль, насильно милий не будеш. Протверезіння ймовірно буде болючим, чи він оптиміст.) Та й Руслана остаточно зрозуміла, що для неї існує лише один чоловік, Ткачук, і то є її зона комфорту.)
Valentina, Вітаю❤️ Отримав, але він вміє бути таким, яким його хочуть бачити, тому протверезіння у Риски буде феєрчним ))) А от щодо чоловіка, так, нарешті помічає щось, окрім протилежностей. Дякую вам❤️❤️❤️
Яка ж довірлива Руслана! Чи може надто добра?! Чому не може розставити межі з Кузьою. А він так вдало користується ситуацією: я для тебе, я з тобою, ми хочемо одного...Єдиний плюс для Руслани -порівняння, поцілунки і обійми коханого ніжніші і приємніші, сподіваюся висновок зробила наша дівчинка))) дякую
Лілія Миколишин, Руслана стосовно Кузі і довірлива,і добра. І любов до брата, за яким сумує, поширює на нього. Тому їй важко усвідомити "серйозність" його кохання. Вона теж його сильно кохає, як друга і приймає увагу та турботу. Але тепер на її тілі з’явилась Ткачукова "зона" ))) Щодо висновків, так, прийшов час прозрівати))))
Дякую, що ділитись враженнями ❤️❤️❤️❤️
Щиро дякую!♥️ Тішуся вашим вмінням описувати навколишній світ, будь то нічний клуб чи місто. Перед очима картинка і купаєшся в відчуттях та оточенні.♥️ Руслана, перебрала.))) Що в тверезого на умі, то в п'ясного на язику.)) В п'яний за кермом, то вже за надто, Кузя мені здавався більш відповідальним.
Valentina, Як приємно щоразу читати ваше "щиро дякую", одразу усміхаюсь❤️❤️ І вдячна за те, що розповідаєте про свої враження, це дуже надихає❤️ Наше дівча довірливе й відкрите і дехто цим користується, бо боїться рота роззявити й поговорити віч на віч. Кузя не вперше такий за кермом, але точно востаннє))) А Рисі безконтрольність свого его може й допоможе дещо зрозуміти )))) ❤️❤️❤️❤️
Руслана, яка не отримала бажану перемогу над Ткачуком, вмить втрачає здоровий глузд та показує усі негативні сторони свого характеру - не чує Віту, не слідкує за язиком і вже не вперше ображає подругу, використовує Кузю, як подушку, грається з ним, як з песиком, що завжди чекає господиню. Рися зупинись, не ображай вірних друзів та не намагайся розгадати світ Ткачука лише своїм звабливим тілом.
Коли Руслана була у батьків, мене дуже різанула поведінка її мами, яка прям наказала татові мотнутися кабанчиком для неї по хліб, я тоді подумала, що моя мама ніколи б так не зробила. Моя б мама усіх нагодувала б, а потім запропонувала б прогулятися з татом і купити її улюблений хліб. Думаю саме ця поведінка мами і відсутність досвіду спілкування з чоловіками, породжує проблеми з Ткачуком. Руслана залишайся дикою Рисею, тільки включи розум і не прискай на всіх своїм егоїзмом.
Міла ти не вказала вік героїв, бо Руслані - 25-27, а Рисі - 15-16 років, у Ткачука все стабільно - 32-35.
Дякую Міла❤❤❤.
Елена Клименко, Ооо, напевно ефектне фото у молодят)) У капітана з Рисею є схожа історія))) Думаю, читати буде весело. Принаймні я намагаюсь ))) Дякую за побажання. Нехай і твій вечір буде лагідний і тихим❤️❤️ А блюз виявився трясовиною. М’якенькою, тепленькою трясовиною )))
Щодо зусиль Капітана над собою, то я чітко бачу, як Ткачук просто мега старається для Рисі. Я прям відчуваю його біль, коли Рися босоніж рванула по сходах, а він в думках уже перерахував мільйони мікробів, грибків на її стопах, а коли Рися прям з кастрюлі та й ще і на стерильний стіл)))). Щодо відео, якби Капітан не кохав свою Рисю, то за секунду скрутив би її, видалив сам відео і Рисю виставив за двері, а так він БІЛЬШЕ ТРЬОХ РАЗІВ попросив видалити відео. Любісінька моя Рися треба було не рік спостерігати за сторіс Капітана, чи намагатися за годину швидко все вивідати у Віти, а самій почати спілкуватися, можливо навіть в особистих повідомленнях, уважно слухати, запам'ятовувати, спостерігати й вивчати)))) і лише потім вщент добити своєю красою.
Елена Клименко, Коли писала сцену з босими ногами по сходах, то уявляла, як капітан хватався за серце, бо ж заболіє, сечовий застудить, десь так))))❤️❤️❤️ А от щодо сторіз, ага , треба було. Але дівча надто зайняте було, до того ж впевненості у собі їй не позичати)))) Ооох, дякую тобі❤️ Перемили кісточки майже усім)))) ❤️❤️❤️❤️
Щиро дякую! Добре давати поради комусь, а не собі. Особливо коли ти знаєш значно більше. Віта тут більше родичка, вірніше закохана жінка, яка на стороні коханого.)
