Деревлянська земля, кінець X — початок XI століття. Іскоростень уже пережив свій злам, але земля древлян не спорожніла. Серед лісів, річок і старих доріг люди й далі будують, торгують, сперечаються, кохають, пам’ятають — а поруч із людськими історіями живуть старі перекази й речі, яким не завжди знаходиться просте пояснення.

Богдана й Завид знаходять біля яру мертвого подорожнього і забирають тіло під дах — до ранку, щоб не лишати його звірам і негоді.
Та вночі двір починає поводитися так, наче хтось усе ще йде до хати.
Кроки там, де нікого немає. Собака, що стежить за порожнім місцем. Річ, яку мертвий так і не встиг донести.

«За крок до порога» — самостійне оповідання з циклу «Оповіді Вільних земель». Усі історії циклу можна читати окремо: разом вони складають мозаїку людей, місць, пере