Я всеціло на боці Руслани.)) Захоплююся такими людьми, з іскрою, цілеспрямованими. Може що вона повна мая протележність.) А з Ткачуком, або порозуміються, пішовши на поступки одне одному, якщо дійсно є почуття. Або... ¯\_ಠ_ಠ_/¯
Valentina, Правду кажете, проте Віта акцентується на Рисі, намагається м'яко пояснити, що перти танком не завжди результативно. Мінятись Руслані теж не можна, бо капітан любить своє дике дівча. То що ж їй робити? ))) Частину з запитаннями ми пройшли, час відповідей ))) Ткачук може здаватись смішним і несерйозним, вони обоє вже не зелені, обом важко поступатись власними звичками, принципами, тож побачимо, який сенс з цих стосунків взагалі ))) Дякую вам!
Прода цитат для мене....Так, так саме для мене. Поїхали: "Звуки контролюють свідомість", "...тільки б заглушити акорди блюзу у серці", " -Ну ж бо, плач душа"... І таких по всьому тексту, - багато. Інколи два слова, інколи ціле речення змушує мене зупинитися і перечитувати знову...Щось вражає влучним сенсом, щось нагадує деякі моменти з мого життя, - бере за душу. Хотілося розібрати проду по героях, по емоціях так, як і вподобає в коментах, але пишу про те, що вразило, що кинулося в очі насамперед,- цитати. В котре посміхаюся і просто млію від твого письма, і кожен раз дивуюся, як так можна точно і правдиво описати стан душі, чи підмітити таку дрібничку, яку знаю лише я. Неймовірно гарно. І все ж напишу два слова про Віту. Браво, молодець, що говорила з Рисею правильні слова, це і є подруга. Вона не Кузя і знає, що подрузі треба зупинитися і розібратися. Ну так, Кузя ж закоханий і читає нашу дівчинку наперед і робить все для її комфорту, щоб вона посміхалася, Він думає, що знає, що Рисі потрібно. Ох, Рисю, дика ти дика. Дякую Міло за ранок, за ту насолоду, коли отримуєш те, чого чекала, за ті емоції, що задають настрій на весь день. Миру нам всім.❤❤❤
Nina Tololo, Не виходять у мене легкі історії ))) Все ж приємно, що дарую задоволення й усмішку❤️ Сварюсь з героями, які так і проситься у драму ))) Кажу їм, що не на часі, сперечайтесь, але кохайте))) Дякую за цитати, мені дуууже приємно❤️❤️ Щодо Віти, вона подруга, так, а ще вона уже в родині Ткачуків, тому точно щось знає ))) А Кузя... все думає, що йому пощастить. Дякую, що знаходиш час, читаєш і коментуєш❤️ Бажаю тиші над головою ❤️❤️❤️❤️
Дуже близький мені Богдан , а Рися -то мій чоловік! Протилежності-це цікаво , неоднозначно , не сіро і буденно. Але наші герої спалахують як сірники , тут неминуче вигоряння. Для стосунків потрібен досвід і поступки , одного кохання тут замало. Мені згадуються слова бабусі* Молодість-солодкі ночі, гіркі дні* . Ще багато емоцій але залишу їх для себе)Натхнення вам Мілочко!
Лілія Миколишин, Так, це точно, що проливний дощ з грозою ))) Додам тільки, що ще й рятівний)) І все, більше ні слова )))
Щиро дякую! Руслана, така вся відкрита, яскрава манить до себе як вогонь метелика. А Богдан навпаки таємничий, владний і не менш бажаний. І разом вони такі різні, ніхто не хоче йти на компроміс. Чи вийде що в них. Не покидає думка, що замкнутість Богдана, то відбиток минулого. Бо каприз Рисі не смертельний і не вартий, такого закінчення казкового вечора.
Valentina, Так, так❤️❤️❤️ Дуже гарний опис для Риски й капітана. Компроміс це болючий процес для обох, бо вони мусять йти проти власної природи, тому й сперечаються за такі, здавалось би, за банальні речі. Наші герої — дорослі люди зі сталими поглядами, вони обоє відкриті для домовленостей, бо бажають одного й того ж — бути коханим, бути поряд з коханою людиною, але їхні світи надто різні в силу причин, що їм не підвладні, тобто ні Рися, ні Ткачук не можуть змінити власне світосприйняття, ніби звичку. Їм потрібно уживатися у зоні комфорту одне одного. А це дуже складна праця, бо вимагає повної віддачі. Поведінка Богдана зовсім скоро стане набагато зрозумілішою. І Рися, яка страш як не любить відступати, скористатися цим сповна))) Дякую вам за бесіду, мені дуже цікаво читати ваші враження, думки й особливо здогадки ( Ткачук, як Наполеон, багатошаровий))) ❤️❤️❤️
Але це ніяк не заважає мені захоплюватися Русланою, мабуть нас притягує те, чого в нас не має. От і я читаючи про дівчину, інколи думаю, що добре було б отак і мені зробити.... Стоп...Це вже була б не я, не моя особливість. Все таки, які ми різні, і як інколи складно знайти компроміс в собі, щоб не зламати себе і любити протилежність. Дякую люба Міло, дякую моя авторко. З кожним оновленням, з кожною твоєю книгою впевнююсь, що є книги, є автори, коли свої, коли відчуваєш настільки глибоко, ніби ти причетний до цієї історії. Ми вже обговорювали письмо цього твору і я намагаюся його сприймати більш легко ніж Фальш, протистояння так протистояння. Але відчуття від опису залишаються незмінними,- просто заворожують, от просто млію від читання. Успіху і натхнення. Мої коменти дещо завеликі і тих знаків, які надає Букнет для коментарів завжди мені не вистачає, щоб виразити своє захоплення, чи обговорення. Надто гарно пишеш, щоб обмежитися одним рядком вражень. Люблю безмежно, ціную кожну твою відповідь.
Nina Tololo, Рися ще те дівча))) Вона Нізащо не опускатиме рук і отримає бажане навіть якщо доведеться злітати в Космос ))) Рися співчутлива і відкрита для будь-якого характеру, але їй дійсно складно уявити світ очима капітана. ( про це буде частинка) ))) Тобто домовитись не проблема, але проблема зрозуміти причину ( а це потрібно для того, щоб домовленість була в силі)
Дякую, серденько, за бесіду й за похвалу❤️❤️❤️ Все це залишається зі мною❤️❤️
Прочитала проду і згадала деякі статті, які читала давно, коли пари розлучалися лише із-за того, що один був жайворонком, а інший совою.... і т. д. Кожен оберігає свою зону і ніхто не хоче поступатися чи прогинатися під іншого. Ну що тут скажеш, так воно й є, коли зіштовхуються два різні світи, дві протилежності. З одного боку я теж би була роздратована, коли б моя половинка залила світлину чи відео зі мною, але без мого дозволу. Себе будь ласка, як вважаєш за потрібне, але коли з іншою людиною, то тут треба бути обережним, бо це вже стосується не тільки твоєї особистості, це все ж таки приватна особа, хоч і є частинкою твого життя. Рися привикла жити на публіці і робота ще піддає їй того ж фону. А Богдан ні, це доволі обмежений простір і побудований на своїй системі, там все доволі стримано і чітко, все в своєму порядку, все на своєму місці. І це природньо, що вони з кожною зустріччю сперечаються і кожен показує своє Я, свої принципи, свої вподобання і врешті свої межі зони комфорту. Лише зараз я зрозуміла сенс назви книги. Прода повчальна і я звісно за Богдана, він мені ближче: люблю порядок, не люблю виставляти своє особисте на люди, бо воно ж ОСОБИСТЕ.
Nina Tololo, Оо, моя порція натхнення❤️❤️❤️ Дійсно іноді дрібнички стають на заваді справжніх почуттів, а наші герої ще й не встигли притертись ( принаймні на кухні) ))) Проблема у тому, що "витівки" у Ткачука і у Рисі не з розряду звичок, це їхнє світосприйняття. А тут треба не просто поступитись, бо рано чи пізно дискомфорт повернеться, або що гірше, почне накопичуватися, двом людям з різними відчуттям свободи, та будь-кому потрібен особистий простір, тільки у нашому суспільстві така норма є відносно новою. А двоє людей, які вміють розрізняти й поважати зону комфорту одне одного приречені на щастя)))) Я навмисне не наголошувала на віці героїв, так вони молоді, уже визначені з багатьма поняттями, успішні й цілеспрямовані і надто цінують власну свободу. Єдине, чого не мають це коханої людини. Тому й ставки в банальних суперечках завжди дуже високі. ❤️❤️
Їм буде складно ,але весело
Вера Быкова, І те, і інше не заперечую))))) Дякую, люба❤️❤️
Дякую Міла❤, ти вмієш розфарбовувати сірі будні та допомагаєш на мить забувати про тяжке. Прода неймовірна, ця парочка закохала в себе з перших рядочків. Особливий вид мистецтва - це твої Міла❤жарти, діалоги, детальний опис усього, подорожі Одесою. А собачка з кличкою Шкварка))) так і уявляю, як її кличуть на прогулянці)))). Бажаю тобі гарного настрою, який ти даруєш читачам, спокійних сонячних днів та тихих ночей, все буде Україна❤
Елена Клименко, Ти мене тішиш, чесно❤️❤️❤️ Дякую, що пишеш про свої враження. Пара неоднозначна, це точно))) Думаю, ще здивує, а може й обурить. Але ідеальність, то надто просто)))) Шкварка, до речі, десь ось так і з’явився. Уявила шоколадну таксу і кличка одразу ж прилипла)))) Дякую, дорогенька, що підбадьорюєш, мені це дуже допомагає налаштуватись на легку, грайливу Рисю. Обіймаю міцно-міцно й бажаю спокою у серці й навкруг тебе ❤️❤️❤️❤️
То ось, який Ткачук: вночі такий лагідний та романтичний, а коли настає день, то змінюється кардинально... Хоча попри такої ніжної ночі все таки пробиваються Ткачукові накази, ну тобто він інколи говорить так, ніби його пропозиції не обговорюються, і при цьому це було зроблено не наказним способом. Отже Богдан різний: то він сильний, як скала, то боїться, щоб Рися не втекла, то він холодний, як крига, але його ласкавий та теплий образ теж присутній в ньому. Дідько, як же притягують такі чоловіки, і скільки б ти не опиралася, такі сильні та впевнені захоплюють тебе повністю. Як же я розумію Руслану. Але з ним легко не буде, так вони вміють кохати, дивувати і піднести тебе до небес, тільки американські гірки будуть все життя і тут, або ти його сприймаєш, який він є, або не муч себе та його... Опис ночі просто шикарний, от просто шикардос. Я хотіла зробити експеримент і до чогось придратися, але не можу, все так смачно і чуттєво. Ти дуже спостережлива. Коли, читаючи текст, ловлю себе на якихось похожих дрібничках, то задоволення не має меж, - посміхаюся і перечитую ще раз. Дякую, Міло, щиро дякую за емоції. Ти й уявити собі не можеш чого це варте для мене.❤❤❤❤❤ Чекаю на продовження.
Nina Tololo, От як мені щось додати, якщо ти читаєш його як відкриту книгу)))) Звісно, справа не в часі доби, але дещо ( те, що Рися дізнається) багато пояснить. І вибір робити доведеться, дівча доросле, мусить розуміти наслідки своїх рішень. Ох, щодо описів, після Фальші сумую за ними, чесно. Ця історія про протилежності й мушу тримати увагу тільки на цьому. Дякую тобі за беззаперечну приязнь❤️❤️❤️ Іноді, це стає рушійною силою. Обіймаю, серденько, й вже боюсь твоїх вражень від наступного оновлення)))
Такі різні але закохані) Турбота і милота! Рися нетерпляча як мала дитина про яку хочеться піклуватися і слід тримати під пильним оком! Сподіваюсь капітан наш має достатньо витримки!
Лілія Миколишин, Це точно, що різні й безнадійно закохані))) А щодо витримки.... Її є у капітана аж занадто )))) Аби Богдановій малечі вистачило терплячки лопати ту витримку))) Дякую вам ❤️❤️❤️
Дуже тепла частина
Вера Быкова, Вітаю, дяку❤️❤️❤️ Мені приємно читати про те, що викликає історія❤️❤️
Щиро дякую! Яка милота! Але, що там в минулому було в Ткачука і наклало на нього свій відбиток. Якийсь він відкритий і замкнутий одночасно.
Valentina, Вітаю й дякую вам за враження ❤️❤️ Ще трішки й дізнаємось більше про Ткачука.
Щиро дякую! Неймовірно цікаво! Які ж вони різні, Руслана і Капітан.) Вона творча людина з такими непросто. Та й у Богдана свої таракани... Розраховувати хіба на них,(тараканів) що ті з Рисиними стануть однодумцями та матитимуть одне на меті.)
Valentina, Вітаю❤️ Приємні ваші враження! Так, Рися й капітан — два полюси))) А щодо тарганів... Важко сказати, чиї впертіші))) Дякую ❤️❤️
Ну ось знову обмеження і думка не закінчена. Та ось Руслана і Богдан, це ті стосунки, коли з обрива головою в воду, але є і інші стосунки, більш спокійні та розмірені, більш повільні та тихі і вони мають право на життя і там теж є кохання, але не води та вогню, а легенького вітру у жару, або тихої погоди у мороз. Так, так і вони теж щасливі і теж радісні та блаженні. Хтось може сказати, що це нудно, але тут сперечатися вже зайве. Бо скільки людей стільки й думок і вподобань і, як ми знаємо про смаки не сперечаються. Мені, натурі неординарній звісно ближче пристрасті та стрибок у воду чи через вогонь. Але іноді спостерігаючи за знайомими людьми, де милота та спокій, де все так гармонійно хочеться теж такого...Але це буду не я. Дякую Міло, за ранок, за емоції, за насолоду, за розуміння всіх моїх думок. Мабуть сам бог мені послав тебе, читати твої твори для мене така радість і така розрада, що вже й не уявляю, як без цього❤❤❤❤❤❤❤❤
Nina Tololo, Капітан і Рися це тиша і гроза)))) І якби він не хотів грому, не ліз би ))) Рися професійно дуже сильна, людина на своєму місці, а от відносини - сходинка, яку вона перестрибнула з деяких причин і тепер її реакція на очевидні речі іноді незріла ( впертість, поспіх, фатальність) нею керує норов, а не досвід ( якмй мав би бути, якби дівча знало міру між роботою і особистим життям) Зараз їй дуже складно відокремити звичний підхід до робочої задачі й до коханої людини. Вона вмить вигорає, бо отримує невдачі. Головне, щоб у капітана вистачило терпіння на це дике чудо ))))
Ніночко, дякую за розмову❤️❤️❤️❤️
Ух які емоції дякую
Вера Быкова, Привіт, люба❤️❤️ Так, емоцій цій парі вистачає)))) Ткачук і Рися варті одне одного))) Дякую❤️
Прочитала з великим задоволенням і ось не знаю, як коментувати... Бо знову хочеться хвалити за ті смачні описи, які тільки ти так вмієш вишукано подавати. І це мабуть виглядає якось (не знаю, яке і слово підібрати) одноманітне чи облестиве... Десь так, але не точно. Але ж я невинна, бо ти гарно пишеш, бо відчуття таке, ніби ти знаєш, що і як потрібно написати саме сьогодні, саме в цей час. Гарно, дуже гарно: сонце, вода, дотики, погляди, як можна бути байдужим до таких обіймів, до Одеси... Дякую, люба, за насолоду. Мммм тепер, те, що вразило: думка Рисі про Віту про безхребетну. Так ці дівчатка різні і це природньо. Звісно, що в мене вже склалася вже попередня думка про кожного ж персонажів і про Віту в тому числі. Але я її не сприймаю, аж такою вже хиткою чи нестійкою, в кожного свої пріоритети в житті і кожен щасливий по-своєму. Хтось дає перевагу кар'єрі, хтось родині, а хтось зумів поєднати і те і інше і купається в цьому балансі. Такі ми, - різні і особливі. Наша дівчинка й справді, як дика рись, хоче бути першою, хоче перемагати і ніяк не змириться з поразкою...Вона є лідером. Її група підкоряється їй і вона до такого звикла. А тут Ткачук своєю персоною і зі своїми тараканами
Nina Tololo, Привіт, ❤️ Мені твого захоплення завжди мало, тому не думай припиняти ))) Щодо Віти, о наша Рися звикла до слухняної подруги-колеги, а от з подругою-дружиною ніяк не змиритися. Чому? Вона нам все пояснить пізніше))) Віта насправді зовсім не проста, просто знає міру ( як ти написала баланс). Ткачук профі викликати потрібні емоції й Риска потроху розуміє, що доведеться довіряти, бо діла не буде. Дяка за врашніню порцію задоволення, дорога❤️❤️❤️
Тепер більш приземлене: брат і Руслана. Коли читаю, про ось такі братерсько-сестринські стосунки, то аж сльоза навертається на очі. В мене старший брат, і я все життя тягнуся до нього, але не відчуваю у відповідь такого ж потягу... Нажаль... Я не те, щоб скаржилася, але хотілося б іншого, АЛЕ МИ ТАКІ З НИМ РІЗНІ. Мабуть це нормально і він мені нічого не винний, тільки, як бачу інші стосунки: більш дружні, більш взаємні, - то чомусь плач давить. Ось і зараз читаю, як Русланка розмовляє з Братом, це так щемливо і ... Гарна прода.
Nina Tololo, Тішиш мене, тішиш❤️❤️❤️ На відносини брата й сестри впливає стільки факторів, що іноді страшно за них братися))) У мене немає рідного брата, проте маю двоюрідного скорпіона ( у цьому напевно й секрет спорідненості) ))) Рися ж піддаєтьчя впливу, тому що безаперечно довіряє брату. І це матиме наслідки. Взагалі брати у цій історії це така собі спонукальна сила )))) Дякую, серденько, за щирість, люблю наші бесіди❤️❤️❤️❤️
Кохання - гірше за тугу... Таки блюз не для всіх... Такий надрив, таке потрясіння, така надмірна і хвороблива різкість почуттів та душевного стану. Я вже декілька днів слухаю лише його і дивуюсь, як, ну як так можна досконало та чуттєво перенести психологічний стан на ноти, на звуки, коли вивертає на виворіт все твоє єство, всю твою оголену нервову систему. Це аж занадто. Тут або відчуваєш, або ні. І навчитися тому не можливо. Дякую Міло. Ти десь писала, що це легка історія, без якихось міжрядкових заморочок, більш за все це так, але твоє письмо на фоні музики надає цьому твору особливість,- вишуканість. І це такий кайф, коли читання під блюз загострюють ті відчуття, які виникають. ВАУ, браво.
Nina Tololo, Привіт ❤️❤️❤️ Я сама тільки цьогоріч доросла до блюзу, лякав він мене саме ось цими надривами. А потім познайомившись з виконавцями зрозуміла таку річ — Блюзу треба відкритися, зізнатися у власній гріховності))) знову ж не можу коментувати сповна, вони будуть присутні у тексті, тож ... Щодо заморочок, так, намагаюсь без порівнянь й паралелей, у тексті й символізму мінімум, всі ставки на музику в навушниках читачів))) І це дуже висока ставка, абсолютно неконтрольована)))
С Передплатою), дуже милі вони купила)
Вера Быкова, Дякую, моя хороша❤️❤️ Мені приємно
Вітаю з передплатою)) Хай легко пишеться, читачі множаться, з мене відгук, а з вас гарний настрій)))
Інна Камікадз, Дякую ще раз, дорога колего))) Й особливо - за побажання!
Ткачук -задача з трьома зірочками*** , але нашій дівчинці інше не цікаве! А браслетик можливо загубився в капітана???Ось і привід зустрітися.Дякую вам Мілочко за проду-таки буряк з горішками-моя любов
Лілія Миколишин, Ви влучно описали Рисю двома словами ))) А браслетик... Ох, здивується дівчатко)))
п.с. буряк то страшна сила і користь )))
Хотілось більше звернути увагу на Руслану. Мене не покидає відчуття, що ця дівчинка має ( як і ми всі) деякий комплекс дитинства. Це звісно моя думка, але я думаю, що вона не вміє програвати і має таку ваду, як комплекс відмінниці. Життя - це не олімпіада. Ми не повинні ні з ким змагатися і нікому нічого доказувати. Ми самі по собі унікальні і неповторні, за це нас і люблять, і кохають, бо ми особливі. Постійно вдосконалювати себе це добре, але невдачі трапляються навіть у найстаранніших, тому треба навчитися правильно реагувати на них. Така моя думка склалася про нашу Рисю, ну принаймі до сьогоднішньої проди. Вона мила і старанна дівчинка, тільки б не перестаралася.
Nina Tololo, Так, так! Русланка - дівчина-щастя з синдромом бійця-переможця )) Іноді в гонитві за перемогою, вона забуває мету й це суттєво псує їй сердечні нерви ))) Вона кине все на пошуки формули успіху, страждатиме й в'язатиме себе у вузли, але дізнається істину й піднесе її на тарілочці людству зі словами: "Та годі вихвалати, я знаю, що найкраща" )))
Дякую за сьогоднішню бесіду!
Скільки б не читала твої твори, моя мережева авторко, стільки й буду захоплюватися твоїм письмом. Я декілька раз перечитувала відчуття дівчини від дворика, де живуть її батьки, я згадувала і порівнювала наші посиденьки з донею на кухні....Це таке близьке таке рідне, ніби прочитала маленький кусочок свого життя. Це круто, спіймала себе на думці, що ти дуже спостережлива і помічаєш і описуєш такі дрібнички, але це так виходить вишукано і доречно. Дуже гарна прода. Про твій опис я б годинами говорила і насолоджувалася. По сюжету хочу написати, що Руслані повезло народитися і жити в такій родині, і мама і тато такі милі, такі хороші, що коли читала про них, то посмішка мене не покидала. Я розриваюся навпіл, бо хочеться коментувати і про історію і про художнє оформлення, і я навіть не знаю, що тут більше мене вразило. Ні, ні, знаю, - це той баланс і гармонія, та золота серединка, яку ти вмієш так майстерно подати читачеві, ну покрайній мірі для мене. Дуже-дуже порадувала своїм письмом сьогодні, ще раз буду перечитувати. Дякую за емоції, дякую за ранок...
Nina Tololo, Привіт, моя неймовірна читачко )) Дякую, що поряд, що обіймаєш словами, огортаєш увагою, захищаєш від страху, створюєш Мілу, кохаєш її світи, віддаєш свій час і тримаєш міцно за руку. Оце перечитую твої коменти й ходжу всміхнена пів дня))) (сердечок на жаль немає на ноуті) Я дякую тобі за сміливість відкритись й повернутись сюди. Дякую за те, що приходиш на розмову, дякую за особливу думку. Дякую, що даєш сили. Як казав Ткачук, я заздрю сама собі, що маю таку теплу самобутню авдиторію. Далі йдуть рядки сердечок і мої міцні обійми )))
Дівчата вони такі дівчата!!! Вигадають собі принца, висадять його на шокованого коня, впхають списа в руки і пошлють воювати з своїми вітряками!!! І не хочуть зрозуміти, що чоловіки інакші!!! Їх не запхаєш в свої рамки і не змусиш виконувати забаганки покліпавши очками і помуркотівши!!! А з таким, як Ткачук, то взагалі потрібно думати як в шахах, або приймати його таким, як є!!! Хоча вона не має чого ображатись!!! Він чесно противився,а вона все ж отримала омріяну ніч!!! Свято скінчилось, почалися сірі будні!!! Був сексі -блюз, змінила сіра попса!!! І справа не в речах, а в звичках!!!
Дякую щиро за проду!!! Реальність може добре гепнути з неба на землю!!!
Гармонії, спокою і тепла!!! ❤❤❤❤❤
Елена Нечипорук, Рися попала так попала))) Вона дівчинка приязна і думає, що всі навкруг такі ж. А тепер корона, яку начіпила Ткачуку добряче гепнула її ж по маківці. І тут дійсно, або перетворюйся на хижачку-нервотичку, або люби таким, який є))) Дякую вам за емоції! ❤️❤️❤️ Нехай тихим буде небо над головою❤️❤️❤️
Для мене трішки незвично читати твої твори, коли є чорне і біле, але твоя подача така інша, я б сказала з відтінками, з переходами. І це мені ближче. Я страх, як не люблю, коли категорично показують два світи, два кольори, два протистояння. Це неправильно, - світ різнокольоровий і постійно змінюється і фарби змішуються теж і набувають геть зовсім іншого відтінку. Ось і Богдан: ввечері був ніжним, закоханим а ранок приніс зміни. Рися, як і більшість дівчат, які закохалися, намалювала собі картину, яка б повинна бути в її уяві. Але ж Богдан, не Кузя. Ось так, коли поряд людина постійно біля тебе, тиха, непримітна, виконує всі твої забаганки, вгадує кожне твоє наступне слово, і ти звикаєш до нього, як до брата, - не помічаєш головного. Тебе не тягне до зрозумілих, тобі цікаво геть з іншим, який вночі був лагідним і теплим, а зранку скупав тебе крижаною водою. Таке воно життя, - різнокольорове, як веселка. Дякую Міло, письмо бездоганне, як на мене. Я так люблю перечитувати твої описи чи то психстану героїв, чи природи....Це так вишукано, так гарно.
Nina Tololo, Напевно, ця історія дійсно видається розмежованою в силу особливостей характерів героїв. Але, запевняю, що Рися, що Ткачук не зуміють приховати свій дьоготь))) Щодо Кузі... продовжую мовчати. Така у нього роль. Дякую тобі за похвалу, я тішуся страшенно , бо все думаю як то не замучити описом листячка чи повітря ))) Дякую, серденько❤️❤️❤️
Десь чула, що блюз, то, як одержимість, як секс... Їхні нотки такі спорідненні, бо не дарма сексуальною революцією є блюз, джаз, рок-н-рол, - "чорна" музика. Так ця музика дуже далека від академічних традицій, в ній переплітаються різні теми: сексу, любові, віри, протесту...Вона ніби оголена , відверта, приземлена і тільки для "своїх" і лише "посвячених". Богдан такий: мовчазний, вишуканий і не для всіх. Музика, яку він слухає і справді його характеризує. Але Рися, мила Рися зовсім противага хлопцю починає підспівувати під його мелодію і пірнає в цю спокусливу, пристрасну та порочну близькість...Саме те я відчувала, коли читала із супровідом пісень. Така музика пройшла свій еволюційний шлях і, як, будь-яке мистецтво має багато граней і еротика, я вважаю є одним із них.
Nina Tololo, Блюз дуже цікавий))) Я довго крутилась навкруг нього аж поки на очі не натрапили слова про прощання з ілюзіями. Ну і "Fallin'" вмить створила Ткачука))) Чоловіка, який використовує пристрасть, як зброю. Його, так само, як і блюз кожен сприймає в міру власної розкутості. А Русланка... Так, пірнає без кисню, вона розуміє, що море широке, але не уявляє глибини.❤️❤️❤️
Різнокольорова Рися почала пізнавати сірий, чіткий, світ правил Ткачука. Тримайся дівчинко, не все так погано, ти отримала, що так бажала, блюз був шикарним))). Коли ти спонтанно прийшла до нього додому в гарячому топі та БЕЗ ПОПЕРЕДЖЕННЯ))) він тебе не просто впустив поговорити, а ще й дозволив, ненадовго правда))) порушити його зону комфорту, а о п'ятій ранку включився режим- Капітан Ткачук ))), а романтичний блюз змінився на мотив "що бачу те й співаю, кому не подобається, не тримаю".
Елена Клименко, Якщо хочеш до інтровертів в гості без попередження треба бути готовим до армагедону))))) Капітан дуже старався, але проти природи не попреш))) Рися дівчинка сильна- ціль бачила,ціль отримала. Кому з них від того гірше побачимо))) Дякую, зірочко, ти як завжди бачиш на 10 глав вперед))))❤️❤️❤️❤️
p.s мовчи про фінал )))
Нууу, напросилася!!! Тепер капітан буде розтягувати кайф!!! А ти будеш плавитися і сходити з розуму від повноти відчуттів!!!
А хлопець - міцний горішок!!! Але і на нього знайшовся зубок!!!
Дякую за проду!!! Пісні слухала і аж сама кайфонула!!!
Елена Нечипорук, Вітаю❤️❤️ Люблю ваші емоції, от обожнюю)))) Хоча ще не розібралась, кого сварите, а кого любите( а отже й захищатимете до останнього)))) Рися й капітан, як кажуть, знайшли одне одного на свої впертющі голови)))) Ступили на межу, то ж мусять тепер втриматись, бо падати дуже боляче. Дякую вам, люба ❤️❤️❤️❤️❤️
Смачно... Поки що читала без пісень, хотіла лише тексту, хоча розумію, що музика в цій історії грає не останнє місце. Звісно, що прочитаю іще раз із супроводом і зрозуміло, що враження будуть інші, але інтуїція підказала саме так. Інколи, щоб розкрити і повністю відчути смакові ноти, потрібно правильне поєднання вина і продуктів. Чим більш насиченіший і вишуканіший смак вина - тим простіша повинна бути закуска. Це я до того, щоб прочитати проду з більшою насолодою і отримати море вражень, - сьогодні вибрала інший метод. Опис емоційного стану героїв - за шкалою, бо люблю, коли залишають читачеві місце для уяви. То ж дякую, люба, за подвійну порцію насолоди. Хай читачі тебе надихають і чекаю на нові приголомшливі десерти.
Nina Tololo, Привіт, дорога ❤️❤️❤️ Оце інтригу ти мені влаштувала))) Твої коменти це окремий вид задоволення, а тут ще й бонус обіцяєш))) Чекаю, чекаю, бо супровід точно зробить свою справу))) Щодо місця про уяву дуже стараюсь бо люблю все контролювати)))) А тут ‐ або я, або капітан. ( звісно він, я не встояла))) Дякую тобі за вишукану щирість❤️❤️❤️❤️❤️
Прочитала і прослухала пісні, у Капітана гарний музичний смак і не тільки))), ніхто не сумнівається, що його сучасний блюз Рися запам'ятає назавжди, але і дівчинка-вогонь уміє запалювати, викручувати мізки Капітану)))).
В піснях є рядки для Капітана:
"You can try but you'll never forget her name
Можеш спробувати, але ти не забудеш її ім'я,
She's on top of the world
Вона — на вершині світу,
Hottest of the hottest girls say
Найгарячіша дівчинка з усіх, як кажуть..."
Для Рисі:
"How do you give me so much pleasure
Як тобі вдається дарити мені таке задоволення
And cause me so much painJust when I think
І одночасно завдавати такого болю?
I've taken more than would a fool
I start falling.
Варто мені подумати, бо іншу таку дурну, як я, ще треба пошукати."
Міла у "Фальші" ти знайомила з художниками і картинами, а у "Зоні комфорту" ми пізнаємо світ героїв через музику, дякую❤. Чекаю продовження спекотного блюзу))).
Елена Клименко, Дякую, сонечко, за рядки , капітан таки знає , що надсилати зранесечку)))) Так як він у нас потайний, то розмовляє з дівчам ( і з читачами) музикою, це ти точно помітила ❤️ Рисі ще поки не вистачає терпіння( а може хоробрості) зупинити свою планету й звернути увагу на такі дрібнички ))) Її щире нерозуміння й "робить темно" Ткачуку)))) ❤️❤️❤️
Що ж у тебе за таємниці, капітане??? І така недовіра...??? Мав сумний досвід???
Та й Руслані треба перестати перти танком, бо "хочеться"!!! Зрозуміти б і розібратись!!!
Дякую за проду!!! ❤
Елена Нечипорук, Ой, як я радію вашій компанії❤️❤️❤️❤️ Капітан суцільна таємниця для Рисі. Перестати перти танком для неї реальна проблема))) Добре це чи погано, буде видно завтра вночі)) Дякую вам ❤️❤️❤️❤️❤️
Вітаю з новинкою!!! Мирного неба та натхнення!!!
Шаграй Наталія, Дякую вам❤️ дуже приємно❤️❤️
Цікавенько)) легкий сюжет, зрозумілі герої та ниточка інтриги - що ж буде далі?
Бажаю натхнення і мирного неба! Чекатиму оновлення!
Дарья Новицкая, Дякую, моя чарівнице❤️❤️ Ти найперша відчула цих героїв))) Дуже приємні твої враження ❤️❤️❤️
Скучила за вашим шаленим ритмом і чудовим описом)
Коментар видалено
Чомусь мене не покидало почуття, що Кузя так просто не *проковтне * побачення Русланки( але може і на краще.. Богдан щось заховав в скарбничці душі , може треба заслужити довіру одне одного, розібратися в собі
Лілія Миколишин, Ой, як радію вашій компанії❤️❤️❤️ Кузя - хлопець цікавий у сенсі відносин. ( і дружніх, і любовних))) Що він робитиме далі, аж ніяк не хвилює Ткачука)))) А Русланка дійсно між двох вогнів, бо нууу дуже їй болить що за одного, що за другого хлопців. Дякую, що ви зі мною! Дуже приємно❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати